Банковское дело / Доходы и расходы / Лизинг / Финансовая статистика / Финансовый анализ / Финансовый менеджмент / Финансы / Финансы и кредит / Финансы предприятий / Шпаргалки Главная
Финансы
Финансы
| М.. КАРЛН. ДЕРЖАВН ФНАНСИ УКРАпНИ, 2008 | |
6.2. Необхднсть податково реформи в Укран |
|
|
Втчизняна податкова система вважаться нестабльною та надмрно складною. Це стриму розвиток пдпримництва пригнчу економчн процеси в держав. У процес проведення податково реформи в Укран необхдно зробити акцент на унфкацю методв визначення елементв за всма податками (зборами) та вимог до ведення облку нарахування податкв (зборв), спрощення правово бази оподаткування, забезпечення дохдливост положень основних законодавчих актв з оподаткування. У процес реформування важливо забезпечити поетапне зниження рвня податкового навантаження на доходи су-б'ктв господарювання та громадян, зрвняння податкового тиску на рзн категор платникв податкв. Важливою проблемою в Укран вважаться розподл податкових надходжень мж центром регонами, тому потрбна потужна регональна соцально-економчна полтика. У ситуац, яка склалася нин, нагальною потребою не просто проведення реформи податково полтики в цлому, але й розробка заходв щодо вдосконалення податкового регулювання економчних процесв на регональному рвн, посилення стимулюючого характеру податкв з метою стимулювання розвитку мжрегональних господарських зв'язкв, трансрегональних корпорацй та пдроздлв, структурно перебудови, широкого розвитку дрбнотоварного виробництва. Фскальну полтику на регональному рвн слд розглядати як об'днання елементв, напрямв важелв формування та розподлу фнансових ресурсв мсцевого самоврядування через механзм реалзац бюджетно-податкового регулювання. Тому в регональнй фскальнй полтиц держави треба враховувати специфчн особливост розвитку кожного регону, сторичн та нш умови хнього формування, сприяти сталост розвитку адмнстративно-територальних одиниць, основними завданнями якою забезпечення економчно незалежност територй, спроможност регонально економки до саморозвитку. Розвиток фскальних вдносин на регональному рвн повинен мати таке спрямування, за якого б створювалися необхдн умови ресурси як для соцально-економчно стабльност й розвитку суспльства в цлому, так конкретного регону, за збереження цлсност, дност та об'ктивност фнансово системи, включаючи валютну, бюджетну, грошову, кредитну, податкову та фскальну системи. Фскальний механзм на центральному та мсцевому рвнях необхдно реформувати шляхом установлення стабльних ставок податкових надходжень до державного та мсцевих бюджетв, слд ураховувати пропозиц щодо розширення прав органв мсцевого самоврядування, вдосконалити систему формування доходв мсцевих бюджетв. з цю метою необхдно запровадити майнове оподаткування, вднести плату за землю та податок з власникв транспортних засобв до мсцевих податкв зборв. Показником рвня податкового навантаження податковий коефцнт, який, згдно з правилами мжнародно статистики, розраховуться як вдношення суми сплачених податкв та обов'язкових вдрахувань у державн соцальн фонди до ВВП у ринкових цнах. Сума сплачених податкв - це не загальна сума доходв зведеного бюджету, як здебльшого вважають укранськ фнансисти, а сума надходжень до зведеного бюджету всх податкв та нших обов'язкових платежв, як, згдно з ст. 14 Закону Украни "Про систему оподаткування", включено до складу податково системи Украни, а також зборв до державних цльових фондв. За розрахунками вдомого спецалста з податкв доктора економчних наук, професора А.М. Соколовсько, податкове навантаження в Укран зменшилося з 38 % у 1993Ч 1994 рр. до 31,6 у 2004 р., тобто до рвня, нижчого не лише порвняно з розвинутими вропейськими кранами (у середньому 41,1 % у 2002 р.), а й з новими кранами - членами кС (34,5), у т. ч. такими як Польща (39,1), Угорщина (38,8), Чехя (35,4), Естоня (35,2 %). До оцнки рвня податкового коефцнта у 2000Ч2004 рр. в Укран можна додати ще один важливий штрих, а саме те, що вн не перешкоджав економчному зростанню в кран. У 2005 р. частка ВВП, що перерозподлялася через податкову систему держави, за пдсумками 9 мсяцв зросла до безпрецедентного рвня - 39,2 % ВВП, наблизившись до середнього показника по 15 кранах - членах кС переви-щивши середнй показник по кранах - нових членах кС. Найбльшу роль у стрмкому зростанн податкового кое-фцнта у 2005 р. в Укран вдграли два податки - податок на прибуток пдпримств, фскальна ефективнсть яких за 9 мсяцв зросла з 4,7 до 5,4 % ВВП, з 4,9 до 8,5 % ВВП податок на додану вартсть вдповдно. Щодо першого, то в Укран, на думку А.М. Соколовсько, ма мсце один з найвищих рвнв оподаткування прибутку пдпримств (його фскальна ефективнсть у середньому по кранах кС-15 становить 3,4 %, кС-10 - 2,6 % ВВП), причому не за рахунок податково ставки (вона нижчою, нж у бльшост розвинутих кран - членв кС: у середньому 31,4 %), а за рахунок ширшо податково бази, що наслдком жорсткших обмежень стосовно вднесення витрат на валов витрати та практично вдсутност нвестицйних податкових пльг. Водночас в Укран один з найнижчих загальних рвнв оподаткування доходв фзичних осб як наслдок запровадження пропорцйного податку, що справляться за ставкою 15 % (до 1 счня 2007 р. - 13 %). У деяких кранах кС також здйснено перехд до пропорцйного оподаткування доходв громадян, однак за значно вищою ставкою, зокрема в Естон - 26 %, Латв - 25, Словаччин - 19 %. Рзке зростання фскально ефективност ПДВ стало наслдком: розширення податково бази внаслдок скасування деяких галузевих пльг, а також пльг, що надавалися су-б'ктам спецальних економчних зон територй прори-тетного розвитку; випереджальних темпв зростання мпорту (126,4 % за счень - вересень 2005 р. порвняно з цим перодом р.), який оподатковуться ПДВ за стандартною ставкою, над експортом (106,8 %), що оподатковуться за ну-льовою ставкою; посилення контролю за сплатою податкв пд час перетину митного кордону Украни (пдтвердженням цього зростання частки ПДВ з ввезених на територю Украни товарв у ВВП з 3,5 % у 2003Ч2004 рр. до 5,6 % за пдсумками 9 мсяцв 2005 р. Фактично надходження ПДВ з ц групи товарв за вказаний перод становили 135,9 % вдповдно суми надходжень за весь 2004 р., тод як обсяг мпорту - лише 73,6 % його обсягу у 2004 р.); удосконалення адмнстрування податку; бюджетно заборгованост з вдшкодування ПДВ. Стрибкоподбного зростання податкового коефцнта у р. можна було б уникнути, якби заходи щодо розширення податково бази, у т. ч. за рахунок скасування пльг для суб'ктв пдпримницько дяльност, що реалзують нвестицйн проекти в СЕЗ ТПР, були доповнен альтер-нативними заходами, спрямованими на зниження податкового навантаження на суб'ктв пдпримницько дяльност, як здйснюють нновац та нвестиц через запровадження (замсть часткових загальних податкових пльг) нвестицйно податково знижки або прискорено амортизац для каптальних активв, що використовуються в нновацйних, енергозбергаючих, екологчно захисних про-ектах. Щодо податково стратег, то вона, на думку A.M. Соко- ловсько, не може рунтуватися на масштабному зниженн ставок за всма бюджетоутворюючими податками, а отже, й податкового коефцнта, оскльки Украна, проголосивши про свй намр вступити до кС, не може не ставити за мету поступове наближення до вропейського рвня стандартв, задоволення потреб свох громадян у суспльних благах, як фнансуються за рахунок податкв. Це передбача й курс на побудову соцально ринково економки, проголошений Президентом Урядом Украни. За оцнкою заступника голови ДПАУ, кандидата економчних наук В. Ревуна, податки, що моблзуються до державного мсцевого бюджетв, - це досить складна система, в якй багато рзномантних податкв зборв. За значну кльксть з них громадяни та суб'кти господарсько дяльност зобов'язан перодично звтувати. Окрем податки й збори, створюючи безлч проблем для платникв збльшуючи обсяг роботи податковим нспекторам, не вдграють жодно рол у формуванн бюджетних доходв. Найменшу частку надходжень до мсцевих бюджетв мають збр за використання лсових ресурсв користування земельними длянками лсового фонду (0,03 %), збр за спецальне водокористування (0,02 %), платеж за користування надрами (0,25 %). Зазначен податки надзвичайно дорог в адмнструванн, отже, фскально навть збитков. Та ними наведений перелк, на жаль, не вичерпуться. З метою вдосконалення структури податково системи Украни колишнй голова ДПАУ О. Кирев пропонував лквдувати так збори: 1) за участь у бгах на подром; 2) за виграш у бгах на подром; 3) з осб, як беруть участь у гр на тоталзатор на подром; 4) ринковий збр; 5) за видачу дозволу на розмщення об'ктв торгвл та сфери послуг; 6) за проведення мсцевого аукцону, конкурсного розпродажу лотерей; 7) за право проведення кно- теле- зйомок; 8) збр за видачу ордера на квартиру. Натомсть вн пропонував запровадити так додатков податки та збори: 1) податок на майно; 2) плату за надан земельн длянки; 3) мсцевий податок з продажу; 4) готельний збр (який був скасований у 2004 р.). На думку О. Кирва, слд також було розширити перелк загальнодержавних мсцевих податкв зборв за рахунок тих, як зараз реально утримуються, але х нема у цьому перелку: 1) частина прибутку (доходу), яка сплачуться до бюджету суб'ктами господарювання, в статутному фонд яких держав належать певн частки (акц, па); 2) збр на розвиток рекреацйного комплексу (для Автономно Республки Крим); 3) збр на розвиток електротранспорту (для Автономно Республки Крим). Мсцев податки мають стати основою самоврядування. Таку думку наприкнц 2006 р. пд час комтетських слухань (органзованих Комтетом Верховно Ради з питань фнансв банквсько дяльност та Асоцацю мст Украни) висловив П. Порошенко. Необхднсть ухвалення закону "Про мсцев податки збори" пояснюються тим, що це питання дос регулються Декретом Кабнету Мнстрв, виданим ще у 1993 р. Певна рч, що цей документ уже не вдповда вимогам та не створю умов для забезпечення мсцевих бюджетв надйними джерелами фнансування. Зокрема, у 2005 р. до мсцевих бюджетв надйшло 598,2 млн грн, що становить лише 1,1 % вд загально суми надходжень до них. А у 2004 р. цей показник становив 1,4 % вд загальних доходв мсцевих бюджетв, тож ста очевидною тенденця до зниження частки мсцевих податкв зборв у загальнй структур мсцевих бюджетв. Пд час комтетських слухань було представлено проект закону "Про мсцев податки збори". Його автор, народний депутат В. Хомутинник, пропону скасувати неефектин мсцев збори та доповнити х перелк новими, як й забезпечать реальн додатков надходження до бюджетв. Зокрема, пропонуться скасувати шсть мсцевих зборв: за участь у бгах на подром; за виграш на бгах на подром; з осб, як беруть участь у гр на тоталзатор на подром; за видачу ордера на квартиру; за право проведення кно- телезйомок та за право проведення мсцевих аукцонв, конкурсного розпродажу лотерей. Це пов'язано з тим, що у 2005 р. надходження вд цих зборв становили лише близько 500 тис. грн, або 0,8 % вд загальних надходжень. Водночас, у перелку пропонуться залишити комунальний податок, збр за використання мсцево символки, рекламний податок, збр за розмщення об'ктв торгвл та збр з власникв собак. У 2005 роц вд них надйшло 230 млн грн, або 38 % вд загальних надходжень. Крм того, замсть ринкового збору збору за паркування автотранспорту пропонуться встановити податок за спецально вдведен мсця для ринку та за спецально вдведен мсця для паркування транспортних засобв. На змну курортному збору та збору за розвиток рекреацйного комплексу в Криму, що справляться лише у курортнй мсцевост, пропонуться запровадити туристичний збр, який справлятиметься по всй територ Украни. Пропонуться запровадити збори з надання послуг грального бзнесу та будвельний збр. Таким чином, законопроектом "Про мсцев податки збори" пропонуться встановити п'ять мсцевих податкв п'ять зборв. За прогнозами фахвцв, передбачене законопроектом удосконалення системи мсцевих податкв д?сть можливсть забезпечити близько одного мльярда гривень надходжень до мсцевих бюджетв, що на практиц сприятиме змцненню фнансово основи мсцевого самоврядування. Загальнодержавн й вдомч нормативн акти з питань оподаткування за змстом залишають бажати кращого й постйно змнюються. Сьогодн важко сказати, що податкова система Украни вдповда трьом основним принципам: мнмальнй клькост каналв моблзац коштв; простот розрахунку податкв зборв; стимулюючому впливу на розвиток бзнесу та пдвищення ефективност виробництва. Для виправлення тако ситуац у 2006 р. на м'я Прези-дента Украни подано проекти Стратег податково реформи, Харт податкових вдносин Положення про Нацональну комсю з податково реформи при Президентов Украни, розроблен робочою групою пд кервництвом доктора економчних наук, професора В. Ланового. Стратегя, на думку А. Соколовсько, рунтуться на упередженй оцнц чинно податково системи Украни. З одного боку, вона не врахову позитивних рис. З ншого - автори не завжди об'ктивно оцнюють недолки податково системи, перебльшуючи деяк з них. Загальним основним недолком запропоновано Стратег реформування податково системи спрямовансть на зниження податкових зобов'язань економчних агентв до найнижчого серед вропейських кран - сусдв Украни рвня. Такий стратегчний орнтир, на думку доктора економчних наук, професора А. Соколовсько, хибним з клькох причин. 1. Одним з чинникв, що останнм часом визнача напрями реформування податкв на доходи у постсоцалстичних кранах - нових членах кС, податкова конкуренця, спрямована на створення найсприятливших умов для залучення прямих ноземних нвестицй. Наслдком ц конкуренц стало зниження ставок податку на прибуток у Польщ з 34 до 19 %, у Чех - з 35 до 26, у Латв - з 25 до 15, у Литв - з 19 до 15 % , а також запровадження в Литв, Латв та Естон пропорцйного податку з доходв громадян вдповдно з ставками 33, 25 26 % (з 2005 р. 24 %). Однак, по-перше, жодна з схдновропейських кран кС не знизила податкових ставок до рвня, що пропонуться в Укран. По-друге, податкова конкуренця вже викликала невдоволення в "старих" кранах - членах кС, проявом якого стала пропозиця щодо посилення гармонзац податку на прибуток, у т. ч. запровадження дино мнмально ставки цього податку (за аналогю з ПДВ), обов'язково для всх кран - членв кС. Поки що остання пропозиця не знайшла пдтримки в кврокомс, проте подальше загострення податково конкуренц може дати поштовх до активзац обговорення та запровадження. Радикальне зниження податкових ставок загального рвня оподаткування (податкового коефцнта) може не привести до очкуваного зростання нвестицй темпв економчного зростання. Звичайно, зниження податкових ставок (передусм ставки податку на прибуток) сприятиме зростанню нвестицйних можливостей укранських пдпримств. Однак це не диною умовою залучення ноземних нвестицй. Крм того, якщо зниження податкових ставок супроводжуватиметься зростанням бюджетного дефциту та нфляц, це негативно позначиться на нвестицйнй активност пдпримств. Обов'язковим наслдком радикального зниження по-даткових ставок буде значне падння податкового коефцнта. Про це свдчить, зокрема, досвд нших кран. Так, крани з найнижчими податковими ставками (Литва, Латвя) мають найнижчий в кС податковий коефцнт - 28,5 28,9 % ВВП вдповдно. Оскльки ставки основних податкв у цих кранах усе ж вищ, нж т, що пропонуються в Укран, ми матимемо, врогдно, значно нижчий податковий коефцнт. Наслдком цього буде перегляд державних зобов'язань. Розробники Стратег не враховують й ншого факту. Згдно з результатами дослджень захдних учених, на економчну динамку в довгостроковй перспектив вплива не тльки податкова полтика, а й нш чинники. Принаймн зменшення податкового коефцнта не гаранту прискорення економчного розвитку, оскльки так чинники, як накопичення та поширення знань, нагромадження людського капталу, рвень розвитку нститутв, яксть економчно полтики держави бюрократичного апарату. Тому перспективншою не стратегя радикального зниження податкв в Укран, а розробка орнтовано на економчне зростання податково-бюджетно полтики, де помрн податки поднуються з ефективними державними видатками, що передбачають спрямування податкових надходжень у сфери, вд яких залежить довгострокове економчне зростання. |
|
| << Предыдушая | Следующая >> |
| = К содержанию = | |
Похожие документы: "6.2. Необхднсть податково реформи в Укран" |
|
|