Вплив успiшностi в навчаннi на формування самооцiнки учня
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
Змiст
Вступ
Роздiл 1. Теоретичнi основи вивчення впливу успiшностi у навчаннi на самооцiнку учня
1.1 Погляди вiтчизняних та зарубiжних науковцiв на взаСФмозвязок успiшностi у навчаннi i самооцiнки
1.2 Проблеми самооцiнки школяра
1.3 Вплив соцiальних факторiв на самооцiнку учнiв
Роздiл 2. Органiзацiя практичного дослiдження впливу успiшностi у навчаннi на самооцiнку учнiв
2.1 Опис методик дослiдження
2.2 Результати дослiдження впливу успiшностi у навчаннi на самооцiнку учнiв
2.3 Корекцiйна програма розвитку (формування) самооцiнки учнiв
Роздiл 3. РекомендацiСЧ для вчителiв та батькiв щодо пiдвищення корекцiСЧ самооцiнки школярiв
3.1 Повторне дослiдження впливу успiшностi у навчаннi на самооцiнку учнiв
3.2 Порiвняльний аналiз результатiв дослiдження
3.3 РекомендацiСЧ щодо формування самооцiнки учнiв для вчителiв та батькiв
Висновки
Список використаних джерел та лiтератури
Вступ
Розвиток освiти в УкраСЧнi обумовлюСФ необхiднiсть переосмислення теорiСЧ й практики навчання та виховання. Впровадження дванадцятибальноСЧ шкали оцiнювання навчальних досягнень учнiв у системi загальноСЧ середньоСЧ освiти СФ свiдченням позитивних зрушень в цьому напрямi. ОднiСФю з важливих тенденцiй розвитку сучасних освiтнiх технологiй СФ збiльшення уваги до особистiсного пiдходу у навчально-виховному процесi, прагнення висвiтлити саме з цих позицiй традицiйно переважаючий пiзнавально-iнформацiйний пiдхiд, вiдповiдно до якого вважаСФться, що завдання формування особистостi вирiшуються в ходi виховноСЧ, тобто позакласноСЧ та позашкiльноСЧ роботи, а на уроцi головним СФ навчальний процес. Проте основнi особистiснi параметри формуються саме пiд впливом процесу навчання. Зокрема, формування самооцiнки дiтей особливо тiсно пов`язано саме з учбовою дiяльнiстю, оскiльки учень кожний день отримуСФ оцiнки вчителя i мусить весь час порiвнювати своСЧ можливостi й досягнення з певним еталоном. Тому роль оцiнки навчальноСЧ успiшностi у процесi формування у дитини "образу-Я" важко переоцiнити.
Самооцiнка це та цiннiсть, значущiсть якоСЧ надаСФ собi iндивiд загалом та окремим сторонам своСФСЧ особистостi, дiяльностi, поведiнки. Самооцiнка впливаСФ на поведiнку, дiяльнiсть i розвиток особистостi, СЧСЧ стосунки з iншими людьми. Вiдображаючи рiвень задоволення чи незадоволення собою, самооцiнка створюСФ основу для сприймання власного успiху чи неуспiху в дiяльностi, досягнення мети певного рiвня, тобто рiвня домагань особистостi.
Практика виховання й науковi дослiдження дають пiдставу вважати, що вплив успiшностi у навчаннi на становлення самооцiнки учня не однозначний, його наслiдки залежать вiд багатьох факторiв. Проте, постiйна ситуацiя неуспiху, негативного оцiнювання, безумовно, виступаСФ для дитини як психотравма. Це, в свою чергу, викликаСФ негативнi емоцiйнi переживання, спричиняСФ утворення компенсаторних механiзмiв, що детермiнують шкiльну та часом й соцiальну дезадаптацiю. Компенсаторнi механiзми, що кожного разу "вмикаються" в ситуацiСЧ негативного оцiнювання, порушують нормальний перебiг процесу становлення образу "Я". Це, в свою чергу, призводить до вiдхилень у становленнi самооцiнки.
Наявнiсть впливу оцiнних ставлень на становлення самооцiнки учня вiдмiчаСФться багатьма дослiдниками проблем навчання (Б.Г.АнаньСФв, М.РЖ.АлСФксСФСФва, А.М.Алексюк, Л.С.Виготський, В.В.Давидов, Д.Б.Ельконiн, Г.С.Костюк, С.Д.Максименко, О.М.Матюшкiн, Н.С.Якiманська та iншi). Дослiдники спрямовували зусилля переважно лише на покращення показникiв научуваностi дитини, сподiваючись, що СЧх рекомендацiСЧ призведуть до швидкого й ефективного вирiшення проблеми низького рiвня засвоюваностi знань. На жаль, як доводить практика шкiльного навчання, в кожному класi iснуСФ певний прошарок дiтей, якi постiйно виявляють лише початковий та середнiй рiвень знань. Зараз таких дiтей все частiше об`СФднують в одному або двох класах, протиставляючи СЧх тим однолiткам, що успiшно засвоюють програму. Отже, низька навчальна успiшнiсть i, вiдповiдно, зменшення вимог з боку вчителiв, а звiдси й недостатнiй ступiнь засвоСФностi шкiльноСЧ програми стаСФ вже не тимчасовою прикрiстю для учня, а його постiйною життСФвою ситуацiСФю. Як впливаСФ така ситуацiя на розвиток учня взагалi та на становлення його самооцiнки зокрема поки що вивчено недостатньо.
Вiдповiдно до теорiСЧ навчальноСЧ дiяльностi, оцiнна дiяльнiсть породжуСФ потребу учня або вчителя одержати iнформацiю про те, вiдповiдаСФ чи нi якiсть знань i вмiнь учнiв з предмета вимогам програми. Метою оцiнноСЧ дiяльностi СФ контроль успiшностi учнiв i формування в них адекватноСЧ самооцiнки.
Предметом оцiнноСЧ дiяльностi СФ система знань i вмiнь учня. Пiдсумком оцiнювання вчителем результатiв навчальноСЧ дiяльностi школяра СФ оцiнка, яка може виражатися знаком, iнтенсивнiстю емоцiйного переживання й оцiнним судженням.
Актуальнiсть теми дослiдження повязана iз тим, що, незважаючи на значну кiлькiсть дослiджень оцiнноСЧ дiяльностi роботи учнiв, питання про роль оцiнювання i самооцiнки навчальноСЧ дiяльностi учня висвiтлено недостатньо, особливо iз психологiчних позицiй, хоча СФ однiСФю з найгострiших проблем, якi стоять перед сучасною школою i мають бути вирiшенi для забезпечення досягнення учнем успiхiв у навчаннi. Часто виникають проблеми психологiчного характеру. Насамперед, це психологiчнi труднощi, з якими дитина стикаСФться в процесi навчання. З одного боку, труднощi ?/p>