Банковское дело / Доходы и расходы / Лизинг / Финансовая статистика / Финансовый анализ / Финансовый менеджмент / Финансы / Финансы и кредит / Финансы предприятий / Шпаргалки Главная
Финансы
Финансы
| М.. КАРЛН. ДЕРЖАВН ФНАНСИ УКРАпНИ, 2008 |
1.1. Суть структура фнансово системи Украни |
|
Складнсть категор "фнанси" певним чином вплива на однозначне визначення категор "фнансова система Украни". нколи цю категорю ототожнюють з категорю "фнанси крани". Частина укранських учених розгляда фнансову систему з двох сторн: за внутршньою будовою органзацйною структурою. За внутршньою будовою - це сукупнсть вдносно вдокремлених взамопов'язаних фнансових вдносин, як вдображають специфчн форми та методи розподлу й перерозподлу ВВП. За органзацйною структурою - це сукупнсть фнансових органв та нститутв, як управляють грошовими потоками. Нацональн фнансов системи, на думку доктора економчних наук, професора В.М. Опарна, вдображають структуру фнансв окремих кран. До х складу входять: фнанси суб'ктв господарювання; страхування; державн фнанси; мжнародн фнансов вдносини; внутршнй фнансовий ринок. До органзацйного складу фнансово системи Украни входять: а) органи управлння: Мнстерство фнансв; Державна податкова адмнстраця; Контрольно-ревзйна служба; Державне казначейство; Рахункова палата Украни; Аудиторська палата; Державна комся з цнних паперв та фондового ринку; Пенсйний фонд; Фонди соцального страхування; б) фнансов нститути: Нацональний банк; комерцйн банки; страхов компан; небанквськ кредитн установи (ломбарди тощо); мжбанквська валютна бржа; фондов брж; фнансов посередники на ринку цнних паперв. нший укранський фнансист, доктор економчних наук, професор О.М. Ковалюк вважа, що фнансова система охоплю сферу фнансв (об'кт фнансово системи); сукупнсть фнансових органв (суб'кт фнансово системи); фнансовий механзм (засб взамод суб'кта й об'кта фнансово системи). На думку доктора економчних наук, професора М.. Крупки, фнансову систему можна розглядати як нфраструктуру рзних фнансових нститутв, як здйснюють фнансов операц й одночасно суб'ктами об'ктами управлння фнансами. Автори вдомого у СЛА та в нших кранах пдручника з економки, К. Макконнелл С. Брю, у склад фнансово системи Сполучених Штатв виокремлюють клька важливих ланок. Передусм, це Федеральна резервна система (ФРС), до яко належать 12 федеральних резервних банкв, що водночас центральними банками. Така кльксть центральних банкв (бльшсть кран мають один центральний банк (ЦБ)) вказу на велику територю, економчну могутнсть ц крани, а також наявнсть велико клькост комерцйних банкв. На ФРС покладено широке коло обов'язкв у галуз монетарно полтики, пдтримання лквдност стабльност фнансових ринкв регулювання депозитних нститутв, надання послуг Державнй скарбниц депозитним нститутам, пдтримання ефективного платжного механзму та сприяння економчному розвитку суспльства. Хоча, на перший погляд, перелчен обов'язки мають рзний вигляд, проте вс вони суттвими аспектами головно функц ФРС - пдтримання стабльно та ефективно нацонально грошово одиниц. Одночасно до фнансово системи США ц автори зачисляють комерцйн банки, ощадн установи. Дещо по-ншому змст фнансово системи США розкрива автор вдомого пдручника "Грош, банквництво фнансов ринки" Ф. Мишкн. На його думку, головними елементами ц системи кредитори (заощадники), позичальники (витратники), фнансов посередники фнансов ринки. Кредиторами позичальниками можуть бути домо- господарства, длов фрми, уряд та ноземц. Фнансовим посередником - банки небанквськ фнансов установи. У захднй фнансовй науц переважа трактування фнансово системи у контекст функцонування фнансового ринку. Наприклад, 3. Бод та Р. Мертон характеризують фнансову систему як сукупнсть ринкв та нших нститутв, що використовуться для укладання фнансових угод, обмну активами ризиками. Ця система включа ринки акцй, облгацй та нших фнансових нструментв, фнансових посередникв (таких як банки страхов компан) органи, як регулюють дяльнсть усх цих установ. Але й нш пдходи. Зокрема, П. Роуз Д. Фрезер розглядають фнансову систему крани досить широко, вдносячи до не мережу фнансових ринкв, фнансов нституц, бзнес- структури, фнанси домогосподарств та уряду. Спираючись на досвд розвинутих кран, до складу фнансово системи Украни доцльно включати: 1) державн фнанси; 2) фнанси пдпримств суб'ктв Чгосподарювання; 3) страхування; 4) фнансовий ринок; 5) фпапси домогосподарств. Якщо стосовно перших трьох елементв фнансово системи в укранськй фнансовй науц, як правило, не виника суттвих заперечень, то стосовно включення до не фнансового ринку та фнансв домогосподарств ще точаться дискус. Враховуючи те, що ринкова економка - це взамодя трьох секторв: домогосподарств, фрм та уряду, то у фнансову систему необхдно включати вдповдно фнанси домогосподарств, фнанси пдпримств, державн фнанси, страхування, а також сполучний елемент мж ними: фнансовий ринок. Видлення у фнансовй систем державних фнансв вимага виршення одн складно проблеми. Враховуючи, що до складу сьогодн включають не тльки державний, а й мсцев бюджети, як за укранським законодавством вдносно самостйними утвореннями, то замсть категор "державн фнанси" доцльно було б використовувати термн "суспльн фнанси", або "публчн фнанси", як це робиться у пдручниках з фнансв у багатьох кранах свту. Так, доктор економчних наук, професор C.B. Слухай вважа, що замсть категор "державн фнанси" треба використовувати категорю "суспльн фнанси", оскльки у виршенн суспльних питань крм держави беруть участь територальн громади, нтереси яких не адекватними державним, а фнансування суспльних благ здйснються не лише коштом держави, а й за рахунок акумульованих мсцевими громадами коштв. У 2005 p. у сфер державних фнансв доходи всх бюджетв - державного та мсцевого - становили 134 млрд грн порвняно з 91,5 млрд грн у 2004 p., доходи Пенсйного фонду - 43 млрд грн порвняно з 31 млрд грн, зовншнй державний борг скоротився до 11,7 млрд дол. (у 2004 р. - 12,1 млрд дол.), внутршнй державний борг - до 19,2 млрд грн (21 млрд грн), валов валютн резерви Нацбанку зросли до 19,4 млрд дол. (9,5 млрд дол.). У сфер фнансв корпорацй прибуток у промисловост (до оподаткування) становив 28,1 млрд гри порвняно з 18,9 млрд грн у 2004 р. Але найцкавш змни спостергалися у сфер фнансв громадян. хн доходи в 2005 р. досягли 393 млрд грн порвняно з 270 млрд грн у 2004 р., а номнальна середня заробтна плата - 1019,7 грн порвняно з 590 грн у 2004 р. Реальн доходи зведеного бюджету за перше пврччя 2006 р. зросли на 13,8 %, державного - на 10,8 % проти аналогчного рвня минулого року. Профцит зведеного бюджету за счень - травень становив 1183,1 млн грн, або 0,7 % ВВП. До органзацйного складу фнансово системи доцльно включати: 1) оргапи управлння (Мнстерство фнансв, Державну податкову адмнстрацю, Контрольно-ревзйну службу, Державне казначейство, Рахункову палату Украни, Державну комсю з регулювання ринку фнансових послуг, Державну комсю з цнних паперв та фондового ринку; Пенсйний та нш фонди соцального страхування тощо); 2) фнансов нститути (Нацональний банк Украни (НБУ), комерцйн банки, страхов компан, Мжбанквсь- ку валютну бржу, фнансових посередникв на ринку цнних паперв тощо). |
| Следующая >> |
| = К содержанию = |
Похожие документы: "1.1. Суть структура фнансово системи Украни" |
|