Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть пiдприСФмства та СЧСЧ роль у розвитку нацiональноСЧ економiки
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
?троль покриваСФ також оборот продукцiСЧ i технологiй подвiйного призначення;
необхiднiсть мати резерв торговельно-полiтичних поступок в обмiн на аналогiчнi поступки краСЧн-партнерiв, важливих для вiтчизняного експорту. Потреба в цьому СФ особливо нагальною при вступi до СвiтовоСЧ органiзацiСЧ торгiвлi (СОТ) та приСФднаннi до СЧСЧ правовоСЧ системи, основу якоСЧ становить Генеральна угода з тарифiв i торгiвлi (ГАТТ), i проведеннi перiодичних раундiв переговорiв про лiбералiзацiю умов торгiвлi. Тому iмпортний режим бiльшостi краСЧн свiту диктуСФться, як правило, розумним протекцiонiзмом. Цей самий резерв використовуСФться також i у внутрiшнiй полiтицi з метою залучення дiлових кiл, якi зацiкавленi в протекцiонiзмi, як союзникiв партiй i рухiв, що знаходяться при владi;
сучасний протекцiонiзм здебiльшого СФ iнструментом проведення вибiрковоСЧ структурноСЧ полiтики, нiж джерелом поповнення державного бюджету, хоча безперечно данi фiскальнi заходи вiдiграють значну роль у краСЧнах, якi розвиваються;
необхiдна реалiзацiя даноСЧ функцiСЧ при розвязаннi проблеми екстерналiзацiСЧ, тобто перекладання на iншi нацiональнi господарськi системи своСЧх проблем, витрат, складнощiв. Це проявляСФться в тому, що економiчно розвинутi краСЧни екстерналiзують своСЧ витрати шляхом розширення зовнiшньоекономiчноСЧ сфери, iмпорту дешевоСЧ сировини i палива, експорту готовоСЧ продукцiСЧ i капiталу, перенесення екологiчно забруднених виробництв на територiю iнших краСЧн, переважно тих, якi знаходяться на свiтогосподарськiй периферiСЧ.[12]
Слiд акцентувати увагу на важливiй методологiчнiй посилцi зовнiшньоекономiчна полiтика СФ каталiзатором ринкових перетворень у краСЧнi, вона безперечно стимулюСФ рух у даному напрямку, але основний фундамент створення ефективноСЧ економiчноСЧ системи це функцiонування внутрiшнiх економiчних вiдносин. За рахунок ефективного функцiонування зовнiшньоекономiчних вiдносин можливе вирiшення цiлого ряду локальних задач, але питання стратегiСЧ реалiзуються на рiвнi внутрiшнiх економiчних взаСФмовiдносин.[15]
Використання тих чи iнших iнструментiв зовнiшньоекономiчноСЧ полiтики маСФ передбачати аналiз механiзму СЧх реалiзацiСЧ та наслiдкiв СЧх дiСЧ як для свiтового спiвтовариства в цiлому, так i для економiки конкретноСЧ краСЧни зокрема. При цьому дана проблема маСФ кiлька аспектiв.
- По-перше, всi iнструменти зовнiшньоекономiчноСЧ полiтики мають власнi механiзми дiСЧ.
По-друге, реалiзацiя того чи iншого iнструменту зовнiшньоекономiчноСЧ полiтики супроводжуСФться як певними здобутками, так i певними видатками. В кожному конкретному випадку той чи iнший iнструмент впливу на експортнi чи iмпортнi потоки приносить одним зовнiшньоекономiчним субСФктам реальний виграш, тодi як економiчне становище iнших погiршуСФться.
По-третСФ, економiчнi наслiдки використання iнструментiв зовнiшньоекономiчноСЧ полiтики доцiльно розглядати в двох основних вимiрах:
безпосереднi змiни, якi вiдбуваються на ринку того товару, що СФ обСФктом державного регулювання;
опосередкованi змiни (вториннi ефекти) ринку iнших товарiв. Такi змiни СФ результатом того, що оскiльки кожний окремий ринок товарiв СФ елементом нацiональноСЧ економiчноСЧ системи, який тiсно взаСФмодiСФ з iншими СЧСЧ складовими, то очевидно, що цi складовi (ринки iнших товарiв) також реагують на вiдповiднi змiни на ринку окремого товару.
Тому приймаючи рiшення про використання тих чи iнших iнструментiв зовнiшньоекономiчноСЧ полiтики, уряд краСЧни повинен оцiнювати СЧх сукупний вплив на характер економiчноСЧ полiтики i можливi дiСЧ у вiдповiдь за принципом дiя протидiя з боку iнших краСЧн.
При застосуваннi того чи iншого iнструменту зовнiшньоекономiчноСЧ полiтики необхiдно проаналiзувати цiлий ряд питань, вiдповiдь на якi дадуть можливiсть спрогнозувати наслiдки його використання: Який очiкуСФться економiчний виграш для галузi або фiрми i яку кiлькiсть робочих мiiь буде створено або збережено в результатi здiйснення даного заходу? Наскiльки збiльшаться доходи бюджету або якi потрiбнi будуть бюджетнi видатки на здiйснення того чи iншого заходу? Наскiльки збiльшаться внутрiшнi цiни i скоротиться споживання в результатi застосування даного заходу? Який вплив матиме даний захiд на структуру вiдповiдного ринку i на конкуренцiю на ньому? Чи дозволить даний захiд у перспективi забезпечити структурну перебудову галузi i вивести СЧСЧ на конкурентоспроможний рiвень, чи вiн лише законсервуСФ iснуючу вiдсталiсть? Який вплив матиме даний захiд на сумiжнi галузi, особливо тi, якi купують i продають свою продукцiю в тi галузi, на захист яких вiн спрямований? Як вiдреагують iншi краСЧни на застосування даного заходу i який його потенцiйний вплив на них? Чи вiдповiдаСФ очiкуваний захiд багатостороннiм i двостороннiм угодам, в яких бере участь краСЧна?
Основнi складовi зовнiшньоекономiчноСЧ полiтики держави:
Зовнiшньоторговельна полiтика;
Валютна полiтика;
Полiтика у сферi залучення iноземних iнвестицiй;
Митно-тарифна полiтика.
Зовнiшньоторговельна полiтика це державна полiтика, яка впливаСФ на зовнiшню торгiвлю через податки, субсидiСЧ, прямi обмеження експортних та iмпортних операцiй. ОбСФктом регулювання зовнiшньоторговельноСЧ полiтики СФ товаропотоки мiж краСЧнами. Залежно вiд спрямованостi товаропотокiв розрiзняють експортну та iмпортну полiтику держави.
Експортна полiтика держави спрямована на реалiзацiю на зовнiшнiх ринках ?/p>