Банковское дело / Доходы и расходы / Лизинг / Финансовая статистика / Финансовый анализ / Финансовый менеджмент / Финансы / Финансы и кредит / Финансы предприятий / Шпаргалки Главная
Финансы
Финансы
| М.. КАРЛН. ДЕРЖАВН ФНАНСИ УКРАпНИ, 2008 | |
1.3. Адмнстративно-територальна реформа структура фнансово системи Украни |
|
|
Пропонуться два варанти територального реформування Украни. х умовно називають польським французьким. Перший, "польський", - запропонований Романом Безсмертним (тльки змнений вдосконалений), передбача укрупнення сльських громад, тобто сльрад до клькост щонайменше 4Ч5 тисяч жителв. Сюди передаються багато функцй прав тепершнх районв, кльксть яких стане меншою. "Французький" варант, навпаки, передбача подл Украни приблизно на 150 районв чи округв (за зразком 95 французьких департаментв), а сльради ще бльш
Таблиця 1.4. Прогнози розвитку державних фнансв Украни на 2006Ч2015 рр.
Показник Базовий сценарй Консервативний сценарй
2006 Сер. знач. 2007Ч2010 Сер.знач. 2011Ч 2015 2006 Сер. знач. 2007Ч2010 Сер. знач. 2011Ч 2015
1 2 3 4 5 6 7
Реальний ВВП, % зростання 2,5 4,9 4,6 1,0 3,0 2,5
ВВП на душу населення, дол. США 4144 3218
Споживання, % зростання 3,9 4,2 3,9 0,9 2,0 1,8
нвестиц, % зростання 3,7 10,0 5,0 1,8 4,0 2,9
Приватн нвестиц, % ВВП 3,2 7,1 5,4 0,2 4,0 2,7
Реальна заробтна плата, % зростання 9,0 7,0 6,2 5,0 4,3 3,5
Дефлятор ВВП, % зростання 12,3 8,6 5,4 13,8 10,8 9,0
Сальдо рахунка поточного платжного балансу, % ВВП -2,5 -4,2 -3,9 -3,5 -3,1 -2,4
Валов нацональн заощадження, % ВВП 16,7 17,0 18,1 15,0 15,7 16,2
Мжнародн резерви, мсяц мпорту за СДФ 4,3 4,1 4,0 4,1 3,5 3,1
Закнчення табл. 1.4
1 2 3 4 5 6 7
Бюджетн надходження, % ВВП 40,9 39,0 36,0 41,3 39,2 38,5
Податков надходження, % 35,3 34,0 31,9 35,1 33,4 32,9
Прям податки, % ВВП 22,9 21,5 18,7 22,9 21,8 22,2
Непрям податки, % ВВП 12,4 12,5 13,2 12,3 11,5 10,6
Неподатков надходження, % ВВП 5,6 0,5 4,1 6,2 5,9 5,6
Бюджетн видатки, % ВВП 43,7 42,1 38,9 44,3 43,6 42,2
Державн видатки, % ВВП 15,4 15,0 14,7 15,6 15,6 15,6
Державн нвестиц, % ВВП 1,9 3,8 4,7 2,0 20 2,0
Трансферти капталу, % ВВП 2,1 1,7 1,2 2,4 2,3 2,2
Поточн трансферти, % ВВП 20,6 18,5 15,6 20,6 19,8 17,9
Субсид, % ВВП 2,5 1,9 1,3 2,5 2,2 2,0
Фскальний баланс, % ВВП -2,7 -3,0 -2,8 -2,8 -4,2 -3,6
Зовншн фнансування, % ВВП 0,2 0,9 0,5 -0,1 0,8 0,5
Мсцеве фнансування, % ВВП 0,3 1,7 2,0 0,8 3,1 2,9
Приватизаця, % ВВП 2,1 0,4 0,3 2,1 0,3 0,2
Джерело: Фскальний простр для економчного зростання. Огляд державних фнансв Украни. - К., 2007. - 4 липня. розукрупнюються, в кожному сел залишаться один сль-ський голова та ще 1Ч2 працвники. Укрупнюються зате (або кльксть залишаться та сама) област, як за зразком французьких сторичних регонв матимуть дуже мало повноважень влади, хоча й будуть контролювати дотримання законв та використання бюджетних коштв. Обидва проекти мають як прихильникв, так противникв. В Укран у контекст адмнстративно-територально реформи все бльше фахвцв говорять про необхднсть об'днання Мнстерства фнансв та його вдокремлених пдроздлв (Контрольно-ревзйного управлння та Державного казначейства) з Державною податковою адмнстрацю, а дехто пропону передати пд егду Мнстерства фнансв Державний митний комтет, що дасть змогу уникнути дублювання функцй одне одного зекономити держав значн бюджетн кошти. Подбн об'днан структури у багатьох розвинутих кранах. Широко обговорються й питання про виведення з Державно податково адмнстрац податково млц й передачу до Мнстерства внутршнх справ Украни (з об'днанням з вдповдними пдроздлами цього мнстерства). Автор цього посбника, аналзуючи досвд розвинутих постсоцалстичних кран, виступа за подбне укрупнення, оскльки воно сприятиме значнй економ коштв на утримання держапарату, який за роки незалежност зрс до чималих розмрв, а ефективнсть його роботи дуже низькою. Достатньо сказати, що за оцнками багатьох укранських експертв, тньова економка виробля близько половини ВВП Украни, податков структури збирають менше половини можливих податкв та зборв, а укранська митниця да до бюджету в клька разв менше доходу, нж мала б давати. Отриман в результат скорочення державного апарату кошти було б доцльно передати на мсцевий рвень за х рахунок ввести додатков посади фнансиств на рвн укрупнених сльських селищних рад, як пропонувалося створити групою з проведення адмнстративно-територально реформи на чол з Р. Безсмертним. Вони повинн виконувати функц податквцв та казначев, щоб населення кервники мсцевих бюджетних органзацй отримували вдповдн послуги на мсц, без визду в центри укрупнених районв, як також пропонувалося створити в контекст адмнстративно-територально реформи в Укран. Тобто наголос пд час проведення адмнстративно-територально реформи треба робити на наближенн фнансових послуг держави до населення, а не централзувати х надання в районних центрах мстах. Тльки в такому випадку адмнстративно-територальна реформа буде мати пдтримку широких верств населення. Але для цього потрбно суттво змнити укранське законодавство (у т. ч. фнансове) та положення про дяльнсть окремих фнансових нституцй Украни. Насамперед, потрбно запровадити практику рестрац суб'ктв пдпримництва в мсцевих радах, а не в районних центрах у державних рестраторв, що створю значн незручност для пдпримцв вдштовху населення вд пдтримки адмнстративно-територально реформи в Укран. Подбн реформи провели у бльшост постсоцалстичних кран, щоб оптимзувати використання суспльних фнансв. Особливо показовим у цьому питанн досвд Польщ. У 1999 р. в Польщ провели адмнстративну реформу, кльксть воводств значно скорочувалася. Поляки спочатку визначили первинну, адмнстративну бюджетну одиницю - гмну. Власне, цей крок 1990 р. став свордним вдродженням системи мсцевих фнансв, що снувала в Польщ до 1950 р. Нин в кран налчуться 2489 гмн. Середня польська гмна нарахову близько 10Ч15 тис. мешканцв. Сльськ гмни у середньому мають 3 тис. мешканцв, гмни великих мст - клька сотень тисяч. Вони покликан задовольнити потреби мсцево громади в суспльних послугах. Таким чином, мсцевий бюджет гмни може складатися з бюджетв клькох окремих сл, селищ, мстечок з навколишнми селищами чи великого мста. Гмна самостйно фнансу видатки на утримання територ, шляхв, вулиць, моств, паркв, охорону довклля, водопостачання, каналзацю та вивезення смття, забезпечення електроенергю, газом, первинну охорону здоров'я, дошкльн заклади та початков школи, мський громадський транспорт, бблотеки та культурн центри, спортивн майданчики тощо. Для цього гмна ма закрплен джерела доходв у вигляд податкв на власнсть, сльськогосподарську дяльнсть, використання лсових ресурсв, пдпримницьку дяльнсть та н. Також гмна розпоряджаться коштами вд гербового збору, збору на геологчн розробки, мсцевих зборв. Окрм цього, у свому арсенал вона ма фксований вдсоток загальнодержавних податкв (27,6 % прибуткового податку з громадян, 5 % податку на прибуток пдпримств). Бюджет гмни отриму й загальну субвенцю на освту, бюджетне вирвнювання та компенсацю витрат цльову дотацю з державного бюджету на делегован державою повноваження. Польща визначила гмну - найменшу одиницю адмнстративно-територального устрою - базовою, а тому найважлившою. Подбне слд зробити в Укран. Польська модель "отримала" середню ланку самоврядування - повт - вже псля того, як певний час проснували гмни, оскльки, стало зрозумло, що гмна не впораться з безлччю бльш рунтовних завдань. На рвн польського повту, до складу якого входять гмни, вже нема безпосередньо присутност держави. Повт викону повноваження з утримання закладв середньо, спецально та професйно освти, медичних установ лкарень, культурних установ, збереження культурних цнностей тощо. Якщо порвнювати з Украною, то найвдповдншою бюджетною одиницею польському повтов буде районний бюджет з тю рзницею, що в Польщ бюджет нижчого рвня, тобто гмни, зовсм не залежить вд диктату бюджету вищого рвня, повту. Повт органзову фнансове господарство на пдстав бюджету повту, який затверджуться радою повту на даний календарний рк. Бюджет ма бути затвердженим до початку бюджетного року. Якщо бюджет не затвердять до цього термну, то регональна рахункова палата визнача його до ЗО квтня бюджетного року. До цього моменту основою бюджетного господарства проект бюджету. За правильне виконання бюджету вдповда повтова управа. Оборот повтових коштв прозорим. Регональна рахункова палата контролю фнансове господарство. Логчним наслдком продовженням повтово реформи було створення нових великих воводств, як дають можливсть провадження ефективно регонально полтики дйсного формування стратег розвитку регонв, за активно участ та виршально рол представникв мсцевих спльнот. Ключовою проблемою реформи було властиве визначення кордонв нових воводств-регонв, беручи при цьому до уваги економчн зв'язки мережу комункацй, суспльну структуру та сторичн традиц. Уповноважений уряду у справах реформи публчно адмнстрац представив три варанти подлу: на 12, 17 25 воводств, зазначаючи, що перший варант найбльш рацональним ефективним. У публчних дебатах було запропоновано нов проекти подлу держави на 14 або 15 воводств, а також зберегти колишню кльксть воводств (49). Дискуся набула емоцйного характеру. Окрем регони боролися за воводський статус, або за розмщення центру воводства на свой територ. На рунт локального патротизму об'днувалися навть полтичн сили рзного деологчного спрямування. Проводились масов акц, так як "жив ланцюги", групов визди з петицями до Варшави, презентац потенцалу регонв на вулицях мст тощо. Сейм, нижня палата Парламенту Польщ, 18 липня 1998 р. проголосував за компромсний закон, згдно з яким у рам-ках адмнстративно реформи з метою змцнення локального самоврядування дотепершн 49 воводств об'днувалися у 16 нових.? Структура самоврядування та мсцевих бюджетв у Польщ чтко регламентована контрольована, завдяки систем регональних вддлень Рахунково палати, покликаних здйснювати нагляд за фнансовою дяльнстю одиниць територального самоврядування. Регональн вддлення контролюють планування та виконання мсцевих бюджетв. Без взи голови регонального вддлення рахунково палати, поки вн не переконаться у реальност перспективних показникв, мсцевий бюджет не може бути ухвалений. Контроль рунтуться на трьох принципах: законнсть, економчнсть та ефективнсть. Для проведення адмнстративно-територально реформи в Укран було б доцльним створити цльовий державний фонд, кошти якого повинн формуватися за рахунок Державного бюджету, а також вд реалзац майна примщень державних структур, як пдлягають скороченню. Частину цих коштв можна було б використати для створення нових робочих мсць для вивльнених у процес реформи працвникв державних установ. Принципи формування адмнстративно-територальних об'днань (АТО) повинн вдповдати принципам, визначеним статтею 86 Бюджетного кодексу: перший рвень - надання первинних соцальних послуг; другий рвень - надання стандартизованих соцальних послуг загального характеру для всх споживачв; третй рвень - надання спецалзованих послуг чи для спецально категор споживачв. Кльксть населення та кльксть нших споживачв повинна узгоджуватися з галузевими нормами навантаження на бюджетн установи та бюджетними спроможностями фнансування цих установ. 33 У свою чергу, в структур державних (суспльних) фнансв Украни було б доцльним сформувати вдокремлений Стаблзацйний фонд (за прикладом Рос). Враховуючи, що в Укран, на вдмну вд Росйсько Федерац, нема таких джерел наповнення Стаблзацйного фонду, 2 7-660 як надприбутки вд експорту нафти газу, в нього було б доцльно включити кошти, отриман вд приватизац реприватизац державно власност. Це дало б змогу ста-блзувати в Укран ситуацю з газо- нафтозабезпеченням у наступн роки, оскльки цни на енергонос будуть зростати дуже високими темпами. Одню з головних причин цього рзко зростаючий попит на нафту з боку Китаю (а в останн роки й нд), який у прогнози свого розвитку заклада цну нафти за барель у розмр 100 дол. США. Зрозумло, що така цна для Украни дуже високою, що призведе до зупинки цлих секторв економки. Тому для пдтримки економки нашо крани доцльним було б створити Стаблзацйний фонд Украни. Резервний фонд Кабнету Мнстрв не може бути використаний для цього, оскльки вн створений для нших цлей, визначених Бюджетним кодексом Украни (для фнансування наслдкв паводкв, нших стихйних лих тощо). Альтернативними джерелами наповнення втчизняного стаблзацйного фонду могли б стати щорчн вдрахування з Державного бюджету, надходження вд експорту електро-енерг, а також виручка вд передач у концесю транспортно нфраструктури. Одна з проблем, що виника з появою стаблзацйного фонду, - управлння його активами. Грош фондв у свтовй практиц прийнято тримати у державних цнних паперах розвинених кран або вкладати у безризиков кредити. Свтов валюти як засб збергання грошей фонду нин стають менш приваблив, нж клька рокв тому, внаслдок високо нестабльност курсв нбито твердих валют. Крм того, вклади за кордоном знижують лквднсть стаблза-цйних грошей ускладнюють хн негайне повернення на батьквщину у раз потреби. Увесь цей досвд треба мати на уваз при формуванн стаблзацйного фонду в Укран. Адже дею його створення використання запозичено у кран, що експортують природн сировинн ресурси у значних обсягах, тому Украна далеко не в усьому може копювати цей досвд. |
|
| << Предыдушая | Следующая >> |
| = К содержанию = | |
Похожие документы: "1.3. Адмнстративно-територальна реформа структура фнансово системи Украни" |
|
|