Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть пiдприСФмства та СЧСЧ роль у розвитку нацiональноСЧ економiки
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
Угода про ВТО, прийняте 124 краСЧнами i РДС 15 квiтня 1994 р., не тiльки СФ самою довгою угодою, коли-або укладеним (мiстить понад 25 тис. сторiнки), але й найважливiшою всесвiтньою угодою iз часiв Уставу ООН 1945 року. Воно включаСФ преамбулу й 16 статей, що регулюють сферу дiСЧ й функцiСЧ ВТО, СЧСЧ iнституцiональну структуру, правовий статус i вiдносини з iншими органiзацiями, процедури ухвалення рiшення й членство. Його правова комплекснiсть виходить iз 28 Додаткових угод i домовленостей, включених у чотири Додатки до Угоди про ВТО, i його внесення в Заключний акт, що поСФднуСФ результати Уругвайського раунду багатобiчних/[27]
торговельних переговорiв, що включають 28 наступних мiнiстерських рiшень, декларацiй i одну домовленiсть вiдносно угод Уругвайського раунду.
Як глобальна iнтеграцiйна угода в областi мiжнародного руху товарiв, послуг, фiзичних осiб, капiталу й платежiв Угода про ВТО усуваСФ поточну фрагментарнiсть окремих мiжнародних угод i органiзацiй, що регулюють вiдносини в цих сферах. Пiсля 50 рокiв, що пройшли iз Бреттон-ВудськоСЧ конференцiСЧ, набрання ним чинностi 1 сiчня 1995 р. завершило формування правовоСЧ структури Бреттон-ВудськоСЧ системи, заснованоСЧ на Мiжнародному валютному фондi, групi Свiтового банку й ВТО. РЖ навiть бiльше того, тому що Устави МВФ i Свiтового банку мiстили тiльки кiлька iстотних правил, повязаних з урядовою полiтикою й урегулюванням суперечок, те ВТО була створена для виконання також конституцiйних i нормотворчих функцiй на додаток до своСЧх виняткових функцiй спостереження й урегулювання суперечок в областi зовнiшньоторговельноСЧ полiтики краСЧн-членiв:
- ВТО сприяСФ виконанню, керуванню й реалiзацiСЧ положень Уругвайського раунду й будь-яких нових угод, якi
будуть прийнятi в майбутньому;
- ВТО СФ форумом для проведення подальших переговорiв мiж краСЧнами-учасницями з питань, охоплюваним укладеними Угодами;
- ВТО вповноважена дозволяти протирiччя й суперечки, що виникають мiж краСЧнами-учасницями;
- ВТО видаСФ перiодичнi огляди торговельноСЧ полiтики краСЧн-учасниць.
Конференцiя ООН по торгiвлi й розвитку (ЮНКТАД) була заснована в 1964 роцi Генеральною АсамблеСФю як допомiжний орган, однак давно вже переросла в самостiйний автономний орган ООН. ЮНКТАД СФ основним органом ГА ООН в областi торгiвлi й розвитку. ЮНКТАД - це координацiйний центр у рамках ООН для комплексного розгляду проблематики розвитку й взаСФмозалежних питань в областi торгiвлi, фiнансiв, технологiСЧ, iнвестицiй i стiйкого розвитку.
Основними цiлями КонференцiСЧ СФ: максимальне розширення можливостей краСЧн, що розвиваються, в областi торгiвлi, iнвестицiй i розвитку й надання СЧм сприяння в рiшеннi завдань, повязаних iз процесом глобалiзацiСЧ й iнтеграцiСЧ у свiтову економiку на справедливiй основi.[28]
Для досягнення зазначених цiлей ЮНКТАД здiйснюСФ свою дiяльнiсть по наступних напрямках:
- глобалiзацiя й стратегiя в областi розвитку;
- мiжнародна торгiвля товарами й послугами й питання сировинних товарiв;
- iнвестицiСЧ, технологiСЧ й розвиток пiдприСФмств;
- iнфраструктура послуг для розвитку й ефективностi торгiвлi;
- найменш розвиненi, що не мають виходу до моря й острiвнi краСЧни, що розвиваються;
- мiжсекторальнi питання.
У своСЧй дiяльностi ЮНКТАД спiвробiтничаСФ з Департаментом ООН по економiчних i соцiальних питаннях (ДЭСВ), Програмою розвитку ООН (ПРООН), ВТО, Мiжнародним торговим центром (МТЦ), ЮНИДО, ВОИС i iншими органiзацiями.
Область мiжнародноСЧ торгiвлi товарами й послугами, а також питання сировинних товарiв - сфера досить активноСЧ роботи ЮНКТАД. Вона сприяСФ краСЧнам, що розвиваються, i, зокрема, найменш розвиненим з них у максимальному посиленнi позитивного впливу глобалiзацiСЧ й лiбералiзацiСЧ на стiйкий розвиток шляхом надання СЧм допомоги в справi реальноСЧ iнтеграцiСЧ в мiжнародну торговельну систему.[29]
ЮНКТАД аналiзуСФ вплив угод Уругвайського раунду на торгiвлю й розвиток i допомагаСФ краСЧнам у використаннi можливостей, що випливають iз цих угод, зокрема шляхом змiцнення СЧхнього експортного потенцiалу. Згiдно украСЧнським i мiжнародним нормативно - правовим актам УкраСЧна зобовязана дотримувати наступних умов:
- обовязком УкраСЧни неухильно дотримувати всiх договорiв i зобовязання УкраСЧни в областi мiжнародних економiчних вiдносин;
- правом субСФктiв зовнiшньоекономiчноСЧ дiяльностi добровiльно вступати в зовнiшньоекономiчнi звязки;
- правом субСФктiв зовнiшньоекономiчноСЧ дiяльностi здiйснювати СЧСЧ в будь-яких, прямо не заборонених чинними законами УкраСЧни, формах;
- обовязком дотримувати при здiйсненнi зовнiшньоекономiчноСЧ дiяльностi порядок, установлений законами УкраСЧни;
- виключним правом власностi субСФктiв зовнiшньоекономiчноСЧ дiяльностi на всi отриманi ними результати зовнiшньоекономiчноСЧ дiяльностi;
- рiвнiстю перед законом всiх субСФктiв зовнiшньоекономiчноСЧ дiяльностi, незалежно вiд форм власностi, у тому числi держави, при здiйсненнi зовнiшньоекономiчноСЧ дiяльностi;
- забороною будь-яких, крiм передбачених законом, дiй держави, результатом яких СФ обмеження прав i дискримiнацiя субСФктiв зовнiшньоекономiчноСЧ дiяльностi по формах власностi, мiiю розташування й iнших ознак;
- неприпустимiстю обмежувальноСЧ дiяльностi з боку будь-яких СЧСЧ субСФктiв, крiм випадкiв, передбачених законом;
- регулюванням зовнiшньоекономiчноСЧ дiяльностi тiльки законами УкраСЧни;
- забороною застосування пiдзаконних актiв i актiв к?/p>