Банковское дело / Доходы и расходы / Лизинг / Финансовая статистика / Финансовый анализ / Финансовый менеджмент / Финансы / Финансы и кредит / Финансы предприятий / Шпаргалки Главная
Финансы
Финансы
| М.. КАРЛН. ДЕРЖАВН ФНАНСИ УКРАпНИ, 2008 | |
6.3. Реформування системи податкових пльг |
|
|
Сьогодн у законодавчому пол Украни налчуться 387 податкових пльг, якими у 2004 р. користувалися 101 тис. суб'ктв господарсько дяльност (у 2005 р. - 91 тис.). Багато це чи мало? Вдповсти на це запитання складно. Нещодавн под показали, що пльги, запроваджен на основ корупцйних нтересв, можуть завдати вдчутно шкоди економц держави й суспльству. Тому на позитивну оцнку заслугову кардинальна ревзя територальних пльг за вльними економчними зонами територями проритетного розвитку, але не х повне скасування. За попереднми даними Мнстерства фнансв Украни, за 2004 р. з 500 суб'ктв господарювання, що працювали у ВЕЗ ТПР, абсолютна бльшсть не виконала первинних умов реалзац нвестицйних проектв, пд як держава надавала податков пльги. з обцяних 104 тис. нових робочих мсць було створено тльки 52 тис. Причому вартсть робочого мсця пдпримства у "податкових зонах" була удвч дорожча, нж у середньому по Укран. До державного бюджету надйшло лише 19 % вд суми задекларовано до сплати податкв "пльговиками". Податкових пльг держава надала на 8,4 млрд грн, тод як реально через ВЕЗ та ТПР в Украну надйшло лише 3,31 млрд грн нвестицй. Вплив пльг для ВЕЗ ТПР на бюджет показано в табл. 6.1. У рзних кранах дйсно створювалися спецальн зони й у багатьох (приблизно в сотн) функцонують до цього часу. Однак вони були залишаються лише одним з нстру- Таблиця 6.1. Оцнка впливу на бюджет надання пльг у ВЕЗ ТПР Показник 2003 р. 2004 р. 2005 р. (прогноз у раз снування пльг) 2006 р. (прогноз у раз снування пльг) 2007 р. (прогноз у раз снування пльг) 2008 р. (прогноз у раз снування пльг) ВВП, млрд грн 267,3 345,1 384,3 424,7 512,5 572,3 Пльги у ВЕЗ ТПР, млрд грн 1,89 4,69 1,85 9,3 11,22 12,53 Частина пльг у ВВП, % 0,71 1,36 2,19 2,19 2,19 2,19 ментв комплексно полтики держави, спрямовано на розвиток економки. Наприклад, шляхом створення тако зони може стимулюватися експорт певно продукц одночасно з збльшенням зайнятост в проблемному район. Однак, як правило, така зона не тльки нбито огороджена парканом з колючим дротом не митною територю крани, а й розташована так, що вивезти н готову продукцю, н комплектуюч до не на "велику землю" без проходження митних процедур неможливо. Це може бути частина аеропорту, морського порту т. н. До того за кордоном досить не однозначне ставлення до цих зон результатв х функцонування. З одного боку, багато кран - членв кС використовують цей нструмент, з другого - дин економчн правила квросоюзу не передбачають снування податкових преференцй для окремих об'ктв господарювання чи територй. У деяких кранах, наприклад у Великй Британ, СЕЗ створювались у рамках спецально регонально полтики, метою яко був розвиток вдстаючих, депресивних районв. Крм того, в кранах Захдно квропи з успхом функцонують науково-технологчн зони. Ще в 1985 р. у Ндерландах ФРН було вдповдно 45 50 технопаркв. У Великй Британ х майже 25, вони забезпечують робочими мсцями 18,4 тис. осб. В Япон 20 технополсв, найбльший з яких - "Цикуба" (145 тис. осб). з початку 1990-х рокв у морських портах, а також в мжнародних аеропортах Япон почали створювати вльн зовншньоторгов зони, як стимулювали експорт залучали зарубжних нвесторв. У кранах Аз, Африки Латинсько Америки найбльше поширення отримали експортно- виробнич зони (ЕВЗ), з яких усю вироблену продукцю вивозять на зовншн ринки. Часто так зони мають анклав - ний характер. Найбльше таких вльних зон у Кита. Тут вони виконують роль експериментальних ринкових полгонв. Формування СЕЗ у Кита почалось наприкнц 1970-х рокв вдбувалось у клька етапв. Зараз в КНР д п'ять СЕЗ (Шеньчжень, Шаньтоу, Чжухай, Сямень о. Хайнань), 14 приморських мст Китаю отримали статус вдкритих, а в 1990-х роках був створений вльний економчний район Пудун (Шанхай). Важливо зазначити, що у свтовй практиц, на вдмну вд укранського досвду, податков пльги не диним, а часто не основним стимулом для розвитку СЕЗ. До реч, у свтовй практиц вдомо чимало випадкв, коли зони не виправдовували очкувань, завдаючи серйозних збиткв. Крм Украни повнстю провалилися спроби створення СЕЗ в Сенегал, Лбер, Шр-Ланц, Гватемал. Складною проблема пльг малим пдпримствам та фзичним особам - пдпримцям. Станом на 1 квтня 2005 р. ситуаця була такою. Кльксть зарестрованих як платники податкв фзичних осб-пдпримцв становила 1708,6 тис., з них фактично сплачували податки 1505,2 тис. осб. Юридичних осб, як використовували спрощену систему оподаткування, було зарестровано 121,7 тис. За всма видами податкв, що х сплачували ц дв категор платникв, тльки у квартал 2005 р. до бюджету надйшло 973,6 млн грн, або 6,3 % усх доходв. Попри вдносно незначну роль малого бзнесу у формуванн бюджетних фондв, дуже важливо домогтися позитивного перелому саме тут, оскльки в малому бзнес задяна вдносно велика кльксть населення: у 2004 р. на пдпримствах (юридичн особи), що користувалися спрощеною системою оподаткування, працювало понад 1 млн осб; фзичн особи - пдпримц надали робоч мсця для 772 тис. громадян. 1. Систему пльг для малого бзнесу доцльно будувати за запропонованою В. Ревуном схемою: а) пльги за непрямими податками не надаються; ПДВ, акцизи, мита мають оплачувати вс на рвних умовах, в ншому раз бльшсть структур малого бзнесу втягуються у фктивн схеми, а бюджет недоотримуватиме значн суми доходв; б) доходи, що залишаються в розпорядженн структур малого бзнесу псля виплати заробтно плати на рвн не менше прожит- нового мнмуму сплати соцальних податкв, повнстю або частково звльняються вд податкв (це положення в частин заробтно плати може не поширюватися на мал пдпримства, де зайнят виключно члени одн см', без права залучення працюючих з сторони); в) додатково отри-ман доходи мають бути спрямован на розширення пдпри-мницько дяльност, придбання нового обладнання, технки та вдповдно нерухомост. Доцльно пдняти планку вартсних оцнок малого бзнесу (1 млн грн рчно виручки на 50 працюючих на малому пдпримств 500 тис. грн рчно виручки на десять працюючих у пдпримницькй структур фзично особи). Нин мале пдпримство ма право на податков пльги за умови, що на одного працюючого припадатиме не бльше 1667 грн мсячно виручки. У нашй молодй незалежнй держав ще недостатньо налагоджено контроль суспльства за доходами фзичних осб, як мають пльги. Як результат, масове ухилення вд сплати податкв, отримання незаконних пльг, у тому числ тими, хто у власност ма майно на значн суми (клька машин, квартир тощо). З огляду на вс обставини, доцльно запровадити податки з помрними ставками на майно, наявнсть якого свдчить про перевищення суспльно визнаного середнього рвня життя. Нижче зазначеного рвня сьогодн живуть 70Ч75 % громадян Украни. Тому доречно говорити про податок на майно як податок на багатих. Запровадження майнових податкв на таких засадах забезпечить стотний прирст доходв бюджету, не зачпаючи малозабезпечених верств населення. 193 На наш погляд, було б доцльно застосувати такий механзм оподаткування доходв громадян: 10 % з доходу в розмр до двох прожиткових мнмумв, 13 % з доходу в розмр до трьох прожиткових мнмумв; 15 % з доходу в розмр бльше трьох прожиткових мнмумв. |
|
| << Предыдушая | Следующая >> |
| = К содержанию = | |
Похожие документы: "6.3. Реформування системи податкових пльг" |
|
|