Дiяльнiсть транснацiональних компанiй в УкраСЧнi
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
?ерним передусiм для розвинутих краСЧн свiту, саме на них i припадаСФ переважна бiльшiсть iноземних iнвестицiй.
ПiдприСФмницькi мотивацiСЧ таких явищ органiчно випливають з логiки ринковоСЧ поведiнки економiчних агентiв i мають досить унiверсальнi характеристики. У принципi, означена логiка покладена в основу дiяльностi й iнших господарських акцiй. Наприклад, поглинання чи повне обСФднання з конкурентами даСФ змогу розвязувати питання власне конкурентноСЧ боротьби, зокрема усунення конкурентiв за допомогою обСФднання з ними капiталiв та господарських стратегiй.
Однак у цих випадках слiд зважати i на такий важливий момент, як еволюцiя конкурентних механiзмiв ринкових систем, головним рушiСФм якоСЧ СФ ТНК. Утворення гiгантських корпорацiй змiнюСФ (або може змiнити) самi "правила" ринковоСЧ гри, принаймнi традицiйнi форми СЧх сприйняття.
РЖнодi такi змiни сприймаються як природнi, наприклад, як наслiдок НТП, у звязку з необхiднiстю концентрувати значнi ресурси для реалiзацiСЧ великомасштабних виробничо-технологiчних проектiв, а також у контекстi глобальноСЧ конкурентноСЧ боротьби. Однак трапляються ситуацiСЧ, коли органи публiчноСЧ влади втручаються в економiчнi вiдносини i приймають рiшення примусового характеру щодо обмеження дiяльностi великих монополiй вiдповiдно до дiючих у краСЧнi законодавчих обмежень. Мета таких обмежень - забезпечення рiвних та справедливих умов комерцiйноСЧ дiяльностi, прав споживачiв, запобiгання тиску з боку монополiй на конкурентiв, сприяння розвитку конкурентного середовища.
Практичним втiленням такоСЧ iдеологiСЧ на рiвнi державноСЧ регулюючоСЧ полiтики СФ антимонопольне законодавство. Прийнята у США доктрина антимонопольного регулювання (в цiй краСЧнi таке законодавство маСФ назву "антитрестiвське" i СФ особливо розгалуженим) трактуСФ як незаконнi цiнову дискримiнацiю, монопольне лiдерство в цiнах, обмежувальну практику органiзацiСЧ збуту тощо. Причому за монополiзацiСЧ ринку бiльш як на 60% можливою СФ лiквiдацiя фiрми-монополiста.
Найвiдомiший у свiтi приклад антимонопольного регулювання наприкiнцi 90-х подали США. Йдеться про судовi рiшення, якi зобовязали провiдну компанiю у сферi програмних iнформацiйних розробок Мiсrosoft; подiлити статутний фонд вiдповiдно до двох основних своСЧх напрямiв дiяльностi. У Нiмеччинi компанiя, яка контролюСФ третину обiгу на ринку, вважаСФться монополiСФю, до якоСЧ можуть застосовуватися суворi санкцiСЧ. В ЯпонiСЧ вiдповiдний iндикатор - 50% для однiСФСЧ або 75% - для двох компанiй.
Приклади ретельного регулювання з метою забезпечення ефективного конкурентного середовища СФ методологiчно значущими для посттоталiтарних краСЧн, якi формують ринкову систему i в яких iнституцiйна структура нацiонального господарства, мiiе субСФктiв економiчного життя на ринку не СФ достатньо чiтко визначеними. Антимонопольне законодавство Польщi, Угорщини, ЧехiСЧ та iнших краСЧн регiону ЦентральноСЧ та СхiдноСЧ РДвропи набуло розгалужених форм.
Процес його формування розпочався у 80-х i тривав протягом 90-х рокiв.
В УкраСЧнi було прийнято закон "Про обмеження монополiзму та недопущення недобросовiсноСЧ конкуренцiСЧ у пiдприСФмницькiй дiяльностi" (1992 рiк), спрямований на демонополiзацiю економiки, всебiчну (фiнансову, матерiально-технiчну, iнформацiйну, консультативну тощо) пiдтримку пiдприСФмств, що сприяють розвитку конкурентного середовища. Цей закон трактуСФ статус пiдприСФмницькоСЧ структури як монопольний у випадках, коли СЧСЧ частка на ринку перевищуСФ 35%.
Водночас фактор конкуренцiСЧ з боку ТНК, обсяги дiяльностi яких iнколи СФ спiвставними з обсягом ВВП краСЧни, змушуСФ до пошуку балансу iнтересiв субСФктiв економiчного життя в краСЧнi, зацiкавлених у доступi до немонополiзованих iншими нацiональними агентами ринкiв, i цiлей забезпечення конкурентоспроможностi украСЧнських виробникiв у мiжнародному масштабi.
Специфiка сучасного НТП, "iнтелектуалiзацiя" у споживчих якостях продукцiСЧ зумовлюють тенденцiю до пiдвищення органiчноСЧ будови капiталу у сферi виробництва, зростання капiталомiсткостi продукцiСЧ. Матерiальною передумовою цього СФ високий рiвень витрат на науково-дослiднi i дослiдно-конструкторськi розробки, що здiйснюються ТНК. Так, навiть у краСЧнах ОЕСР корпорацiСЧ пiд iноземним контролем витрачають на науку i технологiСЧ вдвiчi бiльше, нiж нацiональнi господарськi структури. У США близько 12% усiх витрат на НДДКР здiйснюСФться корпорацiями iз штаб-квартирами за кордоном (для ВеликоСЧ БританiСЧ вiдповiдний показник - 40%, для ФранцiСЧ - 19%).
ТНК, як носiСЧ капiталу i технологiй, чинять вiдчутний структурний тиск на мiжнароднi ринки факторiв виробництва. Виходячи з наявних значних ресурсiв уречевленоСЧ (минулоСЧ) працi, корпорацiСЧ потребують "живоСЧ" робочоСЧ сили. Причому ставки оплати працi пропонуються, як правило, вищi вiд тих, що забезпечують нацiональнi пiдприСФмства. Це стосуСФться навiть США, де середньостатистичне перевищення ставок iноземних структур порiвняно з рiвнями оплати "своСЧх" роботодавцiв навiть зростаСФ (за останнСФ десятилiття XX ст. - з 4 до 6%). Значно бiльшим таке перевищення СФ у менш розвинутих краСЧнах - членах ОЕСР (у Туреччинi, наприклад, воно становить 124%). Ще бiльшими СФ спiввiдноснi показники заробiтноСЧ плати на пiдприСФмствах, якi належать ТНК у найбiднiших краСЧнах, де перевищення може бути навiть кiлькаразовим.
Враховуючи потенцiал спецiалiзацiСЧ, який зумовлюСФться масштабами мiжнародного спiвробiтництва, зокрема поСФдна