Банковское дело / Доходы и расходы / Лизинг / Финансовая статистика / Финансовый анализ / Финансовый менеджмент / Финансы / Финансы и кредит / Финансы предприятий / Шпаргалки Главная
Финансы
Финансы
| М.. КАРЛН. ДЕРЖАВН ФНАНСИ УКРАпНИ, 2008 | |
7.5. Проблеми соцального страхування в Укран та шляхи х виршення |
|
|
Соцальне страхування важливою складовою соцального захисту населення. Саме в умовах трансформац економчних пдвалин суспльства таке страхування забезпечу не тльки грошов виплати у раз настання страхових випадкв, а й створю правов та економчн умови для стимулювання ефективно прац. Якраз у цьому перод створються нова система грошових вдносин, необхднсть яко об'ктивно виплива з функцй демократично держави з соцально орнтованою економкою ринкового типу. Свтовий досвд виразно показу, що життздатнсть тако системи базуться на наявност певних умов. По-перше, необхднсть фнансових ресурсв, що дають змогу юридичним та фзичним особам взяти на себе витрати з страхування. Розмри таких витрат значною мрою залежать вд суб'ктивних дй полтичних сил, що перебувають при влад. По-друге, реалзаця зрло соцально полтики, яка одню з складових економчно полтики, одночасно будучи гарантом забезпечення ефективно реалзац цлей нших складових економчно полтики, а також забезпечення соцального захисту тих верств населення, ндивдв, як потребують захисту, пдтримки з боку всього суспльства. Адже багатовкова вдсутнсть власно державност та герочна боротьба за не породили не в одному поколнн укранцв культ держави готовнсть жертвувати заради не, непохитну вру в всесильнсть. По-трет, забезпечення вдповдно правово бази, що гарантуться прийняттям законодавчих актв, нших нормативних документв щодо реалзац соцально полтики, як б у сукупност усували вдповдн суперечност. Зараз в Укран дють чотири соцальних фонди (фонд медичного страхування не запроваджено, оскльки не прийнятий закон про страхову медицину). В 2004 р. сукупн видатки на ц фонди становили 47 млрд грн, або 13,5 % ВВП. Найбльш видатки мав Пенсйний фонд - 39,2 млрд грн, або 8,5 % ВВП. Пенс та соцальн страхов допомоги одержували 13,5 млн пенсонерв, 2,9 млн безробтних та членв хнх смей, 6 млн осб, як тимчасово втратили працездатнсть через хворобу народження дтей, а також понад 300 тис. потерплих унаслдок нещасних випадкв на виробництв. У 2006 р. кожен найманий працвник з сво заробтно плати сплачував: в Пенсйний фонд - вд 1 до 5 % (залежно вд розмру зарплати); у фонд страхування на випадок безробття - 0,5 %; у фонд страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатност - вд 0,5 до 1 %. Роботодавц сплачували за найманих працвникв внески у фонди соцального страхування в наступних розмрах (вд фонду оплати прац): у Пенсйний фонд - 31,8 % (ранше 32 %); в фонд страхування на випадок безробття - 1,3 %; у фонд страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатност - 2,9 %; у фонд страхування вд нещасного випадку на виробництв (залежно вд галуз) - вд 0,86 до 13,8 % (у середньому - 1,73 %). Тобто разом працвник роботодавець сплачували нарахован суми до названих фондв у розмр вд 39,7 до 57,1 % фонду оплати прац. Це одню з причин приховування дйсних розмрв фонду оплати прац на пдпримствах, виплати частини зарплати "в конвертах", поширенню тньово економки в Укран. Найбльшим фнансовим тягарем для пдпримств нарахування в Пенсйний фонд Украни, що пояснються великою клькстю пенсонерв у нашй кран (близько ЗО % населення), низьким пенсйним вком (60 рокв для чоловкв 55 - для жнок), великою клькстю пенсонерв- пльговикв. Крм того, не вс працююч укранц сплачують внески на соцальне страхування в однакових розмрах. Так, з 15,3 млн регулярних платникв внескв до Пенсйного фонду пльги з сплати мали 2,9 млн осб. Якщо перш платили в середньому на мсяць у Пенсйний фонд 200 грн, то учасники спрощених систем оподаткування - в середньому по 35 грн. Тому Мнстерство фнансв Украни виступа за обмеження кола пдпримцв, як працюють за спрощеною системою оподаткування. накше буде потрбно пдвищувати норматив вдрахувань до Пенсйного фонду, щоб забезпечити свочасну виплату пенсй у встановлених законо-давством розмрах. За розрахунками фахвцв, в 2004 р. соцальн податки до Пенсйного фонду Украни мали ста-новити 40, а не 32 % за законодавством. Поки ця рзниця береться з Державного бюджету Украни, який у результат цього ста все бльше дефцитним. Тому треба шукати нов пдходи до органзац соцального страхування. У свтовй практиц застосовуються рзн модел органзац соцального страхування, а саме: модель характеризуться тим, що розмр соцальних виплат залежить вд другорядних, зовншнх чинникв, зокрема, вд зайнятост особи у тй чи ншй галуз, службового становища тощо. Така органзацйна форма соцального страхування ма ряд недолкв: може забезпечувати лише невисок рвн соцального захисту; буде функцонувати за умови бездефцитного державного бюджету; засновники (особливо держава) можуть вдмовитися вд узятих зобов'язань; породжу в суспльств психологю со-цального утриманства. модель сформована так, що особи, як застраховуються, конкретн страхувальники, роблять певн внески, проте при цьому не враховуться ступнь моврност настання страхово под, тобто соцальний ризик. Страхування здйснються на користь третх осб (наприклад, погашення поточних витрат з пенсйного страхування в Укран), а накопичення коштв не пов'язане з зростанням зобов'язань. модель найбльш поширена в багатьох розвинутих кранах, оскльки да змогу досить точно визначати, як виплати можуть бути здйснен. Вона базуться на страхуванн конкретних ризикв. Розмр коштв ма вдповдати узятим страхувальниками зобов'язанням, а виплати не можуть перевищувати встановленого спввдношення мж виплатами, що надаються, надходженнями страхових коштв. Найважлившою проблема розподлу фнансово вдповдальност мж суб'ктами соцального страхування. Страхов платеж розподляються мж роботодавцями, працвниками, державою (державним бюджетом) та мсцевими органами влади (мсцевими бюджетами). Внески на соцальне страхування у тй чи ншй пропорц подляються мж роботодавцями та застрахованими. Частка останнх становить вд 40 до 66 % внескв. Наприклад, частка виплат застрахованих осб вдносно загально суми страхового внеску в деяких кранах становила: у Чех - 12,5 %, колишнй Югослав - 28,1, Угорщин - 11,5, Нмеччин - 20,2, Австр - 17,2, Королвств Люксембург - 15, %. Частка роботодавцв у загальнй сум внеску коливалася вд 34 до 60 %. З змною економчних умов ц спввдношення змнюються, незмнним залишаться лише принцип паритетно участ в соцальному страхуванн. Стосовно окремих видв страхування збергаться участь пдпримств самих працвникв. Так, частка вдрахувань для роботодавцв працвникв на страхування вд безробття у деяких кранах встановлена: у Нмеччин - вдповдно 3,25 та 3,25 %; Канад - 4,13 та 2,9 %; Франц - 5,13 та 3,04 %; СЛА - 6,20 та 0 %; Швец - 5,42 % (застрахован особи роблять внески у сум вд 35 до 100 крон на мсяць, що дорвню вдповдно 4,65Ч13,3 дол. СЛА); тал - 4,41 та 0 %; Япон - 0,75 та 0,4 %. Держава також бере участь у формуванн фонду страхування вд безробття. Так, в Япон частка держави у формуванн цього фонду становить 25Ч30 %, Франц - 34,9, Нмеччин - 21, Швец - 40,4, США - 18 %. Ряд учених-економств пропонують так заходи подаль-шого розвитку системи соцального страхування в Укран: створення достатньо економчно основи забезпечення вдшкодування основних фнансових ризикв, що вимага встановлення обрунтованого розмру тарифв страхових внескв, поступового перетворення страхових фондв у фнансово-кредитн страхов компан; поступове запровадження триканально схеми надходження коштв до страхових фондв, згдно з якою значна частина навантаження ма припадати на роботодавця, а менша - розподлятися мж працвником та державою; розширення гарантй забезпечення страхових виплат шляхом створення соцального арбтражу, що дало б змогу за допомогою страхових судв перевряти правомрнсть дй страхових органзацй, виршувати конфлкти мж суб'ктами страхування; докорнного реформування управлння фондами со-цального страхування за принципом трипартизму; створення сприятливих умов для розвитку добровльного страхування, у т. ч. на комерцйних засадах. У подальшому реформуванн системи соцального страхування необхдно виршити ряд органзацйних питань. Оптимзац потребують операц з сплати страхових внескв до соцальних фондв. У свтовй практиц цю проблему виршують шляхом передач права на збирання страхових внескв податковй служб або ншй структур з можливим введенням диного соцального податку. Так, у Росйськй Федерац запроваджено такий податок, який надходить до федерального бюджету. У 2005 р. Президент Украни висловився за запровадження диного соцального податку (кСП) на рвн 20 % вд фонду оплати прац пдпримства. Сама по соб дея запровадження кСП не виклика заперечень, але сумнви виклика запропонований розмр ставки у 20 %. Так, колишнй перший вце-прем'р А. Кнах називав бажану ставку цього податку на рвн 25Ч27 % фонду оплати прац. Згдно з планом Мнстерства фнансв Украни соцальне навантаження на фонд зарплати мало знизитися у 2006 р. до ЗО %, у 2007 р. - до 25, у 2008 р. - до 20 %. Водночас, за розрахунками фахвцв, у ниншнх умовах ставка кСП не може бути меншою ЗОЧ35 %, якщо уряд не буде планувати дотацй для пдтримки фондв соцального страхування, насамперед, Пенсйного фонду Украни, в якому в 2005 р. виник значний дефцит (близько 20 млрд грн, а в 2006 р. - близько 10 млрд грн). Тому в 2006 р. ц плани не були реалзован. З 2004 р. у Запорзькй, Луганськй та Льввськй областях проводиться експеримент у чотирьох фондах соцального страхування з метою усунення дублювання хнх адмнстративних функцй щодо рестрац та облку застрахованих осб, страхувальникв одержувачв допомог, унфкац облку застрахованих заробткв, облку й процедури сплати внескв, спрощення управлння фнансами, вдосконалення виплати допомог пенсй. Свтовий банк запропонував уряду технчну допомогу системну позику для створення дино установи соцального страхування. У 2007 р. планувалося введення диного страхового внеску для пдпримцв. За оцнками фахвцв створення дино системи дозволить уникнути розпорошення коштв, спростить процедуру розрахункв для пдпримцв та заощадить м близько 800 млн грн на рк. Вдповдно до законопроекту передбачаться запровадити диний внесок на загальнообов'язкове державне страхування. Для забезпечення дино форми звтност пропонуться електронна система, яка забезпечить обмн необхдною нформацю мж усма фондами. Збирати диний соцальний внесок буде спецально ство-рений окремий пдроздл Пенсйного фонду Украни. Головними аргументами для цього стала досить добре розвинута програмно-технчна нфраструктура та потужна централзована база даних, яка мстить 26 млн особових справ. За таких обставин структурна реорганзаця пенсйного фонду вимага найменших фнансових затрат з боку держави. Збран страхов внески надходитимуть на спецально кодифкован рахунки, дал - в автоматичному режим, Державне казначейство розщеплюватиме кошти за видами страхування наступного дня вони вже будуть на централ-зованих рахунках вдповдних фондв. Основною метою пенсйно реформи створення тако системи пенсйного забезпечення, яка гаранту гдне життя особам пенсйного вку (за 30-рчного страхового стажу пенся ма перевищувати 60 % середньо заробтно плати водночас становити 150Ч180 % прожиткового мнмуму для осб пенсйного вку). Сьогодн, на думку кандидата економчних наук М.М. Па- пва, практично не створено умов для зменшення наван-таження на фонди оплати прац внесками на соцальне страхування. Це пов'язане не тльки з довол складною демографчною ситуацю, зокрема з високим спввдношенням клькост пенсонерв та працюючих, а й з дублюванням функцй страхових фондв, технологчним неузгодженням процесв адмнстрування збору внескв. Отже, завершення формування системи загальнообов'язкового державного соцального страхування потребу пошуку шляхв розвитку систем оплати прац, детнзац заробтно плати, збльшення частки у собвартост та ВВП. Зважаючи на те, що з об'ктивних причин можливост суттвого пдвищення доходв вд трудово дяльност на основ забезпечення економчного зростання використання традицйних джерел збльшення доходв працюючих у найближч роки все ж будуть обмеженими, вкрай важливо повною мрою задяти потенцал джерел зростання трудових доходв, пов'язаних з реструктуризацю собвартост цн та пдвищенням у них частки заробтно плати на основ перегляду ставок вдрахувань з доходв пдпримств; запровадити систему оподаткування прибутку, яка б стимулювала зниження ресурсовитратност; ухвалити додатков нормативно-правов акти, як б унеможливлювали марнотратство на виробництв. |
|
| << Предыдушая | Следующая >> |
| = К содержанию = | |
Похожие документы: "7.5. Проблеми соцального страхування в Укран та шляхи х виршення" |
|
|