Депозитнi операцiСЧ банкiв на фiнансовому ринку УкраСЧни (за матерiалами АТЗТ "АК ПРОМРЖНВЕСТБАНК")
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
досягти вiдповiдностi мiж видом гепу (додатний чи вiдСФмний) та прогнозами змiни напряму, швидкостi й рiвня вiдсоткових ставок. Очевидно, запорукою успiху цiСФСЧ стратегiСЧ СФ наявнiсть надiйного прогнозу (або можливiсть отримати такий прогноз) i передбачуванiсть економiчноСЧ ситуацiСЧ. Якщо спрогнозувати змiну вiдсоткових ставок неможливо, наприклад, через нестабiльнiсть економiки або пiд час кризових перiодiв, набагато безпечнiшою для банку буде стратегiя фiксацiСЧ спреду.
Зокрема вiтчизняна практика засвiдчуСФ, що украСЧнськi банки здебiльшого вiддають перевагу стратегiСЧ фiксацiСЧ спреду, утримуючи незначний розрив мiж активами i пасивами з однаковими термiнами погашення. Водночас СФ очевидним, що повнiстю збалансувати активи i пасиви за строками неможливо (та й недоцiльно), а тому проблеми, повязанi з управлiнням гепом, не втрачають своСФСЧ актуальностi.
Основними параметрами управлiння СФ строки та обсяги активiв i зобовязань банку. Узгодження строкiв розмiщення активiв i залучення зобовязань один iз методiв, з допомогою якого банк фiксуСФ спред i нейтралiзуСФ ризик змiни вiдсотковоСЧ ставки. ПрипускаСФться, що всi вiдсотковi ставки i за активними, i за пасивними операцiями змiнюються з однаковою швидкiстю в одному напрямi. Це припущення повязане з концепцiСФю "паралельного зсуву" кривоСЧ дохiдностi.
Сутнiсть прийомiв УАП банку полягаСФ у встановленнi спiввiдношень мiж строками залучення та розмiщення однакових за обсягом коштiв.
Збалансований за строками пiдхiд передбачаСФ встановлення повноСЧ вiдповiдностi мiж термiнами залучення та розмiщення коштiв. Такий прийом не максимiзуСФ, а стабiлiзуСФ прибуток, мiнiмiзуючи вiдсотковий ризик.
Незбалансований за строками пiдхiд СФ альтернативним прийомом управлiння, який надаСФ потенцiйнi можливостi одержання пiдвищених прибуткiв за рахунок змiни вiдсоткових ставок. Використання цього пiдходу базуСФться на прогнозi змiни швидкостi, напряму та величини вiдсоткових ставок на ринку. Згiдно з незбалансованим пiдходом до управлiння, строки залучення коштiв мають бути коротшими за строки СЧх розмiщення, якщо прогноз свiдчить про майбутнСФ зниження вiдсоткових ставок. РЖ навпаки: строки виконання зобовязань банку мають перевищувати строки за активами, якщо прогнозуСФться зростання ставок. Це даСФ змогу максимiзувати прибуток, але супроводжуСФться пiдвищеним ризиком, повязаним iз невизначенiстю змiни вiдсоткових ставок. Якщо прогноз щодо вiдсоткових ставок не виправдаСФться, банк може отримати збитки.
На вибiр того чи iншого пiдходу до управлiння строками впливаСФ багато чинникiв, таких як обрана банком загальна стратегiя управлiння, надiйнiсть прогнозу змiни ринкових ставок, конкретна ситуацiя на ринку, можливостi банку щодо залучення та розмiщення коштiв, схильнiсть до ризику.
Тактика структурного балансування активiв i пасивiв може застосовуватись i щодо строкiв, i щодо обсягiв залучених i розмiщених коштiв. Сутнiсть пiдходу зводиться до намагання максимально наблизити обсяги активних i пасивних операцiй, якi мають однаковi строки виконання. РЖнакше кажучи, банк щоразу намагаСФться зупинити вибiр на тому напрямi розмiщення коштiв, який дасть змогу повнiстю узгодити структуру активiв i зобовязань. Керуючись правилами структурного балансування, менеджер запропонуСФ клiСФнтовi кредит на таку саму суму i той самий строк, якi передбаченi умовами угоди, що слугуСФ джерелом фiнансування кредитноСЧ операцiСЧ.
Узгодження строкiв вхiдних i вихiдних фiнансових потокiв використовуСФться менеджментом банкiв паралельно з iншими прийомами управлiння вiдсотковим ризиком, оскiльки на практицi узгодити всi позицiСЧ за строками та сумами майже цiй. Загалом методи структурного балансування СФ традицiйним пiдходом до управлiння активами i пасивами банку для зниження вiдсоткового ризику. До переваг цiСФСЧ групи методiв можна вiднести простоту та доступнiсть, що особливо важливо для вiтчизняних банкiв за браком iнших можливостей, якi надаСФ розвинений фiнансовий ринок. Недолiками СФ недостатня гнучкiсть, необхiднiсть проведення реструктуризацiСЧ балансу у звязку зi змiнами ринкових ставок, брак достатнього простору для маневру. Вимога увiдповiднення структури активiв i пасивiв перешкоджаСФ повному врахуванню потреб клiСФнтiв, коли йдеться про укладення кредитних i депозитних угод, потребуСФ деякого часу i може стати неприйнятною для щоденного управлiння вiдсотковим ризиком. Проведення збалансованих операцiй не завжди вiдповiдаСФ потребам банку, його планам на майбутнСФ, а iнодi невигiдне з погляду витрат.
У процесi управлiння активами та зобовязаннями для встановлення контролю над рiвнем ризику вiдсотковоСЧ ставки оцiнюСФться чутливiсть окремих статей i банкiвського балансу в цiлому до вiдсоткового ризику. РЖндикатором чутливостi балансу до вiдсоткового ризику СФ показник гепу (gap розрив, дисбаланс). Для визначення показника гепу всi активи i пасиви банку подiляють на двi групи чутливi до змiн вiдсотковоСЧ ставки та нечутливi до таких змiн.
Актив чи пасив СФ чутливим до змiн вiдсотковоСЧ ставки, якщо впродовж зафiксованого iнтервалу вiн задовольнятиме принаймнi одну з таких умов:
- дата перегляду плаваючоСЧ вiдсотковоСЧ ставки потрапляСФ в межi зафiксованого часового iнтервалу;
- строк погашення настаСФ в цьому iнтервалi;
- термiн промiжноСЧ або частковоСЧ виплати осно?/p>