Договiр перевезення вантажiв
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
р згiдно з ч.2 ст.922 ЦК маСФ право в односторонньому порядку вiдмовитись вiд договору перевезення. В цьому випадку перевiзник зобовязаний повернути пасажиру провiзну плату, що, власне, СФ не боргом, а вiдповiдальнiстю перевiзника за порушення зобовязання.
Новою СФ також норма ч.3 даноСЧ статтi, що даСФ можливiсть пасажиру вимагати, крiм сплати штрафу згiдно з ч.1 ст.922 ЦК, вiдшкодування завданих перевiзником збиткiв у разi неможливостi здiйснити пересадку на iнший транспортний засiб, спричиненоСЧ порушенням строку доставки пасажира в зазначений пункт пересадки.
Однак незалежно вiд встановленоСЧ транспортними кодексами (статутами) чи договором перевезення вiдповiдальностi у виглядi штрафiв вiдповiдно до ст.922 ЦК пасажир маСФ право вимагати вiдшкодування збиткiв вiдповiдно до загальних положень ст.ст.552, 623 ЦК. Розмiр понесених збиткiв маСФ бути доведений пасажиром.
Доставка вантажу в пункт призначення у встановлений строк СФ однiСФю з основних умов договору перевезення. У разi прострочення доставки вiдповiдальнiсть перевiзника у виглядi вiдшкодування збиткiв, за загальним правилом настаСФ за умови, що збитки, яких зазнав одержувач, повязанi саме з простроченням доставки. Отже, в ст.923 ЦК 2003 р., на вiдмiну вiд ст.364 ЦК 1963 р., законодавець вiдiйшов вiд принципу вини перевiзника. При цьому неустойка (штраф, пеня), передбачена договором чи транспортними кодексами (статутами), маСФ стягуватись у повному розмiрi понад вiдшкодування збиткiв, повязаних, наприклад, з псуванням вантажу згiдно зi ст.924 ЦК, якщо iнше спiввiдношення мiж збитками а неустойкою не передбачено договором (див. положення ст.624 ЦК) чи транспортними кодексами (статутами) (див. положення ст.552 ЦК).
Наприклад, вiдповiдно до ст. 116 Статуту залiзниць УкраСЧни вiдповiдальнiсть перевiзника за прострочення доставки вантажу виражаСФться в сплатi штрафу. Його розмiр залежить вiд тривалостi прострочення та суми провiзноСЧ плати. Так, на залiзничному транспортi перевiзник сплачуСФ одержувачу штраф в розмiрi: 10% провiзноСЧ плати - за прострочення на 2 доби; 20% - на 3 доби; 30% на 4 i бiльше дiб. Хоча такий пiдхiд суперечить правилу, встановленому у п."в" ст. 127 Статуту залiзниць УкраСЧни, де за прострочення доставки багажу, вантажобагажу залiзниця сплачуСФ штраф у розмiрi 10% провiзноСЧ плати за кожну добу, але не бiльше 25% провiзноСЧ плати. При цьому неповна доба приймаСФться за повну, а за прострочення доставки багажу, вантажобагажу в межах до однiСФСЧ доби штраф не нараховуСФться. Не нараховуСФться цей штраф також у разi, коли пасажир не вивiз багаж зi станцiСЧ в установленi Правилами перевезень пасажирiв термiни.
У разi виявлення у багажi, вантажобагажi предметiв та речей, перевезення яких заборонено, власник сплачуСФ залiзницi штраф у розмiрi пятикратноСЧ вартостi перевезення багажу або вантажобагажу. Вiдповiдальнiсть за збереження ручноСЧ поклажi, яку пасажир перевозить з собою, покладено на пасажира (ст.127 Статуту залiзниць УкраСЧни).
Штраф також не сплачуСФться, якщо вантаж не був вивезений одержувачем зi станцiСЧ протягом доби пiсля отримання повiдомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же строк одержувач не розкредитував перевiзнi документи на вантаж, що прибув (ст.116 Статуту залiзниць УкраСЧни) [2].
Автотранспортне пiдприСФмство за прострочення доставки вантажу при мiжмiських перевезеннях сплачуСФ одержувачевi штраф в розмiрi 12% провiзноСЧ плати за кожну добу. При цьому загальний розмiр не може перевищувати 60% провiзноСЧ плати. За прострочення доставки багажу перевiзник сплачуСФ штраф у розмiрi 10% за кожний день прострочення, але не бiльш як 50% провiзноСЧ плати (ст.138 Статуту автомобiльного транспорту).
За прострочення доставки вантажу або плоту пароплавство сплачуСФ вантажоодержувачевi штраф у розмiрi:
10% провiзноСЧ плати при простроченнi до 1/10 строку;
20% - при простроченнi до 2/10 строку;
30% - при простроченнi до 3/10 строку;
40% - при простроченнi до 4/10 строку;
50% - при простроченнi, що перевищуСФ 4/10 строку.
За прострочення доставки багажу, а також за затримку з вини пароплавства видачi вантажiв, що прибули, зi складiв портiв (пристаней) пароплавство сплачуСФ вантажоодержувачевi або предявнику багажноСЧ квитанцiСЧ штраф у розмiрi:
5% провiзноСЧ плати при простроченнi до 1/10 строку;
10% - при простроченнi до 2/10 строку;
15% - при простроченнi до 3/10 строку;
20% - при простроченнi до 4/10 строку;
25% - при простроченнi, що перевищуСФ 4/10 строку.
Якщо ж строк доставки менше 6 дiб, то розмiр штрафу знижуСФться на 50% (ст.188 Статуту внутрiшнього водного транспорту).
За загальним правилом перевiзник звiльняСФться вiд вiдповiдальностi за прострочення доставки вантажу, якщо доведе, що ним буде вжито всiх необхiдних заходiв для запобiгання простроченню або що таких заходiв неможливо було вжити. Перевiзник також може бути звiльненим вiд вiдповiдальностi, якщо прострочення сталося внаслiдок несприятливих метеорологiчних умов.
Вiдповiдальним за незбереження вантажу, багажу чи пошти перевiзник стаСФ з моменту прийняття предявленого за договором до перевезення й до видачi СЧх належному одержувачевi або iншiй уповноваженiй на це особi (ст.123 Статуту автомобiльного транспорту, ст.92 ПК).
Стаття 924 ЦК 2003 р. змiнюСФ застосовуваний у п.2 ст.362 ЦК 1963 р. пiдхiд, за яким у випадках, передбачених транспортними кодексами (статутами), тягар доведення вини перевiзника при втратi, нестачi або пошкодженнi ввiреного йому до перевезення вантажу покладався на одержувача або вiдправника вантажу, б?/p>