Бухгалтерський облiк в Украiнi
Дипломная работа - Менеджмент
Другие дипломы по предмету Менеджмент
ностi в момент сплати буде: .
Проте це тiльки розмiр втрат пiдприСФмства, повязаних з iнфляцiСФю. Для того щоб визначити iх загальну величину, потрiбно також урахувати втрати, що несе пiдприСФмство вiд надання знижок. Для цього використовують формулу
,
де Кз - кiлькiсть днiв, протягом яких дiСФ знижка; Мв - максимальна вiдстрочка платежу; Vп. к - обсяг продажу товару в кредит; rз - розмiр знижки.
Наступним аргументом на користь надання знижки покупцям у разi достроковоi сплати СФ той факт, що пiдприСФмство в даному випадку отримуСФ можливiсть скоротити обсяг фiнансування, тобто обсяг необхiдного для функцiонування пiдприСФмства капiталу. Якщо середнiй строк сплати дебiторськоi заборгованостi - 60 днiв, i пiдприСФмство надаСФ покупцям, наприклад, двовiдсоткову знижку за оплату в строк не пiзнiше 14 днiв, то така знижка для пiдприСФмства може розглядатись як отримання кредиту за ставкою 15,7 % [2 360: (60 - 14)].
Завдяки двовiдсотковiй ставцi пiдприСФмство-продавець швидше повертаСФ грошi в обiг, що виключаСФ необхiднiсть залучати позиковi кошти.
Якщо пiдприСФмство залучаСФ кредитнi ресурси вiд 24 % рiчних, то умови реалiзацii для нього будуть вигiдними.
Другий фактор, що впливаСФ на тривалiсть фiнансового циклу, - оборотнiсть виробничих запасiв, яку розраховують за формулою
,
де Т - тривалiсть перiоду, що аналiзуСФться; - середня величина запасiв; Св - собiвартiсть реалiзованоi продукцii.
Наведений алгоритм розрахунку вказуСФ на те, що основними заходами, завдяки яким можна скоротити перiод обороту виробничих запасiв (Ов. з) СФ зниження собiвартостi продукцii та зменшення залишкiв запасiв.
Резервами зниження собiвартостi продукцii можуть стати:
- випереджаючi темпи зростання обсягiв виробництва вiдносно темпiв зростання сукупних витрат;
- рацiональне використання виробничих, трудових, фiнансових ресурсiв;
- якiсть сировини, матерiалiв, квалiфiкацiя працiвникiв; досконалiсть технологii;
- зняття з виробництва нерентабельноi продукцii, оптимiзацiя товарноi структури;
- усунення невиправданого завищення норм витрат на одиницю виробу;
- замiна дорогих матерiалiв бiльш дешевими, але якiсними предметами працi.
Що стосуСФться проблеми зменшення виробничих запасiв, то йдеться не про зведення iх величини до мiнiмуму. У цьому звязку завдання фiнансового аналiзу полягаСФ в тому, щоб визначити iх оптимальний рiвень, тобто щось середнСФ мiж надмiрно великими запасами, спроможними привести до фiнансових труднощiв, i надмiрно малими, небезпечними для стабiльного виробництва. Таке завдання не може бути вирiшено в умовах стихiйного формування запасiв - необхiдна налагоджена система контролю стану запасiв.
Методи оцiнки руху грошових коштiв
Аналiз грошових потокiв пiдприСФмства маСФ здiйснюватися з урахуванням вимог системного пiдходу та комплексного вивчення економiчних явищ i процесiв пiдприСФмства, що реалiзуються, у структурi методики фiнансового аналiзу. Аналiз грошових потокiв пiдприСФмства передбачаСФ визначення таких основних структурних елементiв:
- цiлей i завдань аналiзу;
- сукупностi синтетичних i аналiтичних показникiв та iх взаСФмозвязкiв;
- факторiв, що впливають на змiну показникiв;
- конкретних методiв аналiзу;
- джерел iнформацii.
Головною метою аналiзу руху грошових коштiв СФ оцiнка спроможностi пiдприСФмства заробляти грошовi кошти в розмiрi i в строки, необхiднi для здiйснення запланованих витрат.
Сформульована основна мета фiнансового аналiзу в процесi управлiння грошовими коштами може бути досягнута завдяки вирiшенню таких завдань:
1. Визначення обсягiв i джерел грошових коштiв, що надходять на пiдприСФмство. У процесi здiйснення такого напряму аналiзу доцiльно зупинитися на розглядi таких питань:
- чи не вiдбулося надходження грошових коштiв за рахунок збiльшення короткострокових зобовязань, якi потребують погашення в майбутньому;
- чи не збiльшився акцiонерний капiтал за рахунок додатковоi емiсii акцiй;
- чи не було розпродажу майна (основних засобiв, виробничих запасiв);
- чи скорочуються запаси матерiальних цiнностей, незавершеного виробництва, готовоi продукцii на складi.
2. Дослiдження основних напрямiв використання грошових коштiв. У цьому звязку слiд проаналiзувати питання:
- чи не спостерiгаСФться зниження показникiв оборотностi активiв;
- чи немаСФ уповiльнення оборотностi поточних активiв;
- чи не зростають абсолютнi значення запасiв i дебiторськоi заборгованостi;
- чи не було рiзкого збiльшення обсягiв виробництва товарiв, що потребуСФ додаткових грошових потокiв;
- чи не було надмiрних виплат акцiонерам понад рекомендованих норм розподiлу чистого прибутку;
- чи своСФчасно здiйснюються платежi до бюджету та державнi цiльовi фонди;
- чи не було тривалоi заборгованостi персоналу по заробiтнiй платi.
3. Оцiнка причин дефiциту грошових коштiв. Такими причинами можуть бути:
- низька рентабельнiсть продажу, активiв i власного капiталу;
- вiдволiкання грошових коштiв у зайвi виробничi запаси та незавершене виробництво, вплив iнфляцii на запаси;
- випереджаючi темпи зростання дебiторськоi заборгованостi вiдносно темпiв зростання обсягiв реалiзацii;
- великi капiтальнi витрати, що не забезпеченi вiдповiдними джерелами фiнансування;
- високi виплати