Дiяльнiсть озер та болiт у формуваннi мiнеральних ресурсiв
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
ться, попередня рослиннiсть замiнюСФться на менш вибагливу до умов живлення. ЗявляСФться сфагновий мох, характерний для верхового болота, який живиться атмосферними опадами, бiдними на мiнеральнi солi [7].
Рис. 1.3. Схема розвитку болотного масиву (за К.РД. РЖвановим)
а) в глибоких западинах
б) в пологих депресiях
З морфологiчного боку болота характеризуються формою поверхнi розмiрами масивiв, похилами поверхнi i потужнiстю торфового шару Поверхня болота може бути плоскою, ввiгнутою або опуклою. Характерними елементами рельСФфу поверхнi болота (точнiше мiкрорельСФфу) СФ пасма i мочарi, купини та мiж купиннi зниження, горби. Пасма це окремi витягнутi в довжину пiдвищенi дiлянки болота, вiдокремленi одна вiл одноСЧ такими ж витягнутими в довжину значно обводненими зниженнями (мочарами). Пасма та мочарi бувають витягнутi вздовж горизонталей, розташованi концентрично навколо найвищих вiдмiток болота i перпендикулярно до максимального похилу поверхнi болота. Пасма на мочарi змiнюються через кожнi 4 - 6 м, iнодi через 3 - 4 м. Пасма та мочарi зявляються на болотних масивах у кiнцевiй стадiСЧ СЧхнього розвитку i СФ наслiдком пiдвищення рiвня води в болотi. На СЧхнiй поверхнi розвинена рiзна болотна рослиннiсть. Таким чином, вони являють СФдиний комплекс у мiкрорельСФфi болотних масивiв. Утворення купин та мiжкупинних знижень повязане з нерiвномiрною густотою рослинного покриву i накопиченням торфу. Горби спостерiгаються на болотах лiсотундри. Складенi вони з торфу, пiд яким знаходиться вiчна мерзлота. Висота горбiв досягаСФ декiлькох метрiв.
Для болотних масивiв характерна наявнiсть внутрiшньоболотних водних обСФктiв (струмкiв, рiчок, озер, мiкроозер i трясовин), поСФднання яких утворюСФ внутрiшньоболотних гiдрографiчну сiтку.
До болотних водотокiв вiдносяться струмки та рiчки. Вони утворюються або до заболочування територiСЧ, або СФ вторинними водотоками, котрi сформувалися в процесi болотоутворення. Всi водотоки покращують дренаж болiт. Струмки та рiчки витiкають з болотних озер або трясовин. Швидкiсть течiСЧ у вторинних водотокiв незначна, а витрати води малi Глибина СЧх не перевищуСФ 1,5-2,0 м, ширина русла не бiльше 10 м.
До болотних водойм вiдносяться озера й мiкроозера. Болотнi озера це вiдносно значнi за площею та обСФмом води утворення. Площа СЧх мохи перевищувати 10 км2, а глибини досягати 10 м i бiльше. Поверхня озер чиста або вкрита сплавинами. Мiкроозера це водойми менших розмiрiв якi зустрiчаються великими групами серед заболоченоСЧ територiСЧ. Вони розташованi на схилах болотних масивiв, а також у пониженнях рельСФфу. Водойми болiт за своСЧм походженням бувають первинними та вторинними Першi iснували ще до початку утворення болота, iншi виникли в процесi заболочування сушi та еволюцiСЧ болота [24].
СвоСФрiдними водними обСФктами болiт СФ трясовини перезволоженi дiлянки болотних масивiв, що характеризуються розрiдженою торфовою масою, слабою дерниною рослинного покриву та високим рiвнем води, як i перiодично або постiйно знаходиться на поверхнi. Трясовини розташовуються на плоских дiлянках у центральнiй частинi або на схилах болотних масивiв. Серед трясовини спостерiгаються дiлянки вiдкритоСЧ води. Трясовини бувають застiйними, з фiльтрацiйним рухом води та проточнi.
1.3 Температурний режим озер i болiт
Термiчний режим болiт визначаСФться не тiльки клiматичними факторами, але й залежить вiд водно-теплових властивостей торфу та його верхнього дiяльного шару. Торф у природному станi складаСФться з органiчного скелета з незначним вмiстом мiнеральних речовин, води та повiтря, тому особливо важливу роль вiдiграють теплоСФмнiсть i теплопровiднiсть торфу. Вони залежать вiд обСФмного спiввiдношення органiчноСЧ речовини, моди i повiтря та СЧхньоСЧ теплоСФмностi. ТеплоСФмнiсть повiтря незначна, обСФм сухоСЧ речовини у торфi становить лише 7%, i теплоСФмнiсть СЧСЧ порiвняно з теплоСФмнiстю води теж невелика. Отже, теплоСФмнiсть торфу визначаСФться наявнiстю води в ньому. Чим бiльший вмiст води в торфi, тим бiльша його i теплоСФмнiсть i тим повiльнiше вiн нагрiваСФться й охолоджуСФться [27].
З глибиною амплiтуда коливання температури торфяного вiдкладу зменшуСФться. В умовах помiрного клiмату добовий хiд температури в дiяльному шарi торфового болота помiтний лише до глибини 1525 см, а озоннi коливання температури спостерiгаються до глибини 3,0-3,5 м. На глибинах, що перевищують 35-40 см i 4-5 м, вiдповiдно добова i сезонна змiна температури вiдсутня.
Добовi i сезоннi коливання температури в торфяному болотi меншi, нiж у мiнеральному ТСрунтi, вони зменшуються зi збiльшенням вологостi i ТСрунту. Безпосередньо на поверхнi болота добовi коливання температури значнi через те, що тут майже вiдсутня передача тепла на глибину. Максимальнi лiтнi температури на поверхнi мохових болiт можуть досягати 50С, що сприяСФ пiдвищеному випаровуванню.
В умовах холодного та помiрного клiмату болота замерзають через 15 - 17 днiв пiсля переходу температури повiтря через нуль. Болота перехiдного типу починають замерзати одночасно i замерзанням мiнеральних ТСрунтiв. Сфагновi болота замерзають пiзнiше Глибина промерзання торфово-болотноСЧ маси 19 - 42 см, тобто менше, нiж глибина промерзання мiнеральних ТСрунтiв. Максимальна глибина промерзання торфяникiв 60 - 65 см.
Вiдтавання болiт залежить вiд клiматичних умов, товщини мерзлого ТСрунту i снiгового покриву, тому його строки будуть рiзнi в окремих болотних мiкроландшафтах.
&nbs