Дiяльнiсть озер та болiт у формуваннi мiнеральних ресурсiв
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
осокою гострою (Сагех acuta), осокою пухирчастою (С. vesicaria), лепешняком великим (Glyceria maxima), очеретянкою звичайною (Phalaroides arundinacea). Домiнанти мають проективне покриття 85-95%. Для цих ценозiв характерна висока частота трапляння представникiв гiдрофiтного рiзнотравя, якi мають проективне покритта до 2-3%, зокрема вербозiлля звичайного (Lysimachia vulgaris), пiвникiв болотних (Iris pseudacorus), плакуна верболистого (Lythrum salicaria), смовдi болотноСЧ (Peucedanum palustre), пiдмаренника болотного (Galium palustre), мяти водяноСЧ (Mentha aquatica), чистецю болотного (Stachys palustris), калюжницi болотноСЧ (Caltha palustris), веронiки довголистоСЧ (Veronica longifolia), оману британського (Inula britannica), гадючника вязолистого (Filipendula ulmaria). Виявленi дiлянки зi значною участю вовчого тiла болотного (Comarum palustre). На болотистих луках трапляються заболоченi дiлянки з домiнуванням верби попелястоСЧ (Salix cinerea) та очерету (Phragmites australis).
Торфянистi луки представленi ценозами куничника сiруватого (Calamagrostis canescens), куничника непомiтного (С. neglecta) та щучника дернистого (Deschampsia caespitosa). У куничникових угрупованнях постiйними компонентами травостою СФ мiтлиця повзуча (Agrostis stoloniferd), пiвники болотнi (Iris pseudacorus), пiдмаренник болотний (Galium palustre), вербозiлля звичайне (Lysimachia vulgaris), осока чорна (Сагех nigra), мята польова (Mentha arvensis), калюжниця болотна (Caltha palustris), коронарiя зозуляча (Coronaria floscuculi), лисохвiст колiнчастий (Alopecurus geniculatus). У невеликих за площею щучникових угрупованнях спiвдомiнують мезофiтнi злаки тонконiг лучний (Poa pratensis), костриця лучна (Festuca pratensis), а серед рiзнотравя трапляються також волошка лучна (Centaurea jacea), дзвiнець малий (Rhinanthus minor), подорожник ланцетолистий (Plantago lanceolata), жовтець повзучий (Ranunculus repens), перстач гусячий (Potentilla anserina), осока шершава (Саrех hind), пiдмаренник справжнiй (Galium verum) [34].
Справжнi луки представленi угрупованнями з домiнуванням мiтлицi тонкоСЧ (Agrostis tenuis), пахучоСЧ трави звичайноСЧ (Anthoxanthum odoratum), гребiнника звичайного (Cynosurus cristatus), кострищ лучноСЧ (Festuca pratensis), тонконогу лучного (Poa pratensis). Найпоширенiшими асектаторами СФ люцерна хмелевидна (Medicago lupulina), дзвiнець малий (Rhinanthus minor), конюшина лучна (Trifolium pratense), конюшина повзуча (Т. repens), горошок плотовий (Vicia septum).
Замглай, ландшафтний заказник загальнодержавного значення. Знаходиться у Рiпкинському районi мiж селами Замглай та Ловинь. Заказник створений у 2000 роцi на площi 4428 га. ОхороняСФться болотний комплекс одного з найбiльших на Лiвобережному Полiссi Замглайського болотного масиву в пра-долинi Днiпра. До територiСЧ заказника входить дiлянка Центрального Замглаю. Це комплекс болiт, заболочених лiсiв, лук, пiщаних гряд та пiдвищень, а також обводнених карСФрiв - залишкiв дiяльностi Замглайського торфобрикетного заводу. Найбiльшi площi в заказнику займають болота, серед яких поширенi вiдкритi осоковi з осоками омською (Сагех omskiana) та ситничковидною (С. juncella). Високотравних болiт мало, невеликi площi займають чагарниковi болота з вербою попелястою (Salix cinerea) з домiшкою iнших верб - розмаринолистоСЧ (S. rosmarinifolia), мирзинолистоСЧ (S. myrsinifolia) та рiдкiсних видiв верб - в. Старке (S. starkeand) та в. чорничноСЧ (S. myrtilloides), занесених до ЧервоноСЧ книги УкраСЧни. Великi популяцiСЧ в заказнику утворюСФ береза низька (Betula humilis), занесена до ЧервоноСЧ книги УкраСЧни. Вона маСФ тут тенденцiю до поширення переважно в центральнiй частинi заказника [30].
Луки заказника рiзноманiтнi, серед них бiльш поширенi заболоченi та торфянистi, меншi площi займають справжнi. На лучних дiлянках виявлена низка лучно-болотних видiв орхiдних - це пальчатокорiнники: мясочервоний (Dactylorhiza incarnata) та плямистий (D. maculata), а також бiльш рiдкiсний вид - приднiпровський ендем - зозулинець жилкуватий (Ochis nervulosa). Серед iнших видiв заслуговуСФ на увагу зростання тут валерiани високоСЧ (Valeriana exaltata), синюхи голубоСЧ (Polemonium caeruleum), пiвникiв сибiрських (Iris sibirica). Розсiяно по масиву зустрiчаСФться релiктовий вид - вужачка звичайна (Ophioglossum vulgatum). На дiлянках лук, якi частково залiсненi, вiдмiчена любка дволиста (Platanthera bifolia), занесена до ЧервоноСЧ книги УкраСЧни, а також малопоширений вид дзвоники оленячi (Campanula cervicaria).
Пiщанi пiдвищення заростають булавоноiем сiруватим (Соrупеphorus canescens). Тут зростаСФ релiктовий вид сонцецвiт яйцевидний (Helianthemum ovatuni).
Територiя заказника вiдбиваСФ основнi риси Замглайського болотного масиву. Тут зростаСФ 7 вищезгаданих видiв iз ЧервоноСЧ книги УкраСЧни, а також низка релiктових та малопоширених у регiонi видiв. Заказник СФ ругулятором гiдрологiчного режиму прилеглих територiй [30].
Каморетський, загальнозоологiчний заказник загальнодержавного значення. Знаходиться в Менському районi неподалiк вiд с. Блистова. Створений в 1974 р. Площа 515 га. Заказник знаходиться у Березнянському лiсництвi Чернiгiвського держлiсгоспу.
Заказник розташований на правому березi Десни i оточений меандрою р. Десни. Вiн являСФ собою поСФднання рiвнинних дiлянок зi злегка хвилястими, мiiями горбастими елементами рельСФфу центральноСЧ широкоСЧ заплави. Тут представленi справжнi дiброви (лiщиново-конвалiСФвi, крушиново-конвалiСФвi, лiщиново-рiзнотравнi), осичники (на мiii вирубаних дiбров), чорновiльшняки та вербняки з густим пiдлiском з верби тритичинковоСЧ, заростi якоСЧ пiдходять до водного дзеркала озер.
Деревний ярус дiбров формуСФ дуб звичайний (Quercus robur) I-II бонiтету висотою 22-24 м та його спiвдомiнанта (осика (Populus tremula), вяз шорсткий (Ulmus glabra), липа серцелиста (Tiliа cordata). Чагарниковий ярус формують такi види, як лiщина звичайна (Сorylus avellana), свида кровяна (Swida sanguined), бруслина СФвропейська (Euonymus europaea), смородина чорна (Ribes nigrum). Серед видiв травяного ярусу конвалiя звич?/p>