Кафедра гуманітарних дисциплiн
| Вид материала | Методичні рекомендації |
- Кафедра гуманітарних дисциплiн, 317.59kb.
- Кафедра гуманітарних дисциплiн, 495.74kb.
- Кафедра гуманітарних дисциплiн, 750.55kb.
- Кафедра гуманітарних дисциплiн, 683.78kb.
- Кафедра гуманітарних дисциплiн, 644.1kb.
- Кафедра гуманітарних дисциплiн, 312.71kb.
- Науково-дослідницька діяльність ліцеїстів ІІІ курсу Кафедра суспільно-гуманітарних, 274.89kb.
- Міністерство освіти І науки україни ізмаїльський інститут водного транспорту кафедра, 367.9kb.
- Кафедра філософії І соціально-гуманітарних дисциплін, 2011 р. Питання з філософії для, 32.43kb.
- Конкурс методичних комісій по птнз в рамках панорами педагогічної творчості, 63.8kb.
Семінарське заняття – 4
Самостійні робота – 2
Мета даної тема – ознайомити курсантів з основними категоріями науки естетики.
В першому питанні необхідно визначити місце категорій в естетичній теорії, розкрити особливості розвитку естетичних категорій.
Важливою категорією естетичної науки є “прекрасне”. Проаналізуйте погляди античних мислителів на природу прекрасного, а саме Платона (ідеалістичні погляди на прекрасне), Аристотеля (шукав об’єктивні умови прекрасного). Суттєвий внесок в розуміння категорії прекрасне здійснили представники німецької класичної філософії, зокрема І.Кант та Г.-В.Ф.Гегель. Розкрийте суть концепції І.Канта про красу як доцільність предмета та Гегеля про “прекрасне” в природі і художньо “прекрасне”. Поясність ідею прекрасного як довершеності.
Розкрийте зміст категорії “потворне” та дайте аналіз її історичних модифікацій. Поясніть, в чому полягає моральний зміст потворного, та чому потворне є необхідним моментом суспільного життя.
В рамках даної теми необхідно з’ясувати суть співвідношення категорій “піднесене”, “героїчне” та “низьке”. Розкрийте діалектичний характер естетичної дії “піднесеного”. Визначте: в чому полягає духовне подолання “піднесеного”, і який моральний зміст “піднесеного”.
Цікавою проблемою в даному питанні є співвідношення “піднесеного” і “героїчного”. Розкрийте суспільний зміст героїчного. Чому прийнято вважати, що героїзм є розумним поривом. Проаналізуйте зв’язок героїчної особистості та героїчної епохи. Розгляньте проблеми: героїзм як вияв загального інтересу; герої як соціальні міфи; історичні типи героїв.
Розкрийте зміст категорії “низьке” в історії естетики. Чому “низьке” прийнято вважати сферою несвободи людини, адже звідси – діалектика “піднесеного” і “низького” виступають як діалектика свободи і несвободи.
Тема 6/2. Естетичні категорії трагічне і комічне
При розгляді першого питання важливо розкрити естетичний зміст категорії “трагічне”, внутрішню структуру трагічного, проаналізувати проблему трагічного конфлікту. Вирішення проблеми трагічного конфлікту передбачає аналіз його історичних форм та способів їх розв’язання. В питанні про трагічне необхідно зупинитися на проблемі історичної та особистої трагедії, оскільки вони мають різне суспільне значення. Важливою теоретичною проблемою тут є також проблема трагічного героя. На завершення, необхідно розкрити особливості трактування трагічного в художній культурі ХХ ст.
В питанні про комічне необхідно розкрити його естетичний зміст, пояснити суть комічного як усвідомленої свободи, визначити внутрішню структуру комічного, проаналізувати проблему комічного конфлікту. Вирішення проблеми комічного конфлікту передбачає аналіз типів комічних конфліктів. Розкрийте особливість проблеми комічного героя.
Тема 7. Мистецтво в системі людської життєдіяльності
Лекційне заняття – 2
Семінарське заняття – 2
Самостійні робота – 4
Мета даної теми – дати визначення мистецтву, з’ясувати предмет мистецтва, його функції, проаналізувати основні концепції походження мистецтва.
Необхідно звернути увагу на безпосередність естетичного споглядання істини і художнього мислення в образах в мистецтві, а також на засоби творення художніх образів: метафори, художній символ, алегорію.
Важливим завданням в даній темі є пояснення суті мистецтво в структурі людської життєдіяльності. Для цього необхідно обґрунтувати спосіб буття мистецтва, пояснити поняття “художня культура суспільства”, визначити закономірності художнього розвитку.
Останнє питання передбачає висвітлення проблеми видової специфіки мистецтва. Тут необхідно звернути увагу на наступні класифікації мистецтв: видовищні та невидовищні мистецтва; зображувальні та не зображувальні мистецтва; часові, просторові та просторово-часові мистецтва; прості та складні мистецтва; мистецтва, які призначені для утилітарної мети та мистецтва, які не призначені для цієї мети.
Тема 8. Художня творчість як об’єкт естетичного аналізу
Лекційне заняття – 2
Семінарське заняття – 2
Самостійна робота – 4
Мета даної теми – проаналізувати творчість як естетичний феномен.
В першому питанні важливо спробувати дати визначення творчості, звернути увагу на різні його тлумачення, охарактеризувати різні структурні елементи творчості, з’ясувати природу і роль у творчому процесі фантазії, натхнення, інтуїції, уяви. Необхідно показати значення “нового” в творчості, з’ясувати видову специфіку творчості (художня, наукова та технічна творчості як основні види творчості).
В наступному питанні необхідно проаналізувати, як проблема творчості вирішувалася в історії теоретичної думки в гуманітарних науках: психології, етиці, філософії, мистецтвознавстві.
Особливе місце в представленій темі займає проблема природи творчої особистості. В цьому питанні необхідно розглянути проблему художньої обдарованості, талановитості, геніальності, з’ясувати взаємозв`язок природжених і набутих здобутків, співвіднести поняття “ремісник”, “майстер”, “митець”. Цікавим в рамках даного питання виступає проблема дитячої обдарованості.
На завершення необхідно розглянути питання творчого процесу (від задуму до його реалізації). Звернути увагу на особливості творчого процесу в різних видах мистецтвах.
Змістовний модуль ІІІ.
Художні методи та стилі в мистецтві.
Тема 9. Художньо-естетичні пошуки в історії мистецтва
від витоків до Нового часу
Семінарське заняття – 2
Практичне заняття - 4
Самостійні робота – 12
Художні стилі XVII – XVIII ст. Класицизм (драматургія – Корнель, Расін, Мольєр; живопис – Нікола Пуссен). Бароко (драматургія – Кальдерон; живопис – Пітер Рубенс; музика – опера). Рококо (живопис – Франсуа Буше, Жан Оноре Фрагонар).
Художні стилі ХІХ ст. Реалізм в мистецтві ХІХ ст. Романтизм. Сентименталізм. Французький імпресіонізм в живопису (Едуард Мане, Клод Моне, Огюст Бенуар). Післяімпресіоністична традиція в художній культурі (Ван Гог, Поль Гоген, Поль Сезан, Тулуз-Лотрек).
Тема 10. Художні стилі та напрямки в мистецтві ХХ — ХХІ ст.
Практичне заняття – 2
Самостійна робота – 14
Художня культура ХХ ст. Аналіз політичної, суспільної ситуації в Європі. Вплив науково-технічного прогресу на розвиток мистецтва. Виникнення і розвиток нових видів мистецтва (кіно).
Формалістичні пошуки європейських митців на початку ХХ ст. Тенденція до абсолютизації ролі форми в створенні художнього твору, свідоме експериментування з художньою формою в футуризмі (Ф.-Т. Марінетті), кубізмі (П.Пікассо, Ф.Леже), абстракціонізмі (К. Малевич, Василь Кандінський).
Експресіонізм як мистецтво вираження внутрішнього світу людини. Етапи розвитку експресіонізму, специфіка його прояву в різних видах мистецтва.
Сюрреалізм як “надреалістичне” мистецтво. Історія становлення сюрреалізму. Роль З.Фрейда, С.Далі в розробці теорії сюрреалізму. Сюрреалізм і художні процеси в сучасному європейському мистецтві.
7. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1.
ЕТИКА ЯК ФІЛОСОФСЬКА НАУКА
Тема 1. Предмет, структура і функції етики як науки.
Лекційне заняття — 2 години.
Семінарське заняття – 2 години
Самостійна робота — 4 години.