Валютнi операцii банку (на прикладi дiяльностi АКБ "Приватбанк")
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
?тей, пiдвищення витрат чи появi невиправданих затягувань у здiйсненнi валютного обмiну i платежiв по мiжнародних угодах.
Конвертованiсть валют як би нейтралiзуСФ вплив нацiональних границь на рух товарiв i послуг у масштабах свiтового ринку, на мiжнародне перемiщення капiталiв. Експортеру, що реалiзуСФ продукцiю за кордоном з оплатою у валютi iмпортера чи у валютi третiх краiн, таким шляхом забезпечуСФться можливiсть перетворити отриманий виторг у власнi нацiональнi грошi, що абсолютно необхiдно для пiдтримки нормального кругообiгу його засобiв усерединi краiни.
Аналогiчним образом вирiшуСФться проблема розрахункiв для iмпортера закордонних товарiв, що пiдлягають оплатi в iноземнiй валютi: через механiзм оборотностi здiйснюСФться обмiн його нацiональноi валют на необхiднi засоби платежу.
У залежностi вiд нацiональноi приналежностi, а точнiше вiд мiiя постiйного проживання i дiяльностi власника валюти, оборотнiсть може бути зовнiшньою i внутрiшньою. При зовнiшнiй оборотностi повна воля обмiну зароблених у данiй краiнi грошей для розрахункiв iз закордоном надаСФться тiльки iноземцям (по загальноприйнятiй мiжнароднiй термiнологii нерезидентам), тодi як громадяни i юридичнi особи цiСФi краiни подiбною волею не володiють.
Перехiд до конвертованостi звичайно починаСФться саме з зовнiшньоi оборотностi. Мотиви такоi переваги полягають у наступному:
- зовнiшня оборотнiсть стимулюСФ активнiсть iноземних iнвесторiв, знiмаючи проблему репатрiацii завезених капiталiв i вивозу отриманих прибуткiв;
- складаСФться бiльш-менш стiйкий мiжнародний попит на дану валюту з вiдповiдними сприятливим впливом на валютний курс i валютне положення краiни;
- створюСФться i змiцнюСФться престиж в очах свiтовоi дiловоi громадськостi.
Разом з тим встановлення i пiдтримка подiбноi обмеженоi форми оборотностi вимагаСФ значно менших економiчних i фiнансових перетворень i валютних витрат, оскiльки контингент нерезидентiв звичайно невеликий у порiвняннi з вiтчизняними власниками валюти. При режимi внутрiшньоi оборотностi волею обмiну нацiональних грошових одиниць на iноземнi валюти користаються лише резиденти даноi краiни, тодi як нерезиденти цим правом не володiють.
Оборотнiсть валюти не СФ чисто технiчна категорiя можливостi ii обмiну. По сутi, це особливий характер звязку мiж нацiональним i свiтовим господарствами, глибоке iнтегрування першого в друге. Оборотнiсть нацiональноi грошовоi одиницi забезпечуСФ краiнi наступнi довгостроковi вигоди вiд участi в багатобiчнiй свiтовiй системi торгiвлi i розрахункiв:
- вiльний вибiр виробниками i споживачами найбiльш вигiдних ринкiв збуту i закупiвель усерединi краiни i за кордоном у кожен даний момент;
- розширення можливостей залучати iноземнi iнвестицii i здiйснювати iнвестицii за кордоном;
- стимулюючий вплив iноземноi конкуренцii на ефективнiсть, гнучкiсть i пристосування пiдприСФмств до мiнливих ринкових умов;
- пiдтягування нацiонального виробництва до мiжнародних стандартiв за цiнами, витратам i якостi;
- можливiсть здiйснення мiжнародних розрахункiв у нацiональних грошах;
- на рiвнi народного господарства в цiлому спецiалiзацiя з урахуванням вiдносних переваг, найбiльш оптимальна й ощадлива витрата матерiальних, фiнансових i трудових ресурсiв.
Конвертованiсть нацiональноi валюти вимагаСФ ринкового типу економiки, тому що вона заснована на вiльному волевиявленнi усiх власникiв коштiв. Крiм того, ринкова економiка повинна бути досить зрiлоi для протистояння iноземнiй конкуренцii, повноправнiй участi в мiжнародному подiлi працi.
По ступенi конвертованостi розрiзняють наступнi види валют:
- вiльно конвертована (резервна);
- частково конвертована;
- замкнута;
- клiрингових розрахункiв.
Вiльно конвертована валюта валюта, вiльно i необмежено обмiнювана на iншi iноземнi валюти. Вона маСФ повну зовнiшню i внутрiшню оборотнiсть, тобто однаковi режими обмiну. Сфера обмiну вiльно конвертованоi валюти поширюСФться на поточнi операцii, звязанi з повсякденною зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю (зовнiшньоторговельний обмiн, неторговi платежi, iноземний туризм), а також на операцii по руху зовнiшнiх кредитiв чи закордонних iнвестицiй.
У сучасному свiтi лише обмежене число краiн i територiй мають цiлком конвертованi валюти: США, Великобританiя, Нiмеччина, Японiя, Канада, Данiя, Нiдерланди, Австрiя, Нова Зеландiя, Саудiвська Аравiя, Кувейт, ОАЭ, Оман, Малайзия, Сiнгапур, Бахрейн, Кирибати, Сейшельськi Острови. Це переважно або найбiльшi iндустрiальнi краiни, або основнi нафтоекспортери, або краiни з розвитою й дуже вiдкритою економiкою.
Вiльно конвертовану валюту називають резервною валютою, тому що в такiй валютi центральнi банки iнших краiн накопичують i зберiгають резерви засобiв для мiжнародних розрахункiв. Центральнi банки накопичують валюти пяти лiдируючих у свiтовiй торгiвлi. Практично всi зовнiшньоторговельнi i фiнансовi операцii здiйснюються в доларах США, фунтах стерлiнгiв, швейцарських франках, СФвро, i саме цi валюти складають близько 100% свiтових валютних резервiв.
Якщо окремi конвертованi валюти використовуються у свiтовiй практицi як загальновизнанi засоби мiжнародних розрахункiв i платежiв, то краiна-емiтент подiбноi валюти одержуСФ унiкальну можливiсть користатися фактично неоплачуваним iмпортом товарiв i послуг. Вона може дозволити собi протягом тривалого часу мати