Дiяльнiсть транснацiональних компанiй в УкраСЧнi
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
Вµревагу галузям iз коротким термiном окупностi.
Структура iноземного капiталу упродовж 1996-2001 pp. також не оптимальна. Шiсть краСЧн-iнвесторiв забезпечували близько 60% загального обсягу iнвестицiй. Хоча СЧхня частка порiвняно iз 1996р. дещо знизилась, рiвень диверсифiкацiСЧ iноземного iнвестування у вiтчизнянiй економiцi СФ низький (табл.2.3).
Таблиця 2.3
Динамiка прямих iноземних iнвестицiй ТНК в УкраСЧну в%*
КраСЧнаРоки200020012002США18,318,718,3Нiдерланди8,310,39,5Росiя7,47,46,7Нiмеччина11,68,78,3Великобританiя7,07,37.5Кiпр6,06,15,4Разом58,658,555,7
СуттСФвi диспропорцiСЧ простежуються в розподiлi iноземних iнвестицiй по регiонах УкраСЧни. Статус столицi забезпечив мiсту КиСФву понад 30% усiх iноземних iнвестицiй 2001р. А пять адмiнiстративно-територiальних одиниць, що зосереджували на своСЧй територiСЧ найбiльшi частки iноземного капiтану, разом за перiод з 2000 по 2002рр. отримали в середньому 66,7% вiд загального обсягу. У цьому випадку на пiвнiчний регiон упродовж аналiзованого перiоду припадала у 2-3 рази бiльша частка iноземного капiталу, нiж можна було б прогнозувати, враховуючи кiлькiсть населення (для мiста КиСФва це перевищення становило 5-6 разiв). РЖ навпаки, решта регiонiв у цей перiод недоотримувала потрiбних iнвестицiй (табл.2.4).
Таблиця 2.4
Прямi iноземнi iнвестицiСЧ у регiони УкраСЧни,%
Довiдково: Регiон199419951996199719982001чисельнiсть населення на 1.01.03Пiвнiчний32,148,843,543,942,743,717,1у тiм числi м. КиСЧв25,741,630,430,029,932,05,2Пiвденний15,311,316,315,313,411,915,2Центральний8,16,39,79,58,610,612,3Захiдний15,912,311,111,711,310,922,6Схiдний28,721,118,418,723,522,932,8Всього100100100100100100100
РЖнтернацiоналiзацiя комерцiйно-господарськоСЧ дiяльностi зумовлюСФ необхiднiсть iснування чiткого механiзму регулювання мiжнародного спiльного пiдприСФмництва, здiйснюваного вiдповiдними державними структурами i мiжнародними органiзацiями.
Можна виокремити такi цiлi регулювання зовнiшньоекономiчноСЧ дiяльностi субСФктiв господарювання:
забезпечення збалансованостi рiзних сфер економiки й рiвноваги внутрiшнього ринку УкраСЧни;
стимулювання прогресивних структурних змiн в економiцi, зовнiшньоекономiчних звязкiв субСФктiв пiдприСФмницькоСЧ дiяльностi;
створення особливо пiльгових умов для iнтеграцiСЧ економiки УкраСЧни в систему свiтового подiлу працi та СЧСЧ максимально можливе наближення до ринкових структур розвинутих краСЧн;
здiйснення захисту економiчних iнтересiв УкраСЧни в цiлому й окремих субСФктiв зовнiшньоекономiчноСЧ дiяльностi зокрема;
надання рiвних можливостей субСФктам зовнiшньоекономiчноСЧ дiяльностi, розвиток усiх видiв пiдприСФмництва незалежно вiд форми власностi;
заохочення конкуренцiСЧ i подолання монополiзму у сферi зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi.
Регулювання пiдприСФмницькоСЧ дiяльностi ТНК на територiСЧ УкраСЧни практично здiйснюють державнi органи законодавчоСЧ та виконавчоСЧ влади-Верховна Рада УкраСЧни, Кабiнет Мiнiстрiв, Нацiональний банк, Мiнiстерство зовнiшньоекономiчних звязкiв i торгiвлi, Державне управлiння митного контролю.
На нацiональному рiвнi система регулювання мiжнародноСЧ спiльноСЧ пiдприСФмницькоСЧ дiяльностi маСФ включати такi елементи:
форми iноземних iнвестицiй;
вимоги до результатiв дiяльностi iноземного партнера;
трансферт (репатрiацiя) прибутку iноземного iнвестора;
iнвестицiйнi пiльги та обмеження;
гарантiСЧ дотримання прав iноземного партнера.
Бiльша частина питань, що повязанi з дiяльнiстю мiжнародних компанiй на територiСЧ УкраСЧни регулюСФться законами УкраСЧни "Про iноземнi iнвестицiСЧ" вiд 13 березня 1992 р. № 2198 [1], Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть (зi змiнами вiд 8 червня 2002 року N 1807-III) [2], тАЬПро iнститути спiльного iнвестування (пайовi та корпоративнi iнвестицiйнi фонди) тАЭ вiд 15 березня 2001 року №2299-III [3], постановами Кабiнету Мiнiстрiв УкраСЧни, iншими нормативними актами.
РЖноземними iнвестицiями називаються конкретнi цiнностi, що вкладаються безпосередньо iноземними партнерами в обСФкти пiдприСФмницькоСЧ дiяльностi з метою отримання прибутку (доходу) або досягнення iнших цiлей, тобто довгостроковi вкладення капiталу в рiзнi галузi економiки i сфери дiяльностi. Проте iснують певнi варiацiСЧ стосовно окремих СЧхнiх видiв: рiзноманiтнi майновi та iнтелектуальнi цiнностi, цiннi папери, торговi марки тощо.
Вимоги до результатiв дiяльностi iноземного партнера зумовлюються передовсiм цiлями краСЧни, що приймаСФ, i визначаються диференцiйовано за певними показниками. До останнiх можна вiднести: частку вiтчизняного партнера, спрямованiсть ринку, масштаби дiяльностi, рiвень iмпортноСЧ технологiСЧ, необхiднiсть пiдготовки кадрiв вiдповiдного фаху i професiйноСЧ спрямованостi.
Трансферт (репатрiацiя) прибутку iноземного iнвестора, як правило, маСФ включати такi регулюючi заходи: обовязкове створення резервного фонду зi зберiганням його у банку краСЧни, що приймаСФ; фiксацiя розмiру трансфертного капiталу i прибутку вiдповiдно до правил валютного регулювання та угод про валютне спiвробiтництво. ДопускаСФться також режим вiльного перемiщення капiталу.
Практика iнвестицiйних пiльг та обмежень може передбачати:
факторнi пiльги (субсидiСЧ пiдприСФмствам, гарантованi та пiльговi позики, звiльнення вiд податкiв та СЧх часткове повернення, застосування прискореноСЧ амортизацiСЧ);
спецiальнi заходи щодо обмеження дiяльностi iноземних партнерiв i контролю за нею.
Система гарантiй дотримання прав iноземних партнерiв звичайно охоплюСФ такi гарантiйнi заход