Валютнi операцii банку (на прикладi дiяльностi АКБ "Приватбанк")

Дипломная работа - Банковское дело

Другие дипломы по предмету Банковское дело

В»ютних цiнностей в мiжнародному обiгу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та iнших зобовязань, предметом яких СФ валютнi цiнностi;

операцii, повязанi з ввезенням, переказуванням i пересиланням на територiю Украiни та вивезенням, переказуванням i пересиланням за ii межi валютних цiнностей;

Мiжнароднi валютнi вiдносини спираються на ролi грошей в економiчнiй системi тобто iх макрофункцii, що забезпечують функцiонування економiчноi системи [33]:

РЖнформацiйна функцiя найпростiша. РЗi сутнiсть полягаСФ в тому, що бiльшiсть процесiв, що вiдбуваються в економiцi, мають грошову форму вираження, що дозволяСФ одержати загальнi характеристики процесiв, що вiдбуваються в суспiльствi i вiдповiдну iнформацiю, необхiдну для керування.

Функцiя вiрогiдностi тiсно звязана з iнформацiйноi. Змiст ii полягаСФ в тому, що iнформацiя, виражена в грошовому видi повинна бути максимально звязана з реальними величинами, а також з параметрами, що характеризують тi чи iншi процеси, що вiдбуваються в економiцi.

Системна чи сполучна функцiя суть системноi функцii полягаСФ в тiм, що нормальний рух грошових потокiв СФ основною нормою функцiонування економiки в цiлому.

Стабiлiзуюча функцiя тiсно звязана iз системною, оскiльки велика частина процесiв, що вiдбуваються в економiцi, здiйснюються за допомогою грошовоi форми руху, i очевидно, що нормальнiсть функцiонування СФ вихiдною умовою стабiльностi чи нестабiльностi в цiлому.

Елементарнi функцii грошей:

1. Функцiя мiри вартостi:

дозволяСФ розкрити еволюцiю грошей як процес виникнення специфiчного товару, що виконуСФ роль еквiвалентноi форми для вираження вартостi будь-якого товару у формi матерiального носiя.

як мiра вартостi, грошi служать для того, щоб перетворювати вартiсть нескiнченного рiзноманiття товарiв у цiни грошову форму вираження вартостi.

у силу цiСФi ж функцii виконуСФться функцiя масштабу цiн. РЖсторично, масштаб цiн звязаний з визначеною кiлькiстю золота чи iншого коштовного металу, що входить у грошову одиницю тiСФi чи iншоi держави. У сучасних умовах масштаб цiн визначаСФться загальним станом економiчноi системи i, зокрема, прийнятим державним паритетом нацiональноi валюти.

у силу виконання функцii мiри вартостi, виконуСФться функцiя розрахунковоi одиницi, що використовуСФться для визначення цiни товару валового внутрiшнього продукту, валового нацiонального продукту, прибутку, собiвартостi, обсягу капiтальних вкладень i т.п.

2. Функцiя засобу обороту грошей:

Функцiя засобу обороту грошей обслуговуСФ реалiзацiю товарiв i послуг. Грошi в цiй функцii постiйно надають руху товарам, визначають iхнiй оборот. Пiсля кожного акта купiвлi-продажу товари виходять з обороту i переходять у сферу споживання, а грошi продовжують свiй рух у сферi обороту. Для успiшного виконання цiСФi функцii грошi теж повиннi бути постiйними.

3. Функцiя засобу платежу:

Грошi обслуговують погашення боргових зобовязань. Борговi зобовязання можуть виникнути в звязку з реалiзацiСФю товарiв i послуг. Якщо платiж роздiляСФться в часi вiд моменту передачi продавцем товару покупцю, а також у звязку з розподiлом вартостi (оплата податкiв, фiнансування з бюджету, видача i погашення позичок i т.п.). В усiх цих випадках грошовi платежi не надають руху товарам. Проте, опосередковано вони теж звязанi з реалiзацiСФю товарiв i послуг. На використаннi цiСФi функцii базуСФться формування податку, бюджету, банкiвських систем, оплата роботи i т.п.

4. Функцiя нагромадження:

функцiя нагромадження дозволяСФ показати використання i розвиток протирiччя мiж функцiСФю засобiв обороту i функцiСФю нагромадження. Як засiб обороту грошi постiйно знаходяться в оборотi, але якщо вони використовуються як засiб нагромадження, вони перестають бути засобом обороту

вiдображаСФ можливостi i потреби нагромадження вартостi як особистостi, так i суспiльства в цiлому.

характеризуСФ виникнення i розвиток розподiльних i перерозподiльних процесiв.

показуСФ потенцiйнi можливостi в регулюваннi iнвестицiйними процесами в суспiльствi.

5. Функцiя свiтових грошей:

дозволяСФ забезпечити участь у мiжнародних розрахунках як засобу купiвлi i платежу.

дозволяСФ оцiнити можливостi участi тiСФi чи iншоi держави в мiжнародному подiлi працi, формуваннi свiтового ринку (на основi курсу валют i купiвельноi спроможностi населення).

ОднiСФю з найбiльш динамiчних форм мiжнародних економiчних вiдносин СФ мiжнароднi валютнi вiдносини, що виникають при використаннi грошей у свiтогосподарських звязках i являють собою особливий вид економiчних вiдносин [37]. У переважнiй бiльшостi випадкiв взаСФмний обмiн результатами господарськоi дiяльностi i звязанi з цим мiжнароднi розрахунки здiйснюються в грошовiй формi. Тому грошовим одиницям краiни протистоять грошовi одиницi iнших краiн. Поки нацiональнi грошi залишаються в межах границь краiни, у якiй вони мають ходiння, вони залишаються нацiональними грошовими одиницями. Коли ж у силу рiзних обставин вони виходять за нацiональнi границi, то здобувають нову якiсть стають валютою.

Використання грошових одиниць у рiзних сферах СФ причиною багатозначностi термiна валюта, яким позначаються:

  1. грошовi знаки даноi краiни;
  2. грошовi знаки iноземних держав;
  3. мiжнароднi рахунковi одиницi СПЗ (спецiальнi права запозичення Special Drawing Rights);

Таблиця 1.1. Спiввiдношення iсторичного процесу форм виробницт?/p>