Кафедра гуманітарних дисциплiн

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


Перезатвердження робочої навчальної програми
1. Структура робочої програми навчального курсу
Лекції (теоретична підготовка): 24
Методи навчання
Методи оцінювання
3. Модульний тематичний план
4. Розрахунок рейтингової оцінки змістовного модуля (модулів) та умови отримання підсумкової оцінки залікового кредиту
За шкалою
Таблиця бальних коефіцієнтів
Підсумковий контроль
Змістовий модуль і
Змістовний модуль іі
6. Інформаційно-методичне забезпечення
Плани семінарських занять
Змістовний модуль іі
Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю
Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю
Завдання для самостійної роботи
Індивідуальні навчально-дослідні завдання
Питання на іспит
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5


НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ


КАФЕДРА ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛIН


Робоча програма та методичні рекомендації до вивчення навчальної дисципліни «Філософія»

(за вимогами кредитно-модульної системи навчання)


КИЇВ – 2011


Філософія // Робоча програма та методичні рекомендації до вивчення навчальної дисципліни. – Навчально-науковий інститут права та психології Національної академії внутрішніх справ, 2011. – 51 с.


Укладачі:

Корабльова В.М. – доцент кафедри гуманітарних дисциплін, кандидат філософських наук;

Прибутько П.С. – доцент кафедри гуманітарних дисциплін, кандидат філософських наук, доцент.


Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри гуманітарних дисциплін.

Протокол №__ від ___________2011 року


Завідувач кафедри О.М. Цапко


Схвалено методичною радою академії


Начальник НМЦ

полковник міліції О.А. Андреєв


ПЕРЕЗАТВЕРДЖЕННЯ РОБОЧОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ



Навчальний рік

2012/2013

2013/2014

2014/2015

Дата засідання кафедри











Номер протоколу











Підпис завідувача кафедри












1. Структура робочої програми навчального курсу

«ФІЛОСОФІЯ»

(за вимогами кредитно-модульної системи)


ПЕРЕДМОВА


Реалізація в сфері вищої освіти України цілей Болонського процесу передбачає впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу, що враховує засади Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ECTS) і ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання, залікових освітніх одиниць (залікових кредитів) та модульно-рейтингової системи контролю.

Методичні рекомендації до вивчення навчальної дисципліни «Філософія» розраховані на студентів денної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр і складаються з робочої навчальної програми, планів семінарських занять, завдань для самостійної та індивідуальної роботи студентів.

Робоча навчальна програма спрямована на реалізацію вимог освітньо-професійної програми і характеристики, складається з опису предмета, мети та основних завдань навчальної дисципліни, модульного тематичного плану (структури залікового кредиту), змісту програми, методики здійснення модульного контролю та визначення підсумкового рейтингу, переліку літератури.



Курс: підготовка спеціалістів

Напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчального курсу

1

2

3

Кількість кредитів ECTS: 3


Модулів: 1


Змістових модулів:3


Загальна кількість годин:108


Тижневих годин: 6

6.0601

6.060102

Юридична освіта,

Бакалавр


6.0301

6.030102

Психологія

Бакалавр

Обов’язкова:

Студенти:

1курс –1семестр – Правознавство (ФПЗПДП)

1 курс – 2 семестр – Правознавство (ЮФ)

1курс – 2 семестр – Психологія

Лекції (теоретична підготовка): 24 години

Семінари: 26 годин

Самостійна робота – 50 годин

Індивідуальна робота - 4 години

Вид контролю: іспит



Мета:

Знати:

Сутність дисципліни, її структуру, основні етапи розвитку світової та вітчизняної філософії, сучасні тенденції розвитку філософської думки, найбільш відомих авторів філософських концепцій та їхні ключові праці;

Вміти:

Порівнювати філософські теми з певними поглядами, трансформувати філософське знання на проблеми розбудови органів внутрішніх справ, аналізувати соціально-політичні проблеми буття, ставити проблемні питання філософського рівня і акумулювати їх у рефератах і виступах на семінарах та в практичній діяльності.

Мати навички:

Вивчення та наукового аналізу філософської літератури;

дослідження суспільних явищ, аналізу основних складових зовнішнього та внутрішнього світу людини;

аналізу і обґрунтування філософсько-правових та соціально-політичних особливостей сучасного суспільства;

формування власної точки зору на основні події суспільного життя в процесі виконання обов’язків практичної діяльності.

Бути ознайомленим:

З історією розвитку та сучасними світоглядно-методологічними напрямками розвитку філософської думки; з основними проблемами суспільного розвитку та значенням філософських знань для загальної культури майбутнього фахівця – юриста/психолога.


МЕТОДИ НАВЧАННЯ:

словесні, наочні, практичні; евристичний, частково-пошуковий, дослідницький, експериментальний, метод проблемного викладання; метод проекту; методи колективної розумової діяльності; методи самостійної роботи.


МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ:

вхідний контроль, оперативний контроль, поточний контроль, підсумковий контроль.

2. Опис предмета та мета навчального курсу


Філософія є засадничою навчальною дисципліною, ключовою інтенцією якої є створення світоглядного стрижня особистості майбутнього фахівця. За умов інформаційного суспільства та прискореної соціодинаміки головним завданням вищої освіти стає не забезпечення студента певним набором готової інформації, а стимулювання навичок існування та орієнтування в нескінченно мінливому світі. Основним інструментом впорядкування інформації, отриманої в освітньому процесі, є філософія як наукова метадисципліна, що забезпечує методологією отримання будь-якого знання, а також створює змістовний каркас, котрий може наповнюватися розмаїтою інформацією наукового та позанаукового штибу.

Вивчення курсу “Філософія” починається з історико-філософського розділу, де розглядається історична ґенеза філософії, особливості її різних етапів, шкіл і напрямів з акцентуванням ключових персоналій. У контексті світової історії філософії розглядається становлення та етноментальні особливості українського філософування.

Далі вивчаються основні розділи класичного філософії, зокрема, онтологічні, гносеологічні та епістемологічні аспекти філософського знання, де акцентується увага на філософських проблемах буття, при цьому особлива увага приділяється усвідомленню сутності законів і категорій діалектики, значенню їх знань для використання в практичній діяльності співробітниками ОВС. Чільне місце в курсі філософії займають проблеми свідомості та пізнання, здійснюється їх спрямування на майбутню практичну діяльність.

Вивчення курсу закінчується розглядом сучасних філософських розвідок, центрованих комунікативістською парадигмою, артикульованою як проблема Іншого. Тематизація полісуб’єкта у філософії розкриваються в різних площинах – через розгляд проблем культурного, етнонаціонального та соціального буття. Антропологічна та аксіологічна проблематика, іманентно властива філософському знанню, розкривається як крізь призму історико-філософської ретроспективи, так і в заломленні сучасної цивілізаційної ситуації – від «смерті суб’єкта» (М. Фуко) до «пермісивного терору» знедуховленої культури (С.С. Аверинцев). Структура курсу спрямована на поєднання історичних репрезентацій філософського знання, теоретичних викладок із сучасним філософуванням, зокрема, із філософською рефлексією сучасних реалій українського суспільства та світової цивілізації в цілому: глобалізації, етнонаціональних конфліктів, технізації та індивідуалізації тощо.

Згідно освітньо-професійної програми, «Філософія» є нормативною навчальною дисципліною і вивчається протягом одного семестру. Загальний бюджет часу відповідно до ECTS становить 3 кредити, що дорівнює 108 годинам. Структурно навчальна дисципліна складається із 3 змістовних модулів, рівень засвоєння яких визначається за результатами 3 поточних модульних тестових контролів.

З метою якісного виконання завдань навчального курсу застосовується проблемно-діяльнісна технологія навчання, яка передбачає обов’язкову проблемно-пошукову спрямованість всіх видів занять, а також значне збільшення часу і завдань для самостійної та індивідуальної роботи студентів.

Основними видами занять під керівництвом викладача є лекції, семінари та індивідуальна робота у вигляді індивідуальних контрольних співбесід, самостійних занять під керівництвом викладача та повторних модульних контролів.

З метою оцінки рівня опанування студентами навчального матеріалу та стимулювання самостійної роботи здійснюється поточний і підсумковий контроль. Поточний контроль проводиться під час семінарських занять, індивідуальної роботи та модульних контролів. Підсумковий контроль здійснюється у вигляді іспиту.


3. Модульний тематичний план

(структура залікового кредиту курсу)










з/п


Назва змістовних модулів і тем

всього

лекції

семінарські

заняття

практичні

заняття

індивідуальна заняття

Модульний контроль

самостійні

заняття

Порядок вивчення (год)

1

2

3

4

5

6

7

9

10

14

1.

Змістовний модуль 1 «Ґенеза філософської думки у контексті цивілізаційних процесів»

54

12

12




2

2

26




2.

Тема1: Предметне поле й функціональне призначення філософії.

6

2

2










2

Л 1-2,

С1-2

3.

Тема 2: Філософія Стародавнього світу

8

2

2










4

Л2-2,

С2-2

4.

Тема 3: Філософія Середньовіччя та Відродження.

6




2










4

С3-2

5.

Тема 4: Філософія Нового часу. Німецька класична філософія

10

4

2










4

Л4-4,

С4-2

6.

Тема5: Основні напрямки некласичної філософії і сучасної західної філософії.

10

2

2










6

Л5-2,

С5-2

7.

Тема 6: Філософська думка в Україні.

10

2

2










6

Л6-2,

С6-2

8.

Модульний контроль

2










2

2




МК1-2

9.

Змістовний модуль 2 «Основні розділи філософського знання: класичні та посткласичні розвідки»

54

12

14




2

2

26




10.

Тема 7: Філософський аналіз проблем буття.

6

2

2










2

Л7-2,

С7-2

11.

Тема 8: Пізнання як предмет філософського аналізу.

8

2

2










4

Л8-2,

С8-2


12.

Тема 9: Антропологічна парадигма: ціннісний вимір людського буття.

8

2

2










4

Л9-2,

С9-2

13.

Тема 10: Філософський аналіз культури.

8

2

2










4

Л10-2,

С10-2

14.


Тема 11: Філософія етнонаціонального буття.

6

2

2










2

Л11-2,

С11-2

15.

Тема 12: Основні проблеми соціальної філософії.

8

2

2










4

Л12-2,

С12-2

16.

Тема 13: Філософія техніки.

6




2










4

С13-2

17.

Модульний контроль

2










2

2




МК2-2

18.

Разом за дисципліну

108

24

26




4

4

50






4. Розрахунок рейтингової оцінки змістовного модуля (модулів) та умови отримання підсумкової оцінки залікового кредиту


Для розрахунку рейтингової оцінки пропонується використати єдину бальну систему оцінювання академічної успішності студентів з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ECTS.


За шкалою

ECTS

За національною шкалою

За шкалою університету

A

5 (відмінно)

90-100

B

4 (добре)

85-89

C

75-84

D

3 (задовільно)

70-74

E

60-69

FX

2 (незадовільно) з можливістю повторного складання

35-59

F

2 (незадовільно) з обов’язковим повторним курсом

1-34



Розрахунок бальної оцінки змістовного модуля складається з наступних елементів:

М1 = М01+…Кп, де

М0 – максимальна "вартість" модульної контрольної роботи в балах;

Кn – бальні коефіцієнти, встановлені кафедрою згідно (див. табл.);

10 – додаткові бали (ДБ).

Максимальна "вартість" модульної контрольної роботи розраховується за формулою

М0max – (å К1 ...Кn + 10).

Додаткові бали (ДБ) – бали за виконання завдань індивідуальної та самостійної роботи і результати навчально-творчої діяльності (реферат, наукова робота у гуртках тощо), максимальна кількість яких може бути до 10 включно.

Протягом вивчення модуля студент може підготувати не більше одного реферату або наукової роботи з дисципліни.


Таблиця бальних коефіцієнтів

Коефіцієнт

Назва

Вартість

К1

Поточні оцінки семінарських (практичних) занять:

"5" ("відмінно")

"4" ("добре")

"3" ("задовільно")

"2" ("незадовільно").

Відсутність оцінок



+5

+4

+3

–2

–1

К2

Відвідування лекцій:

постійно

один та більше невідпрацьованих пропусків

відсутність на більше, ніж половині всіх лекцій


+2

0

–1

К3

Відвідування семінарських та практичних занять:

постійно

один та менше половини пропусків занять навчального (змістового) модуля

відсутність на більше, ніж половині занять навчального (змістового) модуля



+2

0


–1

К4

Ведення конспекту:

змістовно, акуратно

змістовно

задовільно

відсутність конспекту


+2

+1

0

–1

К5

Складання модульного контролю:

у визначений термін

поза терміном

повторне


+1

0

–1


Підсумковий контроль з філософії виставляється як сума балів з усіх модулів та обраховується як середнє арифметичне складових модулів:


M1 ... Mn

,


N
R =


де R – результат підсумкового контролю за дисципліну;

M1 ...Mn – сума балів рубіжних (модульних) контролів;

N – кількість модулів.

Якщо за підсумковий контроль в цілому набрано 60 і більше балів та з усіх рубіжних (модульних) контролів отримана позитивна оцінка, то вважається, що студент засвоїв навчальний матеріал.


5. Зміст змістовних модулів та тем програми


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І


«Ґенеза філософської думки у контексті цивілізаційних процесів»