Кафедра гуманітарних дисциплiн

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю
Завдання для самостійної роботи
Індивідуальні навчально-дослідні завдання
Питання на іспит
Подобный материал:
1   2   3   4   5
Тема 13. Філософія техніки

Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю Час – 4 год.
  1. Техніка як соціальний феномен.
  2. Екологічна криза як епіфеномен НТР: становлення техноалармізму. Римський клуб.
  3. Сутність, головні ознаки і напрямки розвитку сучасної НТР та її вплив на діяльність ОВС.


Семінар 13. Філософія техніки


Навчальні питання: Час – 2 год.
  1. Філософія техніки: історія становлення та предмет вивчення.
  2. Техніка як філософське поняття: основні підходи.
  3. Інформаційне суспільство. Техніка як визначальний чинник (пост)сучасного розвитку.


Теми фіксованих виступів:
  1. Інформаційне суспільство: ключові ознаки та концепції (Д. Белл, З. Бжезинський, Г.М. Маклюен, Й. Масуда, Е. Тоффлер, А. Турен та ін.).
  2. Вплив НТР на соціальну реальність: біо-, нано- та інформаційні технології (Ф. Фукуяма).
  3. Перетин антропосфери та техносфери: трансгуманізм.

Література

Основна:

Основи філософських знань. Підручник для студентів ВНЗів за ред. М. І. Горлача. – К., 2010.

Подольська Є. А. Кредитно-модульний курс з філософії. – К., 2006.

Саух П. Ю. Філософія: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К., 2003.

Сморж Л. О. Філософія: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти І-ІУ рівнів акредитації. – К., 2006

Смольков О. А. Філософія: Навчальний посібник. – Львів, 2005.

Філософія. Кредитно-модульний курс. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів за ред.. Р. О. Додонова. – К., 2009.

Філософія: Навчальний посібник (за ред. І.Ф. Надольного). Видання сьоме. -К.,2010.

Філософія: Навчальний посібник для студентів і аспірантів вищих навчальних закладів (за ред. Є. М. Причепія). - К.,2008.

Філософія: Підручник (за ред. В. П. Андрущенко). – Х., 2000.

Філософія: Підручник (за ред. В. І. Ярошовця). – К., 2010.

Філософія: Підручник для вузів (за ред. Г.А. Заїченка). – К., 1995.

Щерба С. П. Філософія. Підручник для вузів. – К., 2007.

Додаткова:

Корабльова В.М. Особистість у світі культури // Прилуцька А.Є., Корабльова В.М. Культурологія. Модульний курс: навч.посібник. Культурологія. Етика. Естетика / Рекомендовано МОН України. –Х.: Торсінг Плюс, 2009. – 288 с. – С. 58-81.

Корабльова В.М. Модернізаційні та постмодернізаційні процеси в сучасній культурі // Прилуцька А.Є., Корабльова В.М. Культурологія. Модульний курс: навч.посібник. Культурологія. Етика. Естетика / Рекомендовано МОН України. –Х.: Торсінг Плюс, 2009. – 288 с. – С. 82-103.

Митчем A. Философия техники :
ссылка скрыта

Шпенглер О. Человек и техника // Культурология. ХХ век: Антология. — М., 1995. — С. 454-492.

Ясперс К. Истоки истории и ее цель // К. Ясперс. Смысл и назначение истории. — М., 1991. — С. 109-139.

Степин В.С., Горохов В.Г., Розов М.А. Философия науки и техники. – М., 1995.

Агацци Э. Моральное измерение науки и техники. – М. 1998.

Бердяев Н.А. Дух и машина // Судьба России. М., 1990.

Бом Д. Наука и духовность: необходимость изменений в культуре // Человек. №1, 1993.

Кастельс М. Информационная эпоха. Экономика. Общество. Культура. – М., 2000.

Наука, техника, культура: проблемы гуманизации и социальной ответственности. Материалы «Круглого стола» // Вопросы философии. № 1, 1989.

Новая технократическая волна на Западе / Под ред. Гуревича. – М., 1986.

Ортега-и-Гассет. Размышления о технике // Вопросы философии. №10, 1993.

Римский клуб. История создания, избранные доклады и выступления, официальные материалы. – М., 1997.

Степин В.С. Научное познание и ценности техногенной цивилизации // Вопросы философии. №10, 1989.

Философия техники в ФРГ. – М., 1989.

Философия техники: история и современность. – М., 1997.

Тавризян Г.М. Техника, культура, человек. М., 1969.

Дж.Гэлбрейт. Новое индустриальное общество. – М., 1969.

Мэмфорд Л. Миф машины//Вестник МГУ, сер. 12, 1992, № 1.

Ланге Х. Виноваты ли машины//Мир науки, 1985, № 1

Ракитов А.И. Философия компьютерной революции. – М., 1991.

Абдеев Р.Ф. Философия информационной цивилизации. – М., 1994.

Тоффлер Э. Третья волна// США-ЭПИ, 1982, № 7.

Микроэлектронная технология и ее влияние на общество. М., 1987.

Негодаев И.А. НТР и культура. Изд.РГУ, 1985.

Печчеи А. Человеческие качества. М.,1985.

Прибутько П. С., Кондратюк-Антонова Т. В., Стус В.І. Філософія: Посібник для підготовки до іспитів. – К., 2011.

Смолян Г.Л. Человек и компьютер. М., 1981.

Моисеев Н.Н. Человек и ноосфера. М., 1990.

Симоненко О.Д. Сотворение техносферы: проблемное осмысление истории техники. М., 1994.


Електронні файли на сайті
(y.pu.ru/index.php?id=349):

Адорно Т.В. О технике и гуманизме.

Бек Х. Сущность техники.

Белл Д. Социальные рамки информационного общества.

Беме Г., Ван ден Дале В., В. Крон. Сциентификация техники.

Бердяев Н.А. Человек и машина.

Бодрийяр Ж. Символический обмен и смерть. (фрагмент)

Вернадский В.И. Несколько слов о ноосфере.

Винер Н. Творец и робот.

Горохов В.Г. Философия техники. (раздел учебника)

Закссе Х. Антропология техники.

Ленк Х. Размышления о современной технике. (фрагмент)

Маклюэн М. Средство само есть содержание.

Маркузе Г. Одномерный человек. (фрагменты)

Митчем К. Что такое философия техники?

Мэмфорд Л. Миф машины.

Мэмфорд Л. Техника и природа человека.

Ортега-и-Гассет Х. Размышления о технике.

Парис К. Техника и философия.

Рапп Ф. Перспективы философии техники.

Рополь Г. Является ли техника философской проблемой.

Хайдеггер М. Вопрос о технике.


ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
  1. Ознайомитися з основними правилами і вимогами організації навчального процесу за кредитно-модульною системою;
  2. Розробити власну систему контролю за основними результати своєї навчально-пізнавальної діяльності під час вивчення навчальної дисципліни;
  3. Скласти план індивідуальної роботи над засвоєнням змісту навчальної дисципліни «Філософія»;
  4. Використовуючи спеціальну довідникову та навчальну літературу розробити і окремо оформити по кожному змістовому модулю термінологічний словник з предмету.


ІНДИВІДУАЛЬНІ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНІ ЗАВДАННЯ


Рецензувати філософську статтю із сучасного філософського часопису: «Філософська думка» (К., ІФ НАНУ); «Вопросы философии» (М., ИФ РАН); «Практична філософія»; «Мультиверсум»; «Філософсько-антропологічні студії»1.

Рецензія має складатися з трьох смислових блоків:
  1. виклад змісту рецензованої статті;
  2. думка рецензента з приводу викладених ідей, їх обґрунтованості та актуальності;
  3. місце рецензованої статті в історико-філософському дискурсі: тематичні паралелі з концепціями вивчених філософів.

До рецензії обов’язково долучити ксерокопію статті.

ПИТАННЯ НА ІСПИТ

  1. Предметне поле й функціональне призначення філософії.
  2. Філософія як раціоналізований світогляд.
  3. Місце філософії в системі наук і навчальних дисциплін.
  4. Місце філософії в системі культури: синхронічний і діахронічний аспект.
  5. Основні розділи філософського знання.
  6. Виникнення філософії: соціокультурні та духовні передумови.
  7. Давньоіндійська філософії: основні джерела, ідеї, школи.
  8. Давньокитайська філософії: основні джерела, ідеї, школи.
  9. Антична філософії: основні джерела, ідеї, школи.
  10. Антична натурфілософія докласичної доби.
  11. Класична антична філософія: Сократ, Платон, Аристотель.
  12. Соціальна філософія Платона («Держава», «Закони»).
  13. Інтегральний характер філософської системи Аристотеля.
  14. Філософія доби еллінізму: епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм, неоплатонізм
  15. Теоцентризм середньовічної філософії.
  16. Філософські погляди Августина Блаженного.
  17. Схоластика Томи Аквінського.
  18. Антропоцентризм філософії доби Відродження.
  19. Натурфілософія доби Відродження.
  20. Соціальна філософія доби Ренесансу.
  21. Філософія Нового часу. Проблема наукового методу.
  22. Британський сенсуалізм у філософії Нового часу.
  23. Європейський раціоналізм у філософії Нового часу.
  24. Філософія доби Просвітництва.
  25. Німецька класична філософія.
  26. Філософська система І. Канта.
  27. Філософська система Г.В.Ф. Гегеля.
  28. Антропологічний матеріалізм Л.Феєрбаха.
  29. Діалектичний матеріалізм К. Маркса.
  30. Класичний, некласичний і постнекласичний типи філософування: критерії розрізнення.
  31. Західноєвропейська некласична філософія ХІХ ст.
  32. Волюнтаризм А. Шопенгауера та Ф. Ніцше.
  33. Передекзистенціалізм С. Керкегора.
  34. Позитивізм та його історичні форми.
  35. Своєрідність передумов і проблематики філософії ХХ ст.
  36. Психоаналіз З. Фрейда і неофрейдизм.
  37. Екзистенціальна філософія та її різновиди.
  38. Релігійна філософія ХХ ст.
  39. Становлення філософської антропології (М. Шелер, А.Гелен).
  40. Структуралізм (К. Леві-Стросс) і поструктуралізм (Р. Барт, М. Фуко).
  41. Постмодерністська філософія (Ж. Дерріда, Ж. Бодріяр, Ж, Делез, Ф. Гваттарі).
  42. Джерела та особливості українського філософування.
  43. Філософська думка в Україні: основні етапи та їхні особливості.
  44. Філософія часів Київської Русі (Х-ХІІ ст.).
  45. Філософські погляди представників Острозької та Києво-Могилянської академії.
  46. Г.С. Сковорода як родоначальник української класичної філософії.
  47. Український романтизм (М. Гоголь, М. Костомаров, Т. Шевченко, М. Куліш, П. Юркевич).
  48. Філософські ідеї в Україні наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. (Антонович, Драгоманов, Потебня, Грушевський, Винниченко, Міхновський, Липинський, Донцов).
  49. Розвиток філософської думки в Україні за радянської доби.
  50. Сучасна українська філософія: ключова проблематика та стрижневі тенденції.
  51. Парадиґмальна ґенеза філософії.
  52. Буття як філософська категорія.
  53. Ґенеза онтологічної парадигми у філософії.
  54. Матерія як філософська категорія.
  55. Простір і час як форми існування світу. Рух як філософська категорія.
  56. Свідомість як філософська категорія. Структура свідомості і її основні рівні.
  57. Діалектика: основні принципи, категорії та закони.
  58. Ґенеза гносеологічної парадигми у філософії.
  59. Пізнання як предмет філософського аналізу.
  60. Чуттєве та раціональне в пізнанні.
  61. Філософські концепції пізнання: історико-філософська ретроспекція.
  62. Епістемологія як філософське вчення про наукове пізнання.
  63. Специфіка і рівні наукового пізнання. Форми наукового пізнання.
  64. Проблема істини та її критеріїв. Основні властивості істини.
  65. Методологія наукового пізнання і її роль в практичній діяльності юриста/психолога.
  66. Історико-філософські тематизації наукового пізнання: позитивізм, аналітична філософія, постпозитивізм.
  67. Становлення антропологічного дискурсу у філософії.
  68. Людина як предмет розгляду в гуманітаристиці та природознавстві.
  69. Філософська антропологія як філософська течія початку ХХ ст. (М. Шелер, А. Плеснер, А. Гелен).
  70. Сенс життя як ключова філософсько-антропологічна проблема..
  71. Цінності як визначальна характеристика людського буття.
  72. Антропосоціоґенеза. Єдність біологічного і соціального в людині.
  73. Проблема гуманізму, його історичні типи: античний, ренесансний, сучасний.
  74. Особистість і суспільство: індивідуалізація та соціалізація.
  75. Філософські та правові аспекти “права на смерть”.
  76. Парадигма полісуб’єкта як стрижень посткласичних філософських розвідок: проблематика Я – Інший.
  77. Культура як об'єкт філософського аналізу. Людиномірна сутність культури.
  78. Основні культурфілософські парадигми.
  79. Лінійні та циклічні концепції історії культури.
  80. Типологія культур: плюральність критеріїв (Ф. Ніцше, П. Сорокін, Л. Фробеніус та ін.).
  81. Культура та цивілізація.
  82. Культурфілософські тематизації кризи європейської культури (Ф. Ніцше, О. Шпенглер, Р. Гвардіні).
  83. Масова культура як наріжний феномен другої половини ХХ століття (Г. Ортеґа-і-Ґассет).
  84. Буття особистості в культурі: проблеми інкультурації/аккультурації.
  85. Культура як інструмент примусу (З. Фрейд, М. Фуко, Ж. Делез).
  86. Етнос як предмет розгляду в соціогуманітарній царині: основні підходи.
  87. Радянська теорія етносу (Ю. Бромлєй, С. Токарєв, С. Широкогоров та ін.)
  88. Нація: етимологія та сучасні концептуалізації.
  89. Романтична, модерна та постмодерна парадигми інтерпретації нації.
  90. Націєтворення: основні моделі та етапи.
  91. Етнос і нація: варіанти кореляції понять.
  92. Соціальна філософія в системі філософського знання.
  93. Основні підходи до розуміння суспільства.
  94. Історичні типи суспільств: формаційний та цивілізаційний підходи.
  95. Глобалізація як визначальний феномен сучасності.
  96. (Пост)сучасне суспільство як предмет аналізу соціальної філософії.
  97. Філософія техніки: історія становлення та предмет вивчення.
  98. Техніка як філософське поняття: основні підходи.
  99. Інформаційне суспільство. Техніка як визначальний чинник (пост)сучасного розвитку.
  100. Віртуалізація суспільства як філософська проблема.
  101. Вплив НТР на соціальну реальність: біо-, нано- та інформаційні технології. Трансгуманізм.
  102. Екологічна криза як епіфеномен НТР: становлення техноалармізму. Римський клуб.




1 Слід добирати випуски за останні п’ять років.