Дiяльнiсть озер та болiт у формуваннi мiнеральних ресурсiв
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
орфянистi грунти. Торфовий поклад глибиною до 2,1 м належить до мiшаного перехiдного типу (Андриенко, Шеляг-Сосонко, 1983).
Болото неправильноСЧ видовжено-овальноСЧ форми, оточене сосновим лiсом, який переходить до болота у вологий березовий лiс.Флора памятки природи маСФ бореальний характер. Тут виявлено близько 40 видiв судинних рослин. Переважна частина болота вкрита мезотрофними та олiгомезотрофними пухiвково-сфагновими угрупованнями (з пухiвкою пiхвовою (Eriophorum vaginatum) та Sphagnum mаjus з розрiдженими сосною (Pinus sylvestris), березою пухнастою (Betula pubescens), березою повислою (В. pendula) заввишки до 4 м. У центральнiй частинi болота у травяно-чагарничковому ярусi (проективне покриття 60-70%) значна роль належить журавлинi болотнiй (Oxycoccus palustris) (10-15%), андромедi багатолистiй (Andromeda polifolia) та багну болотному (Ledum palustre) (5-10%) [34]. Ближче до периферiСЧ СЧх участь у ценозах зменшуються, а бiльшу роль вiдiграють осока пухнатоплода (Carex lasiocarpa) та осока омська (Carex omskiana), якi мають (проективне покриття 10-15%. Моховий ярус (проективне покриття 80-90%) утворений здебiльшого Sphagnum mqjus.
Периферiйна частина болота зайнята мезоевтрофними осоково-сфагновими угрупованнями з розрiдженими осокою омською (Carex omskiana), Sphagnum majus та густим деревостаном, утвореним березою пухнастою (Betula pubescens) та березою повислою (В. pendula). У травостоСЧ трапляються куничник сiруватий (Calamagrostis canescens), осока пухнатоплода (Carex lasiocarpa), осока чорна (С. nigra), пухiвка пiхвова (Eriophorwn vaginatum), вовче тiло болотне (Comarum palustre), вербозiлля звичайне (Lysimachia vulgaris), кизляк китицецвiтий (Naumburgia thyrsiflora).
Созологiчну цiннiсть становлять рiдкiснi для регiону мезотрофнi та олiгомезотрофнi пухiвково-сфагновi угруповання (Eriophorum vaginatum-Sphagnum majus), а також характернi для них рiдкiснi на Лiвобережному Полiссi види - андромеда багатолиста (Andromeda polifolia), багно болотне (Ledum palustre), журавлина болотна (Oxycoccus palustris), верба лапландська (Salix lapponum).
Болото Мох, гiдрологiчний заказник загальнодержавного значення. Розташований поблизу с. РДлiно Щорського району. Стоворений у 1974 р. Площа 98 га. Площа охоронноСЧ зони 652 га. ПеребуваСФ у вiданнi Корюкiвського держлiсгоспу. Знаходиться на територiСЧ Новоборовиць-кого лiсництва (кв. 19, 20, 25, 26). Заказник розташований на другiй лiвобережнiй терасi р. Снову в оточеннi соснового лiсу. Переважають торфянистi Грунти. Торфовий поклад глибиною до 2,5 м належить до мiшаного перехiдного типу (Андриенко, Шеляг-Сосонко, 1983) [11].
Флора заказника маСФ бореальний характер. Тут виявлено близько 50 видiв судинних рослин [40].
Переважна частина болота вкрита мезотрофними, олiгомезотрофними пухiвково-сфагновими угруповання (з пухiвкою пiхвовою (Eriophorum vaginatum) i Sphagnum falax) з розрiдженими сосною звичайною (Pinus sylvestris), березою пухнастою (Betula pubescens) та березою повислою (В. pendula) заввишки до 3 м. У травяно-чагарничковому ярусi цих угруповань зростають багно болотне (Ledum palustre), журавлина болотна (Oxycoccus palustris), осока ситничковидна (Carex juncella), андромеда багатолиста (Andromeda polifolia). Серед iнших видiв у цьому ярусi поодиноко трапляються осока пухнатоплода (Carex lasiocarpa), куничник сiруватий (Calamagrostis canescens), телiптерис болотний (Thelypteris palustris), верба попеляста (Salix cinerea). Моховий ярус (проективне покриття 80-90%) маСФ багатий видовий склад. Крiм Sphagnum falax у зниженнях зростають Sphagnum cuspidatum, Drepanocladus fluitans та D. exanulatus, куртинами на купинах, утворених пухiвкою пiхвовою (Eriophorum vaginatum), трапляються Polytrichum gracile та Pleurozium shreberi.
Периферiйна частина зайнята мезоевтрофними осоково-сфагновими угрупованнями з переважанням осоки омськоСЧ (Carex omskiana) з негустим деревостаном, утвореним березою пухнастою (Betula pubescens) та березою повислою (Betula pendula). У густому травостоСЧ, крiм домiнанта, значну участь (10-20%) мають куничник сiруватий (Calamagrostis canescens), осока пухнатоплода (Carex lasiocarpa), осока чорна (С. nigra) та пухiвка пiхвова (Eriophorum vaginatum), трапляються куртини вовчого тiла болотного (Comarum palustre). Наявнi вербозiлля звичайне (Lysimachia vulgaris), кизляк китицецвiтий (Naumburgia thyrsiflora), мiтлиця собача (Agrostis cuninu).
Ближче до краю болота в ценозах зростаСФ роль осоки чорноСЧ (Сагех nigra). На периферiйних дiлянках моховий ярус розрiджений [21].
Невеликi дiлянки болота з неглибокими торфовими покладами зайнятi угрупованнями з домiнуванням у деревному ярусi берези пухнастоСЧ (Betula pubescens), у травяному - пухiвки пiхвовоСЧ (Eriophorum vaginatum), у моховому - Sphagnum falax. У моховому ярусi, крiм домiнанта, трапляються Аиiасотпiит palustre та Polytrichwn gracile.
На периферiйнi залiсненi пiдвищенi дiлянки болота з прилеглого соснового лiсу чорницевого заселяються щитник шартрський (Dryoptеris cartusiana), чорниця (Vaccinium myrtillus) та брусниця (V. vitisidaea).
Порiвнюючи результати попереднiх дослiджень (Андриенко, Шеляг-Сосонко, 1983) з нашими даними, на територiСЧ заказника спостерiгаСФмо сукцесiю мезоевтрофного болота у напрямку залiснення.
Брецький, Берецький, ботанiчний заказник загальнодержавного значення. Розташований у Корюкiвському районi. Створений у 1996 р. Площа 200 га. ПеребуваСФ у вiданнi БрецькоСЧ сiльськоСЧ ради. Заказник охоплюСФ оточений лiсом лучний масив у заплавi р. Бреч. У ТСрунтовому покривi переважають торфянистi та торфяно-болотнi ТСрунти, на пiдвищених дiлянках - дерново-оглеСФнi супiщанi та глинисто-пiщанi.
У заказнику виявлено 131 вид рослин, серед яких провiдне мiiе належить представникам гiдромезофiтного рiзнотравя. Лучна рослиннiсть представлена комплексом круиноосокових та крупнозлакових угруповань. Переважаючими формацiями СФ угруповання торфянистих та болотистих лук (80%). Справжнi луки займають близько 20% площi.
Болотистi луки представленi угрупованнями, утвореними