Депозитнi операцiСЧ банкiв на фiнансовому ринку УкраСЧни (за матерiалами АТЗТ "АК ПРОМРЖНВЕСТБАНК")
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
х депозитiв. Така трансформацiя з великою ймовiрнiстю призводить до пiдвищення рiвня ризику лiквiдностi.
Якщо менеджмент банку вирiшить застрахуватися вiд пiдвищення рiвня ризику лiквiдностi i з цiСФю метою розглядатиме високолiквiднi активи як прiоритетний напрям розмiщення коштiв, йому доведеться вiдмовитися вiд одержання максимально можливого прибутку для акцiонерiв банку.
Альтернативний пiдхiд до управлiння структурою активiв i зобовязань банку базуСФться на подiлi джерел фiнансування. Сутнiсть методу полягаСФ у встановленнi вiдповiдностi мiж конкретними видами таких джерел i напрямами використання ресурсного потенцiалу. Частина ресурсiв, сформована за рахунок мiнливих джерел, таких як вклади до запитання, залишки на розрахункових рахунках клiСФнтiв, одержанi позики "овернайт", маСФ вкладатися в короткостроковi кредити та цiннi папери. Кошти, одержанi зi стабiльних джерел, таких як строковi вклади, депозити, можуть бути спрямованi на видачу довгострокових кредитiв i придбання облiгацiй.
Застосовуючи метод подiлу джерел фiнансування, менеджмент банку маСФ ретельно стежити за розмiрами сум i строками рiзних видiв зобовязань i увiдповiднювати до них структуру активiв. З огляду на потребу постiйно балансувати мiж структурою пасивiв та активiв зазначений метод стаСФ вельми трудомiстким, а отже, ускладнюСФться практичне його застосування. РЖншим недолiком СФ можливе зменшення доходiв банку, спричинене вiдмовою вiд прибуткового вкладення коштiв, якщо не iснуСФ вiдповiдного джерела фiнансування. Перевага цього методу полягаСФ у зниженнi ризику незбалансованоСЧ лiквiдностi, оскiльки потреба в лiквiдних засобах у будь-який час може бути передбачена [53].
Метод подiлу джерел фiнансування набув практичного поширення в перiод керування банками через пасиви. Встановлення контролю над структурою та стабiльнiстю зобовязань даСФ змогу формувати депозитну базу згiдно з потребами щодо проведення активних операцiй. З розвитком фiнансових ринкiв головна перевага методу подiлу джерел, яка полягаСФ в зниженнi ризику лiквiдностi, втратила своСФ значення. Банки дiстали можливiсть у будь-який час залучати лiквiднi кошти на мiжбанкiвському ринку.
У мiжнароднiй банкiвськiй практицi застосовують iнтегрований пiдхiд до управлiння, який включаСФ методи обСФднання та подiлу джерел фiнансування i забезпечуСФ бiльшу гнучкiсть вiд час управлiння активами та зобовязаннями банку.
При управлiннi ризиком процентних ставок менеджмент банку маСФ вирiшити такi завдання [33]:
- досягти цiльового рiвня чистоСЧ процентноСЧ маржi, спреду, стабiлiзацiСЧ чистого процентного доходу;
- передбачити рух процентних ставок, визначити тенденцiСЧ ринку;
- встановити процентнi ставки за залученими та наданими коштами, визначити динамiчну структуру активiв i пасивiв на пiдставi геп-аналiзу та дюрацiСЧ;
- використовувати засоби хеджування.
Перевагою iнтегрованого пiдходу СФ можливiсть отримання максимального прибутку за прийнятного рiвня ризику, а також реалiзацiя зваженого пiдходу до управлiння лiквiднiстю завдяки точнiшому визначенню потреби в лiквiдних коштах. Такий пiдхiд до управлiння потребуСФ застосування багатьох складних методiв i прийомiв та високого рiвня квалiфiкацiСЧ банкiвських менеджерiв, що часто перешкоджаСФ його впровадженню у практику роботи украСЧнських банкiв.
РЖнструментарiй управлiння активами та пасивами включаСФ iнформацiйнi системи, моделi планування, аналiз i оцiнку iенарiСЧв, системи прогнозування, фiнансовi огляди та спецiальнi звiти. Вiдтак УАП охоплюСФ практично всi сфери фiнансового управлiння банком, такi як стратегiчне та середньострокове планування, оперативне управлiння, включаючи аналiз i контроль, управлiння прибутком i ризиками, формування аналiтичного iнструментарiю.
Довгострокове управлiння активами i пасивами оцiнюСФться конкурентоспроможним рiвнем прибутку на активи (ROA) та прибутку на капiтал (ROE). Оперативне управлiння активами i пасивами зорiСФнтоване на щоденне управлiння банкiвським балансом. У цьому аспектi головними показниками ефективностi застосування УАП СФ процентний прибуток, чиста процентна маржа або прибуток на акцiю. Невiддiльними складниками процесу стають контроль та управлiння фiнансовими ризиками, передусiм ризиком вiдсоткових ставок, валютним ризиком i ризиком незбалансованоСЧ лiквiдностi.
Щодо управлiння активами i пасивами загальнi стратегiСЧ управлiння фiнансовою дiяльнiстю банку реалiзуються через систему аналiтичних моделей i методiв управлiння.
В дипломнiй роботi розроблений один з можливих комплексних пiдходiв до побудови системи управлiння залученими коштами комерцiйного банку за пiдходами ризик-менеджменту, побудований на побудовi економетричноСЧ моделi по цiльовiй функцiСЧ нормативна дивiдендна дохiднiсть статутного капiталу.
Пiд економетричною моделлю розумiють рiвняння регресiСЧ, яке встановлюСФ кiлькiсне спiввiдношення мiж дивiдендною доходнiстю статутного капiталу банка i вiдносною структурою залучених коштiв, при цьому вважаСФться що принцип конкуренцiСЧ банкiвського ринку приводить до вирiвнювання вiдсоткових ставок для рiзних видiв депозитiв в банках УкраСЧни.
Аналiз формування дивiдендноСЧ доходностi статутного капiталу банка за допомогою економетричних методiв включаСФ [45]: зясування чинникiв, що можуть впливати на розмiр доходiв; формування масиву статистичноСЧ iнформацiСЧ; знаходження регресiйних залежнос