Дiяльнiсть транснацiональних компанiй в УкраСЧнi
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
мплексiв. Одним iз лiдерiв серед глобальних ТНК СФ швейцарська "Nestle". Обсяг СЧСЧ зарубiжного продажу становить 98% вiд обсягу загальних продажiв, у iншоСЧ глобальноСЧ компанiСЧ - "Philips" - цей показник - 88%, у "British Petroleum" - 75%.
Сучаснi ТНК СФ важливою складовою СФдиноСЧ свiтовоСЧ полiтичноСЧ та економiчноСЧ системи, вони беруть активну участь у мiжнародних полiтичних процесах i являють собою новi субСФкти свiтового полiтичного процесу.
Незаперечним СФ факт, що умови дiяльностi ТНК, починаючи з 60-х рокiв XX ст., вiдчутно полiпшилися. Це було повязано з розвитком засобiв транспорту i звязку, певним скороченням тимчасового циклу виробництва. Уряди багатьох краСЧн, передусiм США, стали створювати набагато сприятливiшi умови для дiяльностi ТНК. Американськi корпорацiСЧ, прагнучи збiльшити свою власнiсть на зростаючому ринку, у вiдповiдь на формування СФвропейського "Спiльного ринку" i пiдвищення загальних зовнiшнiх тарифiв (податкiв) здiйснювали значнi капiталовкладення в Захiднiй РДвропi. Потребуючи сировини, особливо нафти, вони iстотно розширили свою дiяльнiсть на Близькому Сходi та в iнших регiонах. У вiдповiдь на це СФвропейськi, японськi та iншi корпорацiСЧ, конкуруючи з американськими, з середини 80-х рокiв також розширили свою дiяльнiсть в усiх регiонах свiту. РЖстотними, як i ранiше, були вкладення у виробництво сировинних матерiалiв i деякi iншi традицiйнi галузi промисловостi, однак у повоСФнний перiод вони були повязанi з передовими виробничими галузями i секторами економiки, автомобiльною, хiмiчною, електронною промисловiстю.
На початку 70-х рокiв США були скорiше зарубiжним вкладником, нiж експортером готових товарiв, вироблених всерединi краСЧни. Американським ТНК стало набагато вигiднiше вкладати капiтали за рубежем, нiж виробляти продукцiю у себе вдома. Зокрема, обсяги продукцiСЧ, що вироблялася американськими ТНК за рубежем, зростали в 4 рази швидше, нiж американський експорт. Таким чином, вагома частка готових товарiв вироблялася за кордоном.
На початку 70-х рокiв потiк зарубiжних вкладень iноземних корпорацiй iстотно змiнюСФться: досягнувши свого пiку, вони поступово знижуються. Активiзувалася дiяльнiсть СФвропейських, японських корпорацiй, а також корпорацiй нових iндустрiальних краСЧн. Навiть деякi краСЧни "соцiалiстичного табору" здiйснювали в той час зарубiжнi капiталовкладення. Незважаючи на домiнування американцiв у цiй галузi, СФвропейськi та японськi корпорацiСЧ значно посилили свою активнiсть у 70-80-тi роки. Вiдбулася iстотна змiна балансу капiталовкладень у зарубiжнi краСЧни.
Слiд враховувати також, що в цей перiод помiтно скоротився технологiчний розрив мiж економiкою США i економiками розвинутих капiталiстичних краСЧн. Це створило певнi перешкоди для дiяльностi американських фiрм i, навпаки, сприяло дiяльностi СФвропейських i японських фiрм. На iноземнi капiталовкладення вплинули також змiни обмiнних курсiв i нестабiльнiсть валют. Полiтична нестабiльнiсть у краСЧнах, що розвиваються, i як наслiдок - СЧСЧ полiтична невизначенiсть призвели до скорочення капiталовкладень у цi краСЧни i збiльшення iнвестицiй у США. Крiм того, посилювалися торговi барСФри, що стало могутнiм чинником збiльшення iноземних капiталовкладень як в розвинутi, так i в менш розвинутi краСЧни. КорпорацiСЧ усвiдомили, що вони повиннi або субсидувати зростаючу кiлькiсть краСЧн, або створювати спiльнi пiдприСФмства, або вести пошук iнших форм спiвпрацi з мiiевими пiдприСФмствами з тим, щоб проникнути на внутрiшнi, все бiльш захищенi ринки. Цей час позначений також суперництвом ТНК на ринках усiх краСЧн.
З огляду на iснуючi точки зору можна видiлити такi джерела активiзацiСЧ дiяльностi ТНК:
використання переваг володiння природними ресурсами (або доступу до них), капiталом i знаннями, особливо результатами НДДКР, перед фiрмами, що здiйснюють свою пiдприСФмницьку дiяльнiсть в однiй краСЧнi i що задовольняють своСЧ потреби в закордонних ресурсах лише за рахунок експортно-iмпортних операцiй;
можливiсть оптимального розмiщення своСЧх пiдприСФмств у рiзних краСЧнах з урахуванням розмiрiв СЧх внутрiшнього ринку, темпiв економiчного зростання, цiни i квалiфiкацiСЧ робочоСЧ сили, цiн i доступностi iнших економiчних ресурсiв, розвиненостi iнфраструктури, а також полiтико-правових чинникiв, серед яких найважливiшим СФ полiтична стабiльнiсть;
можливiсть акумулювання капiталу в рамках всiСФСЧ системи ТНК, включаючи позиковi кошти в краСЧнах розмiщення зарубiжних фiлiй, i вкладання його в найбiльш вигiдних для компанiСЧ обставинах i мiiях;
використання у власних цiлях фiнансових ресурсiв усього свiту. Джерелами СЧх фiнансування СФ не лише i не так головнi американськi компанiСЧ, як фiзичнi та юридичнi особи з приймаючих третiх краСЧн. Для цього зарубiжнi фiлiСЧ ТНК широко використовують позики комерцiйних i фiнансових iнститутiв приймаючоСЧ держави i третiх краСЧн, а не лише краСЧн базування материнськоСЧ компанiСЧ;
постiйна iнформованiсть про конюнктуру товарних, валютних i фiнансових ринкiв у рiзних краСЧнах, що даСФ змогу оперативно переводити потоки капiталiв у краСЧни, де формуються сприятливi умови для отримання максимального прибутку, й водночас розподiляти фiнансовi ресурси з мiнiмальними ризиками (у тому числi ризиками вiд коливання курсiв нацiональних валют);
постiйне удосконалення рацiональноСЧ органiзацiйноСЧ структури, яка перебуваСФ пiд пильним контролем керiвництва ТНК;
досвiд мiжнародного менеджменту, у тому чи?/p>