Кафедра гуманітарних дисциплiн

Вид материала

Содержание

Змістовний модуль іі
6. Інформаційно-методичне забезпечення
Плани семінарських занять

Подобный материал:

1 2 3 4 5

Тема 1. Предметне поле й функціональне призначення філософії

Етимологія слова «філософія». Філософія і світогляд. Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу. Світогляд як форма самовизначення людини. Структура світогляду. Універсальні типи світоставлення. Історичні типи світогляду: міфологічний, релігійний, науковий і філософський. Філософія як теоретична основа світогляду.

Предмет філософії. Філософія як «беззасновкове знання» (Г. Ортеґа-і-Ґассет). Метатеоретичний статус філософії. Коло філософських роздумів: людина і світ; мислення і буття, духовне і тілесне. Дисциплінарна структура філософського знання. Основні теми й типи філософування.

Місце філософії в системі культури: синхронічний і діахронічний аспект. Взаємовідношення філософії, науки та релігії. Філософія і право. Основні функції філософії.

Тема 2. Філософія Стародавнього світу

Виникнення філософії: соціокультурні та духовні засновки. Основні джерела філософського знання. Зародки філософського мислення в Індії. Веди, брахмани і упанішади. Філософські ідеї шкіл чарвака, вайшешика, йога, міманса, н’яя. Характерні особливості давньоіндійського світогляду та побудова соціальної філософії.

Становлення філософської думки у Стародавньому Китаї. Філософські вчення Лао-цзи, Конфуція, Мо-цзи. Особливості поглядів на природу, суспільство та проблеми пізнання. Гуманістична спрямованість філософських ідей.

Парадигмальний рух «від міфу до логосу» як траєкторія виникнення давньогрецької філософії. Опозиція «хаос – космос» як засаднича світоглядна настанова. Тематична класифікація античної філософії: фізика, етика, діалектика (Діоген Лаерцій). Космоцентризм античної філософії. Досократівська філософія (Мілетська школа, Геракліт, Піфагор). Проблема першоначала («архе»). Елейська школа: розрізнення онтології та феноменології. Апорії Зенона. Давньогрецький атомізм. Становлення античної діалектики. Антропологічний поворот у давньогрецькій філософії: софісти та Сократ. Класична антична філософія: Сократ, Платон, Аристотель. Синтетичний характер платонівської концепції. Теорія ейдосів і «міф про печеру». Соціальна філософія Платона («Держава», «Закони»). Криза класичної античної філософії. Філософія доби еллінізму (епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм). Етичні, гносеологічні та онтологічні побудови філософів доби еллінізму. Римська антична філософія. Неоплатонізм.

Тема 3. Філософія Середньовіччя та Відродження

Виникнення середньовічної парадигми західноєвропейської філософії. Теоцентризм середньовічної філософії. Віра та розум як ключові категорії середньовічної гносеології.

Патристика як перша спроба філософського обґрунтування християнства. Філософські погляди Августина Блаженного. Схоластика Томи Аквінського. Докази буття Бога як наріжна проблема середньовічної філософії. Проблема універсалій: реалізм vs. номіналізм.

Західноєвропейський Ренесанс. Натурфілософія доби Відродження: Дж. Бруно, М. Коперник. Гуманістичний характер філософії доби Відродження. Реформація. Соціальна філософія доби Ренесансу: утопії (Т. Мор, Т. Кампанелла) vs. політичний інструменталізм (Н. Мак’явеллі).

Тема 4: Філософія Нового часу. Німецька класична філософія

Філософія Нового часу. Проблема методу наукового пізнання: емпіризм та раціоналізм. Ф. Бекон як засновник британського сенсуалізму (Т. Гоббс, Дж. Локк, Дж. Берклі, Д. Юм). Р. Декарт і картезіанство. Субстанція як ключова категорія новочасної філософії: дуалізм Р. Декарта, монізм Б. Спінози, монадологія Г. Ляйбниця.

Механістичний характер та атеїстична спрямованість філософії ХVІІ ст. Соціальні погляди французьких просвітителів (Ж-Ж.Руссо, Вольтер, Д.Дідро, Ж.Ламетрі, П.Гольбах, К.Гельвецій).

Німецька класична філософія. Апріоризм І. Канта. Категоричний імператив. Діалектика Й. Г. Фіхте. Філософія тотожності Ф. В. Й. Шеллінга. Вчення Г.В.Ф. Гегеля як вершина німецької класичної філософії.

Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха. К. Маркс і марксизм. Тріумф і трагедія марксистської філософії.

Тема 5: Основні напрямки некласичної філософії і сучасної західної філософії

Класичний, некласичний і постнекласичний типи філософування: критерії демаркації. Західноєвропейська некласична філософія ХІХ ст. Волюнтаризм А. Шопенгауер. Передекзистенціалізм С. К’єркегора. Філософія життя Ф. Ніцше. Позитивізм та його історичні форми. Ґфяяяяяяя0щхҐ

Своєрідність передумов і проблематики філософії ХХ ст. Традиційний і новаторський характер філософії ХХ століття. Характерні риси сучасної світової філософії. Психоаналіз З. Фройда і неофройдизм. Екзистенціальна філософія та її різновиди. Еволюція релігійної філософії ХХ ст. Проблема раціонального і ірраціонального. Проблема людини, свободи і цінностей в філософії ХХ ст. Становлення філософської антропології (М. Шелер, А. Гелен). Персоналізм та аналітична філософія. Структуралізм (К. Леві-Стросс) і поструктуралізм (Р. Барт, М. Фуко). Постмодерністська філософія (Ж. Дерріда, Ж. Бодріяр, Ж, Делез, Ф. Гваттарі).

Тема 6: Філософська думка в Україні

Філософська думка в Україні. Джерела та особливості українського філософування. Міфоепічний світогляд проукраїнського етносу (Х-ХІ ст.). Становлення християнського світогляду на Русі. «Слово про Закон та Благодать» митрополита Іларіона. Філософія Києво-Руської держави в Х-ХІІ ст.

Філософські погляди діячів Києво-Могилянської академії (1701—1818р.). Г.С. Сковорода як родоначальник української класичної філософії. Українське Просвітництво. Філософська культура українського бароко. Академічна філософія в Україні ХІХ ст. Український романтизм (М. Гоголь, М. Костомаров, Т. Шевченко, М. Куліш, П. Юркевич).

Філософські ідеї в Україні наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. (Володимир Антонович, Михайло Драгоманов, Олександр Потебня, Михайло Грушевський, Володимир Винниченко, Микола Міхновський, В’ячеслав Липинський, Дмитро Донцов). Філософія української діаспори (Дмитро Чижевський, Іван Лисяк-Рудницький та ін.). Культурне відродження 20-х років ХХ століття. Розвиток філософської думки в Україні за часів радянської доби. Сучасна українська філософія: ключова проблематика та стрижневі тенденції.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ ІІ

«Основні розділи філософського знання: класичні та посткласичні розвідки»

Тема 7: Філософський аналіз проблем буття

Філософський сенс категорії буття. Буття людське та позалюдське. Буття і небуття. Буття і суще. Буття і субстанція. Буття і реальність.

Матерія як філософська категорія. Історичний розвиток філософських тлумачень матерії. Єдність матерії і руху. Філософський сенс категорії «світ». Світ як сукупна реальність та універсум людської життєдіяльності. Історичні соціальні та духовні виміри світу людини. Проблема єдності та багатоманітності світу. Простір і час як форми існування світу. Онтологія і діалектика. Діалектика як теорія систем, що розвиваються, як вчення про універсальні зв’язки, зміни, розвиток. Основні історичні форми діалектики: наївно-стихійна, ідеалістична, матеріалістична та “негативна”. Альтернативи діалектики. Діалектика і метафізика. Основні принципи діалектики і їх застосування в діяльності юристів (психологів).

Свідомість як філософська категорія. Проблема свідомості в історії філософії. Історичні погляди на ідеальні, духовні явища. Виникнення і природа свідомості. Ґенеза свідомості. Історія становлення психічного відображення. Визначна роль соціальності у виникненні свідомості. Основні рівні свідомості. Функції свідомості. Роль свідомості в практичній діяльності юристів (психологів).

Методологічні значення основних законів діалектики для діяльності юристів (психологів). Закон взаємного переходу кількісних змін у якісні і його проявлення в діяльності юристів (психологів). Діалектичні стрибки в розвитку ОВС. Закон єдності та боротьби протилежностей і його роль в аналізі проблем, виникаючих в процесі службової діяльності. Суперечності будівництва і реформування юридичних структур. Діалектичне заперечення і його прояв в юридично-процесуальній практиці. Зв’язок нового і старого в діяльності юристів (психологів). Заперечення як вираження поступу в розвитку процесів і явищ.

Тема 8: Пізнання як предмет філософського аналізу

Пізнання як вимір людського буття та спосіб самоствердження людини. Місце теорії пізнання (гносеології) в системі філософського знання. Основні принципи теорії пізнання. Філософські концепції пізнання: історико-філософська ретроспекція. Знання як пригадування (Сократ, Р. Декарт). Знання, думка та віра як гносеологічні категорії. Межі пізнання: агностицизм та гносеологічний оптимізм. Сцієнтизм як наріжна ознака європейського менталітету.

Суб'єкт та об'єкт пізнання, їх взаємозв'язок. Чуттєве і раціональне, емпіричне і теоретичне, абстрактне і конкретне в пізнанні. Форми чуттєвого пізнання: відчуття, сприйняття та уявлення. Форми раціонального пізнання: поняття, судження, умовивід. Пізнання і творчість. Пізнання і знання. Мова як медіатор пізнавальної діяльності.

Епістемологія як філософське вчення про наукове пізнання. Специфіка наукового пізнання. Історико-філософські системи наукового пізнання: позитивізм, аналітична філософія, постпозитивізм. Специфіка і рівні наукового пізнання. Форми наукового пізнання. Основні методи наукового пізнання та їх використання в практичній діяльності юристів (психологів).

Ґенеза науки. Закономірності розвитку науки. Наука як соціальна система. Структура науки. Наука як феномен культури. Соціальні функції науки. Роль наукового знання в практичній діяльності юристів (психологів)

Проблема істини. Основні концепції істини: класична (кореспондентська), авторитарна, конвенціональна, прагматична, когерентна. Основні властивості істини. Істина як процес (істина об'єктивна і суб'єктивна, абсолютна і відносна). Істина і хиба. Істина і вірогідність та ймовірність. Критерії істини. Знання і мудрість.

Тема 9: Антропологічна парадигма: ціннісний вимір людського буття

Унікальність та універсальність феномену людини в світі. Антроповимірність філософського знання. Становлення антропологічного дискурсу в філософії та гуманітарних науках. Проблема людського начала. Фактори та рушійні сили антропосоціоґенези. Проблема сутності та існування людини. Людина як предмет розгляду в гуманітарних науках та природознавстві. Філософська антропологія як філософська течія початку ХХ ст. (М. Шелер, А. Плеснер, А. Гелен).

Категоріальний апарат філософської антропології: індивід, індивідуальність, особистість. Особистість як соціокультурна форма індивідуального буття. Історичні типи особистості. Конечність індивідуального існування людини. Життя і смерть в духовному досвіді людства. Дискусійність проблеми "права на смерть", та проблеми "смертної кари". Буття людини в сучасному світі. Проблема людської "самотності". "Я" та "інші". Проблема гуманізму, його історичні типи: античний, ренесансний, сучасний. Сенс життя як ключова філософсько-антропологічна проблема.

Цінності в системі культури. Цінності як визначальна характеристика людського буття. Людина в системі цінностей. Структура цінностей. Цінності як ядро духовного світу людини. Проблема суб'єктивного вибору. Компоненти ціннісного вибору: переживання, потреби, емоції, віра, воля, потреби, ідеали. Взаємопов’язаність і взаємообумовленість антропологічного та аксіологічного дискурсів.

Тема 10: Філософський аналіз культури

Парадигма полісуб’єкта як стрижень посткласичних філософських роздумів: проблематика Я – Інший. Культурний Інший як ключовий чинник інституціоналізації культурологічного знання.

Культура як об'єкт філософського аналізу. Культура як спосіб людського буття. Багатомірність культур і цивілізацій. Система культури: принципи, елементи, структура. Людиномірна сутність культури. Політична, правова, етична, естетична, релігійна, філософська, економічна, екологічна та інші культури. Культура виробництва, управління, національних і суспільних відносин. Функції культури в розвитку суспільства. Гуманістична спрямованість культури.

Основні культурфілософські парадигми: антропологічна, знаково-символічна (семіотична), аксіологічна. Органіцистські тлумачення культури. Історія культури: множинність інтерпретацій. Лінійні та циклічні концепції історії культури. Типологія культур: плюральність критеріїв (Ф. Ніцше, П. Сорокін, Л. Фробеніус та ін.). Культура та цивілізація. Культурфілософські тематизації кризи європейської культури (Ф. Ніцше, О. Шпенглер, Р. Гвардіні). Масова культура як наріжний феномен другої половини ХХ століття (Г. Ортеґа-і-Ґассет).

Буття особистості в культурі: проблеми інкультурації/аккультурації. Діалектика традиції та новації в культурі. Культура як інструмент примусу (З. Фройд, М. Фуко, Ж. Делез).

Тема 11: Філософія етнонаціонального буття

Етнічний Інший та його концептуалізація в межах філософії: постколоніальний дискурс (Х. Баба, І. Гасан).

Етнос як предмет розгляду в соціогуманітарній царині: примордіалістський (есенціалістський), інструменталістський і конструктивістський підходи. Радянська теорія етносу (Ю. Бромлєй, С. Токарєв, С. Широкогоров та ін.) Атрибути етносу, за Е. Смітом. Категоріальний апарат: етнонім, етнофор, етнічні кордони, етноґенеза, етнічна ідентичність, етнічна мобілізація.

Нація: етимологія та сучасні концептуалізації. Романтична, модерна та постмодерна парадигми інтерпретації нації. Радянська традиція інтерпретації нації. Нація як «уявлена спільнота» (Б. Андерсон, В. Тішков). Етнічна та етатистська концепції націєтворення. Етапи націєтворення, за М. Грохом. Етнос і нація: варіанти кореляції понять.

Національна ідея. Нація і націоналізм (Е. Геллнер). Національна ідентичність. Національні конфлікти. Діалектика розвитку етносоціальних процесів в Україні на сучасному етапі історичного розвитку. Розвиток і гармонізація національних і міжнаціональних відносин. Актуальність етнонаціональної проблематики для сучасного українського соціуму.

Тема 12: Основні проблеми соціальної філософії

Соціальна філософія в системі філософського знання. Природа соціально-філософського знання та етапи його історичного розвитку. Специфіка соціального пізнання. Наукове і позанаукове соціальне пізнання. Знання і переконання в соціальній науці.

Основні підходи до розуміння суспільства. Суспільство як система соціальних відносин. Суспільство як система, що саморозвивається.

Поняття класів. Походження класів. Соціально-класова структура суспільства. Теорії “соціальної стратифікації” та “соціальної мобільності” (Сорокін, Парсонс). Елітарні верстви і народні маси (Мілс, Еліот). Соціальні і класові конфлікти у сучасному суспільстві. Особливості прояву соціальних і класових відносин в повсякденному житті ОВС.

Соціальні тенденції сучасності: індивідуалізація (З. Бауман), фрагментаризація, перміссивне суспільство, консумеризм (С.С. Аверинцев).

Глобалізація як визначальний феномен сучасності. Антиглобалізм, «глокалізація», вестернізація, істернізація: демаркація понять. Глобалізаційний розрив і «зрадництво еліт»: концепція С. Гантінґтона.

Ґендерна проблематика: нові тематизації в сучасному соціально-філософському дискурсі. Ґендерний Інший та його концептуалізація: суфражизм, ліберальний фемінізм, ЛГБ-концепції, квір-теорії.

Тема 13: Філософія техніки

Філософія техніки: історія становлення та предмет вивчення. Техніка як філософське поняття. Техніка як соціальний феномен. Сутність, головні ознаки і напрямки розвитку сучасної НТР та її вплив на юристів (психологів).

Майбутнє сучасного людства. Соціально-історична обумовленість передбачення майбутнього. Донаукові форми осягнення дійсності і майбутнього. Соціальна прогностика як теорія прогнозування. Побудови наукових сценаріїв майбутнього. Класифікація методів прогнозування. Прогностика і футурологія. Футурологічні концепції про стратегію цивілізаційного поступу людства.

Екологічна криза як епіфеномен НТР: становлення техноалармізму. Римський клуб.

Інформаційна революція та сучасне виробництво. Інформаційне суспільство: ключові ознаки та концепції (Д. Белл, З. Бжезинський, Г.М. Маклюен, Й. Масуда, Е. Тоффлер, А. Турен та ін.).

Перетин антропосфери та техносфери: прогнози трансгуманістів. Трансг’юмани як новий антропологічний тип. Вплив НТР на соціальну реальність: біо-, нано- та інформаційні технології (Ф. Фукуяма).

6. Інформаційно-методичне забезпечення

опорні конспекти лекцій; мультимедійний посібник; інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни; ілюстративні матеріали щодо змісту модулів та окремих тем.

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

Основи філософських знань. Підручник для студентів ВНЗів за ред. М. І. Горлача. – К., 2010.

Подольська Є. А. Кредитно-модульний курс з філософії. – К., 2006.

Саух П. Ю. Філософія: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К., 2003.

Сморж Л. О. Філософія: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти І-ІУ рівнів акредитації. – К., 2006

Смольков О. А. Філософія: Навчальний посібник. – Львів, 2005.

Філософія. Кредитно-модульний курс. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів за ред.. Р. О. Додонова. – К., 2009.

Філософія: Навчальний посібник (за ред. І.Ф. Надольного). Видання сьоме. -К.,2010.

Філософія: Навчальний посібник для студентів і аспірантів вищих навчальних закладів (за ред. Є. М. Причепія). - К.,2008.

Філософія: Підручник (за ред. В. П. Андрущенко). – Х., 2000.

Філософія: Підручник (за ред. В. І. Ярошовця). – К., 2010.

Філософія: Підручник для вузів (за ред. Г.А. Заїченка). – К., 1995.

Щерба С. П. Філософія. Підручник для вузів. – К., 2007.

Додаткова: – Визначена згідно з темами відповідних семінарських занять.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

ТА ЗАВДАННЯ НА САМОСТІЙНУ РОБОТУ

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ І

«Ґенеза філософської думки у контексті цивілізаційних процесів»

Тема 1. Предметне поле й функціональне призначення філософії

Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю Час – 2 год.

Онтологічні та світоглядні передумови виникнення філософії.
Світогляд людини і його історичні типи.
Предмет та особливості філософії.
Співвідношення філософії, науки, релігії та мистецтва.
“Чи є філософія наукою?” (за матеріалами дискусії в журналі “Філософські науки”, 1989, №6, 1990, №1 - 4).

Семінар 1. Предметне поле й функціональне призначення філософії Час – 2 год.

Навчальні питання:

Філософія як теоретична форма світогляду.
Специфіка філософського знання, основні проблеми та розділи філософії.

3. Функції філософії і її світоглядно-методологічне значення для юристів.

Доповіді за першоджерелами:

Філософія як «творчість концептів» (за працею Ж. Делеза та Ф. Гваттарі «Що таке філософія?»).
Академічна і «реальна» філософія: чи можна навчити філософії? (за книгою М. К. Мамардашвілі "Як я розумію філософію" і за статтею А. Шопенгауера "Про університетську філософію").
"Філософія – це свідомість уголос" (за книгою М. К. Мамардашвілі "Як я розумію філософію").

Література

Основна:

Основи філософських знань. Підручник для студентів ВНЗів за ред. М. І. Горлача. – К., 2010.

Подольська Є. А. Кредитно-модульний курс з філософії. – К., 2006.

Саух П. Ю. Філософія: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К., 2003.

Сморж Л. О. Філософія: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти І-ІУ рівнів акредитації. – К., 2006

Смольков О. А. Філософія: Навчальний посібник. – Львів, 2005.

Філософія. Кредитно-модульний курс. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів за ред.. Р. О. Додонова. – К., 2009.

Філософія: Навчальний посібник (за ред. І.Ф. Надольного). Видання сьоме. -К.,2010.

Філософія: Навчальний посібник для студентів і аспірантів вищих навчальних закладів (за ред. Є. М. Причепія). - К.,2008.

Філософія: Підручник (за ред. В. П. Андрущенко). – Х., 2000.

Філософія: Підручник (за ред. В. І. Ярошовця). – К., 2010.

Філософія: Підручник для вузів (за ред. Г.А. Заїченка). – К., 1995.

Щерба С. П. Філософія. Підручник для вузів. – К., 2007.

Додаткова:

Мамардашвили М. Как я понимаю философию. М., 1990.

Ортега-и-Гассет. Что такое философия? М.,1991, с.51-191.

Делез Ж., Гваттари Ф. Что такое философия? СПб., 1998.

Шопенгауэр А. Об университетской философии // ophy.ru/lib/schop.htp.

Гурин Э.Л. Философия жизни. –М.,1990.

Ильенков Э.В. Философия и культура. – М., 1991.

Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. – К., 1995.

Прибутько П. С., Кондратюк-Антонова Т. В., Стус В.І. Філософія: Посібник для підготовки до іспитів. – К., 2011.

Роберт П. Вольф. О философии. – М.,1996.

Світогляд і духовна творчість: Збірник наукових праць (Відпов. ред. К.П.Шудря, Є.І.Андрос). - К., 1993.

Тема 2. Філософія Стародавнього світу

Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю Час – 4 год.

Виникнення та розвиток філософії у країнах Стародавнього Сходу і особливості східного типу філософування.
Давньокитайська філософія: джерела та основні течії (конфуціанство, даосизм, моїзм, легізм та ін.).
Давньоіндійська філософія: особливості, джерела та основні течії (буддизм, веданта, чарвака, локаята та ін.).

Семінар2. Філософія Античності Час – 2 год.

Навчальні питання:

1. Натурфілософія досократівської доби.

2. Класична антична філософія.

3. Антична філософія доби еллінізму.

Теми фіксованих виступів:

Зародження та розвиток філософії Стародавнього Сходу: основні джерела та чинники.
Соціально-філософські погляди Платона і Аристотеля на державу та право.
Пізньоантичний етап розвитку філософії: епікуреїзм, скептицизм, стоїцизм.

Доповіді за першоджерелами:

Основні етапи та особливості античної філософії (за твором Діогена Лаерція «Про життя, вчення та висловлювання відомих філософів»);
Сутність і різновиди любові (за твором Платона «Бенкет»);
Трансформація теорії держави Платона (за творами «Держава» та «Закони»);
Теорія держави та права Аристотеля (за трактатом «Політика»);
Епікуреїзм Тіта Лукреція Кара (за твором «Про природу речей»).

Література

Основна:

Основи філософських знань. Підручник для студентів ВНЗів за ред. М. І. Горлача. – К., 2010.

Подольська Є. А. Кредитно-модульний курс з філософії. – К., 2006.

Саух П. Ю. Філософія: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К., 2003.

Сморж Л. О. Філософія: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти І-ІУ рівнів акредитації. – К., 2006

Смольков О. А. Філософія: Навчальний посібник. – Львів, 2005.

Філософія. Кредитно-модульний курс. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів за ред.. Р. О. Додонова. – К., 2009.

Філософія: Навчальний посібник (за ред. І.Ф. Надольного). Видання сьоме. -К.,2010.

Філософія: Навчальний посібник для студентів і аспірантів вищих навчальних закладів (за ред. Є. М. Причепія). - К.,2008.

Філософія: Підручник (за ред. В. П. Андрущенко). – Х., 2000.

Філософія: Підручник (за ред. В. І. Ярошовця). – К., 2010.

Філософія: Підручник для вузів (за ред. Г.А. Заїченка). – К., 1995.

Щерба С. П. Філософія. Підручник для вузів. – К., 2007.

Додаткова:

Платон. Федон, Пир, Протагор, Государство // Платон. Соч. в трех т. Т.2. М.,1970.

Аристотель. Метафизика //Аристотель. Соч. в четырех т. Т.1. М.,1967, с. 462-474, 484-485, 488-492, 500-501, 506-509.

Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. М.,1979.

Фрагменты ранних греческих философов. Часть 1.М.,1989.

Рассел Б. История западной философии. Книга 1,Т.1,1993,с. 21-113.

Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. Античность. С.-Пб.,1994.

Лосев А.Ф. История античной философии.-М.,1985

Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии.-М.,1991, с.16-21, 25-26, 77-80, 89-90, 121-123, 136-142, 143-145, 281-320.

Богомолов А.С. Античная философия.- М.,1986.

Васильев А.С. Проблемы генезиса китайской мысли М.,1986.

Гусев В.І. Історія західноєвропейської філософії ХV-XVII ст. – К., 1994.

Древнеиндийская философия. Начальный период. – М., 1989.

История философии в кратком изложении. – М.,1991.

Краткый очерк истории философии. – М.,1981.

Нарский И.С. Западноевропейская философия ХІХ в. – М., 1986.

Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини.-К.,1995.

Прибутько П. С., Кондратюк-Антонова Т. В., Стус В.І. Філософія: Посібник для підготовки до іспитів. – К., 2011.

Радугин А.А. Философия. Курс лекций.- М., 1999.

Соколов В.В. Средневековая философия. – М.,1979.

Соколов В.В. Европейская философия ХV-XVIIІ веков - М.,1984.

Blog

Кафедра гуманітарних дисциплiн

Содержание