Державний стандарт професійно-технічної освіти

Вид материалаДержавний стандарт

Содержание


В результаті повного освоєння знаннями учень
Тематичний план
Зміст навчальної дисципліни
Зміст підсумкового контролю досягнутих знань, умінь і навичок
Типова навчальна програма
Пояснювальна записка
Цільове призначення
Місце професійної практики в навчальному плані.
Структура програми
Проміжна (поетапна) атестація –
Зміст виробничого навчання
Тема 1. Вступ. Безпека праці та пожежна безпека в навчальних майстернях
Тема 3. Меню та прейскуранти.
Подобный материал:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

В результаті повного освоєння знаннями учень


повинен знати:
  • Функції мови і мовлення;
  • Стилі української мови;
  • Взаємозв'язок понять “культура”, “мова”, “людина”, ”професія”;
  • Особливості офіційно-ділового стилю як різновиду літературної мови;
  • Види ділових паперів за професійним спрямуванням, їх реквізити;
  • Особливості усного ділового мовлення за професійним спрямуванням;
  • Особливості індивідуального стилю мовлення за професійним спрямуванням, основні складові частини.
  • Типові помилки, пов’язані з правописом і наголошуванням термінологій за професійним спрямуванням;



повинен вміти:
  • Розрізняти мову і мовлення за професійним спрямуванням, пояснювати їх функції;
  • Визначати стилі української мови;
  • Складати і оформляти ділові папери за професійним спрямуванням, які вживаються найчастіше у професійному мовленні;
  • Вести бесіди українською мовою за професійним спрямуванням;
  • Брати участь у дискусії за професійним спрямуванням;
  • Виголошувати виступ;
  • Встановлювати діловий контакт під час проведення нарад, прийому відвідувачів, телефонної розмови тощо;
  • Вільно володіти всіма засобами української мови за професійним спрямуванням;


бути ознайомленим:
  • Із культурою усного мовлення за професійним спрямуванням;
  • Із суттю, значенням української мови за професійним спрямуванням;
  • З основними вимогами щодо документів;
  • Із засобами виразного читання (мовлення).

Дисципліна “Ділова українська мова” включає два аспекти:
  • Усне мовлення за професійним спрямуванням;
  • Писемне мовлення за професійним спрямуванням.

Важливе значення має робота над практичними навичками. Це сприяє збагаченню знань учнів, розвиткові їхніх розумових здібностей, моральних та ділових якостей.


ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН




1Тема

К-ть

годин

1

2

3

1.

Вступ. Мова і мовлення в житті людини.

Українська мова серед інших мов світу. Норми української літературної мови. Орфоепічні норми і поширені відхилення від них. Культура. Мова. Людина.

2

2.

Офіційно-діловий стиль як різновид літературної мови, що обслуговує ділову й виробничу діяльність мовців. Ділові папери. Усне мовлення за професійним спрямуванням.

2

3.

Лист. Форми звертання у ділових листах. Особливості вживання кличного відмінку. Адрес. Адреса. Адресант. Адресат.

2

4.

Заява. Автобіографія. Характеристика. Їх основні реквізити.

2

5.

Запрошення. Оголошення. Реквізити оголошення.

2

6.

Доручення. Види доручень. Розписка. Види розписок. Їх реквізити.

2

7.

Протокол. Витяг з протоколу. Основні реквізити.

2

8.

Доповідна записка. Доповідні записки інформаційного характеру, звітного характеру. Пояснювальна записка. Їх реквізити.

2

9.

Телеграма, телефонограма, їх реквізити. Культура мовлення. Правила телефонного етикету.

2

10.

Трудова угода, контракт. Відмінність між трудовою угодою та контрактом.

2

11.

Мистецтво публічних виступів. Бесіда. Дискусія. Термінологія. Типові помилки, пов’язані з правописом, наголошування фахової термінології. Вибір слова у мовленні за професійним спрямуванням.

2

12.

Підсумкове заняття

2




Всього

24

ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ



Тема №1. Українська літературна мова за професійним спрямуванням

Вступ. Мова і мовлення в житті людини.

Українська мова серед інших мов світу. Норми української літературної мови. Орфоепічні норми і поширені відхилення від них. Культура. Мова. Людина.

Офіційно-діловий стиль як різновид літературної мови, що обслуговує ділову й виробничу діяльність мовців. Ділові папери. Усне мовлення за професійним спрямуванням. Як досягти високої мовної культури.


Учні повинні знати:
  • норми української літературної мови;
  • орфоепічні норми і поширені відхилення;
  • основні правила української орфоепії;
  • основні вимоги до мовлення;
  • вимоги до офіційно-ділового стилю;
  • стилі і жанри української літературної мови, їх застосування у мові за професійним прямуванням.


Учні повинні вміти:
  • оформляти ділові папери;
  • вести ділову бесіду згідно норм української літературної мови.


Тема №2. Ділові папери за професійним спрямуванням.

Ділові папери за професійним спрямуванням. Адрес. Адреса. Адресант. Адресат. Лист. Форми звертання у ділових листах. Особливості вживання кличного відмінку. Запрошення. Оголошення. Реквізити оголошення. Особливості вживання відмінкових закінчень при відмінюванні імен, імен по батькові. Особливості відмінювання прізвищ іменникового, прикметникового походження. Заява. Автобіографія. Характеристика. Їх основні реквізити. Доручення. Види доручень. Розписка. Види розписок. Їх реквізити. Резюме, реквізити резюме. Призначення. Протокол. Витяг з протоколу. Основні реквізити. Доповідна записка. Доповідні записки інформаційного характеру, звітного характеру. Пояснювальна записка. Її реквізити. Телеграма, телефонограма, їх реквізити. Культура мовлення. Правила телефонного етикету. Мистецтво публічних виступів. Бесіда. Дискусія. Голос – важливий чинник мистецтва говорити. Уміння говорити, сприймати, слухати.


Учні повинні знати:
  • ділові папери за професійним спрямуванням;
  • реквізити та правила оформлення службових листів. Форми звертання у ділових листах;
  • реквізити та правила оформлення таких документів: запрошення, оголошення, заява, автобіографія, характеристика, доручення, розписка, резюме, протокол, витяг з протоколу, доповідна записка, пояснювальна записка, телеграма, телефонограма;
  • особливості вживання відмінкових закінчень при відмінюванні імен, імен по батькові;
  • особливості відмінювання прізвищ іменникового, прикметникового походження;
  • правила телефонного етикету;
  • мистецтво публічних виступів;
  • основні правила ведення бесіди, дискусії.

Учні повинні вміти:
  • оформляти ділові папери: запрошення, оголошення, заяву, автобіографію, характеристику, доручення, розписки, резюме, протокол, витяг з протоколу, доповідні та пояснювальні записки, телеграми, телефонограми;
  • правильно використовувати відмінкові закінчення при відмінюванні імен, імен по батькові;
  • відмінювати прізвища іменникового та прикметникового походження;
  • вести ділову бесіду згідно норм української літературної мови;
  • вести телефонні розмови.



Тема №3 Основні орфограми українського правопису.

Милозвучність української мови. Особливості написання слів іншомовного походження. Основні орфограми українського правопису. Особливості написання власних назв та назв іншомовного походження.


Учні повинні знати:
  • особливості написання слів іншомовного походження;
  • основні орфограми українського правопису;
  • особливості написання власних назв та назв іншомовного походження.


Учні повинні вміти:
  • грамотно писати слова іншомовного походження.



ЛІТЕРАТУРА




  1. Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити /За редакцією Сербенської О.: Посібник – Львів: Світ, 1994.-152 с.
  2. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо. – К.: Либідь, 1991.- 254 с.
  3. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. – Львів: Світ, 1990. – 232 с.
  4. Бевзенко С.П. Історія українського мовознавства. Історія вивчення української мови: Навч. посібник. – К.: Рад. шк., 1990. – 231 с.
  5. Ботвина Н.В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови: Навч. посібник. – К: «АртЕк», 1998.- 192 с.
  6. Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери. – К.: А.С.К., 1998. – 173 с.
  7. Головач А.С. Зразки оформлення документів: Для підприємств і громадян. – Донецьк: Сталкер, 1997. – 352 с.
  8. Діденко А.Н. Сучасне діловодство: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1998. – 256 с.
  9. Ділова українська мова: Посібник для студентів вузів / За ред. Н.Д.Бабич. – Чернівці: Рута, 1996. – 276 с.
  10. Ділова українська мова: Програма курсу для студентів усіх спеціальностей технічних вузів України / авт.-укл. О.П.Блик. – К.: ІСДО, 1996. – 36 с.
  11. Ділове мовлення: Методичні рекомендації й зразки ділових паперів/ Уклад. С.В.Шевчук. – К.: КДПІ, 1993. – 32 с.
  12. Ділові папери та документи підприємницької діяльності /Упоряд. В.Л.Кулініченко. – К.: Укр. центр духовн. культури, 1996 – 144 с.
  13. Зубков М.Г. Український правопис: Комплексний довідник. – Харків: Торсінг, 1998. – 144 с.
  14. Іванова І.В. Основні вимоги до оформлення документів: Текст лекції. – К.: Київ. торг.-екон. і-т, 1993. – 83 с.
  15. Коваль А.П. Ділове спілкування. – К.: Либідь, 1992. – 280 с.
  16. Коваль А.П. Культура ділового мовлення. – К.: Вища школа, 1974. – 223 с.
  17. Козачук Т.О. Українська мова: Практикум. – К.: Вища школа, 1991. – 397 с.
  18. Козачук Т.О., Шкуратяна Н.Т. Практичний курс української мови. – К.: Вища школа, 1993. – 367 с.
  19. Кочан І.М., Токарська А.С. Культура рідної мови. – Львів: Світ, 1996. – 233 с.
  20. Лещак О., Міляновський Л. Ділове українське мовлення. Тести. – Тернопіль, 1995. – 36 с.
  21. Любивець Л.П. Ділові папери. – К.: рад. шк., 1981. – 78 с.
  22. Марахова А.Ф. Мова сучасних ділових документів. – К.: Наукова думка, 1981. – 140 с.
  23. Пазяк О.М., Кисіль Г.Т. Українська мова і культура мовлення. – К.: Вища шк., 1995. – 239 с.
  24. Палеха Ю.І. Документаційне забезпечення управління: Підручник. – К.: МАУП, 1997. – 132 с.
  25. Панько Т.І., Кочан І.М., Мацюк І.П. Українське термінознавство: Підручник. – Львів: Світ, 1994. – 216 с.
  26. Рабинович П.А. Кореспонденція і діловодство. – К.: Вища школа, 1978. – 160


Зміст підсумкового контролю досягнутих знань, умінь і навичок




  1. Дайте визначення документа. Які основні види документів ви знаєте?
  2. Розкрийте поняття літературної мови і літературної норми.
  3. Мова і мовлення в житті людини.
  4. Норми української літературної мови.
  5. Усне ділове мовлення. Види і жанри публічних виступів.
  6. Автобіографія і характеристика як види ділових паперів.
  7. Офіційно-діловий стиль як різновид ділового мовлення.
  8. Бесіда як різновид ділового мовлення.
  9. Промова як різновид усного ділового мовлення.
  10. План, тези, конспект.
  11. Підготовка тексту виступу.
  12. Діловий етикет.
  13. Українська мова серед інших мов світу.
  14. Культура мови.
  15. Культура мови і мовний етикет.
  16. Мовлення – форма існування мови.
  17. Основні правила оформлення документів.
  18. Стилі мовлення.
  19. Поняття про літературну мову. Літературна мова і територіальні говори.
  20. Українська орфографія і її принципи.
  21. Основні правила української орфоепії.
  22. Виступ по доповіді.
  23. Акт як документ, що підтверджує певні факти, події.
  24. Ділова українська мова як різновид літературної мови.
  25. Вимоги до складання та оформлення документів.
  26. Класифікація документів.
  27. Службові листи.
  28. Лист. Форми звертань у листах.
  29. Доповідна записка. Види доповідних записок.
  30. Протокол. Витяг з протоколу.
  31. Заява, її реквізити.
  32. Ділові папери.
  33. Розписка як документ, що підтверджує певну дію.
  34. Доручення.
  35. Дієприкметниковий зворот.
  36. Дайте визначення офіційно-ділового стилю та назвіть його головні ознаки.
  37. План і розгорнутий план виступу.
  38. Індивідуальний стиль мовлення, його складові.
  39. Виступ з доповіддю.
  40. Супровідний лист.
  41. Звіт.
  42. Адреса. Адрес. Адресант. Адресат.
  43. Як готуватися до прилюдного виступу?
  44. Ділова бесіда.
  45. Телефонна розмова.
  46. Дискусія. Завдання головуючого на дискусії.
  47. Культура управління.
  48. Наказ.
  49. Дієприслівниковий зворот.
  50. Правопис прізвищ та імен, по батькові в українській мові.
  51. Оголошення.
  52. Правопис складних слів.
  53. Пояснювальна записка, її реквізити.
  54. Вибір слова у діловому мовленні.
  55. Синтаксичні особливості ділових паперів.
  56. Телеграма.
  57. Зміни в українському правописі. Загальна характеристика.

ДСТУ

/позначення стандарту/

ТИПОВА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

з виробничого навчання та виробничої практики

Кількість навчальних годин на
обов'язковий компонент змісту освіти 1300


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Типова навчальна програма з виробничого навчання та виробничої практики є документом, що визначає зміст практичного навчання в межах сфер діяльності, зазначених в освітньо-кваліфікаційній характеристиці. Типова навчальна програма є вихідним документом для розробки робочих навчальних програм, у яких має забезпечуватися врахування специфічних особливостей регіонального та місцевого ринків праці, а також змін, що сталися за останні роки в техніці, технологіях, організації на робочих місцях.

Програма виробничої практики забезпечує професійну підготовку учнів з професії „Майстер ресторанного обслуговування”.

Типова програма з виробничого навчання та виробничої практики спрямована на визначення змісту практичного навчання, формування основних професійних умінь, навичок та набуття досвіду професійної діяльності.


Цільове призначення:

Програма призначена для навчання в рамках професійної освіти на базі загальної базової і повної середньої освіти.

Програма типова. Мета навчання – формування і відпрацювання умінь і навичок практичної роботи на базі теоретичних знань, які були отримані при вивченні основної дисципліни „Організація і техніка обслуговування” і супроводжуючих дисциплін: „Технологія приготування страв, закусок, напоїв”, „Інформаційні технології”, „Іноземна мова”.

У результаті навчання випускник повинен:
  • мати уявлення про досвід організації роботи підприємств громадського харчування;
  • працювати з нормативно-технічною документацією;
  • приймати та оформляти замовлення на обслуговування відвідувачів в торговому залі, за барною (буфетною) стійкою, на банкети, прийоми та інші спеціальні види замовлення;
  • організовувати процес обслуговування відвідувачів;
  • складати заявки та отримувати продукцію;
  • готувати обмежений асортимент закусок, страв, напоїв;
  • готувати змішані напої;
  • працювати на торгово-технологічному обладнанні;
  • проводити розрахунок з відвідувачами;
  • вести звітну документацію;
  • проводити викладку товару на вітринах, прилавках;
  • складати графіки виходу працівників на роботу;
  • володіти розмовною іноземною мовою;
  • розглядати претензії та пропозиції, приймати по них рішення;
  • здійснювати контроль за своєчасним та кваліфікованим обслуговуванням;
  • дотримуватись правил охорони праці та техніки безпеки.

Місце професійної практики в навчальному плані.

Професійна практика проводиться поетапно в процесі теоретичного вивчення відповідних тем основних дисциплін і є завершеною ланкою для отримання кваліфікації.


Структура програми

Програма навчання складається із 12 тем і розрахована на 1300 навчальних годин і дозволяє учням послідовно пройти всі види професійної практики.

Програмою передбачається навчання в навчальних майстернях та на підприємствах громадського харчування. У навчальних майстернях учні послідовно освоюють прийоми і техніку обслуговування відвідувачів, які необхідні для оволодіння професією «Майстер ресторанного обслуговування».

Навчання в майстернях необхідно вести з використанням нових видів обладнання, інвентаря, технологій, передових методів праці, практикувати індивідуальні та бригадні форми навчання й організації праці з урахуванням реальних можливостей ПТНЗ і рівня підготовки учнів.

У процесі виробничого навчання учнів практичні заняття повинні проводитися поетапно, починаючи з послідовного багаторазового відпрацювання дій і прийомів, що поступово ускладнюються та складають комплекс навичок і умінь кваліфікованого робітника.

При розподіленні навчального часу найбільшу кількість годин відводять на засвоєння тем „Підготовка торгового залу до обслуговування”, „Обслуговування відвідувачів у торговому залі” та „Технологія приготування коктейлів”, так як їх матеріал відрізняється великим об’ємом і складає основу майбутньої професійної діяльності випускників.

При відпрацюванні завдань програми рекомендовано залучати учнів до різного роду обслуговувань (банкетів, прийомів, весіль та інших урочистостей).

Виробнича практика проводиться на робочих місцях в закладах громадського харчування, під час якої учні в складі робочих бригад самостійно виконують роботи, характерні для професії „Майстер ресторанного обслуговування” і рівня кваліфікації. Під час виробничої практики здійснюється подальше формування і закріплення умінь і навичок учнів, набутих під час теоретичних занять і виробничого навчання, які раніше використовувалися в професійній діяльності офіціанта, бармена, буфетника, адміністратора під керівництвом висококваліфікованих спеціалістів. В робочому навчальному плані навчальний заклад разом з підприємством, на якому учні проходять практику, визначають кількість тижнів для проходження практики на посаді офіціанта, бармена, буфетника, адміністратора. В обов’язковому порядку на робочому місці офіціанта практикант повинен відпрацювати не менше 9 тижнів, на робочому місці бармена, буфетника не менше – 9 тижнів, адміністратора чи дублером адміністратора - 1 тиждень.

Форми контролю

Поточний контроль передбачає спостереження за роботою учня зі сторони майстра виробничого навчання чи закріпленого за ним на робочому місці спеціаліста підприємства.

Проміжна (поетапна) атестація – періодичність та форми проведення визначаються самим навчальним закладом.

Підсумкова (вихідна) кваліфікаційна атестація проводиться державною кваліфікаційною комісією після завершення повного курсу навчання у формі кваліфікаційної пробної роботи та державного кваліфікаційного екзамену.


Зміст виробничого навчання


№ з/п

Тема

Кількість годин




Виробниче навчання




1.

Вступ. Безпека праці та пожежна безпека в навчальних майстернях. Екскурсія на підприємства міста.

6

2.

Основні типи закладів ресторанного господарства. Характеристика виробничих і торгових приміщень. Технологічний процес приготування страв, закусок і напоїв.

60

3.

Меню та прейскурант.

30

4.

Столовий посуд, прибори та білизна; барний посуд, інвентар

42

5.

Підготовка торгового залу до обслуговування, організація робочого місця за барною та буфетною стійкою.

60

6

Організація постачання закладів ресторанного господарства.

30

7.

Обслуговування відвідувачів в торговому залі та за барною і буфетною стійкою.

180

8.

Спеціальні форми обслуговування

60

9.

Обслуговування банкетів та прийомів

72

10.

Технологія приготування коктейлів

118

11.

Організація харчування іноземних туристів

42

12.

Організація рекламної діяльності закладів ресторанного господарства.

30




Всього годин:

730




Виробнича практика







Ознайомлення з підприємством. Інструктаж з охорони праці
і техніки безпеки на підприємстві.







Самостійне виконання робіт на робочих місцях







Всього годин:

570




Разом:

1300


Виробниче навчання

Тема 1. Вступ. Безпека праці та пожежна безпека в навчальних майстернях

Ознайомлення учнів із загальною характеристикою навчального процесу. Роль виробничого навчання, його завдання в підготовці кваліфікованих робітників. Кваліфікаційна характеристика майстра ресторанного обслуговування, вимоги до майстра ресторанного обслуговування. Трудова та технологічна дисципліна, культура обслуговування. Новітні виробничі технології.

Ознайомлення учнів із навчальними майстернями, режимом роботи, правилами внутрішнього розпорядку.

Безпека праці та пожежна безпека. Інструктаж з охорони праці і пожежної безпеки в майстернях. Вимоги безпеки праці в навчальних майстернях і на робочих місцях. Попередження травматизму. Правила і інструкції з техніки безпеки, їх дотримання.

Протипожежна безпека. Причини пожеж в приміщеннях. Заходи попередження пожеж.

Правила користування електроінструментами та електронагрівальними приладами.

Правила поведінки учнів при виникненні пожежі. Використання засобів пожежогасіння. Порядок виклику пожежної команди.

Екскурсія. Інструктаж з охорони праці. Ознайомлення з роботою підприємств громадського харчування міста.

Повинен знати:
  • кваліфікаційну характеристику професії;
  • вимоги до майстра ресторанного обслуговування як до працівника сфери послуг;
  • вимоги трудової і технологічної дисципліни;
  • режим роботи, правила внутрішнього розпорядку;
  • причини травматизму, види травм;
  • правила надання долікарської допомоги;
  • основні правила і норми електробезпеки.


Повинен вміти:
  • використовувати знання на практиці;
  • користуватися електрообігрівальними приладами;
  • користуватися вогнегасниками;
  • надати першу долікарську допомогу при нещасних випадках.


Тема 2. Основні типи підприємств громадського харчування. Характеристика виробничих і торгових приміщень. Технологічний процес приготування страв, закусок і напоїв.

Класифікація підприємств громадського харчування. Характеристика ресторанів, барів, кафе, закусочних, буфетів. Структура управління підриємтва громадського харчування. Характеристика технологічного процесу. Організація роботи заготівельних та доготівельних цехів. Цехова та безцехова структура виробництва. Організація складського господарства. Вимоги до приміщень підприємств громадського харчування. Санітарні вимоги до устаткування та інвентаря. Торгові приміщення, їх характеристика, обладнання. Характеристика торгових і банкетних залів. Буфети і бари при ресторані.

Класифікація закусок, страв і напоїв. Кулінарна характеристика холодних страв і закусок, гарячих закусок, перших страв, других страв, солодких страв, гарячих та холодних напоїв, хлібобулочних та кондитерських виробів.

Приготування обмеженого асортименту холодних і гарячих закусок, гарячих страв нескладного приготування та солодких страв.

Правила оформлення закусок, страв.

Правила складання технологічних та калькуляційних карт.

Правила експлуатації холодильного та ваговимірювального обладнання, машин для нарізки гастрономічних продуктів, грилів, тостерів, мікрохвильових печей, збивальних машин.

Повинен знати:
  • класифікацію підприємств громадського харчування;
  • характеристику барів, кафе , закусочних, ресторанів;
  • види послуг, які надають підприємства громадського харчування;
  • правила роботи підприємства громадського харчування;
  • санітарні вимоги до підприємств громадського харчування;
  • структуру управління підприємством громадського харчування;
  • норми ділової поведінки та етики професійних відносин;
  • права та обов’язки працівників підприємств громадського харчування;
  • правила складання графіків виходу працівників на роботу;
  • загальну характеристику технологічного процесу;
  • характеристику цехів;
  • вимоги до приміщень, устаткування та інвентаря;
  • кулінарну характеристику страв, закусок, напоїв;
  • технологію приготування закусок, страв, напоїв;
  • правила оформлення та відпуску закусок, страв, напоїв;
  • правила складання технологічних та калькуляційних карт;
  • правила експлуатації холодильного та ваговимірювального обладнання, машин для нарізки гастрономічних продуктів, грилів, тостерів, мікрохвильових печей, збивальних машин.

Повинен вміти:
  • розрізняти підприємства громадського харчування;
  • давати їм визначення та характеристику;
  • визначати перелік послуг в залежності від типу та класу підприємства;
  • складати схеми структур управління різних ПГХ;
  • готувати обмежений асортимент холодних та гарячих закусок, гарячі страви нескладного приготування;
  • готувати солодкі страви;
  • порціонувати, оформляти закуски, страви;
  • складати технологічні та калькуляційні карти;
  • експлуатувати холодильне та ваговимірювальне обладнання, машини для нарізки гастрономічних продуктів, грилі, тостери, мікрохвильові печі, збивальні машини.

Тема 3. Меню та прейскуранти.

Інструктаж за змістом занять та організації робочого місця і безпеки праці. Види меню та прейскурантів. Засвоєння правил складання меню з вільним вибором страв, денного раціону харчування, скомплектованого меню, меню спеціальних видів обслуговування, меню банкетів, дитячого та дієтичного харчування. Меню ресторанів “люкс”, “вищого” та “першого” класу. Меню “аля-карт”, “табл-дот”. Засвоєння правил складання прейскурантів, карт напоїв та вин. Вимоги до оформлення меню та прейскурантів.

Повинен знати:
  • види та призначення меню;
  • асортиментний мінімум відповідно до типу і класу підприємства;
  • правила і порядок складання меню;
  • послідовність запису закусок, страв, напоїв в меню;
  • вимоги до оформлення меню;
  • правила і порядок складання прейскурантів та карт вин;
  • вимоги до оформлення прейскурантів та карт вин.

Повинен вміти:
  • складати меню різних видів, прейскурант та карти вин;
  • оформляти меню, прейскурант та карти вин згідно вимог.


Тема 4. Столовий посуд, прибори, білизна та інвентар.

Інструктаж за змістом занять та організації робочого місця і безпеки праці.

Засвоєння асортименту та призначення скляного, порцелянового, керамічного, металевого столового посуду. Характеристика та призначення столових приборів. Асортимент, розміри, призначення столової білизни. Асортимент барного посуду, приборів, інвентаря. Шейкер - будова, призначення. Санітарні вимоги до столового посуду, приборів, білизни, інвентаря.

Облік та зберігання столового посуду, приборів, білизни, інвентаря. Правила ведення журналу обліку.

Повинен знати:

- столовий посуд, його види і призначення;

- асортимент та призначення барного посуду та інвентаря;

- основні столові прибори, їх призначення та вимоги до них;

- допоміжні столові прибори, їх призначення та вимоги до них;

- характеристику столової білизни;

- правила ведення обліку столового посуду, приборів, білизни та інвентаря;

- санітарні вимоги до столового посуду, білизни, інвентаря.

Повинен вміти:
  • підбирати посуд, прибори, інвентар, столову білизну для обслуговування відвідувачів;
  • вести книгу обліку столового посуду, приборів, білизни;
  • складати акти на бій та лом посуду і приборів;
  • дотримуватись техніки безпеки при використанні столового посуду, приборів та барного інвентаря.