Дiяльнiсть озер та болiт у формуваннi мiнеральних ресурсiв
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
Змiст
Вступ
1. Умови утворення озер i болiт та СЧх класифiкацiя
1.1 Вплив умов водного живлення на формування озер i болiт
1.2 Класифiкацiя озер i болiт
1.3 Температурний режим озер i болiт
2. Геологiчна дiяльнiсть озер i болiт
2.1 Умови формування тирогенних вiдкладень
2.2 Водна рослиннiсть i заростання озера
3. Мiнеральнi ресурси озер i болiт та СЧх значення
3.1 Хемогеннi вiдклади озер i болiт
3.2 Органогеннi породи озер i болiт
3.3 Народногосподарське значення мiнеральних ресурсiв озер i болiт
4. Озера i болота Чернiгiвщини та СЧх екологiчне та природоохоронне значення
4.1 Болотнi ресурси Чернiгiвщини
4.2 Гiдрологiчнi заказники та памятки загальнодержавного значення ЧернiгiвськоСЧ областi
4.3 Озера та болота особливоСЧ охорони Чернiгiвського району
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Актуальнiсть. Ми живемо в епоху гострого конфлiкту мiж людським суспiльством та природою, коли нерацiональна господарська дiяльнiсть порушила динамiчну рiвновагу бiосфери нашоСЧ планети, що спричинило СЧСЧ прогресуюче руйнування. Цей процес супроводжуСФться вичерпанням природних ресурсiв i рiзким погiршенням якостi навколишнього природного середовища, що спричинюСФ масовi захворювання рослин, тварин та людей i загрожуСФ подальшому розвитку людськоСЧ цивiлiзацiСЧ на Землi.
У звязку з цим у даний час проблема утворення та накопичення мiнеральних ресурсiв озерами i болотами СФ досить важливим компонентом бiосфери, що маСФ багатофункцiональне значення i вiдiграСФ основну роль у СЧСЧ еволюцiСЧ. У цьому планi значний iнтерес представляСФ геологiчна дiяльнiсть озер та болiт, СЧх рослиннiсть, що вiдрiзняСФться, як вiдомо, iнтразональнiстю, а також специфiчними особливостями структури i функцiонування. В даний час вона виявилася у фокусi цiлого ряду питань, повязаних з розширенням техногенного навантаження, посиленням антропогенноСЧ евтрофiзацiСЧ водойм i рекреацiйного навантаження, вилученням великих обсягiв води для рiзного роду потреб. Все бiльшого значення набуваСФ проблема фiтоiндикацiСЧ антропогенних змiн, що вiдбуваються, в перезволожених екосистемах, а Чернiгiвщина досить багата рiзноманiтними болотистими територiями. Тому дана тема досить актуальна для дослiдження.
Предмет дослiдження процеси, якi лежать в основi утворення мiнеральних ресурсiв озерами та болотами.
Об`СФкт дослiдження озера та болота Чернiгiвського району, та СЧх природоохоронне значення.
Метою роботи було систематизувати вiдомостi про ресурсо-утворюючу дiяльнiсть озер та болiт у формуваннi мiнеральних ресурсiв.
Для виконання даноСЧ мети були поставленi такi завдання:
1. Охарактеризувати умови утворення озер i болiт.
2. Дати класифiкацiю озер та болiт.
3. Дати характеристику геологiчноСЧ дiяльностi озер i болiт.
4. Розглянути мiнеральнi ресурси озер i болiт, СЧх значення.
5. Охарактеризувати озера та болота Чернiгiвського району, встановити СЧх екологiчне та народногосподарське значення.
1. Умови утворення озер i болiт та СЧх класифiкацiя
1.1 Вплив умов водного живлення на формування озер i болiт
Одним iз водних обСФктiв сушi СФ болота. Болотом називаСФться природне утворення, яке постiйно перебуваСФ в станi застiйного або слабопроточного зволоження i в якому вiдбуваСФться накопичення органiчноСЧ речовини у виглядi торфу. До цiСФСЧ ж категорiСЧ природних утворень вiдносяться й заболоченi землi.
Походження болiт повязане з заростанням водойм (озер, водосховищ, ставкiв) або з заболочуванням сушi (головний вид утворення болiт) [13].
Виникнення болiт шляхом заболочування сушi обумовлене спiввiдношенням на СЧСЧ територiСЧ складових водного балансу (опади, випаровування, стiк) та сприятливiй геоморфологiчнiй будовi мiiевостi (западини, низини), якi створюють умови для застiйного або слабопроточного водного режиму й акумуляцiСЧ на поверхнi сушi надмiрноСЧ вологи (рис. 1.1). Заболочування дiлянок сушi вiдбуваСФться пiд впливом певних гiдрологiчних факторiв наприклад, наявнiсть водонепроникних порiд та пiдземних вод).
Рис. 1.1. Заболочування сушi [13]
Видiляють два основних види заболочування сушi: затоплення i пiдтоплення територiСЧ. Затоплення повязане з переважанням атмосферних опадiв над випаровуванням за вiдсутностi дренажу, або з незначним поверхневим стоком в умовах зниженого рельСФфу мiiевостi. Пiдтоплення територiСЧ повязане з пiдвищенням рiвня ТСрунтових вод (пiсля спорудження, наприклад, гребель на рiчках або внаслiдок надмiрного зрошення значних територiй) [13].
Утворення болiт супроводжуСФться накопиченням органiчного матерiалу на поверхнi ТСрунту. Надлишок вологи в ТСрунтi спричинюСФ погiршення кисневого i мiнерального живлення рослин, внаслiдок чого порушуються процеси розкладання органiчних решток рослин, вiдбуваСФться видiлення гумiнових кислот i консервацiя органiчного матерiалу. Останнiй ущiльнюСФться, деформуСФться i поступово ПеретворюСФться в органiчну породу торф, який характеризуСФться значною водопроникнiстю i вмiстом води (88-97% за обСФмом). Болото можна ототожнити з торфовищем, котре маСФ шар торфу не менше 30 см i вкрите специфiчною рослиннiстю. Надмiрно зволоженi дiлянки земноСЧ поверхнi з шаром торфу завтовшки менше 30 см називають заболоченими землями. Процеси утворення болiт характернi для умов холодного та теплого клiмату на рiвнинах i гiрських схилах, але iнтенсивнiсть СЧх у рi?/p>