Банковское дело / Доходы и расходы / Лизинг / Финансовая статистика / Финансовый анализ / Финансовый менеджмент / Финансы / Финансы и кредит / Финансы предприятий / Шпаргалки Главная Финансы Финансы
М.. КАРЛН. ДЕРЖАВН ФНАНСИ УКРАпНИ, 2008

2.4. Мсцев бюджети та х роль у бюджетнй систем Украни

Мсцев бюджети включають бюджет Автономно Республки Крим, обласн, районн бюджети, бюджети районв у мстах та бюджети мсцевого самоврядування.
Бюджети мсцевого самоврядування - це бюджети територальних громад сл, селищ, мст та х об'днань.
Мсцев бюджети - це фонди фнансових ресурсв, призначен для реалзац завдань функцй, що покладаються на органи самоврядування.
Роль мсцевих бюджетв, певною мрою, визначаться величиною валового внутршнього продукту, що перерозподляться через них. У 1992 р. через видатки мсцевих бюджетв перерозподлилося 14,5 % ВВП, у 1993 р. - 15 , у
р. - 15,9 , у 1995 р. - 17,5 , у 1996 р. - 14,4 , у 1997 р. - 14,8 , у 1998 р. - 14,0 , у 1999 р. - 9,9 , 2000 р. - 10 , у 2001 р. - 10,5 , у 2002 р. Ч11,2 , у 2003 р. - 13 %.
У цей час доходи мсцевих бюджетв (без врахування трансфертв з державного бюджету) зросли тльки на 0,3 вдсоткового пункти: з 8,3 % у 2000 р. до 8,6 % у 2003 р., тод коли частка трансфертв у ВВП значно збльшилася - з 2,6 % у 2000 р. до 4,4 % у 2003 р.
Таке зростання обсягв трансфертв вдбулося, насамперед унаслдок змни полтики держави у сфер мжбюджет- них вдносин, введення в дю Бюджетного кодексу, а також вдмови вд використання регулюючих податкв як основного нструмента бюджетного регулювання.
Доходи мсцевих бюджетв без врахування трансфертв досягли найбльшо частки у склад зведеного бюджету в
р. - 52,1 %. До 2000 р. частка доходв мсцевих бюджетв у зведеному перевищувала 40 %. У наступних роках цей показник рзко знизився - 31,6 % у 2000 р., 33,6 у 2001 р., 31,4 та ЗО %, вдповдно, у 2002 та 2003 рр. Таке стрмке зменшення частки доходв мсцевих бюджетв у зведеному (з 52,1 % у 1995 р. до ЗО % у 2003 р.) призвело до зменшення рол мсцевих бюджетв у бюджетнй систем Украни. Наслдком цього стало зростання залежност мсцевих бюджетв вд трансфертв з центрального, недостатнсть фскальних ресурсв для належного виконання функцй органв мсцевого самоврядування.
Основними причинами зменшення частки доходв мсцевих бюджетв у зведеному бюджет крани були: реформа податкового законодавства, внаслдок яко були змнен напрями сплати загальнодержавних податкв; незадовльн яксн показники дяльност галузей економки, як сплачують платеж до мсцевих бюджетв; недостатн мож-ливост органв мсцевого самоврядування щодо розширення власно фнансово бази.
До доходв, що закрплюються за бюджетами мсцевого самоврядування та враховуються при визначенн обсягв мжбюджетних трансфертв, належать так податки збори (обов'язков платеж):
податок на доходи фзичних осб (податок з доходв фзичних осб з громадян до 2004 р.) у частин, визначенй Бюджетним кодексом;
державне мито в частин, що належить вдповдним бюджетам;
плата за лценз на провадження певних видв господарсько дяльност та сертифкати, що видаються виконавчими органами вдповдних рад;
плата за державну рестрацю суб'ктв пдпримницько дяльност, що справляться виконавчими органами вдповдних рад;
плата за торговий патент на здйснення деяких видв пдпримницько дяльност (за винятком плати за придбання торгових патентв пунктами продажу нафтопродуктв - автозаправними станцями, заправними пунктами), що справляться виконавчими органами вдповдних рад;
надходження адмнстративних штрафв, що накла-даються виконавчими органами вдповдних рад або утво-реними ними в установленому порядку адмнстративними комсями;
диний податок для суб'ктв малого пдпримництва у частин, що належить вдповдним бюджетам.
Зазначен податки збори (обов'язков платеж) утворюють кошик доходв, що закрплюються за бюджетами мсцевого самоврядування враховуються при визначенн обсягв мжбюджетних трансфертв.
До доходв бюджетв мст Кива Севастополя зараховуться 100 % загального обсягу податку з доходв фзичних осб, що справляться на територ цих мст.
До доходв бюджетв мст республканського (в Автономнй Республц Крим) та обласного значення зараховуться 75 % вд загального обсягу податку з доходв фзичних осб, що справляться на територ цих мст.
До доходв бюджетв мст районного значення, сл, селищ чи х об'днань зараховуться 25 % вд загального об-сягу податку з доходв фзичних осб, що справляться на цй територ.
Для забезпечення реалзац спльних соцально-еко- номчних культурних програм територальних громад
доходи бюджету Автономно Республки Крим та обласних бюджетв, як враховуються при визначенн обсягв мжбюджетних трансфертв, формуються за рахунок:
25 % податку з доходв фзичних осб, що справляться на вдповднй територ;
25 % плати за землю, що справляться на територ Автономно Республки Крим вдповдно област;
плати за лценз на провадження певних видв господарсько дяльност та сертифкатв, що видаються Радою Мнстрв Автономно Республки Крим та обласними державними адмнстрацями.
Для забезпечення реалзац спльних соцально-еконо- мчних культурних програм територальних громад доходи районних бюджетв, як враховуються при визначенн обсягв мжбюджетних трансфертв, формуються за рахунок:
50 % податку з доходв фзичних осб, що справляться на територ сл, селищ, мст районного значення та х об'днань;
15 % плати за землю, що сплачуться на територ сл, селищ, мст районного значення та х об'днань;
плати за лценз на провадження певних видв господарсько дяльност та сертифкатв, що видаються районними державними адмнстрацями;
плати за державну рестрацю суб'ктв пдпримницько дяльност, що справляться районними державними адмнстрацями;
надходження адмнстративних штрафв, що накла-. даються районними державними адмнстрацями або утвореними ними в установленому порядку адмнстративними комсями.
До доходв мсцевих бюджетв, що не враховуються при визначенн обсягу мжбюджетних трансфертв, належать:
мсцев податки збори, що зараховуються до бюджетв мсцевого самоврядування;
100 % плати за землю - для бюджетв мст Кива та Севастополя; 75 % плати за землю - для бюджетв мст республканського значення Автономно Республки Крим мст обласного значення; 60 % плати за землю - для бюджетв сл, селищ, мст районного значення та х об'днань;
податок з власникв транспортних засобв та нших самохдних машин механзмв у частин, що зараховуться до вдповдного бюджету;
надходження сум вдсоткв за користування тимчасово вльними бюджетними коштами;
податок на промисел, що зараховуться до бюджетв мсцевого самоврядування;
надходження дивдендв, нарахованих на акц (частки, па) господарських товариств, що у власност вдповдно територально громади;
плата за забруднення навколишнього природного середовища у частин, що зараховуться до вдповдного бюджету;
кошти вд вдчуження майна, яке перебува у комунальнй власност, у т. ч. вд продажу земельних длянок несльськогосподарського призначення, що перебувають у комунальнй власност;
фксований сльськогосподарський податок у частин, що зараховуться до бюджетв мсцевого самоврядування;
плата за оренду майнових комплексв, що перебувають у комунальнй власност;
надходження вд мсцевих грошово-речових лотерей;
плата за гарант, надан з дотриманням умов, визначених Бюджетним кодексом;
гранти та дарунки у вартсному обчисленн;
власн надходження бюджетних установ, що утримуються за рахунок коштв вдповдного бюджету;
податок на прибуток пдпримств комунально власност;
платеж за спецальне використання природних ресурсв мсцевого значення;
нш надходження, передбачен законом.
У 2003Ч2005 рр. доходи мсцевих бюджетв, що не враховуються при визначенн обсягу мжбюджетних трансфертв, становили менше 18 % доходв мсцевих бюджетв Украни, тод як у 2000 р. (до набрання чинност положень Бюджетного кодексу Украни) вдповдн види доходв забезпечували майже 35 % надходжень. Порвняно з 2000 р. обсяг доходв, що не враховуються при визначенн мжбюджетних трансфертв, зменшився з 2,4 % ВВП до 1 %, тобто майже у 2,5 раза, тод як обсяг доходв, як враховуються при визначенн мжбюджетних трансфертв, досить стйким (у % ВВП) з тенденцю до зростання - з 4,2 % ВВП у 2000 р. до 4,6 % ВВП у 2005 р.
У 2004 р. було зафксовано мнмальний (з 1991 р.) рвень доходв мсцевих бюджетв (без трансфертв з державного бюджету) - 6,6 % ВВП, у 2005 р. вн дещо збльшився (до 7,2 % ВВП). Однак порвняно з ншими кранами цей показник досить високим перевищу доходи мсцевих бюджетв багатьох унтарних кран ОЕСР.
Проблема достатност доходв мсцевих бюджетв, що широко обговорються, не може розв'язуватися, на думку доктора економчних наук . Лунно, незалежно вд загаль-ного допустимого для конкретно крани рвня податкового навантаження на економку та обсягу соцальних зобов'язань держави. В умовах Украни навряд чи можливе одночасне виршення завдань пдвищення доходв мсцевих бюджетв та зменшення ставок усх головних податкв.
В останн роки, за оцнкою . Лунно, в Укран проблема формування мсцевих бюджетв розв'язувалася переважно шляхом вирвнювання фнансових можливостей. Змна системи мжбюджетних вдносин псля набрання чинност Бюджетного кодексу призвела до високого ступеня вирвнювання витрат мсцевих бюджетв. Якщо у 1999 р. мнмальний рвень цих витрат на обласному рвн вдрзнявся вд середнього майже на 35 %, а коефцнт мжрегонально варац витрат становив 22, то у 2004 р. усм областям було забезпечено не менше 89 % середнх витрат, а коефцнт х варац зменшився до 7 %. Високого ступеня вирвнювання витрат досягнуто й по видатках бюджетв мст обласного значення, районв.
У 2002Ч2004 рр. рзниця мж мнмальним та максимальним рвнем бюджетних витрат у розрахунку на душу населення сягала приблизно 40 %, тод як у 1999 р. (тобто до прийняття Бюджетного кодексу) - 2,5 раза. У 2004 р. видатки мсцевих бюджетв бльшост регонв перевищували 92 % середнього за областями Украни рвня ( тльки в Сумськй, Тернопльськй та Луганськй областях становили 89Ч90%).
Високий ступнь вирвнювання видаткв мсцевих бюджетв став можливим унаслдок обмеження податкових гарантй для мсцевих бюджетв збльшення частки трансфертв у доходах. Якщо у 1999 р. податков надходження становили 68,1 % доходв мсцевих бюджетв, а трансферти - 18,3 %, то у 2004Ч2005 рр. частка податкових надходжень зменшилася до 46,2Ч44 %, а трансфертв зросла до 42,5Ч 43,5 % . Податков повноваження мсцевих органв влади фактично обмежуються мсцевими податками зборами, а також правом змнювати ставки диного податку для суб'ктв малого пдпримництва. Це означа, що органи мсцевого самоврядування фактично позбавлен повноважень, як давали б м змогу приводити видатки мсцевих бюджетв вдповдно до можливостей х фнансування.
У 2004 р. за рахунок трансфертв формувалося вд 29 до 66 % доходв мсцевих бюджетв регонв. Порвняно з 1999 р. мнмальна частка трансфертв зросла у 6,6 разу.
Необхднсть у чималих трансфертах зумовлена тим, що вирвнювання бюджетних видаткв вдбуваться в умовах значних (майже п'ятиразових) мжрегональних вдмнностей рвня податкових надходжень у розрахунку на одного жителя.
Низький рвень регональних податкових надходжень у розрахунку на одного жителя, на думку експертв, як правило, прямо пов'язаний з високим (вищим, нж у середньому по кран) рвнем безробття, низьким рвнем нвестицй, у т. ч. прямих ноземних, та в цлому - з нижчим обсягом вироблено у регон валово додано вартост. Так, за обсягом прямих ноземних нвестицй на одного жителя (станом на початок 2005 р.) регони Украни вдрзняються бльш як у 10 разв - вд 27 дол. СЛА у Чернвецькй област до 286 дол. у Кивськй, за обсягом нвестицй в основний каптал - майже у чотири рази (вд 2,3 тис. грн в Одеськй област до 0,6 тис. грн у Тернопльськй). Рвень безробття серед осб працездатного вку (за методологю МОП) становить вд 6,9 % у Днпропетровськй област до 12,8Ч13 % у Рвненськй та Тернопльськй, тобто вдрзняться майже удвч.
Дючий порядок фнансування видаткв мсцевих бюджетв фактично антистимулом розширення податково бази.
Збльшення податкових надходжень в економчно слабших регонах (у результат успшно економчно полтики) приводить до зменшення трансфертв з державного бюджету.
Деяк регони, мсцевим бюджетам яких надаються знач-н трансферти з державного бюджету, мають не тльки низький показник валово додано вартост, а й низький рвень податкових надходжень у розрахунку на одиницю вироблено в регон валово додано вартост.
Процес реформування мсцевих бюджетв Украни (включаючи мжбюджетн вдносини) та адмнстративно- територального устрою ма забезпечити поступове досягнення (за ширшим колом повноважень) територально вдповдност мж повноваженнями органв мсцевого самоврядування, доходами, як передано у х розпорядження, та видатками вдповдних бюджет*.
Видатки мсцевих бюджетв безпосередньо пов'язан з нтересами широких верств населення й суттво впливають на загальн соцальн процеси в держав й насамперед на рвень добробуту населення, освченост, забезпеченост медичними послугами, а також послугами в галуз культури, спорту, соцально захищеност, на випадок непередба- чуваних обставин.
Бюджетним кодексом передбачено критер розмежування видв видаткв мж мсцевими бюджетами.
Розмежування видв видаткв мж мсцевими бюджетами здйснються на основ принципу субсидарност, з урахуванням критерв повноти надання послуги та наближення до безпосереднього споживача. Вдповдно до цих критерв, видатки подляються на так групи:
Перша група - видатки на фнансування бюджетних установ заходв, як забезпечують необхдне першочергове надання соцальних послуг, гарантованих державою, розташован найближче до споживачв.
Друга група - видатки на фнансування бюджетних установ заходв, як забезпечують надання основних соцальних послуг, гарантованих державою для всх громадян Украни.
Третя група - видатки на фнансування бюджетних установ заходв, як забезпечують гарантован державою соцальн послуги для окремих категорй громадян, або фнансування програм, потреба в яких сну в усх регонах Украни.
Видатки першо групи здйснюються з бюджетв сл, селищ, мст та х об'днань.
Видатки друго групи здйснюються з бюджетв мст республканського значення Автономно Республки Крим мст обласного значення, а також районних бюджетв.
Видатки третьо групи здйснюються з бюджету Автономно Республки Крим та обласних бюджетв.
Територальн громади сл, селищ мст можуть об'днувати на договрних засадах кошти вдповдних бюджетв для виконання власних повноважень.
Мськ (мст республканського Автономно Республки Крим мст обласного значення) та районн ради можуть передати видатки на виконання всх або частини власних повноважень Верховнй Рад Автономно Республки Крим чи обласнй рад з передачею вдповдних коштв до бюджету у вигляд мжбюджетного трансферту.
Сльськ, селищн та мськ (мст районного значення) ради можуть передавати видатки на виконання всх або частини власних повноважень районнй рад чи рад ншо територально громади з передачею коштв до вдповдного бюджету у вигляд мжбюджетного трансферту.
<< Предыдушая Следующая >>
= К содержанию =
Похожие документы: "2.4. Мсцев бюджети та х роль у бюджетнй систем Украни"
  1. 1.2. Державн фнанси - основа фнансово системи Украни
    бюджет, дохдна частина якого формуться з податкових надходжень та позичкових ресурсв, а видаткова частина використовуться на утримання бюджетних установ, оборону крани, допомогу малозабезпеченим верствам населення тощо. В Укран бюджетна система складаться з державного та мсцевих бюджетв, як разом утворюють зведений бюджет, що розрахунковою величиною. Мсцевими бюджетами визнаються:
  2. 2.5. Проблеми економчно ефективност бюджетного вирвнювання в Укран
    мсцев бюджети не можуть бути затверджен з дефцитом. Винятком тльки бюджети мст обласного та республканського пдпорядкування, республканський бюджет Автономно Республки Крим, як можуть ухвалюватися з дефцитом бюджету розвитку. Але на практиц дефцит бюджету розвитку застосовуться нечасто, а якщо й прийматься дефцитний мсцевий бюджет, то величина цього дефциту дуже мала. Тому
  3. 3.1. Кошторисне фнансування соцально сфери
    бюджетних закладв установ соцально сфери, кошторис доходв видаткв, форма якого затверджуться Мнстерством фнансв Украни. Кошторис доходв видаткв бюджетних установ - це основний фнансовий документ цих установ, у якому визна-чаться обсяг спрямування коштв для виконання ними свох функцй. Кошторис бюджетних установ складаться з загального спецального фондв.
  4. 1.1. Суть структура фнансово системи Украни
    мсцев бюджети, як за укранським законодавством вдносно самостйними утвореннями, то замсть категор "державн фнанси" доцльно було б використовувати термн "суспльн фнанси", або "публчн фнанси", як це робиться у пдручниках з фнансв у багатьох кранах свту. Так, доктор економчних наук, професор C.B. Слухай вважа, що замсть категор "державн фнанси" треба використовувати
  5. 1.3. Адмнстративно-територальна реформа структура фнансово системи Украни
    бюджетних коштв. Обидва проекти мають як прихильникв, так противникв. В Укран у контекст адмнстративно-територально реформи все бльше фахвцв говорять про необхднсть об'днання Мнстерства фнансв та його вдокремлених пдроздлв (Контрольно-ревзйного управлння та Державного казначейства) з Державною податковою адмнстрацю, а дехто пропону передати пд егду
  6. 1.4. Необхднсть проблеми розробки тендерних бюджетв в Укран
    мсцев бюджети; виконання бюджету, в тому числ, у раз необхдност внесення змн до закону про Державний бюджет Украни, ршення про мсцев бюджети; пдготовка та розгляд звту про виконання бюджету прийняття ршення щодо нього. На всх стадях бюджетного процесу здйснюються фнансовий контроль аудит та оцнка ефективност вико-ристання бюджетних коштв. Будь-як бюджетн
  7. 2.1. Суть та функц державного бюджету
    бюджет головною провдною ланкою державних фнансв та важливою фнансовою категорю, яка ма свою сторю розвитку. Державний бюджет основним фнансовим документом держави. Державний бюджет - це план формування ви-користання фнансових ресурсв на поточний рк для забез-печення завдань функцй, як здйснюються органами державно влади. За матеральним складом державний бюджет - це
  8. 3.4. Фнансування бюджетних наукових установ
    бюджетних, так позабюджетних коштв. Сучасною тенденцю фнансування науки в Укран те, що в ньому переважають позабюджетн джерела, частка яких у кнц 90-х рокв XX ст. зросла майже до 70 %. Частка фнансування науки за рахунок коштв державного бюджету (вдносно ВВП) повинна складати не менше 1,7 %, а реально вона не перевищувала 0,4 %, що веде деградац укрансько науки, масового
  9. 6.2. Необхднсть податково реформи в Укран
    мсцев податки збори" пояснюються тим, що це питання дос регулються Декретом Кабнету Мнстрв, виданим ще у 1993 р. Певна рч, що цей документ уже не вдповда вимогам та не створю умов для забезпечення мсцевих бюджетв надйними джерелами фнансування. Зокрема, у 2005 р. до мсцевих бюджетв надйшло 598,2 млн грн, що становить лише 1,1 % вд загально суми надходжень до них. А у 2004
  10. 9.3. Роль держави у розвитку страхового ринку в Укран
    бюджету лише 3 % вд отриманих страхових надходжень. Отже, 86 грн з кожних 100 залучених вд застрахованих юридичних та фзичних осб прибутком страхових компанй. Операц з перестрахування ризикв, укладен з резидентами, взагал не оподатковуються, це за того, що за такими угодами страховими компанями у 2004Ч2005 рр. перестраховано ризикв на суму 17,6 млрд грн (з них нерезидентам - 2,6