Дiяльнiсть транснацiональних компанiй в УкраСЧнi
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
влення продукту, тобто по вiдповiдному виробничому ланцюжку. Таке управлiння вiдповiдаСФ за забезпечення ефективноСЧ дiяльностi вiдповiдних пiдприСФмств, безперебiйне функцiонування всього технологiчного ланцюжка, пiдпорядковане безпосередньо головному регiональному керуванню ТНК. Вони нацiленi на розвиток ефективних видiв виробництва, нових моделей i товарiв (наприклад, корпорацiя "Hewlett-Packard" на початку 90-х рр. iз цiСФСЧ причини перемiстила своСЧ виробничi управлiння лiдируючих продуктiв iз США в РДвропу);
функцiональне регiональне управлiння забезпечуСФ специфiчнi види дiяльностi ТНК: збут, постачання, обслуговування споживачiв пiсля продажу СЧм товару, науково-дослiднi i дослiдно-конструкторськi роботи i т.д. Це управлiння вiдповiдальне за результати дiяльностi усiх вiдповiдних структур у регiональному або глобальному планi.
Видiляють такi типи транснацiональних корпорацiй:
горизонтально iнтегрованi корпорацiСЧ з пiдприСФмствами, що випускають велику частину продукцiСЧ. Наприклад, виробництво автомобiлiв у США або мережа пiдприСФмств "Fast Food".
вертикально iнтегрованi корпорацiСЧ, що обСФднують при однiм власнику i пiд СФдиним контролем найважливiшi сфери у виробництвi кiнцевого продукту. Зокрема, у нафтовiй промисловостi видобуток сироСЧ нафти часто здiйснюСФться в однiй краСЧнi, рафiнування - в iнший, а продаж кiнцевих нафтопродуктiв - у третiх краСЧнах.
диверсифiкованi транснацiональнi корпорацiСЧ, що мiстять у собi нацiональнi пiдприСФмства з вертикальною i горизонтальною iнтеграцiСФю. Типовим прикладом корпорацiСЧ такого типу СФ шведська корпорацiСЧ Nestle, що маСФ 95% свого виробництва за рубежем i зайнята ресторанним бiзнесом, виробництвом продуктiв харчування, реалiзацiСФю косметики, вин i т.д. Число таких компанiй в останнi роки швидко росте.
ОднiСФю з причин зменшення частки iнвестицiй у видобувнiй i обробнiй галузi СФ вiдносне зменшення значення сировини в економiцi. Тенденцiя до зниження iз розвитком НТП матерiало- i енергомiсткостi готовоСЧ продукцiСЧ протистоСЧть абсолютному розширенню виробництва i споживання сировини й палива, що зумовлюСФ скорочення частки продукцiСЧ найважливiших галузей i зменшення витрат сировини: а енергiСЧ на одиницю нацiонального прибутку i промислового виробництва.
Важливим чинником, який сприяв економiСЧ сировини в останнi роки, СФ зростання використання повторноСЧ сировими, технологiя якого iстотно менш енергомiстка, i за рахунок цього досягаСФться значна економiя палива та енергiСЧ.
РЖстотну роль у скороченнi видобутку i споживання окремих традицiйних видiв сировини вiдiграють замiнники. Зокрема, скорочення споживання сталi завдяки використанню бiльш дешевих пластмас, мiдi та свинцю - через замiну кабельного звязку супутниковим. Однак зниження матерiало- i енергомiсткостi не означаСФ абсолютного скорочення потреб у сировинi та паливi. Свiтова економiка, що розвиваСФться, i зростання споживання, в тому числi у краСЧнах, що розвиваються, пiд впливом здiйснюваних у них iндустрiалiзацiСЧ та модернiзацiСЧ сiльського господарства зумовлюють зростання споживання матерiалiв i енергоносiСЧв на душу населення. Однак прогнозуючи майбутнСФ споживання сировини i палива, слiд враховувати, що тенденцiя до зниження матерiало- i енергомiсткостi збережеться. Хоча збiльшення потреби в сировинi та паливi зростатиме за рахунок створення нацiональноСЧ промисловостi в краСЧнах, що розвиваються, але здiйснюватися воно буде переважно за рахунок перенесення до цих краСЧн iз промислове розвинутих екологiчно небезпечних, матерiале- i працемiстких виробництв, зокрема нафтохiмiСЧ, хiмiСЧ, чорноСЧ та кольоровоСЧ металургiСЧ.
Нинi ТНК контролюють iстотну частину науково-технiчного потенцiалу промислове розвинутих краСЧн. Це даСФ СЧм змогу вiдiгравати провiдну роль у мiжнародному обмiнi технологiй i науково-технiчних знань, брати участь у НТП й сприяти структурним зрушенням у свiтовiй економiцi.
Прикладом великих ТНК СФ хiмiчнi концерни. Вони продемонстрували стабiльнiсть своСЧх позицiй i здатнiсть лiдирувати в нових технологiях так само, як вони лiдирували РЖ у традицiйних виробництвах, СЧх успiх пояснюСФться певними чинниками, зокрема наявнiстю спецiалiзованих дослiдницьких лабораторiй та iнших iнженерно-технiчних пiдроздiлiв, в яких акумулюються досвiд i квалiфiкацiя з багатьох наукових i технiчних диiиплiн, та значних матерiальних ресурсiв, технологiчного потенцiалу, що перевищуСФ потреби поточного виробництва, а також часу для дослiдження потенцiйних можливостей технологiчних проривiв, пристосування СЧх до свого досвiду i профiлю виробництва, що склався.
Сучаснi ТНК здiйснюють ефективну стратегiю технологiчного розвитку. Вона базуСФться на розумiннi вимог НТП i охоплюСФ органiзацiю та iнтеграцiю роботи функцiональних i спецiалiзованих груп у процесi реалiзацiСЧ нововведень; постiйний аналiз доцiльностi iснуючоСЧ структури ринкiв, функцiй, завдань, погляд на технологiчний розвиток в рамках фiрми на перспективу. Це даСФ змогу ТНК бути одним iз головних субСФктiв свiтового ринку технологiй.
Здiйснювати успiшну стратегiю глобальних операцiй, бути лiдером у багатьох галузях виробництва, сфери послуг, носiСФм передових технологiй ТНК можуть завдяки СЧх органiзацiйнiй структурi. Для ТНК характерна трирiвнева органiзацiя: а) головна компанiя; б) пiдконтрольнi фiлiСЧ; в) конкретнi пiдприСФмства.
Головна компанiя, як правило, складаСФться з холдинговоСЧ та/або оперативноСЧ к?/p>