Договiр перевезення вантажiв
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?у загального законодавства входять нормативно-правовi акти, якi регулюють дiяльнiсть усiх субСФктiв господарювання, у тому числi таких, якi здiйснюють перевезення вантажiв (наприклад Цивiльний кодекс УкраСЧни, Господарський кодекс УкраСЧни, Закон УкраСЧни Про транспорт тощо).
До складу спецiального законодавства входять нормативно-правовi акти, якi не суперечать загальним i водночас уточнюють, доповнюють або конкретизують СЧх щодо вантажних перевезень (наприклад Повiтряний кодекс УкраСЧни, Кодекс торговельного мореплавства УкраСЧни, Статут залiзниць УкраСЧни тощо). За своСФю правовою сутнiстю це комплексно-кодифiкованi нормативнi акти.
Особливi умови перевезення небезпечних вантажiв врегульовано Законом УкраСЧни Про перевезення небезпечних вантажiв [6], який визначаСФ правовi, органiзацiйнi, соцiальнi та економiчнi засади дiяльностi, повязаноСЧ з перевезенням небезпечних вантажiв залiзничним, морським, рiчковим, автомобiльним та авiацiйним транспортом. У Законi визначено основнi напрями державноСЧ полiтики у сферi перевезення небезпечних вантажiв, права та обовязки сторiн договору щодо перевезення таких вантажiв.
З метою забезпечення безпеки морських перевезень вантажiв наказом Мiнтрансу УкраСЧни вiд 14 грудня 1998 р. № 497 затверджено Положення про порядок пiдготовки та подання iнформацiСЧ про вантаж для його безпечного морського перевезення. Згiдно з цим Положенням iнформацiю про вантаж становлять документи, якi мiстять вiдомостi, необхiднi для забезпечення належного розмiщення та безпечного перевезення вантажiв (генеральних, навалочних, небезпечних тощо), або пiдтверджують його транспортнi характеристики чи свiдчать про вжитi заходи щодо пiдготовки до транспортування. На повiтряному транспортi спецiальнi правила перевезення небезпечних вантажiв регулюються РЖнструкцiСФю про повiтрянi перевезення спецiальних та небезпечних вантажiв, затвердженою наказом Мiнтрансу УкраСЧни вiд 25 жовтня 1999 р. № 509.
Закон УкраСЧни Про транзит вантажiв [7] визначаСФ засади органiзацiСЧ та здiйснення транзиту вантажiв авiацiйним, автомобiльним, залiзничним, морським i рiчковим транспортом через територiю УкраСЧни.
Законодавство УкраСЧни, що регулюСФ вiдносини учасникiв процесу перевезення пасажирiв та СЧх багажу, становлять норми Цивiльного кодексу УкраСЧни, а також iншi нормативно-правовi акти залежно вiд виду транспорту, яким маСФ бути здiйснено таке перевезення.
Залiзничнi перевезення пасажирiв регламентовано Правилами перевезень пасажирiв, багажу, вантажобагажу та пошти залiзничним транспортом УкраСЧни, затвердженими наказом Мiнтрансу УкраСЧни вiд 28 липня 1998 р. № 297; постановою Кабiнету Мiнiстрiв УкраСЧни вiд 19 березня 1997 р. № 252 Про порядок обслуговування громадян залiзничним транспортом, постановою Кабiнету Мiнiстрiв УкраСЧни вiд 10 листопада 1995 р. № 903 Про Правила поведiнки громадян на залiзничному транспортi та iншими нормативно-правовими актами.
На морському транспортi пасажирськi перевезення виконуються вiдповiдно до статей 184- 194 КТМ, Правил перевезення пасажирiв, ручноСЧ поклажi i багажу та надання послуг на судах i у портах Мiнiстерства морського флоту СРСР, затверджених Мiнiстерством морського флоту СРСР 1 червня 1987 р. (РД 31.16.02-87), та iнших нормативно-правових актiв. На внутрiшньому водному транспортi пасажирськi перевезення врегульованi Статутом внутрiшнього водного транспорту Союзу РСР, затвердженим постановою Ради Мiнiстрiв СРСР вiд 15 жовтня 1955 р. № 1801. Повiтрянi перевезення пасажирiв регулюються Повiтряним кодексом УкраСЧни; Правилами повiтряних перевезень пасажирiв i багажу, затвердженими наказом Мiнтрансу УкраСЧни вiд 25 липня 2003 р. № 568; Правилами виконання чартерних рейсiв, затвердженими наказом Мiнтрансу УкраСЧни вiд 18 травня 2001 р. № 297; iншими нормативно-правовими актами. Перевезення пасажирiв автомобiльним транспортом регламентовано Правилами надання послуг пасажирського автомобiльного транспорту, затвердженими постановою Кабiнету Мiнiстрiв УкраСЧни вiд 18 лютого 1997 р. № 176, та iншими нормативно-правовими актами.
2. Обовязки сторiн за договором перевезення вантажiв
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевiзник) зобовязуСФться доставити довiрений йому другою стороною (вiдправником) вантаж до пункту призначення та видати його особi, яка маСФ право на одержання вантажу (одержувачевi), а вiдправник зобовязуСФться сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договiр перевезення вантажу укладаСФться у письмовiй формi. Укладання договору пiдтверджуСФться складанням транспортноСЧ накладноСЧ (коносамента або iншого документа, передбаченого транспортними статутами та кодексами).
Належне виконання договору перевiзником обумовлене дотриманням ним низки обовязкiв, що випливають безпосередньо зi статуту (кодексу) i необхiдних умов для нормального початку та завершення перевiзного процесу. Це, зокрема, реалiзуСФться на рiзних стадiях виконання договору: при його укладеннi; у процесi перевезення вантажу; збереження i видачi в пунктi призначення[20, с. 392].
На перевiзника покладаСФться обовязок:
- своСФчасно подати вiдправниковi вантажу перевiзнi засоби, справнi в технiчному i комерцiйному станi, тобто придатнi для перевезення конкретного вантажу (наприклад, контейнери й вагони, якi очищенi вiд залишкiв вантажу i смiття, а в необхiдних випадках - промитi та продезiнфiкованi);
- своСФчасно здiйснити завантаження вантажу й о