Дiяльнiсть транснацiональних компанiй в УкраСЧнi
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
?бничий досвiд).
Теоретичний аналiз показуСФ, що iнвестори успiшно за межами ТНК володiють одним або кiлькома конкурентними перевагами в порiвняннi з фiрмами краСЧн, що приймають. У той же час ТНК намагаються розмiстити своСЧ капiтали в краСЧнi, що маСФ порiвняльнi переваги у визначенiй галузi виробництва, або маСФ широкий ринок.
Група вчених на чолi з Дж. Дiболдом видiляСФ сiм факторiв, що на СЧхню думку, у найбiльшiй мiрi сприяли в 1950-70 р. (перiод iнтенсивного росту ТНК) перетворенню окремих нацiональних компанiй у ТНК.
одержання доступу до джерел дешевоСЧ робочоСЧ сили й енергiСЧ i вiдхилення вiд дотримання технiчних стандартiв по охоронi навколишнього середовища i запобiгання зменшення СЧСЧ забруднення;
використання з вигодою для себе змiн, що вiдбуваються у свiтових торгових вiдносинах;
наближення до iноземних ринкiв, СФмкiсть яких зростаСФ;
запобiгання захопленню конкурентами iноземних ринкiв i джерела сировини;
обхiд нацiонального антитрестiвського законодавства краСЧни походження ТНК;
зменшення i нейтралiзацiя циклiчних коливань економiки на внутрiшньому ринку на базi батькiвськоСЧ корпорацiСЧ;
реалiзацiя переваг, повязаних iз створенням цiлком iнтегрованоСЧ системи для проведення великомасштабних економiчних операцiй.
Варто пiдкреслити, що зазначенi фактори вiдбивають спонукальнi мотиви великомасштабного пiдприСФмництва взагалi.
Причини виникнення транснацiональних корпорацiй дуже рiзноманiтнi, але усi вони в тiй чи iншiй мiрi повязанi з недосконалiстю ринку, iснуванням обмежень на шляху розвитку мiжнародноСЧ торгiвлi, монопольною владою виробникiв, валютним контролем, транспортними витратами, розбiжностями в податковому законодавствi.
Переваги очевиднi для усiх, тому СЧх можна розглядати як причини, у результатi яких транснацiональнi корпорацiСЧ так активно розвиваються:
можливостi пiдвищення ефективностi i посилення конкурентноздатностi, що СФ загальними для всiх значних промислових фiрм, що iнтегрують у свою структуру постачальницькi, виробничi, науково-дослiднi, розподiльчi i збутовi пiдприСФмства.
недосконалiсть ринкового механiзму в реалiзацiСЧ власностi на технологiСЧ, виробничий досвiд i iншi так називанi "невловимi активи", у першу чергу управлiнський i маркетинговий досвiд, що змушують фiрму ринутися зберiгати контроль над використанням своСЧх невловимих активiв. У рамках транснацiональних корпорацiй такi активи стають мобiльними, спроможними до переносу в iншi краСЧни i зовнiшнi ефекти використання цих активiв не виходять за межi транснацiональних корпорацiй.
додатковi можливостi пiдвищення ефективностi i посилення своСФСЧ конкурентноздатностi шляхом доступу до ресурсiв iноземних держав (використання бiльш дешевоСЧ або бiльш квалiфiкованоСЧ робочоСЧ сили, сировинних ресурсiв, науково-дослiдного потенцiалу, виробничих можливостей i фiнансових ресурсiв краСЧни, що приймаСФ,);
близькiсть до споживачiв продукцiСЧ iноземноСЧ фiлiСЧ фiрми i можливiсть одержання iнформацiСЧ про перспективи ринкiв i конкурентного потенцiалу фiрм краСЧни, що приймаСФ. ФiлiСЧ транснацiональних корпорацiй одержують важливi переваги перед фiрмами краСЧни, що приймаСФ, у результатi використання науково-технiчного й управлiнського потенцiалу материнськоСЧ фiрми i СЧСЧ фiлiй.
можливiсть використовувати у своСЧх iнтересах особливостi державноСЧ, зокрема, податковоСЧ полiтики в рiзноманiтних краСЧнах, рiзницю в курсах валют i т.д.;
спроможнiсть продовжувати життСФвий цикл своСЧх технологiй i продукцiСЧ, скидаючи СЧх у мiру застарiлостi до iноземних фiлiй i зосереджуючи зусилля i ресурси пiдроздiлiв у материнськiй краСЧнi на розробцi нових технологiй i виробiв;
за допомогою прямих iнвестицiй фiрма одержуСФ можливiсть перебороти рiзного роду барСФри на шляху впровадження на ринок тiСФСЧ або iншоСЧ краСЧни шляхом експорту. Стимул для прямих iноземних iнвестицiй часто створюють нацiональнi тарифнi барСФри. Так, у 60-х роках, значний потiк iнвестицiй iз США в РДвропу був породжений тарифами, установленими РДвропейським економiчним спiвтовариством. Замiсть експорту готовоСЧ продукцiСЧ, транснацiональнi корпорацiСЧ створили виробництво в краСЧнах РДЕС, таким чином, обiйшовши СЧхнi тарифи.
За органiзацiйною структурою транснацiональнi корпорацiСЧ, як правило, являють собою багатогалузевi концерни. Головна материнська компанiя виступаСФ оперативним штабом корпорацiСЧ. На базi широкомасштабноСЧ спецiалiзацiСЧ i кооперування вона здiйснюСФ технiко-економiчну полiтику i контроль над дiяльнiстю iноземних компанiй i фiлiй.
Останнiм часом у структурi транснацiональних корпорацiй вiдбуваються iстотнi змiни, головнi з яких повязанi iз здiйсненням так званоСЧ комплексноСЧ стратегiСЧ.
Стратегiя транснацiональних корпорацiй заснована на глобальному пiдходi, що передбачаСФ оптимiзацiю результату не для кожноСЧ окремоСЧ ланки, а для обСФднання в цiлому.
Регiональнi системи управлiння роздiляються на три основнi види:
головне регiональне управлiння, вiдповiдальне за усi види дiяльностi ТНК у вiдповiдному регiонi. Вони надiленi всiма правами по координацiСЧ i контролю дiяльностi усiх фiлiй у вiдповiдному регiонi (наприклад, головне регiональне управлiння американського концерну "General motors" по координацiСЧ дiяльностi фiлiй в АзiСЧ й ОкеанiСЧ розташоване в Сiнгапурi);
регiональне виробниче управлiння, що координуСФ дiяльнiсть пiдприСФмств по лiнiСЧ напра