Банковское дело / Доходы и расходы / Лизинг / Финансовая статистика / Финансовый анализ / Финансовый менеджмент / Финансы / Финансы и кредит / Финансы предприятий / Шпаргалки Главная
Финансы
Финансы
| М.. КАРЛН. ДЕРЖАВН ФНАНСИ УКРАпНИ, 2008 | |
8.3. Суть фнансово-економчно безпеки державного пдпримства |
|
|
Висока кримналзаця сучасного суспльства рзко загострила проблему забезпечення фнансово-економчно безпеки переважно бльшост державних суб'ктв госпо-дарювання втчизняно економки. Виникла потреба в ме-ханзм моблзац й оптимального управлння корпора-тивними ресурсами суб'ктв господарювання для захисту здйснюваного ними бзнесу вд протиправних намагань зловмисникв. Вагомий внесок в нтерпретацю виршення рзних аспектв зазначено проблеми зробили прац втчизняних учених публциств. Економчна безпека пдпримства - це такий стан корпоративних ресурсв пдпримницьких можливостей, за якого гарантуться найбльш ефективне хн використання для стабльного функцонування та динамчного науково- технчного й соцального розвитку, запобгання внутршнм зовншнм негативним впливам. Серед функцональних складових належного рвня економчно безпеки фнансова складова вважаться провдною та виршальною, оскльки за ринкових умов господарювання фнанси двигуном будь-яко економчно системи. У процес забезпечення фнансово безпеки спочатку оцнюються загрози економчнй безпец державного пдпримства, що мають правовий характер включають: внутршн негативн д (неефективне фнансове планування та управлння активами; малоефективна ринкова стратегя; помилкова кадрова цнова полтика); зовншн негативн д (спекулятивн операц на ринку цнних паперв; цнова та нш форми конкуренц); форс-мажорн обставини (стихйне лихо, страйки, вйськов конфлкти) та обставини наближен до форс-ма- жорних. У процес оцнювання поточного рвня забезпечення фнансово складово пдлягають аналзу: фнансова звтнсть результати роботи пдпримства - платоспроможнсть, фнансова незалежнсть; конкурентний стан пдпримства на ринку - частка ринку, якою волод суб'кт господарювання; рвень засто-совуваних технологй та менеджменту; ринок цнних паперв пдпримства. У сучасних умовах важливою передумовою економчно безпеки державних пдпримств його екологчна безпека. Останню можна оцнити за допомогою так званих екологчних паспортв. В Укран потрбен закон про екологчн паспорти. Вс пдпримства мають бути паспортизован. Ще 17 рокв тому розпочалася активна робота з екологчно паспортизац пдпримств Украни, яка тривала клька рокв у всх союзних республках. Початок ц роботи поклала постанова Верховно Ради СРСР "Про невдкладн заходи з екологчного оздоровлення крани" вд 27 листопада 1989 р. Передбачалося протягом 1990Ч1991 рр. провести екологчну паспортизацю всх дючих пдпримств екологчно небезпечних об'ктв, за резульатами яко розробити конкретн плани оздоровлення екологчно обстановки. Аналогчн ршення були ухвален за всм рархчним ланцюжком органв державного управлння, до обласного рвня. 1. Певною мрою ця дяльнсть була спробою створити в умовах планово економки СРСР певний аналог ринкового механзму, що здобував у цей час дедал бльше визнання на Заход у форм створення систем екологчного менеджменту й аудиту - СЕМА. Впровадження СЕМА на пдпримствах давало компаням низку конкурентних переваг та можливсть отримання подвйно вигоди: екологчно й економчно. Перший етап упровадження СЕМА полягав у проведенн екологчного обстеження виробничого об'кта, що й стало аналогом радянсько паспортизац пдпримств. Але завдання створення СЕМА в СРСР не ставилося. 1990 р. було прийнято державний стандарт СРСР ГОСТ 17.00.04Ч90 розроблено методичн вказвки щодо заповнення та ведення екологчного паспорта промислового пдпримства (ЕППП). З х використанням протягом двох рокв було паспортизовано бльшсть пдпримств Украни. Особливу увагу при цьому придляли контролю якост заповнення ЕППП, яка, внаслдок вкрай обмежених термнв проведення ц роботи недостатньо квалфкац бльшост виконавцв, залишалася дуже низькою. Це й стало одню з причин висновку, зробленого Мнприроди Украни, про недоцльнсть продовження ц роботи, про що було сповщено вс зацкавлен сторони. Головне, що ЕППП, як з'ясувалося, няк не впливав на виробничу дяльнсть пдпримства. Дан ЕППП це не лише тонни викидв, скидв та нш важлив й потрбн показники екологчно характеристики, а й оцнювання класу екологчно небезпеки (ЕН) пдпримства, його впливу на оточення. Наприклад, найнебезпеч- нш пдпримства отримали перший клас ЕН, менш небезпечн - другий тощо, так, до четвертого класу - цлком екологчно безпечного. 257 Це потрбно, щоб стимулювати пдпримства до вжиття дйових заходв щодо зниження класу ЕН, а отже, шкдливого впливу на природу. А для цього треба законодавчо запровадити пдвищувальн коефцнти до тарифв зборв за забруднення довклля залежно вд класу ЕН. Чим небезпечнше пдпримство, тим вищий скоригований коефцнтом тариф, а отже плата за забруднення. 9 7-660 Забезпечення фнансово-економчно безпеки одним з основних принципв нормального функцонування пдпри-мства, реалзаця якого передбача використання ком-плексного науково-практичного системного пдходу. Головний його змст - це виявлення й усунення зовншнх внутршнх загроз. Тому кожне пдпримство ма розробляти власну комплексну систему забезпечення фнансово- економчно безпеки. Дяльнсть щодо забезпечення безпеки на пдпримств спрямована на конкретн об'кти здйснються за допомогою особливих засобв та методв вдповдно до визначених принципв. Вона тсно пов'язана з дяльнстю всх функцональних ланок пдпримства ма здйснюватися комплексно. Головна роль у цьому процес належить служб безпеки. Фахвц служби безпеки покликан вдстежувати економчну ситуацю на пдпримств, у його внутршньому та зовншньому середовищ, вчасно реагувати на небезпечн, ризиков ситуац й загрози. Враховуючи те, що Украна належить до 6-о категор держав за рвнем кримнальност (максимальний - 7-й), виклика здивування той факт, що до цього часу велик компан, як зводять систему сво безпеки лише до охо- ронно-режимно дяльност. В деал СБ повинна виршувати набагато ширший спектр питань, починаючи вд переврки працвникв, що влаштовуються на роботу, закн-чуючи протидю кримналу. Досвд показу, що витрати на утримання такого пдроздлу цлком виправдан. До складу служби безпеки, як правило, входять чотири пдроздли: нформацйно-аналтичний, оперативний, охоронний технчний. Специфка кожного з них у наявност рзнопрофльних спецалств. Однак, наприклад, добр працвникв у вддл забезпечення нформацйного захисту чи охорони сьогодн в Укран складностей не виклика. Проте виявилося, що знайти професйного кервника внутршньо служби безпеки досить непросто. нод, замсть органзац власно СБ, краще (виходячи з завдань, особливостей бачення бзнесу та н.) вдатися до послуг зовншнх агентств. |
|
| << Предыдушая | Следующая >> |
| = К содержанию = | |
Похожие документы: "8.3. Суть фнансово-економчно безпеки державного пдпримства" |
|
|