Банковское дело / Доходы и расходы / Лизинг / Финансовая статистика / Финансовый анализ / Финансовый менеджмент / Финансы / Финансы и кредит / Финансы предприятий / Шпаргалки Главная Финансы Финансы
М.. КАРЛН. ДЕРЖАВН ФНАНСИ УКРАпНИ, 2008

6.7. Спецальний податковий режим для малого бзнесу: досвд зарубжних кран

Високий рвень розвитку малого бзнесу в економчно розвинених кранах був би неможливий без реалзац системи заходв державно пдтримки, включаючи заходи податкс вого стимулювання. Цей досвд важливо врахувати в Укран пд час реформування спрощено системи оподаткування.
У бльшост вропейських кран податков пльги для малих пдпримств надаються у форм спецальних (знижених) ставок. Пльгов податков ставки найчастше застосовуються в рамках прогресивно шкали оподаткування. При цьому абсолютно окрема, спецально для суб'ктв малого пдпримництва, система правил визначення прибутку оподаткування - явище достатньо рдксне.
Деяк крани дозволяють суб'ктам малого пдпримництва один раз списати (у певних межах) нвестиц до основних фондв. У нших застосовуться прискорена амортизаця. У США надаються спецальн податков пльги на венчурн нвестиц в мал пдпримства окремих категорй, а також дють пльгов ставки податку на прирст каптально вартост в частин реалзац акцй малих пдпримств.
У деяких кранах для суб'ктв малого пдпримництва встановлений вищий максимальний рвень знижок у цлях оподаткування витрат на НДДКР. талйськ пдпримц одержали спрощену прискорену систему повернення ПДВ. В Австрал до суб'ктв малого пдпримництва застосовуться спрощена система оподаткування, направлена на зниження адмнстративного тягаря дотримання податкового законодавства.
нша ситуаця у Рос - спрощена система оподаткування для малого пдпримництва передбача абсолютно нш правила, що полягають в замн основних податкв одним податком. У Росйськй Федерац було введено з 1 счня 1996 р. спрощену систему оподаткування, облку звтност для суб'ктв малого пдпримництва. Спочатку цей пльговий податковий режим застосовувався разом з податковими пльгами для малих пдпримств за податками на прибуток, податком на додану вартсть. Проте з введенням в дю частини друго ПК РФ, зокрема гл. 21 "Податок на додану вартсть", гл. 25 "Податок на прибуток органзацй", податков пльги для малих пдпримств щодо податку на прибуток податку на додану вартсть було вдмнено. З 1 счня 2003 р. частину другу ПК РФ було доповнено гл. 262 "Спрощена система оподаткування" (дал - ССО), якою було замнено дючий до цього аналогчний вже певною мрою спецальний вдосконалений податковий режим. Подальш поправки до цього роздлу ПК РФ, що набули чинност з 1 счня 2006 р., зробили цей спецальний податковий режим ще бльш пльговим привабливим для малого бзнесу.
Удосконалення ССО за перод з 2002Ч2005 рр. сприяло зростанню клькост платникв податкв, з 197,2 тис. до 1059,0 тис. од., або в 5,4 раза, зокрема: органзацй - з 66,8 до 491,2 тис. од., або в 7,4 раза; ндивдуальних пдпримцв з 130,4 до 567,8 тис. од., або 4,4 раза.
З 2002 по 2005 р. кльксть малих пдпримств зросла з 882,3 тис. до 979,3 тис. або на 11 % . Вдношення клькост органзацй, що застосовують ССО, до клькост малих пдпримств за 2002Ч2005 рр. збльшилося з 7,6 до 50,2 % . Незважаючи на те, що не вс органзац, як застосовують ССО, можна вднести до малих пдпримств вдповдно до Федерального закону "Про державну пдтримку малого пд-примництва в Росйськй Федерац" вд 14 червня 1995 р. № 88-ФЗ, наведен дан свдчать про рзке зростання клькост малих пдпримств, що застосовують ССО.
Разом з тим, сума податкв сплачуваних за ССО, зросла за цей перод з 7,9 млрд руб. до 38,8 млрд руб., або в 4,9 раза. Таким чином, зростання податкових платежв за ССО поки вдста вд зростання клькост платникв податкв.
Це пов'язано з тим, що порядок обчислення податково бази з застосуванням ССО, у результат внесення в нього змн, став бльш пльговим. Разом з тим, одню з причин зростання клькост органзацй - платникв податкв стало х розукрупнення в цлях мнмзац оподаткування. Подбне може повторитися в Укран, тому треба врахувати досвд РФ у цьому питанн.
Застосування ССО щодо суб'ктв малого пдпримництва в Рос ма вже досить тривалу сторю, що да змогу виявити проблеми, пов'язан з функцонуванням цього спецального податкового режиму.
Одню з найгострших проблем визначення критерв, як дають право на застосування ССО.
У наш час Мнстерство економчного розвитку Рос здй-сню пдготовку ново редакц федерального закону про дер-жавну пдтримку малого пдпримництва, одним з завдань якого, зокрема, визначення системи критерв, за якою будуть визначатися суб'кти малого пдпримництва, що дасть змогу забезпечити цльовий характер заходв х державно пдтримки, зокрема податкового стимулювання.
У матералах, пдготовлених комсю з нвестицй до засдання Ради з торгвл розвитку в рамках XVII сес ООН (2000 р.) було запропоновано схему подлу суб'ктв малого пдпримництва, зважаючи на чисельнсть штатних пра-цвникв: суб'кти мкробзнесу - не бльше 5 осб; суб'кти малого бзнесу - вд 6 до 50; суб'кти середнього бзнесу - вд 51 до 250 осб.
Для кожно категор пдпримств було передбачено свою систему звтност того рвня деталзац, який вдповда розмрам пдпримства.
Внаслдок того, що дотепер мж вропейськими кранами вдмнност у визначенн сектору мкро-, малого середнього бзнесу (вМЕ), загальновропейськ програми фактично адресован лише частин вМЕ у кожнй окремй кран. Сво власн визначення вМЕ використовували квропейський нвестицйний банк, квропейський нвестицйний фонд. У цлях унфкац визначень вМЕ, що дють у рзних вропейських кранах на рвн квропейського Союзу, квропейська комся прийняла власне визначення мкро-, малих середнх пдпримств, як в сукупност утворюють сектор вМЕ в економц захдновропейських кран.
Вдповдно до наведено класифкац кС, пдпримство вважаються мкро-, малим або середнм, якщо воно вдповда критерю чисельност й одному з двох фнансових критерв. Разом з цим, пдпримство ма бути економчно незалежним. Це означа, що пдпримству або груп пдпримств, що не належать до сектору вМЕ, може належати не бльше 25 % власност пдпримства з сектору вМЕ. Верхн меж рчного обороту балансово вартост активв мають регулярно (зазвичай 1 раз на 4 роки), переглядатися, щоб врахувати змни, що вдбуваються в економц кран - учасниць кС (змна рвня цн, зростання продуктивност прац). Основним критерм належност до вМЕ кльксть зайнятих. Фнансов критер необхдн для визначення реально значущост пдпримства його позиц серед конкурентв. Критерй щодо числа зайнятих врахову як повну, так часткову зайнятсть на пдпримств.
У цлях забезпечення зставност заходв державно пдтримки малого середнього пдпримництва в кранах кС Рос в росйському законодавств також, на думку фахвцв, пропонуться видлити три види суб'ктв економчно дяльност: мкропдпримства з чисельнстю зайнятих не бльше 10 осб, мал пдпримства - вд 11 до 50, середн пдпримства - вд 51 до 250 осб, а також критер у вигляд виручки балансово вартост активв.
Як показу мжнародний досвд, у загальнй клькост пдпримств основну частину становлять мкропдпримства, наприклад, у Франц - 92,85 %, Канад - 80, Бельг - 70 % пдпримств.
У Рос частка пдпримств з чисельнстю до 10 осб (м- кро-пдпримства) становить 73,5 % , аз чисельнстю до 50 осб (мал пдпримства) - 98 % . Тому встановлення в росйському законодавств при визначенн малих пдпримств порогового значення за чисельнстю працвникв на рвн 50 осб дасть змогу охопити практично вс мал пдпримства.
У новому Федеральному закон про пдтримку малого пдпримництва критерй за чисельнстю тих, що працюють, на таких пдпримствах пропонуться встановити у розмр 50 осб, крм того, пропонуться встановити критер у вигляд доходв вд реалзац продукц (робт, послуг) балансово вартост активв, приблизно на рвн аналогчних критерв кС, вдповдно, 240 170 млн руб.
Так критер пропонуться застосовувати пд час визначення права на застосування ССО. Проте пропонуться застосовувати диференцйований критерй у вигляд доходв вд реалзац продукц (робт, послуг) у розмр 240 млн руб.
Щодо максимального розмру доходв вд реалзац, то показники вд 110 до 240 млн руб. доцльно було б дозволити застосовувати малим пдпримствам виключно у випадках, коли у них в загальному обсяз доходв вд реалзац продукц (робт, послуг) не менше 90 % становитиме частка доходв вд реалзац тако продукц:
високотехнологчно продукц послуг (у т. ч. на експорт - 70 %);
продукц послуг вд здйснення нновацйно дяльност;
прав на винаходи, промислов зразки, корисн модел, програми для ЕОМ бази даних (за винятком випадкв х перепродажу);
науково-дослдних дослдно-конструкторських робт власного виробництва.
При цьому право затверджувати перелк високотехнологчно продукц послуг, а також продукц послуг вд здйснення нновацйно дяльност в цлях ССО, на думку фахвцв, слд було б надати уряду РФ.
Щодо пропонованого обмеження у вигляд балансово вартост активв малого пдпримства у розмр 170 млн руб., то такий критерй, на думку фахвцв, слд було б так само застосовувати диференцйовано, в цлях стимулювання дяльност малих пдпримств щодо пдвищення ефективност виробництва.
Тому найважлившим завданням при вдосконаленн законодавства про пдтримку малого пдпримництва розробка заходв, спрямованих на запобгання штучному подлу пдпримств на дрбнш одиниц в цлях отримання доступу до пльг, призначених для малого пдпримництва. Тому важливо дентифкувати малий бзнес, у т. ч. в цлях застосування ССО, з урахуванням афлйованих компанй (осб).
У мжнароднй практиц сукупнсть пдпримств, що розглядаються для цлей оподаткування як дина господарська одиниця, - це т мал пдпримства, як залежать вд одних тих самих капталовкладень, а також управлння, постачання н., навть якщо ц окрем мал пдпримства з юридичного погляду окремими суб'ктами господарювання.
Будучи пльговим режимом оподаткування, ССО не повинен застосовуватися до пдпримств, що входять до дино мереж, а також до пдпримств, афлйованих з великими середнми пдпримствами, вступаючи з ними в операц. Якщо платник податкв волод десятками пдпримств, для цлей визначення його статусу, як платника податкв ССО, необхдно дентифкувати та розглядати власнсть усх компанй, що належать власнику, включаючи групи афлйованих осб. Введення таких правил ускладнить податкове адмнстрування, проте його буде компенсовано збльшенням податкових надходжень вд великих пдпримств у зв'язку з застосуванням загального режиму оподаткування. Крм того, буде забезпечене цльове спрямування державних заходв щодо податкового стимулювання розвитку малих пдпримств.
Таким чином, удосконалення критерв для дентифкац суб'ктв малого пдпримництва в цлях застосування ССО, з одного боку, збльшу можливост для переходу на цей спецальний податковий режим малих пдпримств, особливо тих, що здйснюють проритетн для держави види дяльност, а з ншого - жорстк заходи протид розукрупненню пдпримств рзко скоротять число пдпримств, що застосовують ССО. Це компенсу втрати бюджету, , головне, забезпечу цльове застосування спрощено системи оподаткування, для чого вона власне спочатку призначалася, - стимулювання в кран розвитку малого пдпримництва.
<< Предыдушая Следующая >>
= К содержанию =
Похожие документы: "6.7. Спецальний податковий режим для малого бзнесу: досвд зарубжних кран"
  1. 6.3. Реформування системи податкових пльг
    спецальн зони й у багатьох (приблизно в сотн) функцонують до цього часу. Однак вони були залишаються лише одним з нстру- Таблиця 6.1. Оцнка впливу на бюджет надання пльг у ВЕЗ ТПР Показник 2003 р. 2004 р. 2005 р. (прогноз у раз снування пльг) 2006 р. (прогноз у раз снування пльг) 2007 р. (прогноз у раз снування пльг) 2008 р. (прогноз у раз снування пльг) ВВП, млрд
  2. 6.6. Основи концепц реформування податково системи Украни на перод до 2015 р.
    спецальних (вльних) економчних зон та територях проритетного роз-витку нвестицйн проекти; стимулювання нвестицйно дяльност шляхом запровадження нвестицйно-нновацйного податкового кредиту з податку на прибуток пдпримств для всх суб'ктв господарювання, що здйснюють квалфкован нвестиц нновацйного спрямування (зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток в
  3. 1.2. Державн фнанси - основа фнансово системи Украни
    податкових надходжень та позичкових ресурсв, а видаткова частина використовуться на утримання бюджетних установ, оборону крани, допомогу малозабезпеченим верствам населення тощо. В Укран бюджетна система складаться з державного та мсцевих бюджетв, як разом утворюють зведений бюджет, що розрахунковою величиною. Мсцевими бюджетами визнаються: бюджет Автономно Республки Крим, обласн,
  4. 3.4. Фнансування бюджетних наукових установ
    спецальних меблв для закладв культури мистецтв; видатки на поповнення музейних фондв, книг та перодично лтератури для бблотечних фондв. Планування нших витрат у закладах культури мистецтва здйснються в тому самому порядку, що в нших бюджетних установах. Окремим закладам, що перебувають на госпрозрахунку, плануться надання з бюджету дотацй (нацональн театри, флармон,
  5. 6.2. Необхднсть податково реформи в Укран
    спецальних економчних зон територй прори-тетного розвитку; випереджальних темпв зростання мпорту (126,4 % за счень - вересень 2005 р. порвняно з цим перодом р.), який оподатковуться ПДВ за стандартною ставкою, над експортом (106,8 %), що оподатковуться за ну-льовою ставкою; посилення контролю за сплатою податкв пд час перетину митного кордону Украни (пдтвердженням цього
  6. 8.4. Державний захист фнансово-економчно дяльност державного пдпримства
    спецальний пдроздл - державну податкову млцю, головною функцю яко контроль за дотриманням податкового законодавства. Крм того, вона може займатися оперативно-розшуковою дяльнстю, кримнально-процесуальною дяльнстю тощо. п дяльнсть регулються Законом Украни "Про державну податкову службу в Укран" (вд 4 грудня 1990 р. № 509-Х) та Законом Украни "Про млцю" (вд 20
  7. 11.4. Необхднсть урахування в Укран ^ и Х ХХ ХХХ особливостей фнансово конкуренц серед кран квропейського Союзу
    податков системи кран Вишеградсько групи мають значну фскальну орнтацю, тод як податкова полтика шести нших "новобранцв" кС ма досить лберальний характер, бльшою мрою стимулю пдпримницьку активнсть. Так обставини ведуть до того, що конвергенця нацональних податкових систем, здйснювана в процес мжнародно податково конкуренц першорядна для кран неолберально
  8. 1.1. Суть структура фнансово системи Украни
    податкова адмнстраця; Контрольно-ревзйна служба; Державне казначейство; Рахункова палата Украни; Аудиторська палата; Державна комся з цнних паперв та фондового ринку; Пенсйний фонд; Фонди соцального страхування; б) фнансов нститути: Нацональний банк; комерцйн банки; страхов компан; небанквськ кредитн установи (ломбарди тощо); мжбанквська валютна бржа;
  9. 2.4. Мсцев бюджети та х роль у бюджетнй систем Украни
    спецальне використання природних ресурсв мсцевого значення; нш надходження, передбачен законом. У 2003Ч2005 рр. доходи мсцевих бюджетв, що не враховуються при визначенн обсягу мжбюджетних трансфертв, становили менше 18 % доходв мсцевих бюджетв Украни, тод як у 2000 р. (до набрання чинност положень Бюджетного кодексу Украни) вдповдн види доходв забезпечували майже 35 %
  10. 10.5. Державне регулювання фнансового ринку Украни
    спецально рестрац (видача спецальних дозволв (лцензй) на здйснення професйно дяльност на ринку цнних паперв та забезпечення контролю за такою дяльнстю, заборона та зупинення на певний термн (до одного року) професйно дяльност на ринку цнних паперв у раз вдсутност спецального дозволу (лценз) на цю дяльнсть притягнення до вдповдальност за здйснення тако