Банковское дело / Доходы и расходы / Лизинг / Финансовая статистика / Финансовый анализ / Финансовый менеджмент / Финансы / Финансы и кредит / Финансы предприятий / Шпаргалки Главная
Финансы
Финансы
| М.. КАРЛН. ДЕРЖАВН ФНАНСИ УКРАпНИ, 2008 | |
3.4. Фнансування бюджетних наукових установ |
|
|
Виконання наукових науково-технчних робт фнансуться за рахунок як бюджетних, так позабюджетних коштв. Сучасною тенденцю фнансування науки в Укран те, що в ньому переважають позабюджетн джерела, частка яких у кнц 90-х рокв XX ст. зросла майже до 70 %. Частка фнансування науки за рахунок коштв державного бюджету (вдносно ВВП) повинна складати не менше 1,7 %, а реально вона не перевищувала 0,4 %, що веде деградац укрансько науки, масового визду наших учених за кордон, до старння наукових кадрв. 129 Науково-дослдн органзац (НДО), що утримуються за рахунок бюджетних коштв, як вс нш бюджетн органзац, використовують кошторисне фнансування. Фонд заробтно плати (код 1111) розраховують вдповдно до структури штату, типових штатв для вдповдно категор наукових установ та дючо схеми посадових окладв. Дуже важливим кодом витрат для НДО код 1170 - дослдження розробки, державн програми. Витрати, пов'язан з 5 7-660 виконанням науково-дослдних робт, створенням дослдних зразкв приладв та машин, механзмв, придбанням предметв та обладнання, матералв для наукових цлей плануються на основ середнх витрат, як склалися за минул 2Ч3 роки. За ншими кодами видаткв кошторису витрати плануються так само, як в нших бюджетних установах. Обсяги коштв на фнансування державних наукових науково-технчних програм за проритетними напрямами науки та технки затверджуються в Закон Украни про Державний бюджет на кожний рк. Крм того, обсяги ф-нансування вказаних програм визначаються в Закон про Державний бюджет Украни за кожним проритетним на-прямом розвитку науки технки. Проте проблемою зали-шаться неповне фнансування вказаних програм. Причиною цього надмрна кльксть програм. Держава встановила ряд податкових пльг для суб'ктв пауково-техпчно дяльност. Серед них: пльговий порядок оподаткування нновацйно дяльност нновацйних центрв, унесених до державного рестру; звльнення вд оподаткування податком на прибуток доходв, отриманих державними навчально-виховними закладами, науковими установами й органзацями, що утримуються за бюджетн кошти, якщо ц доходи отриман у вигляд коштв або майна, яке надходить безоплатно або безповоротно фнансово допомоги чи добровльних пожертвувань тощо. Чисельнсть осб найвищого рвня квалфкац (докторв кандидатв наук), як беруть участь у виконанн наукових дослджень розробок, становила в 2006 р. 20,8 тис. осб (4 тис. докторв 16,8 тис. кандидатв наук). Дв третини загально клькост докторв кандидатв, зайнятих науковою науковотехнчною дяльнстю, працювали в академчних установах, 20 % - у галузевих наукових органзацях, 12 - у ВНЗ лише 0,7 % (9 докторв 145 кандидатв наук) - у заводському сектор. Отже, на вдмну вд кран кС, де бльшсть учених та нженерв, зайнятих дослдженнями й розробками, працюють у сфер виробництва, в Укран вони зосереджен переважно в науково-дослдних органзацях, де й працю основна частина (90,3 %) докторв кандидатв наук. Такий розподл науковцв високо квалфкац не сприя яксному та ефективному використанню нововведень у виробництв. Тендепц формування наукового кадрового корпусу. Динамка кльксних показникв свдчить про стйку тенденцю скорочення чисельност науковцв. Протягом 1999Ч2003 рр. чисельнсть працвникв наукових органзацй скоротилась у 2,6 раза; у т. ч. - фахвцв, зайнятих науковою науково-технчною роботою - у 2,8; кандидатв наук - в 1,7 раза; кльксть докторв наук дещо збльшилася (з 3,4 тис. у 1991 р. до 4 тис. у 2003 р.). Найбльшого скорочення зазна кадровий корпус за-водського сектору наукових дослджень: лише протягом 1995Ч2003 рр. вн скоротився у 2,4 раза (число дослдникв - у 2,5), тод як академчний - на 10 % (кльксть дослдникв незначно зросла); вузвський - скоротився на третину (кльксть дослдникв - у 1,5 раза); галузевий - майже удвч (кльксть дослдникв - у 2,3 раза). Значно зменшилося число дослдникв (у 2,4 раза) технкв (удвч) в галуз технчних наук. Погршуться вкова структура наукового кадрового корпусу. У 2003 р. частка дослдникв вком до 40 рокв зменшилася на 0,5 %, тод як частка осб пенсйного вку зросла на 2 % . У результат середнй вк дослдникв збль-шився з 47 до 48 рокв; середнй вк доктора^наук становив 61 рк, кандидата - перевищив 51 рк. Водночас середнй вк докторв наук, як вихали з Украни у 2003 р., становив 55 рокв, кандидатв - 45 рокв. Скорше за все, за даними експертв Центру мен О.Ра- зумкова, негативн тенденц у формуванн кадрового корпусу найближчим часом будуть посилюватися. До такого припущення спонукають клька обставин. По-перше, продовжуються процеси емграц фахвцв вищо квалфкац. За останн п'ять рокв Украну залишили понад 700 докторв кандидатв наук, у т. ч. за 2003 р. - 92 фахвц вищо квалфкац. По-друге, вдзначаться недостатнсть поповнення кадрового корпусу науковцв випускниками ВНЗ (з загального числа випускникв ВНЗ 2003 р., як отримали дипломи магстрв спецалств, лише 0,7 % прийшли працювати до наукових установ). По-трет, обмежуться доступ до яксно освти. Попри збльшення клькост ВНЗ клькост студентв, вища освта ста дедал бльш недоступною для бднших верств, як, за рзними оцнками, становлять 80 % населення крани, - при цьому платний сектор вищо освти становить в Укран 52, тод як у кранах квропи не перевищу 7 %. Поглиблються рзниця у рвнях знань випускникв сльських мських шкл; у кризовому стан перебува дошкльна освта; залишаються невиршеними питання дистанцйно освти, освти дорослих (загалом - освти протягом життя). Мж тим, загальний рвень освченост робочо сили в Укран зараз удвч нижчим, нж у середньому в кранах кС: частка осб з вищою освтою серед працездатного населення в Укран становить 13 % проти близько 25 % у середньому в кранах квропи (у США - 36 %, у Япон - 38 %). Отже, якщо тенденц звуження доступ до яксно освти набудуть стйкого характеру, це матиме негативний вплив на перспективи масштабного виробництва в Укран. По-четверте, проблеми у сфер пдготовки кадрв вищо квалфкац. Кльксть освтнх наукових установ, що готують кадри вищо квалфкац в аспрантур докторантур, стало збльшуться, вдповдно - зроста чисельнсть аспрантв докторантв (що призводить до значного зростання х фнансування без належно вддач). Насиченсть економки науковими кадрами. Скорочення наукового кадрового потенцалу вдповдним чином позначаться на коефцнт виконавцв наукових науково-технчних робт у розрахунку на 1000 зайнятого населення (показник насиченост економки науковими кадрами), водночас вн залишаться порвнянним з показниками вропейських кран. Так, у 2003 р. число працвникв науково сфери у розрахунку на 1000 осб, зайнятих в економц, становило 8,5 (у т. ч. дослдникв - 4,1). У Нмеччин цей коефцнт становить 12,5 (дослдникв - 6,6), Угорщин - 6,1 (дослдникв - 3,7), Польщ - 5,3 (дослдникв - 3,8). Проте враховуючи, що мнмальна потреба Украни в наукових кадрах становить приблизно 100 тис. дослдникв, можна стверджувати, що скорочення наукового кадрового потенцалу у поднанн в обмеженням доступност яксно освти становить, на думку експертв Центру Ра- зумкова, реальну загрозу перспектив впровадження нновацйно модел економчного розвитку Украни. Матерально-технчне забезпечення наукових органза-цй. Близько 70 % парку наукового обладнання перебува в експлуатац понад 10 рокв, у т. ч. чверть - понад 20 рокв. До 75 % обладнання, призначеного для виконання науково- дослдних дослдно-конструкторських робт (НДДКР), ф-зично зношен понад 50 %, третина - повнстю. Майже 80 % органзацй, що виконують НДДКР, оснащен морально застарлим фзично зношеним обладнанням. При цьому коефцнт оновлення обладнання, за експертними оцнками, не перевищу 11,5 % на рк. Критичний стан матерально-технчного забезпечення науково науково-технчно дяльност спричиня згортання експе-риментальних дослджень у ряд важливих напрямв на-самперед природничих технчних наук. Виразно демонстру недостатнсть фнансування науково науково-технчно дяльност в Укран показник витрат у розрахунку на одного зайнятого у науковй сфер (враховуючи витрати на заробтну плату та матерально- технчне забезпечення професйно дяльност): у 2002 р. загальний обсяг цих витрат становив приблизно 2 тис. дол. на рк, тод як, наприклад, у Рос - понад 10 тис. дол., у СЛА - близько 200 тис. дол. Наведен дан значною мрою пояснюють описан вище негативн тенденц формування наукового кадрового корпусу в Укран свдчать про вдставання у забезпеченн науково науково-технчно дяльност. Регональна диверсифкаця науки. В Укран зробили ставку на розширення наукових центрв, утворених згдно з стратегю розвитку радянсько науки. У результат тако полтики дв третини наукових органзацй розташовано в шстьох регонах держави, у той час як у нших двадцяти одному - лише третина. ця диспропорця постйно збльшуться. Розрив науки та освти. нша сторона проблеми - чи потрбно Укран стльки науковцв чи досконала система х пдготовки? За останн 15 рокв кльксть аспрантур зросла в 1,7 раза, докторантур - у 2,6 раза; вдповдно, побльшало й аспрантв (з 13 до ЗО тис. осб) та докторантв (з 0,5 до 1,3 тис. осб). При цьому 88 % аспрантв 95 % докторантв навчаються за рахунок державного бюджету - тльки один з шести аспрантв докторантв захища дисертацю. Зниження конкурентоспроможност втчизняно науки. За роки незалежност кльксть кандидатв наук зросла в 1,2 раза (з 57,6 тис. до 68,3 тис.), докторв наук - у 1,5 раза (з 8,1 тис. до 12 тис.), членв-кореспондентв - у 2,5 раза (з 235 до 569), академкв - у 6 разв (з 265 до 1554). Однак не вс укранськ вчен можуть витримати конкуренцю з своми навть не захдними, а росйськими колегами. Пдтвердженням цього той факт, що 15 рокв тому частка дослджень, замовлених ноземними державами, становила 48 % , а нин - лише 24 %. Три роки тому за кордон було продано аж всм нових технологй, у 2004 р. - три, у 2005 р. та першому пврчч 2006 р.Ч жодно. Ще п'ять рокв тому запрошення попрацювати за контрактом за кордоном отримали 565 втчизняних науковцв. Торк - на 10 % менше. Тльки кожна шоста наукова робота чи дослдження в Укран, згдно з даними Центру Разумкова, ма нновацйну спрямовансть, у той час як у державах квропейського Союзу цей показник становить вд 85 до 95 %. 3.5. Фнансування закладв культури мистецтва Органзац та заклади культури мистецтва, як нш соцокультурн установи, фнансуються за рахунок бюджетв рзного рвня та позабюджетних коштв. Витрати на оплату прац (код 1111) плануються, виходячи з типових штатв, установлених для кожного виду установ залежно вд обсягу хньо дяльност. Наприклад, з бблотеками фонд оплати прац розраховуться з урахуванням ставок зарплати бблотекарв та обсягу книжкового фонду. У свою чергу, ставки заробтно плати бблотекарв залежать вд рвня освти, а працвникв нших культурно-освтнх установ - вд групи установи. Певн видатки плануються закладами культури мистецтв за кодом 2110 - придбання обладнання предметв довгострокового користування. Серед них - видатки на придбання канцелярських меблв, спецальних меблв для закладв культури мистецтв; видатки на поповнення музейних фондв, книг та перодично лтератури для бблотечних фондв. Планування нших витрат у закладах культури мистецтва здйснються в тому самому порядку, що в нших бюджетних установах. Окремим закладам, що перебувають на госпрозрахунку, плануться надання з бюджету дотацй (нацональн театри, флармон, музичн колективи й ансамбл). Для вдосконалення фнансування культури в Укран слд було б застосувати досвд кран квропейського Союзу. У 1987 р. Парламентською асамблею Ради квропи прийнято Рекомендацю 1059 "Про економку культури", в якй уперше наголошувалося на нерозривност економчно та культурно сфер життя суспльства. Високий рвень розвитку культури було названо одню з ознак соцально-еко- номчно стабльност кран, як входили на той час до квропейського економчного спвтовариства. Зважаючи на це, урядам держав - членв Ради квропи було запропоновано "...взяти на себе вдповдальнсть щодо забезпечення сприятливих умов для культурно дяльност... шляхом покращення схеми фнансування як основного нацонального капталовкладення та/або шляхом прийняття законодавства щодо вжиття фнансових заходв чи нших правил, призначених сприяти спонсоруванню мистецтв". Початок безпосереднього формування спльно культурно полтики кС справедливо пов'язують з двома документами: Договором про заснування квропейського Спвтовариства (1957 р.) та Договором про квропейський Союз (1992 р.). У ст. 151 Договору про заснування квропейського Спвтовариства зазначено, що воно ма сприяти розвитку культур держав-членв, поважати нацональну та регональну специфку, але водночас опкуватися й спльною культурною спадщиною. У 2000 р. для рацоналзац та пдвищення ефективност культурного спвробтництва за цими напрямками розроблено програму "Культура - 2000". У документ сформульовано стратегчну цль загальновропейсько культурно полтики: шляхом заохочення контактв мж дячами культури та вдповдальними особами й органзацями держав - членв кС створити спльний вропейський культурний простр. На основ програми "Культура - 2000" напрацьовано й нов пдходи до економчно пдтримки культурно полтики в кС. Дослдники видлили см принципв фнансування культури у сучаснй квроп, як слд було застосувати в Укран. державне фнансування сфери культури домну над приватним; зроста роль мсцевого самоврядування недержавних неприбуткових (громадських) органзацй; великого значення набува дяльнсть фрм-посеред- никв у сфер фнансування культури, що, як правило, замня прям дотац з громадських фондв; держава впроваджу механзми стимулювання участ приватного капталу у фнансуванн культури; ведеться пошук нових джерел фнансування культури; держава пдтриму не лише установи, як реалзовують проекти й заходи у сфер культури, а й ндивдуальну творчу дяльнсть; культурна полтика держави охоплю, поряд з традицйними установами культури, комерцйно орнтован галуз. Найактивнш дискус дос ведуться щодо того, чому ж надати проритетну фнансову пдтримку: нфраструктур культури чи безпосереднй культурнй дяльност. Прихильники першого варанта фнансування стверджують, що пд час розподлу ресурсв планування програм набагато простше мати справу з об'ктами нфраструктури: театрами, музеями, бблотеками. нфраструктура - це видимий бк програм розвитку культури, який легко вкладаться у рядки бюджету. нфраструктурою набагато легше керувати, контролювати дяльнсть. Крм того, майже кожен окремий культурний захд вдбуваться на баз якось з традицйних установ культурного сектору. Однак, доводять нш вропейськ посадовц, навть най- вдомший музей чи найбагатша бблотека - це не сама культура, а лише засб пдтримки й промоц. Рух коштв, видлених на здйснення конкретного заходу, простше вдстежувати, перевряти доцльнсть витрат. Отже, можливсть вчасно зменшити чи збльшити фнансування мнмзу корупцю та да змогу органзувати культурн под найвищо якост. У 1999 р. Рада квропи пдтримала варант виршення ц дилеми, запропонований Ф. Матарассо та Ч. Лендр. Вони висунули пропозицю фнансувати нфраструктуру культури та культурн заходи окремо. Причому перше, простше, з хнього погляду, завдання мала б виконувати одна управлнська структура, а друге, складнше, безпосередньо пов'язане з культурною дяльнстю, - нша. Таке розмежування, на хню думку, да змогу дотримуватися балансу мж структуруванням та розвитком культури, враховуючи переврену на практиц здатнсть нфраструк- турних проектв поглинати необмежен грошов потоки. Крм того, поступово формуться новий метод управлн-ня коштами, призначеними для фнансування культури. У розподл цих сум помтно пдвищилася участь мсцевих органв самоврядування та недержавних органзацй. Ще одню рисою вропезац польсько культурно полтики те, що вкладення грошей у культуру стало сприйматися як довгочасн нвестиц соцального й економчного характеру. Показово, що для реалзац цих капталовкладень використовуються не лише бюджетн, а й квазбюджетн та позабюджетн кошти (надходження вд прибуткових галузей культури, державних лотерей, прибутки вд культурного туризму, благодйн внески та н.). Великого значення набув принцип змшаного фнансування культурних заходв з громадських приватних фондв. Зрештою, бблотеки, музе, галере, театри стали бльше заробляти сам: отримувати прем за результати боротьби з пратством, займатися фандрайзингом, пдвищувати цни за сво послуги, орнтуючись на ринкову динамку. Докладного аналзу заслуговують методи стимулювання приватних нвестицй у культуру, що особливо актуально не лише для кран кС, а й для Украни. Держава, з свого боку, неохоче фнансу велик, дорог проекти, як швидко закнчуються, наприклад, музичн фестивал. Тому в квроп вже традицйним стало проведення таких мпрез завдяки нвестицям з приватного бзнесу. Головними джерелами альтернативного фнансування культури : приватн фрми, як займаються спонсорською дяльнстю; благодйн фонди та нш некомерцйн (переважно громадськ) органзац; ндивдуальн дарувальни- ки, якими можуть бути не лише фрми-меценати, а й звичайн громадяни; прибутки вд лотерей; бюджет кС. У нових державах - членах кС, до яких належить Польща, застосовуються методи додаткового фнансування культури, покликан гарантувати збереження у важкий перод реформ. Ц методи полягають у передаванн до громадських фондв пдтримки та розвитку культури частини доходв з оподаткування прибуткових галузей культури, грального бзнесу та з акцизв на алкоголь. Щоправда, лдером у залученн таких коштв Польща не стала. Найбльш ефективно д така система в Угорщин, Естон та Латв. Громадськ фонди пдтримки та розвитку культури цих держав ефективно обслуговують творч та дослдницьк проекти окремих дячв культури чи колективв. Найдинамчншим механзмом пдтримки творчо дяль-ност у державах - членах кС саме система правового й соцального захисту. Останнм часом змн, особливо болсних для новоприднаних схдновропейських кран, зазнало законодавство щодо авторських сумжних прав. Поряд з звичними вдрахуваннями та компенсацями митцям за використання хнх творв, з'явилися нов форми х убез-печення вд пратства: податок на чист аудо- й вдеокасети та спецальне обладнання. Упроваджено, крм того, рзномантн пльги пд час сплати податку на додану вартсть (ПДВ) з деяких продуктв культури та сплати дячами культури податку з прибутку. Для покращення соцального становища специфчного прошарку "вльних художникв" у вропейських кранах також вживаються досить серйозн заходи. Зокрема, у межах загально системи соцального захисту м надаються так сам пльги, як й ншим митцям; крм основних виплат вони отримують дотац, на як працвники культури ранше могли претендувати лише за особлив заслуги; фнансову допомогу "вльним художникам" надають навть творч об'днання , щоправда дуже рдко, профсплки. Особливу увагу держави - члени кС придляють двом сферам: книговидавництву та кнематограф. Пдтримка кнематограф надаться у форм грантв пльгових кредитв на кновиробництво, премй для авторв, спвфнансу- вання прокату та реклами фльмв. Цим нод займаються безпосередньо мнстерства культури (переважно у схдновропейських кранах), але частше незалежн нститути й центри кнематограф (як у Австр, Дан, Фнлянд, Франц, спан, Ндерландах, Швец та Великй Британ). Значну роль у формуванн попиту на книги вдграють бблотеки. У бльшост вропейських кран практикуються виплати авторам видавцям заохочувальних премй за користування хнми книгами у бблотеках. У Ндерландах спочатку так кошти адресатам переказувала держава, а з 1996 р. це стало обов'язком самих бблотек, мсцевих органв влади та читачв. У Швец та Норвег наклади переважно частини книг закуповуються державними фондами, а потм розсилаються до всх публчних бблотек. Однак так компенсац стають недостатнми, зважаючи на зростання рол нтернету в доступ до друкованого слова. |
|
| << Предыдушая | Следующая >> |
| = К содержанию = | |
Похожие документы: "3.4. Фнансування бюджетних наукових установ" |
|
|