Кафедра гуманітарних дисциплiн
| Вид материала | Методичні рекомендації |
- Кафедра гуманітарних дисциплiн, 317.59kb.
- Кафедра гуманітарних дисциплiн, 495.74kb.
- Кафедра гуманітарних дисциплiн, 750.55kb.
- Кафедра гуманітарних дисциплiн, 945.98kb.
- Кафедра гуманітарних дисциплiн, 683.78kb.
- Кафедра гуманітарних дисциплiн, 312.71kb.
- Науково-дослідницька діяльність ліцеїстів ІІІ курсу Кафедра суспільно-гуманітарних, 274.89kb.
- Міністерство освіти І науки україни ізмаїльський інститут водного транспорту кафедра, 367.9kb.
- Кафедра філософії І соціально-гуманітарних дисциплін, 2011 р. Питання з філософії для, 32.43kb.
- Конкурс методичних комісій по птнз в рамках панорами педагогічної творчості, 63.8kb.
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ
КАФЕДРА ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛIН
Робоча програма та методичні рекомендації до вивчення навчальної дисципліни «Історія української культури»
(за вимогами кредитно-модульної системи навчання)
КИЇВ – 2011
Історія української культури // Робоча програма та методичні рекомендації до вивчення навчальної дисципліни. – Навчально-науковий інститут права та психології Київського національного університету внутрішніх справ, 2011. – 49 с.
Укладач:
Цапко О.М., завідувач кафедри гуманітарних дисциплін, кандидат історичних наук.
Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри гуманітарних дисциплін.
Протокол № 1 від 26.08.2011 року
Завідувач кафедри О.М. Цапко
Схвалено методичною радою університету
Начальник НМЦ
полковник міліції О.А. Андреєв
ПЕРЕЗАТВЕРДЖЕННЯ РОБОЧОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ
| Навчальний рік | 2011/2012 | 2012/2013 | 2013/2014 |
| Дата засідання кафедри | | | |
| Номер протоколу | | | |
| Підпис завідувача кафедри | | | |
1. Структура робочої програми навчального курсу
«Історія української культури»
(за вимогами кредитно-модульної системи)
ПЕРЕДМОВА
Реалізація в сфері вищої освіти України цілей Болонського процесу передбачає впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу, що враховує засади Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ECTS) і ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання, залікових освітніх одиниць (залікових кредитів) та модульно-рейтингової системи контролю.
Методичні рекомендації до вивчення навчальної дисципліни «Історія української культури» розраховані на студентів денної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр і складаються з робочої навчальної програми, планів семінарських занять, завдань для самостійної та індивідуальної роботи студентів.
Робоча навчальна програма спрямована на реалізацію вимог освітньо-професійної програми і характеристики, складається з опису предмета, мети та основних завдань навчальної дисципліни, модульного тематичного плану (структури залікового кредиту), змісту програми, методики здійснення модульного контролю та визначення підсумкового рейтингу, переліку літератури.
| Курс: підготовка спеціалістів | Напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень | Характеристика навчального курсу |
| 1 | 2 | 3 |
| Кількість кредитів ECTS: 2 Модулів: 4 Змістових модулів:2 Загальна кількість годин:72 Тижневих годин: 6 | 6.0601 6.060102 Юридична освіта, Бакалавр 6.0301 6.030102 Психологія Бакалавр | Обов’язкова: Студенти: 1курс –2 семестр – Правознавство (ФПЗПДП) 1 курс – 1 семестр – Правознавство (ЮФ) 1курс – 1семестр – Психологія Лекції (теоретична підготовка): 16 годин Семінари: 16 годин Індивідуальна робота - 4 години Вид контролю: іспит |
Мета:
Знати:
Сутність дисципліни, її структуру, основні етапи розвитку української культури, сучасні тенденції розвитку знань про українську культуру, найбільш відомих діячів української культури та їхній творчий доробок. Основні школи українського мистецтва, науки та літератури.
Вміти:
Порівнювати розвиток української культури з розвитком культур інших народів світу, зокрема культур народів Західної Європи. Орієнтуватися в основних напрямках сучасної української культури, а також вміти дати їм об’єктивну та науково обґрунтовану характеристику. Володіти основними елементами культурного етикету та виявляти свою всесторонню обізнаність в питаннях української культури. Використовувати набуті знання, вміння та навики в обраній за фахом практичній роботі.
Мати навички:
Вивчення та аналізу наукової літератури та першоджерел, пов’язаних з історією української культури;
дослідження основних культурних явищ, а також аналізу основних складових зовнішнього та внутрішнього світу сучасного українця;
аналізу і обґрунтування філософсько-культурологічних та соціально-політичних особливостей сучасного суспільства;
формування власної точки зору на основні події культурного життя в процесі виконання обов’язків практичної діяльності.
Бути ознайомленим:
З історією розвитку та сучасними світоглядно-методологічними напрямками розвитку української культурологічної думки; з основними проблемами соціокультурного розвитку та значенням знань з історії української культури для загальної культури майбутнього фахівця – юриста/психолога.
МЕТОДИ НАВЧАННЯ:
словесні, наочні, практичні; евристичний, частково-пошуковий, дослідницький, експериментальний, метод проблемного викладання; метод проекту; методи колективної розумової діяльності; методи самостійної роботи.
МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ:
вхідний контроль, оперативний контроль, поточний контроль, підсумковий контроль.
2. Опис предмета та мета навчального курсу
Початок ХХІ століття дедалі більше демонструє посилення впливу національної культури на долі цілих народів та окремих людей. Напрям дослідження національної культури як основи розуміння феномена людської культури взагалі – справжнє історичне відкриття часу трансформації сучасного українського суспільства. Можна стверджувати, що на сьогодні проблема національної культури й етнокультурних відмінностей набула в України набагато більшого суспільно-політичного значення, ніж економічні проблеми. Гасло розбудови національної культури нині не менш актуальне, ніж гасла щодо демократизації українського суспільства, побудови правової держави, трансформації української економіки на засадах цивілізованих ринкових відносин тощо. Звідси постає гостра необхідність вивчення саме історії української культури, яка отримала своє відображення у створенні спеціального курсу «Історія української культури» та розробці спеціальної навчальної програми до нього. Однак посилений останнім часом науковий інтерес до питань вітчизняної культури спонукав сучасних дослідників звернути також увагу на методологічний і теоретичний аспекти української культури, внаслідок чого було з`ясовано, що вивчення української культури наразі потребує нових підходів до її періодизації та водночас осмислення її саме як феномена.
Незаперечним є також і те, що у становленні кожної людини як особистості та формуванні її духовної культури важливе місце посідають знання проблем культури. Проте культурні питання мають не лише велике суспільно-політичне значення. Складні політичні процеси в сучасній Україні засвідчують глибокий смисл проблеми національної культури як граничної основи буття української спільноти, її ідентичності та єдності, а також самоствердження серед інших спільнот і культур світу.
Засвоюючи основні принципи та положення історії розвитку вітчизняної культури, кожен громадянин нашої держави знаходить необхідні орієнтири як у власних духовних пошуках, так і в організації свого життя. Для сучасної України історія української культури є відносно новою дисципліною, що почала вивчатися тільки після проголошення її незалежності, а як нормативна дисципліна – вводиться для вивчення бакалаврів і спеціалістів, починаючи з 2009 року, згідно з Наказом Міністерства освіти і науки України № 642 від 9 липня цього року.
Говорячи про історію української культури як окрему навчальну дисципліну, слід зазначити, що одним із найголовніших її аспектів є історико-філософська складова, яка, своєю чергою, обумовлена такими чинниками.
По-перше, у більшості вирішуваних наукових проблем, які пов`язані з українською культурою, історія і філософія використовують єдині універсальні принципи, закони та категорії пізнання.
По-друге, саме філософія, історія, філологія та інші гуманітарні науки включать у сферу свого вивчення і пояснення такі складові духовного життя, як світогляд, мистецтво, мораль тощо. Наукове пояснення їх може бути досягнуто тільки на рівні об’єктивного історико-філософського підходу.
По-третє, слід мати на увазі, що зміст релігієзнавчих знань, окрім історико-філософських, містить у собі і соціологічні, психологічні, моральні, емоційні й інші компоненти.
Таким чином вивчення „Історії української культури”, зробить певний внесок у вільне самовизначення нашої молоді, сприятиме оволодінню нею досягнень вітчизняної культури у контексті розвитку культури світової, пошуку та формування духовних інтересів і цінностей, прискорить відродження історичної пам’яті, що так необхідно в сучасних умовах.
Згідно освітньо-професійної програми, «Історія української культури » є нормативною навчальною дисципліною і вивчається протягом одного семестру. Загальний бюджет часу відповідно до ECTS становить 2 кредити, що дорівнює 72 годинам. Структурно навчальна дисципліна складається із 2 змістовних модулів, рівень засвоєння яких визначається за результатами 2 поточних модульних тестових контролів.
З метою якісного виконання завдань навчального курсу застосовується проблемно-діяльнісна технологія навчання, яка передбачає обов’язкову проблемно-пошукову спрямованість всіх видів занять, а також значне збільшення часу і завдань для самостійної та індивідуальної роботи студентів.
Основними видами занять під керівництвом викладача є лекції, семінари та індивідуальна робота у вигляді індивідуальних контрольних співбесід, самостійних занять під керівництвом викладача та повторних модульних контролів.
З метою оцінки рівня опанування студентами навчального матеріалу та стимулювання самостійної роботи здійснюється поточний і підсумковий контроль. Поточний контроль проводиться під час семінарських занять, індивідуальної роботи та модульних контролів. Підсумковий контроль здійснюється у вигляді іспиту.
3. Модульний тематичний план
(структура залікового кредиту курсу)
| № з/п | Назва тем | Всього годин | Всього годин з викладачем | З них: | |||
| Лекцій | Семінарських занять | Практичних занять + МК | *Індивідуальна робота з викладачем | ||||
| | Змістовий модуль І "Витоки української культури та її розвиток у період княжої та литовсько-польської доби" | 36 | 16 | 8 | 6 | 2 | |
| 1. | Тема 1. Сутність та витоки української культури. | 12 | 4 | 2 | 2 | | |
| 2. | Тема 2. Культура періоду княжої доби. | 12 | 4 | 2 | 2 | | |
| 3. | Тема 3. Культура періоду литовсько-польської доби. | 10 | 6 | 4 | 2 | | |
| 4. | Модульний контроль | 2 | 2 | | | 2 | |
| | Змістовий модуль ІІ "Розвиток української культури з сер. XVII ст. по поч. ХХІ ст." | 36 | 20 | 8 | 10 | 2 | |
| 5. | Тема 4. Розвиток української культури у часи Гетьманщини. | 12 | 4 | 2 | 2 | | |
| 6. | Тема 5. Українська культура наприкінці XVIIІ - ХІХ ст. | 12 | 8 | 4 | 4 | | |
| 7. | Тема 6. Культура українського модерну і постмодерну ХХ - поч. ХХІ ст. | 10 | 6 | 2 | 4** | | |
| 8. | Модульний контроль | 2 | | | | 2 | |
| РАЗОМ ПО ДИСЦИПЛІНІ: | 72 | 36 | 16 | 16 | 4 | 4 | |
4. Розрахунок рейтингової оцінки змістовного модуля (модулів) та умови отримання підсумкової оцінки залікового кредиту
Для розрахунку рейтингової оцінки пропонується використати єдину бальну систему оцінювання академічної успішності студентів з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ECTS.
| За шкалою ECTS | За національною шкалою | За шкалою університету |
| A | 5 (відмінно) | 90-100 |
| B | 4 (добре) | 85-89 |
| C | 75-84 | |
| D | 3 (задовільно) | 70-74 |
| E | 60-69 | |
| FX | 2 (незадовільно) з можливістю повторного складання | 35-59 |
| F | 2 (незадовільно) з обов’язковим повторним курсом | 1-34 |
Розрахунок бальної оцінки змістовного модуля складається з наступних елементів:
М1 = М0+К1+…Кп, де
М0 – максимальна "вартість" модульної контрольної роботи в балах;
Кn – бальні коефіцієнти, встановлені кафедрою згідно (див. табл.);
10 – додаткові бали (ДБ).
Максимальна "вартість" модульної контрольної роботи розраховується за формулою
М0=Мmax – (å К1 ...Кn + 10).
Додаткові бали (ДБ) – бали за виконання завдань індивідуальної та самостійної роботи і результати навчально-творчої діяльності (реферат, наукова робота у гуртках тощо), максимальна кількість яких може бути до 10 включно.
Протягом вивчення модуля студент може підготувати не більше одного реферату або наукової роботи з дисципліни.
Таблиця бальних коефіцієнтів
| Коефіцієнт | Назва | Вартість |
| К1 | Поточні оцінки семінарських (практичних) занять: "5" ("відмінно") "4" ("добре") "3" ("задовільно") "2" ("незадовільно"). Відсутність оцінок | +5 +4 +3 –2 –1 |
| К2 | Відвідування лекцій: постійно один та більше невідпрацьованих пропусків відсутність на більше, ніж половині всіх лекцій | +2 0 –1 |
| К3 | Відвідування семінарських та практичних занять: постійно один та менше половини пропусків занять навчального (змістового) модуля відсутність на більше, ніж половині занять навчального (змістового) модуля | +2 0 –1 |
| К4 | Ведення конспекту: змістовно, акуратно змістовно задовільно відсутність конспекту | +2 +1 0 –1 |
| К5 | Складання модульного контролю: у визначений термін поза терміном повторне | +1 0 –1 |
Підсумковий контроль з філософії виставляється як сума балів з усіх модулів та обраховується як середнє арифметичне складових модулів:
M1 ... Mn
,
N
R = де R – результат підсумкового контролю за дисципліну;
M1 ...Mn – сума балів рубіжних (модульних) контролів;
N – кількість модулів.
Якщо за підсумковий контроль в цілому набрано 60 і більше балів та з усіх рубіжних (модульних) контролів отримана позитивна оцінка, то вважається, що студент засвоїв навчальний матеріал.
5. Зміст змістовних модулів та тем програми
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І
«Витоки української культури та її розвиток у період княжої та литовсько-польської доби»
Тема 1. Сутність та витоки української культури
Основний зміст даної теми складають питання, що розкривають витоки української культури, зокрема культуру найдавніших племен і державних утворень, які знаходилися на території сучасної України і заклали початкову основу формування української культури, культуру східнослов’янських племен дохристиянської доби. При цьому необхідно зазначити, що в силу географічних умов, українська культура формувалася, як синтез культур різних народів, які населяли територію сучасної України. Зокрема культурні надбання племен трипільської та чорноліської культури, а також культури кіммерійців, скіфів, сарматів, стародавніх еллінів, кельтів тощо стали тими культурними екстрактами, які в синтезі і сформували унікальність і самобутність української культури її відособленість від культур інших слов’янських народів.
Тема 2. Культура періоду княжої доби
За своїм характером українська культура належить до культур слов’янського типу. Вивчення даної теми сприятиме залученню нинішніх студентів до стародавньої духовної спадщини наших предків, дасть їм можливість зрозуміти, що запровадження християнства вивело давніх українців на новий якісний щабель у засвоєнні ними нових культурно-етичних цінностей, які є основою сучасної європейської цивілізації та збагатили скарбницю духовного життя українського народу, вивели його культуру на широкі простори світової цивілізації, поставили в один ряд із найрозвинутішими тогочасними культурами. Саме в цей період були закладені основи давньоукраїнської свідомості, що знайшло своє найбільш повне вираження в „Слові про закон і благодать” митрополита Іларіона, „Повісті минулих літ” монаха Нестора, „Молінні” Данила Заточеника тощо. В цей період також сформувався унікальний давньоукраїнський архітектурний стиль. Особливої уваги також заслуговує і процес формування власне української правової культури, яка з самих початків була наповнена гуманістичним змістом.
Важливе місце в розвитку культури княжої доби займає культура Галицько – Волинського князівства, яка після моголо-татарської навали стала спадкоємцем культури Київської Русі.
.
Тема 3. Культура періоду литовсько-польської доби
В цей період українська культура розвивалася в надзвичайно складних умовах. До них слід віднести роз’єднаність українських земель, відсутність єдиного політичного центру, соціальне і національне гноблення з боку польських, литовських, угорських, турецьких та інших іноземних загарбників. Разом з цим, період литовсько-польської доби став періодом подальшого формування українського народу, активізації його боротьби проти польсько-литовського панування. В цей період на історичній арені України появляється українське козацтво, яке стає одним із найбільш самобутніх політико-культурних явищ і з яким безпосередньо стає пов’язаними як політичний так і культурний розвиток українського народу. В цей період розпочинається процес формування української мови, активно розвивається український національно-культурний рух, та українська світська література, засновуються перші українські вищі навчальні заклади у вигляді Острожської академії та Києво-Могилянського колегіуму.
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ ІІ
«Розвиток української культури з середини XVII ст. по початок ХХІ ст.»
Тема 4: Розвиток української культури у часи Гетьманщини
Українська культура в даний період розвивалася в досить суперечливих умовах. Ліквідація в результаті визвольної війни польсько-шляхетського режиму і формування української козацької держави у вигляді Гетьманщини в цілому сприяли розвитку української культури. Однак, становлення Гетьманщини відбувалося в умовах постійних війн, які тривали протягом 60 років, які призводили до масового винищення культурних цінностей, загибелі носіїв і потенційних діячів культури, гальмували розвиток українського культурного процесу загалом. Відносне покращення культурної ситуації відбулося лише за гетьманування І. Мазепи і цей період по праву можна назвати ренесансом української культури, хоча він також тривав недовго.