Дiяльнiсть озер та болiт у формуваннi мiнеральних ресурсiв
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
и с травянi болота, в меншiй мiрi - лiсовi, фрагментарно чагарниковi. Оспону травяного нокрину евтрофних болiт складають: лепешняк меликий (Glyceria maxima), очерет звичайний (Phragmiles australis), рiзнi види осок (C. vesicaria, C. acuta) та iншi види болотного рiзнотрав`я (хвощ рiчковий (Equisetum Jiuviatile), плакун верболистий (Lythrum sallcarlil), вербозiлля звичайне (Lysimachia vulgaris).
Лiсовi евтрофнi болота на Чернiгiвщинi представленi двома формацiями - вiльхи клейкоСЧ (Aineta (glulinosae) paludosa) i берези болотноСЧ, з яких бiльш поширеною СФ перша. Класичне мiiезростання лiсових болiт з домiнуванням вiльхи клейкоСЧ (Alnus gluiinosa) - притерасна частини заплави, перезволожена, багата мiнеральними речовинами. Характерною особливiстю вiльшнякових болiт СФ мозаСЧчнiсть рельСФфу - наявнiсть пядесталiв та мiжстовбуроних знижань, У зниженнях переважають осоки (о. побережна (Carex riparia), о.пухирчаста, о. госiровидна (С. acutiformis)) та пиди гiдрофiльного рiзнотравя (образки болотеi, бобiвник трилистий (Menyanlhes iгi/оiiаш),кттк болотний (Nmmtburjlci Ihyrsfflora). На присгопбуроних iiiдниiцеСЧiнях трапляються рiзнi види гiдрофiльних папоротей (телiптерис болотний (Thelypleris pahistris), щитник шартрський (Dryptarls carlhuslana), безщитник жiночий (Alhyrium filix-femina), щитник гребiнчастий (Dryptcrlx cristta)), види лучно-болотного рiзнотравя [36].
Найбiльш представленою серед евтрофних болiт СФ грушi асоцiацiй травяних болiт, СЧх ценози звичайно розвиваються в умовах надмiрного зволоження i вкривають бiльшу частину площi долинних, заплавних та частково притерасних болiт. Рослинний покрив травяних евтрофних болiт представлений осоковими, злаковими та лепешняковими ценозами формацiй осоки омськоСЧ (Cariceta omskianae). осоки гостроСЧ, осоки пухiрчастоСЧ (С. vesicariae), лепешняку великого (Glycericla тахiтае), очерету звичайною (Phragmitela austrsalis). Найбiльш поширеними СФ ценози першоСЧ. Вони характернi для заплавних, староруслових та долинних болiт, де представленi головним чином формацiями Cariceta aculae, С. отхкiапае, С. acutiformis, в умовах значного зволоження повеневими та делювiальними водами. Так, ценози Cariceta omskianae займають значно зволоженi та багатi мiнеральними речовинами дiлянки. Угруповання характеризуються значним розвитком травостою (60 90 %), з нього 30 60 % припадаСФ на домiнанту. Вони характеризуються добре розвиненими купинами та обводненим мiжкупинним простором, СЧм властива мозаСЧчнiсть травяного покриву. В обводнених зниженнях з покриттям 5 7 % зустрiчаються вовче тiло болотне (Сотаrит раlustris), плавушник болотний (Hottonia palustris), бобiвник трилистий, поодиноко - жовтець язиколистий, осока побережна. По периферiСЧ купин зустрiчаються види широкоСЧ екологiСЧ, переважно лучно-болотнi (плакун верболистий (Lythrum salicaria ), куничник сiруватий (Calamagrostis canescens), новконiг СФвропейський (Lycopus europaeus )). З iнших купинно-осокових ценозiв фрагментарно трапляються угруповання з осоки ситничковидноСЧ (Carex juncella).
Так, в Сосинському заказнику (406 га), який створений у 1980 роцi на межi Чернiгiвського та Козелецького районiв, бiля с. Олишiвка, на одному з вiдрогiв болотного масиву "Смолянка", охороняються типовi осоковi (серед яких рiдкiснi угруповання осоки дворядноСЧ (Carex disticha)) та очерстяно-осоковi дiлянки болiт Лiвобережного Полiсся, якi збереглись на данiй територiСЧ [31].
В пiвнiчних районах областi спорадично, у схiдних рiдше, поширенi мезотрофнi та олiготрофпi болота в рiзних за глибиною та походженням улоговинах другоСЧ пiщаноСЧ тераси Десни, Сейму, Снову. На СЧх терасах, наявнi нестiчнi, неглибокi улоговини незначноСЧ площi, якi прийнято називати болотами-"блюдцями". Джерелом СЧх живлення СФ грунтовi (здебiльшого глибиннi пiдземнi) та поверхнево-стiчнi води. Вони формуються на торфянистих та торфово-глейових грунтах, що повязано з бiднiстю мiнерального ложа болота та живленням На Чернiгiвщинi проходить межа поширення вододiльних болiт з олiгоiрофною та мезотрофною рослиннiстю (Чернiгiи-Сосниця-Новгород-Сiверський), характерних для РуськоСЧ рiвнини (Брадiс, 1951). За даними РД.М. Лавренка (1936, 1940), Д.К. Зсрова (1938), Г Ф. БачурипоСЧ (1964), поза вказаним регiоном цi болота трапляються дуже рiдко.
Рослинний покрий мезотрофних та олiготрофних болiт регiону дослiджень представлений сосново-осоково-сфагновими, сосново-сфагново-злаковими, березово-осоково-сфагповими, березопо-сфагново-злаковими угрупованнями. На Чернiгiвщинi мезотрофиi i олiготрофнi болота охороняються на болотах "Мох", "Гальський мох" та деяких iнших. Так, болото "Мох" (98 га), як гiдрологiний заказник охороняСФться з 1974 р Воно розташоване в пониженнi лiвобережноСЧ боровоСЧ тераси р Снов, бiля с. РДлiно Щорського району. Основнi площi болота займають мезотрофнi та мезосвiрофиi уiрупування пухiвки пiхвовоСЧ та сфагнуму обманливого з розрiдженою березою пухнастою та незначними куртинами багна звичайного, андромеди багатолистоСЧ, журавлини болотноСЧ. Волого "Гальський Мох" (28 га) розташоване бiля с. Загребсльна Слобода Щорського району та охороняСФться як памятка природи загальнодержавного значення Тут збереглися сфагновi мезотрофнi угрупування з пухiвки пiхповоСЧ та видiв роду .
4.2 Гiдрологiчнi заказники та памятки загальнодержавного значення ЧернiгiвськоСЧ областi
Болото Гальський Мох, гiдрологiчна памятка природи загально-: державного значення. Розташована поблизу с. Загребельна Слобода Щорського району. Створена в 1975 р. Площа 25 га. ПеребуваСФ у вiданнi Корюкiвського держлiсгоспу. Знаходиться на територiСЧ Новоборо-вицького лiсництва (кв 78, 79) в урочищi "Гало" на другiй лiвобережнiй терасi р. Снов.
Переважають т