Geum.ru

 

Банковское дело / Доходы и расходы / Лизинг / Финансовая статистика / Финансовый анализ / Финансовый менеджмент / Финансы / Финансы и кредит / Финансы предприятий / Шпаргалки Главная Финансы Финансы
М.. КАРЛН. ДЕРЖАВН ФНАНСИ УКРАпНИ, 2008

7.2. Державний фонд загальнообов'язкового соцального страхування на випадок безробття
Державний фонд загальнообов'язкового соцального страхування на випадок безробття (дал - Фонд) створений для фнансування програм зайнятост населення, управлння страхуванням на випадок тимчасово незайнятост, акумуляц страхових внескв, контролю за використанням коштв для надання соцально допомоги. Основою системи соцального захисту на випадок безробття внески вд пдпримств до цього Державного фонду.
Страхуванню на випадок безробття пдлягають особи, як працюють на контрактнй основ, включаючи тих, хто працю неповний робочий день чи тиждень, та на нших пдставах, передбачених законодавством про працю.
Основн завдання Фонду:
професйна орнтаця населення;
навчання звльнених та безробтних;
сприяння працевлаштуванню, надання безвдсотково позики безробтним для здйснення пдпримницько дяль-ност;
створення центрв профорнтац, навчально-мате-рально бази для пдготовки навчання працвникв;
органзаця додаткових робочих мсць;
вдшкодування витрат Пенсйному фонду, пов'язаних з достроковим виходом на пенсю.
Вдповдно до Закону Украни "Про загальнообов'язкове державне соцальне страхування на випадок безробття" вд 2 березня 2001 р. Фонд з 2001 р. формувався за рахунок страхових внескв роботодавцв, найманих працвникв та осб, як добровльно беруть участь у цьому вид страхування, надходжень вд застосування штрафних санкцй тощо. Крм того, передбачено асигнування з Державного бюджету на соцальн виплати незастрахованим особам.
Розмр внескв на загальнообов'язкове державне соцальне страхування на випадок безробття було встановлено у 2005 р. в розмр 1,6 % суми фактичних витрат на оплату прац найманих працвникв, що включають витрати на виплату основно та додатково заробтно плати, нших виплат, у т. ч. й у натуральнй форм, як визначаються Законом Украни "Про оплату прац" та ншими нормативно-правовими актами та пдлягають обкладанню податком з доходв фзичних осб; для найманих працвникв - 0,5 % суми оплати прац, що включа основну та додаткову заробтну плату, у т. ч. в натуральнй форм, як пдлягають обкладанню податком з доходв фзичних осб; для осб, як беруть участь у загальнообов'язковому державному соцальному страхуванн на випадок безробття на добровльних засадах, - 2,5 % з суми оподатковуваного доходу. з виплат, що не оподатковуються цим податком, збр не утримуться. З 1 счня 2006 р. ставка дорвню 1,3 %.
Застрахован особи, як сплачують фксований сльсько-господарський податок, диний податок з фзичних осб - суб'ктв пдпримницько дяльност або податок з доходв фзичних осб за фксованим розмром шляхом придбання патенту чи як придбали спецальний торговий патент, подають робочим органам виконавчо дирекц Фонду довдку про сплату встановленого розмру податку, що видаться органом державно податково служби, в якому платник податкв перебува на облку. У такому раз середнй дохд зазначених осб розраховують робоч органи виконавчо дирекц Фонду.
Страхов внески сплачуються роботодавцями один раз на мсяць - в день одержання коштв на оплату прац в банквських установах.
Результати проведеного експертами порвняльного аналзу виконання дохдно частини бюджету Фонду загальнообов'язкового державного соцального страхування Украни на випадок безробття засвдчують значне зростання доходв Фонду з 1 259 623,4 тис. грн у 2001 р. до 2 615 664,2 тис. грн у 2005 р. Найбльший прирст спостергаться за надходженнями страхових внескв роботодавцв найманих працвникв.
Незважаючи на заходи щодо посилення контролю за збиранням коштв та зменшенням недомки за платниками страхових внескв на випадок безробття, поширилась тенденця зростання останньо впродовж 2001Ч2005 рр. (88 992,9 тис. грн станом на 1 счня 2002 р. до 203 195,2 тис. грн станом на 1 счня 2006 р.).
Порвняльний аналз виконання видатково частини бюджету Фонду загальнообов'язкового державного соцального страхування Украни на випадок безробття засвдчу значне зростання обсягв видаткв з 973 300 тис. грн у 2001 р. до 2 948 727 тис. грн 2006 р. (майже у 3 рази).
Кошти Фонду використовуються для сприяння зайнятост на державному та мсцевому рвнях. На державному рвн основними об'ктами фнансування :
створення та розвиток центрв пдготовки навчання вивльнених працвникв;
проведення наукових дослджень та розробок з проблем зайнятост населення;
утримання нформацйних та обчислювальних центрв, пдпримств служби зайнятост;
здйснення мжнародно дяльност та спвробтництва у галуз працевлаштування та н.
На мсцевому рвн фнансуються заходи:
щодо професйно орнтац, перепдготовки та переорнтац вивльнених працвникв та безробтних;
забезпечення компенсацйних виплат безробтним, як перебувають на облку в центрах зайнятост;
виплати допомоги у зв'язку з безробттям та надання матерально допомоги членам см' безробтного, як перебувають на його утриманн, та н.
Вдповдно до Закону Украни "Про загальнообов'язкове державне соцальне страхування на випадок безробття" вд 1 счня 2001 р. ус види виплат подлен на групи:
допомога у зв'язку з безробттям: даний вид допомоги залежить вд страхового втажу; розмр залежить вд прожиткового мнмуму, але мнмальний розмр виплати визначаться Фондом встановлений Верховною Радою у розмр не нижче 11 % прожиткового мнмуму для працездатно особи, встановленого на вдповдний перод;
допомога у зв'язку з частковим безробттям: виплачуться псля рестрац громадянина у державнй служб зайнятост починаючи з восьмого дня псля рестрац; розмр допомоги становить 100 % середньо зарплати за останнм мсцем роботи протягом 60 календарних днв, 75 % - протягом 90 днв 50 % протягом 210 днв, але не бльше середньо зарплати по галуз й не нижче вд мнмально зарплати, встановлено законодавством;
матеральна допомога у зв'язку з безробттям: надаться в перод пдвищення квалфкац, перепдготовки чи професйно переорнтац, а також псля закнчення строку виплати допомоги у зв'язку з безробттям; виплати матерально допомоги у зв'язку з безробттям припиняються у раз:
працевлаштування безробтного;
призову на вйськову службу;
смерт безробтного тощо;
дотаця роботодавцю на створення робочих мсць:
розмр дотац визначаться на ндивдуальних умовах Фондом вдповдно до клькост створених робочих мсць працевлаштованих громадян.
У середин першого десятирччя XXI ст. ситуаця на ринку прац Украни суттво змнилася, що вимага перебудови дяльност фонду, його фнансування.
Потреба у квалфкованих кадрах зроста. На ринку прац закрпилася позитивна тенденця до зростання зайнятост й зниження рвня безробття. Так, у першому пврчч 2006 р. серед населення вком 15Ч70 рокв безробтних було 6,8 %. Цей показник нижчий, нж у середньому по квросоюзу, й у цлому рвень безробття у нас наближаться до природного. Хоча це не означа, що в Укран нема проблем з зайнятстю.
Система освти поки що недостатньо орнтована на по-треби роботодавцв. Масовсть вищо освти, орнтаця молод не на потреби економки, а на модн фахи, зокрема менеджмент, бухгалтерський облк, правознавство, економку пдпримств, призвела до того, що на ринку прац бухгалтерв, юриств економств припада по 50 осб на одну вакансю. Водночас дв третини вакансй, як не укомплектовуються протягом мсяця, - робтнич профес: токар, фрезерувальник, будвельник, електрозварник тощо. Крм того, на виробництвах не вистача нженерв-меха- нкв, технологв, конструкторв.
Зарплата перестала бути стимулом до зайнятост. У банку вакансй нин близько 2 млн 100 тис. рзномантних вакансй, з яких практично половина оплачуються нижче прожиткового мнмуму - 425 грн тльки 5 % - вище 1000 грн.
Ниншн реал свдчать, що бльшсть статей Закону Украни "Про зайнятсть населення" застарл. Тому було розроблено нову редакцю цього Закону, яка передбача для молодих людей фахове навчання, часткову компенсацю заробтно плати роботодавцв за прийом на роботу молодого спецалста, квотування робочих мсць (до 4 %). До ц квоти також потрапляють нвалди.
<< Предыдушая Следующая >>
= К содержанию =
Похожие документы: "7.2. Державний фонд загальнообов'язкового соцального страхування на випадок безробття"
  1. 7.1. Пенсйний фонд Украни
    державного та мсцевих бюджетв; коштв, що надходять за регресними вимогами; добровльних внескв юридичних осб громадян; фнансових санкцй, передбачених за порушення порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсйне страхування; банквських кредитв та нших надходжень. Таблиця 7.1. Джерела надходжень до Пенсйного фонду Украни у 2006 р. № з/п Джерела надходжень Сума, тис. грн
  2. 7.5. Проблеми соцального страхування в Укран та шляхи х виршення
    державност та герочна боротьба за не породили не в одному поколнн укранцв культ держави готовнсть жертвувати заради не, непохитну вру в всесильнсть. По-трет, забезпечення вдповдно правово бази, що гарантуться прийняттям законодавчих актв, нших нормативних документв щодо реалзац соцально полтики, як б у сукупност усували вдповдн суперечност. Зараз в Укран
  3. 3.1. Кошторисне фнансування соцально сфери
    державних видаткв на утримання соцокультурних галузей Украни в 90-х роках XX - на початку XXI ст. спецальн кошти виконують важливу роль у стаблзац функцонування освти, охорони здоров'я та нших галузей соцокуль- турно сфери. До основних кодв видаткв кошторису (згдно з економчною класифкацю) належать (згдно з наказом Державного казначейства вд 4 листопада 2004 № 194) так:
  4. 9.2. Особливост державного страхування
    державного й недержавного) та страхування, яке пов'язане з непередбачуваними надзвичайними подями. Вдповдно до ст. 46 Конституц Украни громадяни мають право на соцальний захист, що включа право на забезпечення х у раз повно, частково або тимчасово втрати працездатност, втрати годувальника, безробття з незалежних вд них обставин, а також за вком в нших випадках, передбачених
  5. 7.3. Фонд соцального страхування з тимчасово втрати працездатност
    державним соцальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатност та витратами, зумовленими народженням та похованням, фнансуванням матерального забезпечення та соцальних послуг, види яких передбачен законодавчими актами щодо функцонування цього Фонду. В 2006 р. видатки на ц цл становили 6295,3 млн грн. Джерела формування Фонду соцального страхування з тимчасово
  6. 7.4. Фонд соцального страхування вд нещасних випадкв на виробництв та професйних захворювань, як призвели до втрати працездатност
    загальнообов'язкове соцальне страхування вд нещасного випадку на виробництв та професйного захворювання, як спричинили втрату працездатност" для окремих галузей економки без змни класв професйного ризику х виробництва встановлено певн тарифи (вд 0,86 % до 13,6 % витрат на оплату прац у 2007 р.); у бюджетнй сфер - 0,2 %. У 2006 р. видатки на соцальне страхування вд нещасних
  7. 1.4. Необхднсть проблеми розробки тендерних бюджетв в Укран
    державних витрат не розподляться конкретно чоловкам чи жнкам, але вплив державно полтики витрат, як заходи, спрямован на пдвищення державного прибутку, не бува тендерно нейтральним. Рзний соцальний та економчний стан чоловкв та жнок показником того, що державн бюджети по-рзному впливають на чоловкв та жнок. Тендерний бюджет (ГБ) - це урахування тендерно перспективи в
  8. 3.2. Фнансування охорони здоров'я
    державного сектору охорони здоров'я в перод незалежност крани експертами було виявлено масштабне скорочення обсягв фнансування, як в 2004 р. зменшилися майже у 8 разв вд рвня, досягнутого в 1991 р. Це призвело до виникнення таких негативних явищ, як недофнансування витрат на медикаменти харчування, вдсутнсть коштв на впровадження нового медичного обладнання, погршення якост
  9. 3.3. Фнансування освти
    державних та комунальних дошкльних навчальних закладв незалежно вд пдпорядкування типу встановлюються вдповдним органом управлння освтою на основ Типових штатних нормативв дошкльних навчальних закладв. Педагогчне навантаження педагогчного працвника дошкльного навчального закладу на тиждень становить: вихователя групи загального типу - ЗО год; вихователя групи компенсуючого
  10. 11.4. Необхднсть урахування в Укран ^ и Х ХХ ХХХ особливостей фнансово конкуренц серед кран квропейського Союзу
    фондв. Серед держав, як недавно вступили в кС, четврка кран Центрально квропи (так звана Вишеградська група: Угорщина, Польща, Словаччина Чехя) ближче за характером сво модел макроекономчного розвитку до традицйних соцально орнтованих економк континентально квропи, тод як Словеня, держави Балт (Литва, Латвя, Естоня) середземноморськ Кпр Мальта багато в чому прагнуть