Банковское дело / Доходы и расходы / Лизинг / Финансовая статистика / Финансовый анализ / Финансовый менеджмент / Финансы / Финансы и кредит / Финансы предприятий / Шпаргалки Главная
Финансы
Финансы
| М.. КАРЛН. ДЕРЖАВН ФНАНСИ УКРАпНИ, 2008 | |
3.3. Фнансування освти |
|
|
Видатки на освту здйснюються за такими групами закладв: дошкльна освта, загальна середня освта, позашкльна освта, професйно-технчна освта, вища освта, пслядипломна освта. В Укран спостергаться тенденця до зниження видаткв на освту за рахунок бюджету при зростанн позабюджетних витрат на отримання освтянських послуг. До додаткових джерел фнансування освти належать: плата за надання додаткових освтнх послуг; кошти, одержан за науково-дослдн роботи; доходи вд реалзац продукц навчально-виробничих майстерень; дотац мсцевих органв влади; спонсорська допомога тощо. До системи дошкльно освти в Укран передусм нале-жать дошкльн навчальн заклади незалежно вд пдпоряд-кування, типв форм власност. Вдповдно до потреб гро-мадян в Укран створюються так основн види дошкльних навчальних закладв: 1) для дтей вком вд двох мсяцв до трьох рокв (ясла); 2) для дтей вком вд двох мсяцв до шести (семи) рокв (ясла-садок); 3) для дтей вком вд трьох до шести (семи) рокв (дитячий садок). Штатн розписи державних та комунальних дошкльних навчальних закладв незалежно вд пдпорядкування типу встановлюються вдповдним органом управлння освтою на основ Типових штатних нормативв дошкльних навчальних закладв. Педагогчне навантаження педагогчного працвника дошкльного навчального закладу на тиждень становить: вихователя групи загального типу - ЗО год; вихователя групи компенсуючого типу - 25 год; соцального педагога - 40 год; практичного психолога - 40 год; музичного кервника - 24 год; вихователя-методиста - 36 год. Оплата прац педагогчних працвникв, спецалств, обслуговуючого персоналу та нших працвникв дошкльних навчальних закладв (код 1110) здйснються згдно з Кодексом законв про працю Украни та ншими нормативно-правовими актами. Утримання та розвиток матерально бази дошкльних навчальних закладв у межах Типового перелку обов'яз-кового обладнання фнансуться за рахунок коштв заснов-никв. Вихдною основою для визначення розмру витрат за основними кодами кошторису школи кльксть учнв класв. Оскльки бюджетний рк не збгаться з навчальним, середньорчн показники клькост учнв класв роз-раховуються за такою формулою (ця формула використо-вуться для пдрахунку контингенту в усх видах освтнх закладв): К = Кг-8 : 12 + С2 Х 4 : 12, де С - середня кльксть учнв (класв); К1 - кльксть учнв (класв) на початок календарного року; К2 - кльксть учнв (класв) на початок навчального року (на 1 вересня). Кльксть учнв на 1 счня планового року прийматься на рвн контингенту на 1 вересня поточного року. Водночас кльксть учнв на 1 вересня планового року визначаться на основ плану прийому. Граничне наповнення для ЧIX класв становило донедавна ЗО, а для XЧXI класв - 35 осб. Кльксть обов'язкових годин навчання учнв на тиждень становить : для ЧIV класв - 24, для VЧIX - 36, а для XЧXI - 32 год. Норма навчального навантаження вчителя на тиждень становила донедавна для Ч IV класв - 20 год., для VЧXI - 18, зараз - для всх класв - 18 год. Кльксть педагогчних ставок за певною групою класв (К) у середнх школах визначаться за такою формулою: К = Кг: Нт, де Кг - загальна кльксть годин навчальних занять за тиждень за планом; Нг - норма навчального навантаження вчителя на тиждень. Вдповдно, мсячна заробтна плата вчителя за навчальн години (0Нг) розраховуться за такою формулою: Он = С Х К : Н , Нг г г' де С - встановлена тарифна ставка з урахуванням пдвищень; Кг - фактична клькост годин роботи вчителя на тиждень; Я - норма навчального навантаження вчителя на тиждень. Конкретну величину заробтно плати вчителя розраховують вдповдно до ставки заробтно плати фактичного обсягу педагогчно роботи, доплат надбавок. Фонд заробтно плати адмнстративно-господарського навчально-допомжного персоналу розраховують, виходячи з типових штатв та посадових окладв. Якщо в 2004 р. на освту було видлено 18,3 млрд грн (5,3 % вд ВВП), то в 2006 р. - 33,1 млрд (6,4 % ВВП), а в 2007 р. - 39 млрд грн (6,6 % ВВП), з них на середню дошкльну освту - 24,8 млрд грн. Це вдвч бльше, нж три роки тому. У 2006 р. каптально вдремонтовано 221 школу (найбльше у Запорзькй, Днпропетровськй, Луганськй, Кивськй та Полтавськй областях). У 471 школ замнено системи опалення, вдремонтовано дахи. Всього на ремонт шкл вперше витрачено бльш як 170 млн грн. Найбльше робт виконали у Донецькй та Житомирськй областях, Автономнй Республц Крим. За два роки на 24 % збльшилася кльксть дтей, як харчуються в школах, нин 97 % школярв 1Ч4-х класв та 87 % усх нших учнв харчуються у школ. Вдновлються дяльнсть спортивних гурткв, секцй, проведення фззарядки, оздоровчих вправ пд час занять. За останн два роки надруковано 25 млн пдручникв, 14,5 млн з яких у 2006 р. Повнстю забезпечили пдручниками учнв 1Ч6-х класв, на 80Ч90 % старшокласникв. У 2006 р. уперше було поставлено обладнання для 197 шкл для дтей, як потребують корекц фзичного та розумового розвитку на 85 млн грн. В Укран комп'ютеризовано 10 438 середнх шкл, або 73 % вд всх наявних проти 56 % у 2004 р. Зусиллями уряду мсцевих рад у 2006 р. придбано для шкл 2466 комп'ютерних комплексв. Це найбльше за вс останн роки. Переважна бльшсть цього обладнання потрапила до сльських шкл. У гршому стан - нин мськ школи. Майже повнстю забезпечен сучасною технологю мста Кив та Севастополь, близьк до цього показника Волинь, Закарпаття та Рвненщина. Разом з тим кожна п'ята школа потребу каптального ремонту, 800 шкл недобудовано, 3 тис. без центрального опалення, 4,9 тис. без водогонв. На ц потреби потрбно 9,1 млрд грн. До цього слд сказати, що ще 6 млрд грн потрбно на переоснащення шкл, усього 15,1 млрд грн. Унормувати слд пропозицю щодо створення Фонду розвитку освти, куди б спрямовувалося не менше 1 % вд реалзац всх товарв. Ц фонди мають бути в руках вд-повдних громад. Такий закон уже пдготовлений. Виршенню гостро проблеми нформатизац школи мусить слугувати новий закон про обов'язкове вдрахування 10 % прибутку на ц потреби компанями, як займаються нформацйними технологями. До вищих навчальних закладв (ВНЗ) в Укран належать заклади освти ЧII (коледж, технкуми, училища), а також IIIЧIV (унверситети, академ, нститути) рвнв акредитац. Джерелами фнансування ВНЗ згдно з Законом Украни "Про вищу освту", кошти державного та мсцевого бюджетв, галузевих мнстерств, вдомств, ор-ганзацй, кошти фзичних та юридичних осб. Аналз структури доходв ВНЗ Мнстерства освти науки показу, що в них висока частка позабюджетних фондв, тому поставлено завдання зменшити до 49 % . Розмр плати за весь перод навчання або за надання додаткових освтнх послуг встановлються у договор, що укладаться мж ВНЗ та особою, яка навчатиметься, або юридичною особою, що оплачуватиме навчання, не може змнюватися протягом усього строку навчання. Для визначення витрат на утримання ВНЗ IIIЧIV рвнв акредитац розраховують середньорчний контингент сту-дентв та аспрантв за формами навчання. Причому, при перерахуванн клькост студентв заочно форми навчання використовують коефцнт 0,25, а при перерахуванн кль-кост студентв вечрньо форми навчання - коефцнт 0,5 (стосовно стацонару). Фонд заробтно плати у ВНЗ (код 1111) плануться за такими групами персоналу: професорсько-викладацький склад, навчально-допомжний персонал, адмнстративно- господарський персонал. Основними виробничими показниками ВНЗ ЧIV рвнв акредитац число студентв груп рзних форм навчання, що розраховуються як середньорчн. Як правило, одна ставка викладача встановлються на 10Ч15 студентв стацонару. Кльксть груп визначають на основ клькост учнв та студентв норм наповнення груп. Для денно форми навчання наповненсть груп становить 20ЧЗО, а для заочних вддлень - 15Ч20 осб. Рентабельними вважаються групи з студентв-платникв, як мають не менше 15 учнв чи студентв. Ставки заробтно плати у ВНЗ IIIЧIV рвнв акредитац залежать вд посад (завдувач кафедри, проректор, ректор тощо), вченого звання (доцент, старший науковий спв-робтник, професор), наукового ступеня (доктор, кандидат наук) стажу педагогчно роботи (бльше 20 рокв стажу у ВНЗ - доплата становить ЗО % до посадового окладу). Посадов оклади працвникв, як мають вчене звання професора, збльшуються в 1,33 раза. Вагому частку у витратах державних комунальних ВНЗ становлять стипенд (код 1342). Як правило, вони виплачуються студентам з середнм балом успшност 4 вище. В цлому стипендю отриму 80 % студентв-бюджетникв. Стипенд - це грошове забезпечення, що регулярно надаться особам, як навчаються на денних вддленнях за рахунок бюджетних коштв, а також особам, як проходять пдготовку в аспрантур та докторантур. За ншими статтями кошторису ВНЗ IIIЧIV рвнв акредитац видатки планують так само, як в нших бюджетних установах. квронтеграцйн процеси та вдкритсть соцально-економчно системи Украни, що вплинули на потребу внутршнього ринку прац викликали позитивн змни в структур спецальностей системи вищо освти, в обсягах пдготовки фахвцв тощо, мають негативний вплив на розвиток. Небезпеку тут становить емграця осб вищо квалфкац, що призводить до погршення кадрового потенцалу вищо школи. Крм того, процес мграц "нтелек-ту" посилються внутршнми економчними умовами, для яких характерн безробття серед висококвалфкованих спецалств, низька оплата прац, високий рвень майнового розшарування. Незважаючи на те, що протягом останнх п'яти рокв спостергаться зменшення чисельност фахвцв вищо квалфкац, як вихали за меж Украни (за офцйною статистикою у 2000 р. вихали 151 доктор кандидат наук, а у 2004 р. - 87 осб), вдплив "нтелекту" знижу конкурентоспроможнсть власно економки, обмежу перспективи розвитку нтелектуального фзичного потенцалу суспльства та свдчить про неефективне вико-ристання державних коштв, витрачених на освту. Проблема фнансування вищо освти зумовлються особливстю управлння фнансами вищо школи, яка ха-рактеризуться розпорошенстю ц функц мж рзними вдомствами Украни (Мнстерство фнансв, Мнстерство прац та соцально полтики, Мнстерство економки, М-нстерство освти науки, Мнстерство культури туризму). Це ускладню формування бюджетних видаткв для потреб вищих навчальних закладв. Залучення додаткових коштв вищими навчальними закладами да змогу самостйно задовольнити так фнансово-економчн потреби, як матеральне стимулювання свох працвникв, удосконалення матерально-технчно бази вищого навчального закладу тощо, що вплива на систему соцально-психологчних та економчних мотивацй усх учасникв навчально-виховного процесу на результати х дяльност. Змна системи фнансування вищих навчальних закладв, в основу яко покладено стимулювання державою позабюджетних надходжень (кошти фзичних юридичних осб) до вищих навчальних закладв, викликало ряд проблем. х причиною стало намагання вищими навчальними закладами оптимзувати рвень фнансування шляхом збльшення клькост студентв за державним замовленням, за контрактом. Внаслдок цього знижуються вимоги до абтурнтв на вступних спитах та у подальшому навчанн, оскльки в сучасних умовах кльксть студентв, а не яксть х пдготовки, визнача рвень фнансування вищого навчального закладу. Суб'ктивн нтереси вищих навчальних закладв та х орнтаця лише на попит споживачв призводять до вдкриття вузькопрофльних спецальностей. В майбутньому це породжу проблему працевлаштування цих фахвцв, що не вдповда такому стратегчному напряму реформування змсту навчання вищо освти, як фундаментальнсть пдготовки фахвцв. Звдси виника потреба рацонального збалансування нтересв держави, вищих навчальних закладв та споживачв освтнх послуг. Суперечливсть цих нтересв зумовлена, з одного боку, обмеженими ресурсами державного бюджету для задоволення потреб суспльства у вищй освт, а з другого - суб'ктивними нтересами вищих навчальних закладв, зацкавлених у зростанн фнансових надходжень з рзних джерел, а також зростаючими потребами споживачв в освтнх послугах. Фнансування професйно-технчних навчальних закладв освти (ПТНЗ) здйснються переважно за рахунок державного бюджету, а також за рахунок позабюджетних коштв. Робочий час педагогчного працвника ПТНЗ визначаться згдно з обсягом навчального навантаження та позаурочно навчально-методично, органзацйно та виховно роботи серед учнв слухачв. Основними облковими одиницями навчального часу в ПТНЗ : 1) академчна година (45 хв); 2) урок виробничого навчання (не бльше 6 академ. год); 3) навчальний день (не бльше 8 академ. год); 4) навчальний тиждень (не бльше 36 академ. год); 5) навчальний рк (не бльше 40 навчальних тижнв). Чисельнсть навчальних груп у ПТНЗ для теоретичного навчання становить 25ЧЗО, а для виробничого навчання - 12Ч15 учнв. Фонд заробтно плати у ПТНЗ визначаться, виходячи з середнього числа педагогчних годин на групу, середньорчно клькост груп розмру оплати за педагогчну навчальну годину. У кошторис доходв видаткв ПТНЗ у деяких випадках передбачаються витрати на харчування (код 1133), обмундирування учнв (код 1134), а також видатки на виплату стипенд (код 1342). Для матерального заохочення учнв, слухачв у ПТНЗ створюються фонди матерального заохочення (ФМЗ), як формуються за рахунок коштв бюджету, доходв вд вироб-ничо дяльност та залучення коштв пдпримств, установ, органзацй, громадян. У цлому надання платних послуг державними навчальними закладами регулються постановою Кабнету Мнстрв Украни вд 20 счня 1997 р. № 38. Вдповдно до не не можна надавати нш платн послуги, не передбачен вказаною постановою, що нколи роблять деяк державн навчальн заклади. Проблема приднання Украни до Болонського процесу в рамках обраного нею курсу на вронтеграцю досить багатогранною, оскльки виршення залежить практично вд усх аспектв не лише зовншньо, а й внутршньо економчно полтики крани. Але головною проблемою готовнсть до вронтеграц окремого навчального закладу. Для цього навчальний заклад ма розробити стратегю, яка вдповдала б сучасним умовам та була б спрямована як на виконання мс, яка вдповда мет освти в Укран, так на виконання фнансових цлей.? 1. Сучасн тенденц вказують, що державн навчальн за-клади бльшу частину коштв отримують з студентв, як навчаються за контрактом, близько 40Ч50 %, тобто фактично за рахунок ведення пдпримницько дяльност. Пдпримницька дяльнсть державного закладу освти ма так вдмнност: бльш регламентована дяльнсть з великою клькстю директивних та ндикативних показникв; кошторисне планування витрат коштв, х цльове вико-ристання сувора фнансова дисциплна; витратний метод бюджетного фнансування, що призводить до неможливост отримання прибутку. Недержавний навчальний заклад ма бльш виразн ознаки комерцйного пдпримства, нж дер-жавн, але мж тим галузев ознаки теж передбачають ви-конання принципв освтньо дяльност. |
|
| << Предыдушая | Следующая >> |
| = К содержанию = | |
Похожие документы: "3.3. Фнансування освти" |
|
|