Geum.ru

Валютнi операцii банку (на прикладi дiяльностi АКБ "Приватбанк")

Дипломная работа - Банковское дело

Другие дипломы по предмету Банковское дело




?ного обмiну за межi нацiональних границь.

Можливiсть появи цiСФi функцii закладена в грошовiй формi вартостi. Вона виникаСФ вже тодi, коли як носiями грошових вiдносин починають виступати шляхетнi метали. Однак для того, щоб можливiсть стала реальнiстю, форма носiя грошових вiдносин повинна пройти шлях зворотний тому, що вони проходять у нацiональному обертаннi вiд монети до злитка.

В умовах металевого грошового обiгу обмiн нацiональних грошей стаСФ можливим завдяки одноякiснiй основi золоту i срiблу. Таким чином, у мiжнародному обмiнi грошима виступали все тi ж метали золото i срiбло, але при цьому вони скидали свою монетну форму, що iм додавала державна влада. Монети перетворювалися в простi злитки.

Важливою умовою мiжнародних економiчних вiдносин СФ порiвняння грошових одиниць рiзних краiн на мiжнародних грошових валютних ринках. У мiжнародних розрахунках монети розцiнюються по вазi шляхетного металу, що мiститься в них, а не по iхнiй назвi. Розходження в нацiональних масштабах цiн обСФктивно вимагаСФ появи специфiчного iнструмента мiжнародних економiчних зiставлень. Таким стаСФ монетний паритет, вексельний, а потiм валютний курс.

Грошi, будучи унiверсальним товаром, мають наступнi три властивостi:

  1. загальнiсть по обмiнюваному матерiалi iх якiсною iндиферентнiстю;
  2. загальнiсть по охоплюваному обмiном простору свiтовому ринку;
  3. загальнiсть в тимчасовому вiдношеннi.

Грошi, передбачаючи у своСФму розвитку появу свiтового ринку, починають розвиватися як унiверсальний товар тiльки зi свiтовим ринком. Унiверсальнiсть грошового товару виявляСФться в появi в нього iнтернацiональноi вартостi. Вона утворюСФться як свiтова суспiльно необхiдна середня з iндивiдуальних вартостей виробництва золота i срiбла в рiзних краiнах. РДдина iнтернацiональна вартiсть грошового товару створюСФ тенденцiю до появи свiтових цiн всiх iнших товарiв. Це порозумiваСФться тим, що шляхетнi метали поступово прагнуть туди, де вони повиннi мати найбiльшу купiвельну силу, товари ж, навпаки, унаслiдок цього повиннi перемiщатися в протилежному напрямку. Таким чином, унiверсальнiсть грошей як товару сприяСФ вирiвнюванню цiн на рiзних нацiональних ринках. Функцiя свiтових грошей збiрна, по сутi, похiдна вiд нацiональних функцiй грошей [65]. Вона опосередковуСФ усi форми мiжнародного обмiну товарами i послугами як за готiвку, так i з вiдстрочкою платежу. У функцii свiтових грошей вони СФ також i мiрою вартостi. Будучи iнтернацiональним еталоном вартостi, свiтовi грошi виступають фактором визначення свiтових цiн. Особливiсть функцii мiри вартостi у функцii свiтових грошей полягаСФ в тому, що вона може здiйснюватися безпосередньо через нацiональнi масштаби цiн чи опосередковано через валютнi курси. Важливою умовою функцii свiтових грошей повинна бути равноякiснiсть одягненого в нацiональнi мундири грошового товару i iхня конвертабельнiсть, тобто оборотнiсть.

Нацiональнi i свiтова валютнi системи пройшли наступний 5-ти етапний iсторичний цикл цивiлiзованих валютно-розрахункових угод у свiтовiй торгiвлi, iсторично пiдготовлених розрахунками в шляхетних металах [65]:

а) Система золотого стандарту (Паризька угода 1867р.) з вiльним перемiщенням золота й обмiном нацiональних валют по золотому еквiвалентi;

Паризька валютна система базувалася на наступних структурних принципах:

  1. ii основою був золотомонетний стандарт;
  2. кожна валюта мала золотий змiст (Великобританiя з 1816 року, США з 1837 року, Нiмеччина з 1875 року, Францiя з 1878 року, Росiя з 18951897р.м.);
  3. вiдповiдно до золотого змiсту валют встановлювалися i золотi паритети, тобто обмiнний курс;
  4. валюти вiльно конвертувалися в золото;
  5. золото використовувалося як загальновизнанi свiтовi грошi;
  6. склався режим вiльно плаваючих курсiв валют з урахуванням ринкового попиту i пропозицii, але в межах золотих крапок. Якщо ринковий курс валюти падав нижче паритету, то боржники волiли розплачуватися по мiжнародним зобовязанням золотом, а не iноземними валютами;

б) Перша свiтова вiйна i свiтова економiчна криза 19291933р.м. скiнчила iз усiма формами обмiну кредитних грошей на золото (золото девiзний стандарт 1922р. Генуезька конференцiя);

Генуезька валютна система функцiонувала на наступних принципах:

  1. ii основою були золото i девiзи iноземнi валюти;
  2. нацiональнi кредитнi грошi стали використовуватися в якостi мiжнародних платiжно-резервних засобiв;
  3. статус резервноi валюти не був закрiплений нi за однiСФю валютою;
  4. збережено золотi паритети, конверсiя в золото стала здiйснюватися через валюти трьох краiн (США, Францiя, Великобританiя);
  5. вiдновлено режим вiльно коливних валютних курсiв;
  6. валютне регулювання здiйснювалося у формi активноi валютноi полiтики, мiжнародних конференцiй i нарад;

Свiтова економiчна криза 30 рокiв привела до скасування золотого стандарту внутрiшнього розмiну кредитних грошей на золото в Нiмеччинi, Австрii(1924), Великобританii (1931), США(1933), Францiя(1936). Незважаючи на припинення розмiну банкнот на золото у внутрiшньому оборотi, збереглася зовнiшня конвертованiсть валют у золото за згодою центральних банкiв США, Великобританii, Францii.

в) Бреттон-Вудська угода 1944р. пiсля другоi свiтовоi вiйни, що установила свiтовий золото-девiзний стандарт обмiну доларiв США на золото й обмiну нацiональних валют на долари США створення МВФ;

На Бреттон-Вудськiй конференцii були