Соцальний захист населення - це складова соцальних гарантй населенню, яка повинна забезпечуватися державою вдповдно до засад соцально полтики. Серед "них: гарантування кожному працвнику мнмального рвня заробтно плати та ндексац; пдвищення рвня життя малозабезпечених верств населення; захист купвельно спроможност малозабезпечених громадян тощо.
За рахунок бюджетних коштв, як видляються на соцальний захист соцальне забезпечення, також фнан-суться цла низка установ. Серед них: будинки-нтернати для старих та нвалдв, притулки для неповнолтнх, центри соцальних служб для молод, територальн центри вддлення соцально допомоги та н. Фнансування цих закладв здйснються в межах сум, затверджених у кош-торисах. Витрати на заробтну плату обслуговуючого пер-соналу (код 1111) визначаються за штатними розписами, типовими штатами та ставками заробтно плати згдно з тарифкацйними списками. Витрати на медикаменти та перев'язувальн матерали (код 1132), продукти харчування (код 1133) тощо визначаються в багатьох соцальних закладах так, як в закладах охорони здоров'я (наприклад, у будинках-нтернатах для старих та нвалдв, у дитячих закладах-нтернатах для малолтнх нвалдв тощо).
Для пдвищення соцального захисту населення необхдно зменшувати в першу чергу найнебезпечнш ризики, якими ризик втрати роботи, ризик загально захворюваност та ризик аборту.
За допомогою розроблено модел оцнки соцального захисту кандидат економчних наук Т.В. Боярчук провв порвняльний аналз рвнв соцального захисту населення Украни з кранами - членами кС. Результати аналзу показують, що рвень соцального захисту населення у Швец - 88,46 %, Франц - 83,83, Великй Британ - 82,08, Нмеччин - 81,55, в Укран - 52 %.
На вдмну вд снуючо, полтика соцального захисту повинна враховувати: його аналз та оцнку, стратегю розвитку соцального захисту через механзми пдвищення рвня соцального захисту населення, оцнку соцальних ризикв, засоби державного забезпечення. Механзм включа напрями регулювання соцального захисту населення. На основ визначених нормативних показникв органи державного регулювання соцального захисту населення мають поетапно вдслдковувати х досяжнсть розробляти напрями вдосконалення з метою пдвищення рвня життя населення.
|
- 2.3. Видатки Державного бюджету Украни
фнансування бюджету. Видаткова частина державного бюджету, як його дохдна складова, подляться на два структурних пдроздли: видатки загального фонду та видатки спецального фонду. Видатки спецального фонду фнансуються за рахунок цльових доходв, визначених пд конкретну мету. Фнансування видаткв загального фонду здйснються шляхом залучення коштв, як не мають закрплених джерел
- 3.1. Кошторисне фнансування соцально сфери
фнансування бюджетних закладв установ соцально сфери, кошторис доходв видаткв, форма якого затверджуться Мнстерством фнансв Украни. Кошторис доходв видаткв бюджетних установ - це основний фнансовий документ цих установ, у якому визна-чаться обсяг спрямування коштв для виконання ними свох функцй. Кошторис бюджетних установ складаться з загального спецального
- 3.2. Фнансування охорони здоров'я
фнансування, як в 2004 р. зменшилися майже у 8 разв вд рвня, досягнутого в 1991 р. Це призвело до виникнення таких негативних явищ, як недофнансування витрат на медикаменти харчування, вдсутнсть коштв на впровадження нового медичного обладнання, погршення якост медичного обслуговування; зростання корупц та "тньового" сектору охорони здоров'я. У плануванн витрат за кодами
- 3.4. Фнансування бюджетних наукових установ
фнансування науки в Укран те, що в ньому переважають позабюджетн джерела, частка яких у кнц 90-х рокв XX ст. зросла майже до 70 %. Частка фнансування науки за рахунок коштв державного бюджету (вдносно ВВП) повинна складати не менше 1,7 %, а реально вона не перевищувала 0,4 %, що веде деградац укрансько науки, масового визду наших учених за кордон, до старння наукових кадрв.
- 6.6. Основи концепц реформування податково системи Украни на перод до 2015 р.
фнансування. Реформування податково системи вдбуватиметься синхронно з упорядкуванням та оптимзацю державних видаткв виршенням таких завдань: пдвищення вартост робочо сили шляхом проведення реформи оплати прац та економчно обрунтованого розширення пакета соцальних послуг гарантй працюючому населенню; наближення розмру мнмально заробтно плати до рвня прожиткового
- 7.2. Державний фонд загальнообов'язкового соцального страхування на випадок безробття
фнансування програм зайнятост населення, управлння страхуванням на випадок тимчасово незайнятост, акумуляц страхових внескв, контролю за використанням коштв для надання соцально допомоги. Основою системи соцального захисту на випадок безробття внески вд пдпримств до цього Державного фонду. Страхуванню на випадок безробття пдлягають особи, як працюють на контрактнй основ,
- 9.1. Галуз, форми види страхування
фнансування медичних заходв не загалом, а спрямованих на конкретну особу. Крм того, страхова виплата може здйснюватися страховиком двома способами: по-перше, безпосередньо страхувальников (застрахованому) у вигляд повно страхово суми або частки; по- друге, у вигляд оплати медичнй установ вартост лкування застрахованого (у т. ч. плата за перебування в стацонар, фзотерапевтичн
- 9.3. Роль держави у розвитку страхового ринку в Укран
фнансування), що да змогу поширити медичне страхування на полпшення здоров'я населення, роблячи доступною медичну допомогу для всх й у той же час гарантуючи оплату всх витрат, пов'язаних з погршенням здоров'я людини. Перспективним напрямом розвитку страхового ринку в Укран ма стати впровадження довгострокових видв страхування та дотримання норм антимонопольного законодавства. Гальмом у
- 10.1. Функц Мнстерства фнансв Украни
фнансування витрат шляхом широкого використання довгострокових фнансових норм нормативв. Вдповдно до цих завдань Мнстерство фнансв викону так основн функц, частину з яких, у зв'язку з створенням Державного казначейства, передано йому: реалзу державну фнансову полтику, бере участь у розробленн балансу фнансових ресурсв, платжного балансу, зведеного валютного плану
- 1.2. Державн фнанси - основа фнансово системи Украни
фнансування суспльних благ користуватися ними безплатно. Чим бльше осб бере участь у такому фнансуванн, тим чткше виражений цей стимул, оскльки фактична пропозиця суспльного блага навряд чи залежить вд того, буде окремий ндивд користуватися ним з ншими чи н. Водночас, усе вдбуваться навпаки, якщо суспльн блага спожива лише один ндивд. У раз виходу окремого ндивда з
|
Финансы