Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть пiдприСФмства та СЧСЧ роль у розвитку нацiональноСЧ економiки
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
iнансових ресурсiв; характер полiтичних вiдносин; рiзний рiвень науково-технiчного розвитку; специфiка географiчного положення, природних i клiматичних умов.
Нерiвномiрнiсть економiчного розвитку рiзних краСЧн свiту. Кожна держава проводить власну економiчну полiтику, що базуСФться на певному розвитку промисловостi, сiльського господарства, транспорту, сфери обслуговування та iнших галузей економiчноСЧ системи, спецiалiзуючись при цьому в тих сферах економiки, якi дозволяють мати значнi переваги.
Вiдмiнностi в сировинних ресурсах. Бiльшiсть краСЧн свiту, маючи обмежену ресурсну базу i вузький внутрiшнiй ринок, не в змозi виробляти з достатньою ефективнiстю товари, якi необхiднi для внутрiшнiх потреб. Для таких краСЧн зовнiшньоекономiчнi звязки СФ способом отримання необхiдних товарiв. КраСЧни з великим сировинним потенцiалом базують своСЧ економiчнi системи на основi реалiзацiСЧ експорту потенцiалу.[4]
Вiдмiнностi в людських ресурсах. Щорiчно в результатi пошуку роботи в свiтi перемiщуСФться бiльше двадцяти пяти мiльйонiв чоловiк iз краСЧн, що мають надлишок трудових ресурсiв: РЖндiя, Китай, Бангладеш, Пакистан, Нiгерiя. В основному цей потiк направлений у регiони, якi потребують додаткового притоку робочоСЧ сили: Захiдна РДвропа, США, Близький Схiд. Тому даний процес маСФ обСФктивний характер i сприяСФ розширенню зовнiшньоекономiчних звязкiв.
Нерiвномiрнiсть розмiщення фiнансових ресурсiв. ОднiСФю з закономiрностей розвитку економiчних мiжнародних вiдносин СФ функцiонування свiтового iнвестицiйного ринку. В 90-х роках у свiтi сталося значне пiдвищення рiвня прямих iноземних iнвестицiй, якi сягнули близько 300 млрд дол. США щорiчного iнвестицiйного потоку.
Характер полiтичних вiдносин. Розвиток зовнiшньоекономiчних звязкiв стимулюСФ пошук оптимальних форм розвязання суперечностей мiж краСЧнами. При цьому вони дозволяють погасити полiтичну конфронтацiю, яка зазвичай призводить до негативних наслiдкiв (розрив економiчних вiдносин, економiчна i полiтична блокада, вiйна i т.п.). У свою чергу, полiтична стабiльнiсть створюСФ сприятливi умови для розвитку мiжнародних економiчних вiдносин.
Рiзний рiвень науково-технiчного розвитку. При посередництвi зовнiшньоекономiчних звязкiв краСЧни вирiшують проблеми не тiльки модернiзацiСЧ процесу виробництва, а й задачi диверсифiкацiСЧ товарноСЧ номенклатури (асортименту), отримання нових технологiй, ноу-хау. Обмiн мiж краСЧнами студентами, науковими спiвробiтниками, спецiалiстами дозволяСФ пiдтримувати високий iнтелектуальний i технологiчний рiвень у краСЧнi, стимулюСФ розвиток наукоСФмних виробництв, допомагаСФ реалiзувати iнтелектуальний потенцiал краСЧни на свiтовому ринку.
Специфiка географiчного положення, природних i клiматичних умов. Реалiзацiя економiчного потенцiалу краСЧни на свiтовому ринку можлива не тiльки завдяки рiзному рiвню виробничих умов краСЧн, а й особливостям природно-географiчного положення. Завдяки зовнiшньоекономiчним звязкам краСЧни реалiзують свiй потенцiал у туристичному, рекреацiйному напрямках, що дозволяСФ СЧм отримати значнi валютнi надходження (Швейцарiя, РЖталiя, РДгипет, Францiя, Угорщина). Вигiдне географiчне положення краСЧни даСФ можливiсть СЧй отримувати кошти вiд транзиту вантажiв через СЧСЧ територiю (Польща, краСЧни Прибалтики).
Таким чином, бiльшiсть краСЧн свiту, маючи обмежену ресурсну базу i вузький внутрiшнiй ринок, не в змозi виробляти з достатньою ефективнiстю товари, якi необхiднi для внутрiшнiх потреб. Для таких краСЧн зовнiшньоекономiчнi звязки СФ способом отримання необхiдних товарiв. КраСЧни з великим сировинним потенцiалом базують своСЧ економiчнi системи на основi реалiзацiСЧ експортного потенцiалу.
Отже, необхiднiсть iснування зовнiшньоекономiчних звязкiв обумовлюСФться тим, що рiзнi краСЧни мають рiзнi виробничi умови. Виходячи з цього, краСЧни спецiалiзуються на виробництвi такоСЧ продукцiСЧ, яка значною мiрою дешевша вiд зарубiжних аналогiв, що в кiнцевому пiдсумку приносить прибуток кожнiй краСЧнi-учасницi, задовольняСФ потреби споживачiв у продукцiСЧ кращоСЧ якостi.
Зовнiшньоекономiчнi звязки можна класифiкувати за двома ознаками:
за напрямком товарного потоку;
- за структурною ознакою.
Залежно вiд напрямку товаропотоку зовнiшньоекономiчнi звязки класифiкуються на експортнi, коли товари вивозяться iз краСЧни, iмпортнi _ при ввезеннi товарiв до краСЧни та транзитнi, тобто товаропотiк йде через краСЧну до iнших держав.
За структурною ознакою взаСФмозвязки з субСФктами господарювання iнших краСЧн подiляються на кiлька груп: зовнiшньоторговельнi, фiнансовi, виробничi, iнвестицiйнi.[8]
Якщо взяти за критерiй обСФкт зовнiшньоторговельноСЧ операцiСЧ, то даний вид взаСФмовiдносин систематизуСФться на товарнi операцiСЧ, надання послуг у сферi зовнiшньоекономiчноСЧ дiяльностi та операцiСЧ з iнтелектуальною власнiстю. Зовнiшньоторговельнi операцiСЧ з товаром можуть здiйснюватись у рiзних формах. Це може бути купiвля-продаж, тобто безпосереднiй перехiд права власностi на товар вiд продавця до покупця, або опосередкована торгiвля (консигнацiйнi, дилерськi, агентськi й под.) Рiзнобiчнi форми операцiй зустрiчноСЧ торгiвлi (бартер, компенсацiйнi угоди, зустрiчнi закупки й под.)
Останнiм часом у сферi зовнiшньоекономiчноСЧ дiяльностi зростаСФ питома вага не продажу товарiв, а надання рiзного виду послуг: iнжинiрингових, страхових, послуг звязку, дiяльнi