Банковское дело / Доходы и расходы / Лизинг / Финансовая статистика / Финансовый анализ / Финансовый менеджмент / Финансы / Финансы и кредит / Финансы предприятий / Шпаргалки Главная
Финансы
Финансы
| М.. КАРЛН. ДЕРЖАВН ФНАНСИ УКРАпНИ, 2008 | |
1.2. Державн фнанси - основа фнансово системи Украни |
|
|
Для виконання свох функцй держава використову частину фнансових ресурсв суспльства, за допомогою яких формуються державн фнанси. Державн фнанси - це центральна пдсистема фнансово системи держави, за допомогою яко здйснються вплив держави на соцально-економчний розвиток крани. Основою державних фнансв, як вважа бльшсть економств Украни, зведений бюджет, дохдна частина якого формуться з податкових надходжень та позичкових ресурсв, а видаткова частина використовуться на утримання бюджетних установ, оборону крани, допомогу малозабезпеченим верствам населення тощо. В Укран бюджетна система складаться з державного та мсцевих бюджетв, як разом утворюють зведений бюджет, що розрахунковою величиною. Мсцевими бюджетами визнаються: бюджет Автономно Республки Крим, обласн, районн бюджети, бюджети районв у мстах та бюджети мсцевого самоврядування. До бюджетв мсцевого самоврядування належать бюджети територальних громад сл, селищ, мст та х об'днань. Мсце бюджетних ре-сурсв у зведеному баланс фнансових ресурсв Украни показано в табл. 1.1. Таблиця 1.1. Зведений баланс фнансових ресурсв Украни, млн грн Показник 2003 р. 2004 р. 2005 р. 2006 р. 1 2 3 4 5 Ресурси бюджетв 66 600 70 558 85 148 100 757 Ресурси пдпримств та органзацй 34 708 40 707 45 943 52 116 з них: прибуток (псля сплати податку) 17 101 18 997 21440 24 321 амортизацйн вдрахування 17 607 21 710 24 503 27 795 Ресурси фондв без коштв, що спрямовуються до державного бюджету (Пенсйний фонд, Фонд соцального страхування, Фонд приватизац) 20 883 20 880 21 750 21 750 Довгостроков кредитн ресурси в розвиток народ-ного господарства, надан банками Украни 12 215 13 569 15 314 17 372 Продовження табл. 1.1 1 2 3 4 5 Кошти ноземних нвесто-рв для розвитку народного господарства Украни 5 502 5 722 5 963 6 261 Кредити мжнародних фнансових органзацй та кредити, отриман на двостороннй основ 11880 13 750 15 680 17 100 Всього доходв 15 1788 165 186 189 798 215 356 Видатки бюджетв 68 600 71916 82 086 96 588 Видатки пдпримств та органзацй 34 708 40 707 45 943 52 116 з них: кошти, що залишаються в розпорядженн пдпри-мств (прибуток псля сплати податку та амор-тизацйн вдрахування) 34 708 40 707 45 943 52 116 Видатки фондв, без кош-тв, що спрямовуються до державного бюджету (Пенсйний фонд, Фонд соцального страхування, Фонд приватизац) 20 883 20 880 21 750 21 750 Видатки на реалзацю нацональних програм розвитку народного госпо-дарства за рахунок довго-строкових кредитв бан-квсько системи Украни 12 215 13 569 15 314 17 372 Кошти ноземних нвесто-рв для розвитку народного господарства Украни 5 502 5 722 5 963 6 261 Закнчення табл. 1.1 1 2 3 4 5 Кредити мжнародних фнансових органзацй та кредити, отриман на двостороннй основ 11880 13 750 15 680 17 100 Всього видаткв 153 788 166 544 186 736 211 187 Перебльшення (нестача) фнансових ресурсв (2000) (1358) 3 062 4 169 Перебльшення (нестача) фнансових ресурсв, % до ВВП (0,8) (0,5) 1,0 1,2 Джерело: Пасчник Ю.В. Бюджетний потенцал економчного зростання в Укран. - К.: TOB "Юго-Восток, ЛТД", 2005. - С. 587Ч588. Державн фнанси - головна ланка фнансово системи Украни, яка охоплю близько 80 % усх фнансових ресурсв мстить рзномантн фнансов нститути, за допо-могою яких держава здйсню свою дяльнсть. Вдносно структури державних фнансв у вчених-фнансиств Украни ще нема одностайност, але бльшсть погоджуться з включенням до них у тй чи ншй форм таких елементв: 1) сукупнсть усх бюджетв держави; 2) централзован та децентралзован фонди цльового призначення; 3) фнанси пдпримств органзацй державно та комунально форми власност; 4) державний кредит; 5) державне особисте майнове страхування. На нашу думку, проблемним включення до складу державних фнансв мсцевих бюджетв, оскльки вони самостйними згдно з законодавством Украни. Ресурси, як перебувають у розпорядженн держави, значно бльш в кранах з трансформацйною економкою, нж у розвинутих кранах, що свдчить про х недостатньо ефективне функцонування (табл. 1.2). Таблиця 1.2. Динамка державних фнансв, у % до ВВП Показник 2000 р. 2001 р. 2002 р. 2003 р. 2004 р. 2005 р. Зведений бюджет: Доходи 28,9 26,9 27,4 28,5 26,3 32,0 Видатки 28,3 27,2 26,7 28,7 27,5 32,5 Пенсйний фонд: Доходи 7,6 8,0 8,9 9,5 10,5 10,6 Видатки 8,4 8,8 10,3 9,3 11,3 14,0 Державн фонди соцального страхування: Доходи 1,4 1,7 2,1 2,1 2,0 2,1 Видатки 1,2 1,5 2,1 2,2 2,2 2,2 Сектор державних фнансв загалом: Доходи 35,2 35,3 38,8 40,1 38,8 44,7 Видатки 35,8 35,3 38,8 40,2 41,0 48,7 Показники табл. 1.2 свдчать про постйне зростання рвня державного споживання, що бюджетна система Украни ще ма значн недолки. Вона не кореспондуться з завданнями економчного зростання, викону суто фскальну функцю. Якщо у 1999 р. доходи Зведеного бюджету, Пенсйного фонду та державних соцальних цльових фондв становили 34,6 % ВВП, у 2002 р. - 38,8, то у 2005 р. - 48,7%. Такий рвень державного споживання, який можуть дозволити соб лише розвинен крани, фактично непосильним для реального сектору економки, а з ншого боку, свдчить про значн масштаби тньово економки. з даних, що характеризують динамку структурних змн у бюджетнй систем Украни за рвнями адмнстративно- територального подлу (табл. 1.3), видно посилення рвня централзац державних коштв у центральному бюджет, що пов'язано з розвитком механзмв бюджетного вирвнювання. На цей час понад 90 % мсцевих бюджетв дотацйними. Причому дотац обласним, районним, бюджетам мст надаються саме з Державного бюджету Украни. Таке бюджетне вирвнювання перетворилося практично у суцльну зрвнялвку. Однак якщо тактично система бюджетного вирвнювання в Укран може бути виправдана, то стратегчно вона неефективна: наслдки - фнансов дис- баланси - без усунення причини яких вони можуть бути нескнченними. На думку В.М. Опарна, настав час розробити програму регонального фнансового вирвнювання в Укран. Ця програма ма бути спрямована на вирвнювання фнансового потенцалу адмнстративно-територальних одиниць населених пунктв, тобто ма охоплювати всю фнансову систему, а не тльки бюджет. Вдповдно, основним нструментом мають стати субвенц нвестицйного спрямування. Тому Укран, як ншим кранам з трансформацйною економкою, потрбно зменшувати перерозподльч процеси на користь збльшення фнансових ресурсв недержавного сектору, що сприятиме розвитков економки. Це ви- Таблиця 1.3. Динамка структури бюджетно системи Украни, % Види бюджетв 1992 р. 1994 р. 1996 р. 1998 р. 2000 р. 2001 р. 2002 р. 2003 р. 2004 р. Державний бюджет: Доходи Видатки 52,4 62,2 65,5 69,7 63,8 65,6 54,3 51,8 70,9 73,5 66,4 59,7 68,6 58,9 70,0 58,6 62.2 Мсцев бюджети: Доходи Видатки 47,6 37,8 34,5 30,3 36,2 34,4 45,7 48,2 29,1 26,5 33,6 40,3 31,4 41,1 30,0 41,4 24,9 37,8 з них (за видатками): республканський бю-джет Криму, обласн мськ (м. Кив м. Севастополь) 11,5 6,9 12,2 17,0 12,1 12,8 11,1 11,1 10,2 мськ, мст республ-канського обласного пдпорядкування 15,5 15,2 12,5 17,2 6,9 14,2 15,4 15,1 15,3 районн 7,7 5,4 6,9 10,9 5,9 10,4 11,7 12,2 9,5 мст районного пд-порядкування 0,7 0,8 0,8 0,4 0,6 0,6 0,6 0,6 0,6 селищ 0,7 0,6 0,6 0,7 0,3 0,7 0,7 0,7 0,6 сл 1,7 1,5 1,5 1,6 0,9 1,6 1,6 1,7 1,7 мага розробки нового бюджетного механзму, який би враховував економчну ситуацю, що склалася у свт та в Укран на початку XXI ст. Бюджетний механзм - це сукупнсть певних видв бюджетних вдносин, специфчних методв моблзац та використання бюджетних коштв. Центральне мсце в науц про державн фнанси посда вивчення процесу прийняття "бюджетних" ршень. Будь- якому процесов прийняття спльного бюджету загрожу проблема "фрирайдера" (або "безблетного пасажира"). Що це означа? У кожного ндивда завжди стимули ухилятися вд участ в процес колективного фнансування суспльних благ користуватися ними безплатно. Чим бльше осб бере участь у такому фнансуванн, тим чткше виражений цей стимул, оскльки фактична пропозиця суспльного блага навряд чи залежить вд того, буде окремий ндивд користуватися ним з ншими чи н. Водночас, усе вдбуваться навпаки, якщо суспльн блага спожива лише один ндивд. У раз виходу окремого ндивда з складу групи, що скооперувалася, пропозиця суспльного блага може або цлком зникнути, або стотно скоротитись. Оскльки вс ндивди перебувають в однаковому становищ, виникають стимули для проведення переговорв про розмр добровльних внескв для фнансування витрат з надання суспльного блага в бажаному обсяз. Шляхом проведення переговорв у малих групах спостергаться тенденця досяг-нення ефективно пропозиц суспльних благ. У великих групах це навряд чи здйсненне. Тому в бюджетному процес доцльною вдмова вд принципу одностайност та перехд до правила "просто" бльшост. Правило просто бльшост означа, що щонайменше 0,5 п + з п-го числа громадян повинн вддати сво голоси за проект, аби вн був ухвалений. Державна полтика пов'язана як з бюджетними, так з позабюджетними витратами, як необхдно аналзувати. Для цього використовують квоти, що обмежують втручання держави в ринково-економчн процеси: 1) квота (норма) реальних витрат держави (Р()); 2) квота загальних витрат 3) квота податкв (зборв) держави (А(?); 4) квота сукупних доходв держави (ЕО). Для ФРН у 1994 р. ц квоти у ВВП вдповдно становили: Р(? - 20 %; - 47; - 45; Е(с? - 52 %. Розглянут державн квоти стосуються лише сфери державного бюджету й позабюджетних фондв. Сукупна квота державно активност охоплю широке коло об'ктв. Це не тльки результати господарсько дяльност державних пдпримств, а й сукупна заново створена цими пдпримствами вартсть. При цьому треба враховувати, що у бльшост випадкв ВВП вимрються на баз поточних ринкових цн, а частку державного сектору в ньому оцнюють вдповдно до витрат на надання суспльних благ. На цй основ визначаються назван вище квоти держави у народногосподарському баланс, як залежать вд показникв видатково й дохдно частин державного бюджету. х можна приймати за показники, що характеризують обсяг державно активност. Якщо громадяни не задоволен обсягами державного сектору, вони мають право змнити чинн правила прийняття ршень шляхом використання механзму суспльного вибору. Значний внесок у теорю суспльного вибору зробив вдомий американський економст, лауреат Нобелвсько прем з економки, Дж. Б'юкенен. Крм груп, об'днаних нтересами, на зростання державних витрат у постсоцалстичних кранах суттво вплива державна бюрократя. Це пояснються тим, що використовуючи сво монопольне становище, бюрократя ма можливсть споживати бльше суспльних благ, нж приватне пдпримство, яке нада так сам послуги. Подбне становище вигдним передусм для управлнсько ланки бюрократ, оскльки да й владу, прибутки та пошану. Причому, бюрократ властива спроможнсть пересуватися - збль-шувати обсяг контрольованих нею коштв. У зв'язку з цим, бюрократя з року в рк намагаться реалзувати сво про-гресуюч бюджетн запити, що потрбно враховувати в Укран. Як ж методи обмеження зростання державних витрат використовуються сьогодн? У сучаснй фнансовй науц досягнуто консенсусу стосовно того, що самими лише звер-неннями до полтикв з вимогами про скорочення державних видаткв мети досягти неможливо, оскльки полтики мають у свох руках практично необмежен повноваження в бюджетних питаннях водночас не зацкавлен в скороченн державних витрат. Радикальн змни в цй сфер можуть вдбутися лише за суттвого обмеження хньо бюджетно компетенц, що зараз вдбуваться в розвинутих кранах. Заходи щодо обмеження зростання державних витрат можна згрупувати за кльксними фскальними обмеженнями й обмеженнями щодо порядку прийняття фскальних ршень. За кльксних фскальних обмежень державним нституцям, вдповдальним за прийняття полтичних ршень у фскальнй сфер, не дозволяться переходити за встановлений граничний рвень оподаткування (наприклад, за рвень податково квоти у ВВП). Процедурн фскальн обмеження полягають у регламентац порядку прийняття ршень у сфер оподаткування. з цю метою використовуються рзномантн методи оподаткування, головним з яких поднання ршень про доходи видатки, обрунтований К. В ксе ллм (Швеця). Вдповдно до цього пдходу, ршення про державн витрати мають ухвалюватись тльки за наявност реального джерела хнього покриття. Непоганою дею було б упровадження в Укран спрощено системи оподаткування для всх пдпримств, а не тльки для малого бзнесу. Введення спрощеного оподаткування з сплатою диного податку вже неодноразово обговорювали в Укран. з 26 кран колишнього соцалстичного табору 18 уже ввели систему диного податку: Естоня, Литва, Словаччина, Болгаря, Угорщина, Румуня, Врменя, Грузя та н. Цкаво, що це вдбулося саме в кранах з перехдними економками. У 15 кранах ця система вже введена в дю. До кран з перехдними економками спрощена система оподаткування дяла, зокрема, в зрал (з середини 1980-х рокв). Крани з перехдними економками почали впроваджувати диний податок ще в кнц 90-х рокв минулого ст., дотепер бльшсть з них уже працюють з спрощеною системою оподаткування. У 17 з 18 кран з перехдною економкою, за винятком Румун, яка тльки недавно впровадила диний податок, загальна сума надходжень до державного бюджету вд сплати податкв суттво збльшилася. Наприклад, у Груз диний податок було введено лише два роки тому, але, по сут, за цей перод сума надходжень до бюджету вд сплати податку на прибуток пдпримств зросла до 300 %. Така система оподаткування сприя виходу пдпримств з тн. Саме це найважлившою причиною досягнення позитивного результату кранами. Досвд найуспшнших реформаторв у таких кранах, як Грузя, Румуня та н., доводить, що реформи треба здйснювати паралельно в трьох основних напрямах. Перший - це сплата податкв. При цьому, насамперед, треба зменшити податковий адмнстративний тягар, який несуть пдпримства при сплат податкв. Другим лцензування пдпримницько дяльност, що фактично зводиться до скорочення перелку видв дяльност, як пдлягають лцензуванню, до спрощення процедур отримання лцензй дозволв. Важливо зазначити, що Украна вже займаться цим, добить успшно. третй напрям - вступ Украни до СОТ - це спрощення умов для експорту продукц, тобто все, що стосуться перегляду процедур або змни рвня витрат для експортерв. Ц три напрями найважлившими, оскльки вони пов'язан з створенням нових робочих мсць у приватних компанях насамперед на малих пдпримствах. У кранах з трансформацйною економкою, у т. ч. в Укран, збльшення доходв державного бюджету ма вдбуватися не за рахунок посилення податкового навантаження на економку, а шляхом глибоко лбералзац податкового законодавства, розширення бази оподаткування, створення сприятливих умов для розвитку виробництва, малого середнього бзнесу, скорочення тньово економки. Одночасно слд передбачити можливост стимулювання економчно, нновацйно та нвестицйно дяльност суб'ктв господарювання незалежно вд того, до яко галуз вони належать, а також звльнити вд оподаткування доходв громадян, що нвестують у цнн папери. Про прогнози розвитку державних фнансв Украни можна довдатися з табл. 1.4. Розглянувши еволюцю теор економчного зростання, можна зробити висновок, що багато проблем суспльного розвитку Украни не виршувалися належним чином, тому що не було поднання вдповдно теор, стадй розвитку, врахування особливостей Украни, зокрема ментальних проявв. У сучасних реалях Украни необхдно визначити, що основою економчного зростання, генеруючим чинником, координуючим важелем, оскльки сторя економчних теорй, концепцй переконливо пдтверджу, що в трансформацйних перодах розвитку суспльства у держави вагомий нацональний ресурс - бюджетний потенцал. |
|
| << Предыдушая | Следующая >> |
| = К содержанию = | |
Похожие документы: "1.2. Державн фнанси - основа фнансово системи Украни" |
|
|