Банковское дело / Доходы и расходы / Лизинг / Финансовая статистика / Финансовый анализ / Финансовый менеджмент / Финансы / Финансы и кредит / Финансы предприятий / Шпаргалки Главная
Финансы
Финансы
| М.. КАРЛН. ДЕРЖАВН ФНАНСИ УКРАпНИ, 2008 | |
11.4. Необхднсть урахування в Укран ^ и Х ХХ ХХХ особливостей фнансово конкуренц серед кран квропейського Союзу |
|
|
Орнтиром для Украни вступ до квропейського Союзу, тому фнансова полтика нашо крани ма поступово наближатися до стандартв кС. Разом з тим, у фнансовй полтиц багатьох кран - членв квросоюзу значн вдмнност, як потрбно належним чином дослджувати, щоб виявити причини цього явища та можливий вплив змн у фнансовй полтиц кран кС на фнансову систему Украни. Особливо важливо, з погляду фнансово безпеки Укра-ни, з'ясувати суть, мету методи фнансово конкуренц мж кранами - членами квросоюзу та виявити форми при-стосування до ц конкуренц окремих кран кС. Цей досвд у майбутньому стане в нагод й Укран при вступу до кС. Складною теоретичною проблемою визначення напря-мв фнансово конкуренц мж кранами квросоюзу, оскльки фнансове законодавство ц органзац направлене на зменшення фнансових вдмнностей мж кранами кС, насамперед в оподаткуванн. Водночас менш розвинен крани кС, у тому числ т, як вступили до квросоюзу в 2004 р., намагаються використати вс можливост, щоб створити свом пдпримствам певн фнансов переваги на спльному ринку квросоюзу. У першу чергу це стосуться рланд, Кпру, Мальти, Словаччини, Польщ, ряду нших кран. Ц крани стараються створити пльгов умови для свох виробникв у сфер оподаткування та у зменшити х вдрахування до рзних соцальних фондв. Серед держав, як недавно вступили в кС, четврка кран Центрально квропи (так звана Вишеградська група: Угорщина, Польща, Словаччина Чехя) ближче за характером сво модел макроекономчного розвитку до традицйних соцально орнтованих економк континентально квропи, тод як Словеня, держави Балт (Литва, Латвя, Естоня) середземноморськ Кпр Мальта багато в чому прагнуть копювати досвд неолберального розвитку. Вдповдно, податков системи кран Вишеградсько групи мають значну фскальну орнтацю, тод як податкова полтика шести нших "новобранцв" кС ма досить лберальний характер, бльшою мрою стимулю пдпримницьку активнсть. Так обставини ведуть до того, що конвергенця нацональних податкових систем, здйснювана в процес мжнародно податково конкуренц першорядна для кран неолберально орнтац. Для соцальних ринкових господарств вдалшим варантом конвергенц мжнародна податкова координаця, в рамках яко усуваються негативн фнансов наслдки скорочення функцй держави в економц. Як зазначають експерти, розширення кС сприяло стотному збльшенню в табор прихильникв процесу податково конкуренц, що вдстоюють право на здйснення лберально податково полтики, застосування помрних податкових ставок. Цкаво, що досвд рланд - невелико, периферйно спочатку обдлено основними чинниками виробництва крани, що досягла до кнця XX ст. стотного прогресу в економчному розвитку завдяки чткй реалзац постулатв економки пропозиц, служить для кран Балт Словен наочним прикладом того, наскльки важливими стають у нацональнй стратег розвитку податков чинники. Наявн в кранах кС вдмнност у сфер корпоративного й ндивдуального прибуткового оподаткування, а також у сфер стягування акцизв, у наш час неабиякою мрою нцюють мжнародну податкову конкуренцю на диному вропейському економчному простор, наслдки яко неоднозначними. У середньому по кС-15 по 10 державах, що недавно вступили в кС, рзниця мж податком на прибуток пдпримств (ППП), становить близько 10 вдсоткових пунктв. Таким чином, податков умови ведення бзнесу в кранах - новобранцях кС виявляються кращими, нж в кС-15. Так обставини одню з головних причин перебазування пдпримств з кран кС з надмрним рвнем податкового тягаря до держав Центрально квропи, як недавно вступили в Спвтовариство. Так, у 2004 р. близько 45 % нмецьких промислових компанй планували перенести сво потужност за кордон через високий рвень податкових витрат (у ФРН ефективна ставка ППП максимальною для кС - 38,3 % , оскльки тут одн з найвищих у свт соцальн податки збори, що збльшують трудов витрати). Згдно з розрахунками аудиторсько компан "Ernst & Young", загальний рвень оподаткування нмецько компан, що провадить бзнес з використанням зарубжних дочрнх структур, становитиме: 15,4 % для дяльност на територ Литви, 24,5 - в Угорщин, 29 - у Польщ й 31,9 % у Чех. Разом з низьким рвнем базово ставки ППП держави, що недавно вступили в кС, гарантують стотн податков пльги пдпримцям. Так, на Кпр до кнця 2005 р. прибуток мжнародних компанй обкладався за зниженою ставкою 4,25 % . Словеня Чехя гарантують "десятирчн податков" канкули для заново створених пдпримств. Латвя, Литва Мальта зменшують базову ставку ППП на деклька вдсоткових пунктв для компанй з пльговим податковим статусом. Таким чином, псля розширення кС з старих членв Спвтовариства лише рландя зберга свою високу мжнародну податкову конкурентоспроможнсть. ншим кранам угруповання кС-15 необхдно зважати на змну умов податково конкуренц в регон приступити до модернзац свох нацональних податкових систем у сфер оподаткування прибуткв корпорацй. Держави, як вступили в квросоюз у 2004 р., бльш конкурентоспроможними порвняно з кранами кС-15 з погляду привабливост для фскального резидентства фзичних осб. Рзниця в рвн оподаткування доходв фзичних осб становить у середньому трохи бльше 11 вдсоткових пунктв. При цьому у нових членв кС певний потенцал подальшого зниження ндивдуального прибуткового оподаткування (ПО). Так, для кран Балт (Литва, Латвя, Естоня) свордним прикладом Рося, "лнйна" ставка ПО в якй становить лише 13 %. Литва, наприклад, до вдносно малих, переважно ндивдуальних, пдпримств уже застосову ставку податку на дохд, аналогчну росйськй (13%). Таким чином, розширення квросоюзу також пдсилю податкову конкуренцю мж кранами-членами у сфер ндивдуального прибуткового оподаткування. У цьому питанн для Украни показовим досвд Словаччини, яка на початку XXI столття кардинально змнила свою нвестицйну полтику, що дало й змогу не тльки прискорити темпи розвитку економки, а й вступити в 2004 р. до квропейського Союзу. Цього могло б не статися, якби при влад залишились прибчники В. Мечара (Рух за демократичну Словаччину), як проводили популстську економчну полтику. Водночас команда М. Дзурнди (Сло-вацький демократичний християнський союз) за два чоти-рирчн термни при влад (1999Ч2006) так змнила нвес-тицйну полтику, що це дало привд усм дослдникам постсоцалстичних економк заговорити про "словацьке економчне диво". нвестицйний бум у Словаччин значною мрою був викликаний упровадженням диного податку на прибуток як для фзичних, так для юридичних осб у розмр 19 %. ноземн нвестори позитивно оцнили ц та нш нововведення, вклавши в економку Словаччини близько 11 млрд дол. Це, з одного боку, сприяло створенню нових робочих мсць стрмкому пдвищенню зарплат, хоча з ншого боку, в кран було урзано багато соцальних програм, що призвело до програшу парт М. Дзурнди на виборах 2006 р. Для Украни важливо взяти до уваги й нший чинник прискореного нвестицйного розвитку Словаччини. У цй кран нвестицйний клмат у першому десятирчч XXI ст. був найкращим у регон, що привело до переорнтац ноземних нвестицй з Угорщини, Польщ, Чех, кран Балкан у Словаччину (особливо - у сферу автомоблебудування). Сьогодн Словаччина займа перше мсце серед автовиробникв за показником клькост автомоблв, що виробляються на тисячу жителв. Серед непрямих податкв зборв найважливше значення в кС належить ПДВ - типовому вропейському податку, свордному унверсальному акцизу, що став найефективншим нововведенням у фнансовй полтиц практиц останньо третини XX ст. Тому вдмова вд цього податку в Укран, як це прогнозують деяк вдом полтики, була б великою помилкою. Мж старими новими членами кС у сфер стягування ПДВ набагато менш диспропорц в характер податкового тягаря, нж у сфер прибуткового оподаткування. Так, вдмнност мж усередненою ставкою ПДВ для кС-15 10 нових кран-членв становлять десят частки вдсоткового пункта. Якщо характеризувати ставки акцизв у кС-25, то слд звернути увагу на помтн диспропорц мж старими новими членами квросоюзу. Так, акцизи на немцн алкогольн напо становлять лише 0,09 вро за лтр у Чех, Латв на Мальт проти 1,43 вро за лтр у Фнлянд. У свою чергу, акциз у вартост стандартно пляшки мцного алкогольного напою мсткстю 0,7 л становить 1,68 вро на Кпр та 15,41 вро в Швец. Така рзка диференцаця акцизв стимулю активний туристичний бзнес з метою експорту пдакцизних товарв (переважно алкогольних напов, тютюнових виробв бензину) з кран з низьким рвнем непрямих податкв у держави кС, що стягують пдвищен акцизи. Значна частка населення прикордонних з кС регонв Украни також використову цей факт для нелегального ввезення зазначених товарв до квросоюзу. Розширення кС сприяло посиленню мжнародно податково конкуренц в регон, подливши дине нтеграцйне угруповання на крани з високим рвнем податкового тягаря (переважно стар крани кС) держави, що використовують так званий податковий демпнг для залучення зарубжних нвестицй квалфкованих фахвцв (рландя десять нових членв квросоюзу). Примтно, що саме рландський досвд реалзац ефективно податково полтики в стил постулатв економки пропозиц прикладом для розробки нацонально податково стратег нових членв кС. Проте "податковий демпнг", що характеризуться перш за все низьким рвнем ставок ППП, а також певними пльгами в ндивдуальному оподаткуванн на прибуток, завда на думку експертв, певного збитку усьому спвтовариству, оскльки стимулю на диному вропейському економчному простор не тльки добросовсну, а й згубну податкову конкуренцю. Головна вдмннсть останньо поляга у створенн подвйних стандартв нацонально податково полтики, вдповдно до яких нерезиденти одержують велик податков переваги порвняно з резидентами. Подбн обставини пдштовхують нацональн компан кран з високим рвнем податкв до перебазування трудомстких виробництв у низькоподатков юрисдикц, що погршу ситуацю на ринку прац кС-15. На думку експертв, необхдне подальше зближення на-цональних податкових законодавств кран - членв кС-25, що припуска унфкацю методик пдрахунку податково бази наявних податкових пльг, вирвнювання ставок основних прямих непрямих податкв. У наш час податкова полтика, що реалзуться в 10 нових членах кС, серйозною перешкодою для х участ в зон вро. Рч у тому, що провдн економки квросоюзу (зокрема Нмеччини, Франц та тал), що страждають вд надмрного оподаткування вд "податкового демпнгу" з боку нових членв кС, можуть блокувати ршення щодо розширення зони вро за рахунок майбутнього переходу десяти нових кран кС на вро. Сьогодн з новими пропозицями про тактику вропейсько податково гармонзац (координац) виступили Нмеччина Франця. Ц крани хотли б додати процесу податково гармонзац демократичного характеру, включивши вдповдн роздли про принципи дино податково полтики кС у нову вропейську конституцю. Зокрема передбачаться ухвалення сумсних ршень у сфер координац податково полтики в кС шляхом отримання квалфковано бльшост голосв кран - членв Спвтовариства з вдмною можливост накладення вето незгодними кранами. З цю метою передбачаться фксаця допустимих мнмальних максимальних податкових ставок у кранах, що недавно вступили в кС, для того, щоб останн не змогли надал знижувати сво без того помрн прям непрям податки. У сьогодншнх умовах значну роль у фнансовй конкуренц мж кранами кС починають вдгравати цни на газ всередин крани та частка оподаткування в цнах на газ. У перод з счня 2005 до счня 2006 р. цни на газ для приватних споживачв у кС-25 пдвищилися в середньому на 16 % , а цни на газ для промисловост зросли на 33 % . Протягом цього ж пероду цни для приватних та промислових споживачв у кС-15 зросли в цлому на 34 92 % вдповдно. Пдвищення вдбувалося так: значне зростання в 2000 р., чотири роки вдносно стабльних цн подальше рзке збльшення в 2005 р. За той самий перод цни на сиру нафту зросли вдвч. Частка оподаткування в цнах на газ значно рзнилася залежно вд крани кС: вд близько 5 % - у Португал, Великй Британ та Люксембурз до бльш як 40 % - у Дан (56 %) й Швец (43 %). Податкова полтика обов'язковим елементом для всх кран - членв квропейського Союзу прийняття певних ршень у цй сфер одню з кран може мати наслдки не тльки в цй кран, а й у сусднх державах. У межах дино ринково системи квропейського Союзу, на думку кервництва кС, крани-члени повинн працювати разом над виробленням дино податково полтики, а не шукати рзних шляхв формування. Фнансова конкуренця серед кран квропейського Союзу проявляться не тльки у сфер оподаткування, а й у соцальнй полтиц, оскльки нов крани кС (10 кран) стараються знизити видатки на соцальний захист, зменшуючи тим самим нарахування на фонд оплати прац^а доходи пдпримств. Так, наприклад, Латвя знизила нарахування на фонд оплати прац пдпримств до 20 %, а в Укран вони становлять 40 %. Стар члени кС розглядають це як чинник демпнгу з боку Польщ та ряду нших "нових" членв кС, насамперед Нмеччина, соцальна полтика яко перетворилася на гальмо розвитку нмецько економки зростання курсу вро. На це звертають увагу як нмецьк дослдники проблем вронтеграц, так вчен нших розвинутих кран. Враховуючи зазначен тенденц неможливсть швидко наблизити податков системи бльшост "старих" "нових" членв кС до нмецько системи, влада ФРН змушена поступово скорочувати соцальн пльги (всередин крани), зменшуючи таким чином податкове навантаження на доходи фзичних юридичних осб ("Програма - "Агенда 2010"). В ншому раз нмецька економка - локомотив кС - перетвориться у неконкурентоспроможну не тльки порвняно з американською, а й з економками деяких "нових" членв кС. Передусм це стосуться зменшення деяких пльг для пенсонерв безробтних, як тривалий час не можуть знайти роботу. У найближч роки в Нмеччин доведеться також провести дуже непопулярн, але необхдн реформи й стосовно охорони здоров'я та системи пльг для смей з дтьми, оскльки населення крани дуже швидко стар (у зв'язку з зростанням тривалост життя). Якщо у 1950 р. громадян вком до 20 рокв було вдвч бльше, нж тих, кому за 59, то в 2050 р. спостергатиметься протилежна тенденця: старших людей буде вдвч бльше, нж молодих. Середня тривалсть життя у ФРН нин становить близько 81 року для жнок та близько 75 рокв для чоловкв. Крм того, в Нмеччин серйозно заговорили про "вйну поколнь" - молодь працююче населення вже не дуже хочуть вдраховувати надзвичайно велик внески на рзн види соцального страхування, оскльки ц кошти переважно витрачаються на сьогодншнх пенсонерв, яких ста дедал бльше, а дтей народжуться все менше. Вдповдно, як вважають бльшсть опитаних, у момент виходу на пенсю сьогодншня працююча молодь буде мати набагато грш умови життя, нж сьогодншн пенсонери. Тому молоддю й ставиться питання про резервування коштв соцальних фондв на тривалу перспективу зменшення соцальних виплат з бюджету певним категорям населення, як могли б сам заробити на себе. Дуже гострою в ФРН, як у Франц, Великй Британ, тал, ста проблема ефективност допомоги см'ям з дтьми, оскльки на отримання значно частини ц допомоги претендують переселенц з колишнх соцалстичних кран, бженц, вихдц з кран, що розвиваються, в см'ях яких багато дтей. Нмецьк см' майже не отримують ц допомоги, оскльки дтей в хнх см'ях мало(1Ч2), а доходи бльшост смей перевищують порогов значення для отримання допомоги на дтей. Все це виклика незацкавленсть працюючого населення Нмеччини робити внески на соцальне страхування, адже значна частина допомоги на дтей де не в см' нмецьких громадян. Звдси - вимоги щодо обмеження рзних видв допомоги (у т. ч. й на дтей) для тих, хто не грома-дянином ФРН, та обмеження в'зду до крани ммгрантв. Подбн вимоги ставляться не тльки у ФРН, айв нших "старих" членах кС, на що уряди цих кран змушен вд-повдним чином реагувати. В останн роки значно ускладнили в'зд ммгрантв у сво крани Скандинавськ крани, Ндерланди тощо. Рано чи пзно з подбними тенденцями доведеться зткнутися й Укран, оскльки за умов глобалзац серед ммгрантв до нашо крани великою буде частка вихдцв з мусульманських азатських кран, серед яких домнують багатодтн см'. Водночас Укран доцльно оптимзувати соцальн видатки поетапно, починаючи з високозабезпечених. Лберальн держави енергйно розпочали регуляцю практику зменшення заробтно плати, щоб залучити глобальн нвестиц у створення робочих мсць з низькою оплатою прац, що також можна розглядати як елемент фнансово конкуренц мж кранами. Прихильником ц стратег виступають США, як вдкрили сво кордони для низькооплачуваних працвникв з кран третього свту. У кранах з консервативно-корпоратистською економкою (наприклад у Нмеччин) лквдували робоч мсця у непро-дуктивних секторах фактично обрали стратегю безробття та зростання, за яко кошти нвестують у високопродуктивн фрми. Це, природно, призводить до розшарування суспльства, хоча свдчить про поступове пристосування старих членв кС до фнансово конкуренц в рамках кС. Подбн процеси вже вдбуваються у "нових" членах кС, а також будуть характерними для Украни при вступ до Свтово органзац торгвл (СОТ), оскльки значне безробття очкуться передусм у вугльнй промисловост та сльському господарств. Ц галуз найменш конкурентоспроможними через низьку продуктивнсть прац поки захищаються надвисокими ввзними митами, як Укран доведеться скасувати при вступ до СОТ. Природно, що наша крана не витрима фнансово конкуренц в цих галузях з кранами кС. Виходом з тако ситуац, на думку деяких зарубжних дослдникв, можуть бути два варанти дй, як треба врахувати й в Укран. Перший - це дотримання стратег низьких ставок заробтно плати, низьких соцальних витрат та нервност, що сприя виживанню в умовах фнансово конкуренц серед кран квропи. Другий - це нвестування у полтику добробуту, яка дасть виграш у продуктивност прац, але призведе до значного безробття. Ймоврним результатом обох варантв буде розшарування робочо сили як у свтовому масштаб, так в межах одн крани. Тому предметом серйозних дискусй у кранах кС останнми роками стали альтернативн стратег соцально полтики у сфер пдтримання рвня доходв, хоча не вс вони вдповдають умовам фнансово конкуренц мж кранами кС. Загалом треба пам'ятати, що нацональну соцальну полтику , вдповдно, фнансову конкуренцю дедал бльше визначають глобальна економчна конкуренця та мжнародн органзац. За свою суттю нацональна економчна полтика набува виразнших транснацональних ознак, тепер слд розглядати як глобальний перерозподл ресурсв, соцальне регулювання, соцальне забезпечення нових можливостей. Деяк крани квропейського Союзу у фнансовй конкуренц з ншими кранами кС активно використовують мграцю з нових кран квросоюзу, де заробтна плата значно нижча, нж у певнй кран. Тим самим вдаться стримувати зростання зарплати для працвникв - громадян ц крани, що позитивно вплива на фнансовий стан пдпримств. Особливо активно цей механзм застосовуться у Великй Британ, рланд, а також його почали використовувати у Швец, куди активно мгрують працвники з Схдно квропи. У статт британського журналу "The Economist" наводять слова Джона Денхама, який стверджу, що в результат ммграц схдних мгрантв заробтна плата будвельникв у Саутгемптон знизилася вдвч. 80 % офцйно зарестрованих трудових мгрантв заробляють за годину вд 4,5 (8,5 дол.) до 6 фунтв стерлнгв. Серед британських робтникв частка тих, хто отриму менше 6 фунтв за годину, не перевищу 20 %. Крм того, рзко скоротилися над уряду працевлашту- вати тих британцв, котр зараз одержують рзн допомоги. Адже складно уявити соб роботодавця, який вддасть перевагу не молодому енергйному поляку, готовому трудитися за мнмальну плату, а лтньому британцю, котрий протягом п'яти рокв одержував пенсю у зв'язку з нвалднстю, пов'язаною з психчними розладами. Присутнсть польських робтникв корисна для британсько економки, що сприя зниженню зростання заробтно плати й утриманню нфляц на рвн ниншнх 2,5 %. 2007 р., псля вступу до кС Румун Болгар, очкуться поява на британському ринку прац 160 тис. вихдцв з цих кран. У свою чергу Польща зараз пом'якшу обмеження для укранських ммгрантв, у т. ч. для того, щоб заповнити ваканс, як виникли в результат емграц власно молод. Польща послабила обмеження вдносно працвникв з нших частин Схдно квропи, а також з Туреччини, з метою усунути брак робочо сили в певних галузях, пов'язаний з вдпливом польських робтникв до кран квропейського Союзу. Як повдомля укранська служба Б-Б-С, Мнстерство прац Польщ оголосило, що сльськогосподарським робтникам з Рос, Блорус й Украни вдтепер не будуть потрбн дозволи на роботу, коли вони прибуватимуть на сезонн роботи строком до трьох мсяцв. Вдповдно до заяви мнстерства громадяни Туреччини, що працювали на легальнй пдстав в Польщ протягом щонайменше чотирьох рокв, вдтепер не будуть зобов'язан продовжувати сво дозволи на роботу. Все це говорить про необхднсть пристосування й Украни до умов фнансово конкуренц у кранах квросоюзу, оскльки певн проблеми крани кС будуть виршувати за рахунок кран-сусдв, у тому числ й Украни, як це, примром, почина робити Польща. |
|
| << Предыдушая | |
| = К содержанию = | |
Похожие документы: "11.4. Необхднсть урахування в Укран ^ и Х ХХ ХХХ особливостей фнансово конкуренц серед кран квропейського Союзу" |
|
|