Geum.ru

 

Банковское дело / Доходы и расходы / Лизинг / Финансовая статистика / Финансовый анализ / Финансовый менеджмент / Финансы / Финансы и кредит / Финансы предприятий / Шпаргалки Главная Финансы Финансы
М.. КАРЛН. ДЕРЖАВН ФНАНСИ УКРАпНИ, 2008

7.6. Недержавн пенсйн фонди в Укран
В усьому свт важливою складовою фнансового ринку недержавн пенсйн фонди (НПФ). В Укран вони тльки починають розвиватися.
До прийняття Закону Украни "Про недержавне пенсйне забезпечення", який почав дяти з 1 счня 2004 р., практично не було прямих законодавчих актв, як регулювали хню дяльнсть. Державною комсю з регулювання ринкв фнансових послуг (Держфнпослуг) до первинно бази недержавних пенсйних фондв було внесено лише 55 ор-ганзацй, котр були зарестрован як недержавн пенсйн фонди, з яких фактично функцонувало тльки 22. На кнець 2004 р., за даними Держфнпослуг, в Укран було зарестровано 5 недержавних пенсйних фондв, створених ще до набрання чинност Закону "Про недержавне пенсйне забезпечення" як були реорганзован вдповдно до вимог цього закону. Як фнансов установи було зарестровано 13 недержавних пенсйних фондв, а лценз на провадження дяльност з адмнстрування пенсйних фондв отримали 27 установ. Тобто недержавн пенсйн фонди тльки створюються, х активи ще незначн, вони недостатньо охоплюють потенцйних учасникв.
Слабксть укранських недержавних пенсйних фондв активно використовують страхов компан, зокрема йза- рубжн, як через свох представникв залучають у сво пенсйн проекти заможн верстви населення Украни, залишаючи недержавним пенсйним фондам нашо крани сектор середньо- малозабезпечених громадян. Громадяни, як правило, не довряють цим фондам, а бльшсть з них просто не мають належних доходв для участ у недержавному пенсйному страхуванн. Тому держава повинна продумати систему стимулв, щоб змнити вказану ситуацю.
Сьогодн багато фахвцв узагал сумнваються в готовност страхового ринку до надання послуг довчного страхування пенс як одн з найскладнших фнансових послуг. На хню думку, достоврнсть втчизняно демографчно статистики й актуарних розрахункв залиша бажати кращого, так само як досвд страхових компанй у здйсненн нвестицйних операцй (про що свдчать дан звтност страхових компанй структура хнх нвестицйних портфелв).
На вдмну вд банкв, як для поступового накопичення пенсйних внескв створили дочрн пенсйн фонди й у такий спосб вдокремили пенсйн активи вд активв банку (а отже, й вд ризикв, пов'язаних з його дяльнстю), страховики послдовно лобюють надання м права самостйно здйснювати накопичення та виплату пенсй на визначений строк, називаючи це особливим видом страху-вання.
Державна комся з регулювання ринкв фнансових послуг пдготувала проект змн до законв "Про страхування" та "Про недержавне пенсйне забезпечення", як фактично забороняють участь страхових компанй у проведенн недержавного пенсйного страхування. Проти цього активно виступають страхов компан, оскльки недержавне пенсйне страхування у 2005 р. почало активно розвиватися. Якщо на 1 березня 2005 р. НПФ збрали всього 3,2 млн грн, то 1 липня 2005 р. ця цифра вже дорвнювала 14,1 млн грн. З отриманням вдповдних лцензй на кнець 2005 р. в Укран мало працювати близько 60 НПФ, тод як на 1 серпня 2005 р. х було 24. За оцнками фахвцв Держфнпо- слуг до кнця 2005 р. НПФ мали збрати внескв на суму близько 100 млн грн. У найближч 3 роки НПФ (за рзними оцнками) можуть збрати вд 0,5 до 1,5 млрд грн. При проходженн Закону "Про обов'язкове пенсйне забезпечення окремих категорй громадян" через Верховну Раду Украни НПФ можуть збрати до 7 млрд грн.
Для корпоративних НПФ держава передбачила суттв пльги. Т кошти, як пдпримства перераховують на учасникв власного корпоративного фонду, вдносяться на валов витрати пдпримства (фрми), що да змогу зменшувати податков вдрахування. Так, дуже вигдним завдяки цьому стало створення власного корпоративного пенсйного фонду компаню "Стирол", який нарахову 3,5 тис. учасникв. Для великих пдпримств набагато вигднше створити власний НПФ, нж укладати договр з страховою компаню.
Укранська держава ввела певн податков пльги для фзичних осб, як самостйно здйснюють пенсйн (страхов) внески. Так, фзичн особи, як резидентами Украни та мають дентифкацйний номер, що самостйно перераховують пенсйн (страхов) внески, мають право на податковий кредит. У нього включаються сума витрат платника податку за власний кошт на сплату страхових внескв, страхових премй страховику-резиденту за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсйного забезпечення за пенсйним контрактом з недержавним пенсйним фондом, а також внескв на банквський депозитний рахунок, на пенсйн внески як платника податку з доходв фзичних осб та членв його см' - родичв першого рвня, яка не перевищу встановлено законодавством суми (у 2004 р. вона становила 540 грн. на мсяць). Сума, включена в податковий кредит, не може перевищувати суми доходу, отримано платником податку як заробтна плата. Тобто особи, як не найманими працвниками, не мають права на податковий кредит. Якщо платник податку (з доходв фзичних осб) не використав право на нарахування податкового кредиту за результатами звтного податкового року, то таке право на наступн податков роки не переноситься.
Проблемою те, що в чинному законодавств нема чтких правил розрахунку суми податку на доходи фзичних осб, яка належить поверненню платнику податку, що здйсню внески з недержавного пенсйного страхування.
Аналз кльксних обмежень щодо нвестування пенсйних активв НПФ свдчить про те, що укранське законодавство нада свободу вибору нвестицйно полтики недержавних пенсйних фондв. Разом з тим, хоча ц обмеження забезпечують певний рвень диверсифкац вкладень, бльшсть спецалств ставлять пд сумнв достатнсть цього рвня. Слд зважити на наявнсть лише верхньо меж обмежень, тобто вдсутнсть зобов'язання мнмального нвестування, зокрема в активи, забезпечен вдповдними майновими об'ктами.
Розвиток недержавних пенсйних фондв (НПФ) в Укран дасть змогу громадянам забезпечити соб належний рвень життя псля виходу на пенсю, перетворити НПФ у потужного нституцйного нвестора на фондовому ринку Украни, стаблзувати полтико-економчну ситуацю в нашй кран.
<< Предыдушая Следующая >>
= К содержанию =
Похожие документы: "7.6. Недержавн пенсйн фонди в Укран"
  1. 7.1. Пенсйний фонд Украни
    недержавн пенсйн фонди. Фахвцями розроблено клька сценарв проведення пенсйно реформи. За припущення, що протягом усх наступних рокв застосовуватиметься така сама ндексаця, як в 2006 р., ситуаця буде такою, як наведено у табл. 7.4. Важливо добитися зменшення витрат на проведення пенсйно реформи, у т. ч. за рахунок вжиття непопулярних заходв: пдвищення для жнок вку виходу на
  2. 10.5. Державне регулювання фнансового ринку Украни
    недержавн пенсйн фонди, нвестицйн фонди компан тощо, дяльнсть яких саме регулю ця комся. Поки в цй сфер багато невиршених проблем, що можна пояснити процесом становлення ринку фнансових послуг в Укран. Передусм це стосуться про-блеми добровльного страхування майбутнх пенсй, за що борються недержавн пенсйн фонди та страхов компан. Не все врегульовано в дяльност
  3. 2.1. Суть та функц державного бюджету
    фонди: загальний спецальний. Залежно вд спввдношення доходв видаткв бюджет може бути: збалансований, з деф-цитом, з профцитом. Дефцит бюджету виника у раз перевищення видаткв над доходами, а профцит - при перевищенн доходв над видатками. Збалансованим бюджет вважаться тод, коли обсяг витрат вдповда обсягу доходв на вдповдний бюджетний перод держава може зставляти
  4. 1.2. Державн фнанси - основа фнансово системи Украни
    фонди цльового призначення; 3) фнанси пдпримств органзацй державно та комунально форми власност; 4) державний кредит; 5) державне особисте майнове страхування. На нашу думку, проблемним включення до складу державних фнансв мсцевих бюджетв, оскльки вони самостйними згдно з законодавством Украни. Ресурси, як перебувають у розпорядженн держави, значно бльш в кранах з
  5. 2.4. Мсцев бюджети та х роль у бюджетнй систем Украни
    фонди фнансових ресурсв, призначен для реалзац завдань функцй, що покладаються на органи самоврядування. Роль мсцевих бюджетв, певною мрою, визначаться величиною валового внутршнього продукту, що перерозподляться через них. У 1992 р. через видатки мсцевих бюджетв перерозподлилося 14,5 % ВВП, у 1993 р. - 15 , у р. - 15,9 , у 1995 р. - 17,5 , у 1996 р. - 14,4 , у 1997 р. - 14,8
  6. 3.1. Кошторисне фнансування соцально сфери
    фонди); державна пдтримка громадських органзацй, н. субсид. За зазначеним кодом одержувач бюджетних коштв здйснюють тльки поточн видатки, а каптальн видатки - за кодом 2410. Бюджетн установи не можуть отримувати трансфертн платеж. Код 1320 - поточн трансферти органам державного управлння нших рвнв - це кошти, що передаються ншим бюджетам (включаючи дотац бюджетам нших
  7. 3.3. Фнансування освти
    фонди мають бути в руках вд-повдних громад. Такий закон уже пдготовлений. Виршенню гостро проблеми нформатизац школи мусить слугувати новий закон про обов'язкове вдрахування 10 % прибутку на ц потреби компанями, як займаються нформацйними технологями. До вищих навчальних закладв (ВНЗ) в Укран належать заклади освти ЧII (коледж, технкуми, училища), а також IIIЧIV
  8. 3.4. Фнансування бюджетних наукових установ
    фонди та нш некомерцйн (переважно громадськ) органзац; ндивдуальн дарувальни- ки, якими можуть бути не лише фрми-меценати, а й звичайн громадяни; прибутки вд лотерей; бюджет кС. У нових державах - членах кС, до яких належить Польща, застосовуються методи додаткового фнансування культури, покликан гарантувати збереження у важкий перод реформ. Ц методи полягають у
  9. 6.2. Необхднсть податково реформи в Укран
    фонди до ВВП у ринкових цнах. Сума сплачених податкв - це не загальна сума доходв зведеного бюджету, як здебльшого вважають укранськ фнансисти, а сума надходжень до зведеного бюджету всх податкв та нших обов'язкових платежв, як, згдно з ст. 14 Закону Украни "Про систему оподаткування", включено до складу податково системи Украни, а також зборв до державних цльових фондв. За
  10. 6.6. Основи концепц реформування податково системи Украни на перод до 2015 р.
    фонди (максимальне - 8,5 вдсоткового пункта у Словаччин). Однак вони вдбувались протягом семи рокв, а не одного, як в Укран. Серед розвинутих кран максимальн коливання рвня перерозподлу ВВП через податкову систему та соцальн фонди були в Грец - 3,6 вдсоткового пункта. У середньому по 15 кранах - членах кС вони були на рвн 0,5 вдсоткового пункта. Вищезазначене свдчить про