Дiяльнiсть озер та болiт у формуваннi мiнеральних ресурсiв
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
p;
2. Геологiчна дiяльнiсть озер i болiт
2.1 Умови формування тирогенних вiдкладень
Вода в озерах маСФ рiзне походження. Озернi западини можуть бути заповненi рiчковою водою, водою льодiв, що тануть, i снiгiв, атмосферною або водою пiдземних джерел. Деякi релiктовi озера зберегли морську воду (Каспiйськ море).
Солонiсть озерноСЧ води залежить вiд типу води, що заповнюСФ озера, i вiд клiматичних умов, у яких знаходиться озеро. Озера з атмосферним, рiчковим, льодовиковим живленням в умовах вологого клiмату звичайно прiснi, iз вмiстом солей менш 5 г/л. Озера в умовах жаркого, посушливого (аридного) клiмату засолоняются, i вода в них може бути солонуватою (5 - 25 г/л) або солоною (25 - 45 г/л) i навiть розсолом.
Мiнералiзованi озера подiляються на хлориднi, сульфатнi i карбонатнi. Хiмiзм озерноСЧ води значною мiрою визначаСФ характер осадонакопичення. В озернiй водi СФ також i механiчнi суспензiСЧ, як правило, тонкi глинистi i пиловi частки, принесенi в озеро текучою водою, пiдземними водами (окисли залiза) або вiтром. Дуже багато, особливо у водi прiсних озер, органiчних (гумiнових) речовин, звязаних iз значним розвитком водоростей, дрiбних планктонних органiзмiв i т.п. Для органiчних i неорганiчних суспензiй в озернiй водi характерна клiматична сезоннiсть. Навеснi, влiтку i восени рiзко збiльшуСФться кiлькiсть органiчних речовин; кiлькiсть мiнеральних суспензiй збiльшуСФться весною i восени (в озерах з льодовиковим живленням - улiтку). Узимку кiлькiсть органiки i мiнеральних часток у водi рiзко скорочуСФться, вода стаСФ прозорою i набуваСФ природного блакитного кольору [19].
Геологiчна дiяльнiсть озер складаСФться з абразiСЧ берегiв i дна, розносу i перерозподiлу матерiалу усерединi озера i нагромадження опадiв на днi i схилах озерних улоговин. Характер i iнтенсивнiсть геологiчного процесу в озерах залежать вiд типу i розмiрiв озерних улоговин, вiд динамiки i складу вод, вiд розвитку органiчного свiту в озерах.
Озерна абразiя, або лiмноабразiя, повязана з рухами води й у першу чергу з вiтровими хвилями. Чим бiльша водойма, тим вище хвилi й iнтенсивнiше руйнування берегiв. У вiдносно невеликих озер з постiйним, давно сталим рiвнем лiмноабразiя мiнiмальна, тому що береговий абразiйний профiль у них уже вироблений, абразiйнi уступи вiдсунутi на недосяжнi для хвиль вiдстанi i робота озера в цьому випадку складаСФться з перетирання i роздрiбнення порiд пляжу. В озерах гребельного типу в початковий перiод життя, особливо в перiод нагромадження води, абразiйна робота значна: розмиваються i розсовуються береги, розмиваСФться гребля, аж до СЧСЧ повного руйнування i, отже, самознищення озера. РЖнтенсивнiсть руйнування берега озерною водою можна добре спостерiгати у водоймищах. У проточних озер можливий розмив дна. У цiлому лiмноабразiя набагато уступаСФ й ерозiСЧ, i руйнiвнiй роботi морiв i океанiв. Руйнування берегiв значно послабляСФ прибережна рослиннiсть. Уламковий матерiал, що надiйшов в озеро вiд руйнування берегiв або принесений рiками i струмками, дощовими потоками, пiддаСФться в озерi сортуванню по крупностi i розноситься хвилями i плинами по водоймi, а потiм випадаСФ на дно, змiшуючись з органогенною i хемогенною речовиною, що утвориться в самому озерi. Основний вид озерноСЧ геологiчноСЧ дiяльностi полягаСФ в нагромадженнi осадiв на всiй площi озера. В озерах утворюються всi генетичнi типи осадiв: уламковi (теригеннi), органогеннi i хемогеннi. Для озерних опадiв характерний дрiбнофракцiйний матерiал з перевагою мулу, достатком органогенних (головним чином фiтогенних) i хемогенних вiдкладень [24]. Озернi вiдкладення часто мають добре виражену тонку (1 - 10 мм) пряму шаруватiсть, iнодi мiкрошаруватiсть, що обумовлено спокiйними умовами осадонакопичення. У рядi випадкiв нашарування вiдбивають сезоннi змiни складу осадiв: навеснi i влiтку в перiод танення льодiв i снiгу, а в тропiчних озерах у перiод злив, в озера приноситься й осаджуСФться бiльш рясний i грубий матерiал, а узимку або в сухий перiод - тiльки дрiбнозерниста речовина, що утворюСФ бiльш тонкий, мiлiметровий шар. Фiтогеннi шари також формуються восени, коли вiдмираСФ рослинна маса. У звязку зi спокiйним осадконакопиченням в озерах вiдкладення зберiгають вiдбитки рослин - листкiв, стебел, слiди водних тварин, а при сейшах - i слiди наземних тварин, що приходять на водопiй, i навiть ямки вiд дощових крапель. В озерах проточного типу, у дельтових озерах, а також у великих озерах, де абразивана робота велика, уламковi вiдкладення вiдiграють iстотну роль. Уламковий матерiал в озерах добре сортуСФться. Грубоуламковi осади (галька, пiсок) вiдкладаються поблизу устя рiки або: струмка, утворити пiдвiдну дельту, а також у крутих розмивних берегiв у видi вузьких прибережних смуг (мал. 2.1).
Рис. 2.1. Схема розподiлу осадiв в озерi
Уламковi осади: 1 - галька, пiски; 2 - глинистi, вапняковi й iншi голки; 3 - органогенно-детритовi (рослиннi) голки. Хемогеннi осади: 4 - тонкi органогеннi (дiатомовi) голки; 5 - крутий берег
Алевритова i глиниста каламуть розноситься по всiй територiСЧ озера i утворюються на днi тонкомутнi добре шаруватi теригеннi голочки. В озерах з великою кiлькiстю рiк, що впадають, i струмкiв, особливо гiрських, теригенних осадiв накопичуСФться дуже багато. У звязку з нагромадженням великоСЧ кiлькостi теригенних вiдкладень озера сильно мiлiють.
2.2 Водна рослиннiсть i заростання озера
За умов багатого водно-мiнерального живлення та перiодичного пi?/p>