Вплив успiшностi в навчаннi на формування самооцiнки учня
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?авчальноСЧ роботи учня залежать вiд особливостей навчального матерiалу, з iншого вiд можливостей, iндивiдуальних i вiкових особливостей дитини.
Проблема успiшностi дуже складна, СЧСЧ дослiдження передбачаСФ безлiч рiзних пiдходiв, але всi вони групуються навколо двох основних аспектiв розгляду проблеми:
1) як вчитель (вчитель) навчаСФ;
2) як учень (студент) навчаСФться i як при цьому здiйснюСФться його розвиток.
Фахiвцi рiзних галузей психолого-педагогiчноСЧ науки в основному придiляли увагу окремим аспектам цiСФСЧ проблеми. Так, дидакти вважають основним обСФктом вивчення педагогiчнi умови та особливостi навчально-виховного процесу, якi, на СЧхню думку, сприяють подоланню неуспiшностi. Психологи зосереджуються на вивченнi особливостей особистостi невстигаючих учнiв, на виявлення своСФрiдностi самого процесу СЧхньоСЧ навчальноСЧ дiяльностi.
ОбСФктом дослiдження в роботi СФ основи психолого-педагогiчноСЧ науки, а предметом вплив успiшностi в навчаннi на формування самооцiнки.
Мета дослiдження: виявити психологiчнi фактори неуспiшностi i успiшностi в навчаннi та СЧх вплив на становлення самооцiнки учня.
Умовою пiдвищення успiхiв у навчаннi СФ формування в учня адекватноСЧ самооцiнки, на основi якоСЧ можливо вiдновлення впевненостi у своСЧх здiбностях i пiдвищення прагнення до оволодiння знаннями.
Завдання дослiдження:
1. Розглянути теоретичнi пiдходи до вивчення впливу навчальноСЧ успiшностi на становлення самооцiнки школяра.
2. Емпiрично виявити специфiку ставлення учнiв до себе та до своСФСЧ навчальноСЧ успiшностi в залежностi вiд причин, що заважають засвоювати знання на достатньому рiвнi.
3. Порiвняти показники основних параметрiв самооцiнки, ставлення до своСФСЧ навчальноСЧ успiшностi та навчання взагалi в учнiв з високою навчальною успiшнiстю та низькою навчальною успiшнiстю.
4. Розкрити психологiчнi умови оптимiзацiСЧ розвитку особистостi в учнiв з низькою навчальною успiшнiстю.
Гiпотезою дослiдження СФ припущення про те, що успiшнiсть навчання школяра визначаСФ особливостi i рiвень самооцiнки.
Методичними та теоретичними засадами нашого дослiдження СФ принципи детермiнiзму, СФдностi свiдомостi i дiяльностi, взаСФмозалежностi зовнiшнiх та внутрiшнiх чинникiв становлення особистостi (Б.Г.АнаньСФв, Г.О.Балл, Л.С.Виготський, О.М.ЛеонтьСФв, С.Д.Максименко, Г.С.Костюк, В.А.Роменець, Н.В.ЧепелСФва та iншi).
Методи дослiдження: теоретичний аналiз наукових джерел iз дослiджуваноСЧ проблеми: аналiз, порiвняння, узагальнення та систематизацiя емпiричних i теоретичних даних; порiвняльний аналiз результатiв дослiдження.
Наукова новизна одержаних результатiв полягаСФ у виявленнi факторiв становлення самооцiнки учнiв з рiзною навчальною успiшнiстю.
Теоретичне значення дослiдження полягаСФ у вивченнi впливу низькоСЧ навчальноСЧ успiшностi на становлення особистостi школяра; з`ясуваннi психологiчних причин навчальноСЧ неуспiшностi у дiтей з нормальним iнтелектуальним розвитком; визначеннi психологiчних умов пiдвищення навчальноСЧ успiшностi школярiв.
Дипломна робота складаСФться з вступу, трьох роздiлiв з пiдроздiлами основноСЧ частини, висновкiв, списку використаних джерел та лiтератури та додаткiв.
РЖнформацiйною базою роботи СФ науковi публiкацiСЧ, монографiчнi видання, пiдручники вiтчизняних i закордонних вчених та iншi джерела.
Роздiл 1. Теоретичнi основи вивчення впливу успiшностi у навчаннi на самооцiнку учня
1.1 Погляди вiтчизняних та зарубiжних науковцiв на взаСФмозвязок успiшностi у навчаннi i самооцiнки
Тривала неуспiшнiсть формуСФ у школяра моральну й психологiчну травму, породжуСФ невпевненiсть у власних силах. В.РЖ. Самохвалова видiляСФ три показники, на основi яких можуть бути розглянутi розбiжностi у поведiнцi дiтей одного вiку й особливостi СЧхньоСЧ успiшностi в навчаннi: а) ставлення до навчання; б) органiзацiя навчальноСЧ роботи; в) засвоСФння знань i навичок. Цi показники можуть по-рiзному виявлятися у дiтей з однаковою успiшнiстю, тому що не може бути однозначних звязкiв мiж рiвнем успiшностi в навчаннi й ставленням до навчання [71, с. 25].
Г.П. Антонова у своСЧх дослiдженнях дiйшла висновку, що вiдносна стiйкiсть "стилю" розумовоСЧ роботи, що спостерiгаСФться у школярiв у процесi вирiшення рiзних навчальних завдань, свiдчить про те, що в них сформувалася якiсть або властивiсть розумовоСЧ дiяльностi. Але це не означаСФ, що дiти, якi виявляють знижену навченiсть, приреченi на постiйнi невдачi в навчаннi. Це свiдчить про те, що в них сформувалися деякi небажанi якостi розуму, якi й виявляються пiд час самостiйноСЧ розумовоСЧ дiяльностi. У звязку iз цим необхiдна тривала органiзацiйна робота, яка спрямована не тiльки на збагачення дiтей знаннями, умiннями й навичками, а й, насамперед, на змiну якостей СЧхньоСЧ розумовоСЧ дiяльностi й сформованого в них пiдходу до процесу засвоСФння знань. Таким чином, навченiсть, тобто здатнiсть до навчання, СФ iндивiдуальною, вiдносно стiйкою властивiстю особистостi. Висока навченiсть сприяСФ бiльш iнтенсивному розумовому розвитку. Однак поряд з високим розумовим розвитком може спостерiгатися вiдносно низька навченiсть, що компенсуСФться великою працездатнiстю [23, с. 131].
У дослiдженнях iз психологiСЧ обТСрунтовуСФться думка, що навчання, яке спрямоване на аналiз особливостей навченостi, ставить два завдання: зясування того, як, якими способами школярi самостiйно здобувають новi знання; визначення видiв допомоги, яка необхi?/p>