Дiяльнiсть озер та болiт у формуваннi мiнеральних ресурсiв
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
В·будованi на базi використання торфу як палива. Торф також широко застосовуСФться в хiмiчнiй промисловостi (з нього виробляють ряд хiмiчних продуктiв, таких, як бiтум, амiак тощо), сiльському господарствi (як добриво), будiвництвi (як будiвельний матерiал). Промислове скупчення торфу називають торфовим родовищем.
Добувають торф за допомогою спецiальних фрезерних та екскаваторних машин.
Торф маСФ бактерициднi й газопоглинальнi властивостi, що СФ однаково потрiбними всiм видам ТСрунтiв. Торф оздоровлюСФ ТСрунт, знижуСФ вмiст нiтратiв у виробi в 1.5-2 рази, запобiгаСФ нагромадженню в рослинах важких металiв та iнших шкiдливих речовин, послаблюСФ дiю отрутохiмiкатiв, що потрапляють до ТСрунту. Перегнiй, який утворюСФться в ТСрунтi при тривалому внесеннi торфу, перешкоджаСФ вимиванню легкорозчинних добрив. Низовиннi й перехiднi торфи, якi складаються з перепрiлих залишкiв деревноСЧ та травяноСЧ рослинностi, СФ родючiшi, анiж горiшнi. Ними користуються, щоб докорiнно полiпшити слабородючi ТСрунти, надати звязностi бiдним на перегнiй пiсковим ТСрунтам або розпушити глинистi. В сiльськогосподарському виробництвi торф дiлять на двi групи:
- легкий (або свiтлий) торф горiшньогу шару залягання зi ступенем розкладання до 15 %. Це молодий, слаборозкладений торф з питомою вагою вiд 150 до 250 кг/м3, який маСФ високу газо- та водопоглинальну здатнiсть, але менший вмiст гумiнових та амiнокислот через незавершений розпад;
- важкий (або темний) торф долiшнiх шарiв зi ступенем розкладання понад 15 %. Це "зрiлiший" торф з питомою вагою вiд 350 кг/м3 та високим вмiстом гумусу, але меншою, нiж у легкого, газо- й водопоглиннiстю.
Залежно вiд технологiСЧ рiльництва торф використовують:
- чистий, щоб полiпшити побудову ТСрунту, збирати та тривало втримувати вологу й утворити середовище, яке сприяСФ збiльшенню кисневого обмiну;
- з торфу готують субстрат, тобто беручи торф за основу, його змiшують з набором мiкро- та макроелементiв, потрiбних рослинам. Таким чином отримують готовий якiсний ТСрунт, пристосований до первного виду рослин, клiматичних особливостей, умов дозрiвання плодiв, тощо;
- як сировину для приготування органiчних добрив;
- при виготовленнi торфяних блокiв, якi використовуються для вирощування розсади та облашування газонiв та укрiплення схилiв земляни насипiв, каналiв та водоймищ.
Торф використовують як пiдстилку у тваринництвi. Здатнiсть сухого торфу поглинати вологу та запахи дозволяСФ використовувати його як пiдстилку для худоби. Один кiлограм легкого торфу утримуСФ до 20 лiтрiв води. Отриману пiсля цього сумiш можна компостувати без дооброблення. Ще однiСФю перевагою використання торфу для пiдстилок СФ його бактерициднi властивостi: торф запобiгаСФ багатьом хворобам у худоби [24].
Торф СФ займиста корисна копалина, тобто непогане паливо.
Першi електростанцiСЧ, побудованi в Радянському Союзi на початку 1920-х рокiв навколо Москви, працювали саме на мiiевому торфi. Останнiми роками в ФiнляндiСЧ, наприклад, близько 5-7 % вiдсоткiв всiСФСЧ енергiСЧ, яка споживаються в краСЧнi, отримуСФться з торфу.
На виробництво енергiСЧ придатний тiльки торф середнього й високого ступенiв розкладання, який видобувають iз серединних та донних частин болiт. Важливою перевагою торфу СФ його своСФрiдне горiння. Адже торфовi волокна мiстять кисень, тому торф здатен горiти без додатковоСЧ подачi кисню.
Торф СФ цiнною хiмiчною сировиною. Насьогоднi з торфу отримують понад сто основних хiмiчних виробiв: метиловий i етиловий спирт, фенол, вiск, парафiн, молочну, оцетну та щавельну кислоти, амiак, стимулятори росту рослин, гербiциди та iн.
Волокна пушицi, якi входять до складу торфу, можна використовувати при виготовленнi тканин. Розроблено технологiю промислового виробництва таких тканин.
Протизаразнi властивостi торфу вiдомi з давнiх часiв. Насьогоднi на оздоровницях ЗахiдноСЧ Европи широко поширенi торфянi купелi, в яких використовують бактерициднi та лiкувальнi властивостi торфу.
4. Озера i болота чернiгiвщини та СЧх екологiчне та природоохоронне значення
4.1 Болотнi ресурси Чернiгiвщини
Болота на Чернiгiвщинi займають значнi площi i часто межують з iншими типами рослинностi, зокрема лучним та прибсрежноволним. Щодо розташування у рельСФфi - характернi заплавнi та старорусловi болота, рiдше долиннi Заплавнi болота розвиваються в умовах алювiального режиму Днiпра, Десни, Сейму та СЧх приток, займають бiльшу частину площ з болотною рослиннiстю. Серед цiСФСЧ групи болiт видiляють власне заплавнi, прирусловi, центральнозаплавнi та притерасовi болота. Найпоширенiшим варiантом цiСФСЧ групи с власне заплавнi та притераснi болота. Старорусловi болота формуються на старицевнх водоймах. В улоговинах другоСЧ пiщаноСЧ тераси Десни, Сейму, Снову формуються невеликi за площею болота-"блюдця", якi належать до улоговинних болiт. В СЧх рослинному покровi в умовах збiдненого мiнерального живлення розвиваються сфагновi мохи та види, характернi для сфагнових болiт [11].
За еколого-генетичним типом бiльшiсть болiт областi належить до евтрофних, а сфагновi, що поширенi в основному в пiвнiчних районах областi i формуються 1) улоговинах борових терас полiських рiчок - до мезотрофних та олiготрофних. ЦеспричиняСФ видiлення за способом живлення iрьох класiв формацiй болотноСЧ рослинностi - евтрофного, мезотрофного та олiготрофного.
Серед евтрофних болiт видiляСФмо три групи формацiй. З них - найбiльш поширеними i досить рiзноманiтним