Бухгалтерський облiк в Украiнi
Дипломная работа - Менеджмент
Другие дипломы по предмету Менеджмент
/p>
Як зазначалося ранiше, записи у журнали-ордери здiйснюють у хронологiчному порядку в мiру надходження i опрацювання документiв. На кожному документi вказують номер журналу-ордера i порядковий номер запису. Вiдпрацьованi документи зберiгають у окремих папках i пiдшивають в порядку послiдовностi зроблених записiв у журналi-ордерi, що забезпечуСФ можливiсть швидкого знаходження потрiбного документа. Журнали-ордери можуть складатися також за допомогою використання обчислювальноi технiки.
Наприкiнцi мiсяця по кожному журналу-ордеру пiдводять пiдсумки зроблених записiв, якi обовязково звiряють з документами, якi послужили пiдставою для записiв. Загальний пiдсумок по кредиту рахунка в журналi-ордерi порiвнюють з пiдсумками кореспондуючих по дебету рахункiв. Це забезпечуСФ перевiрку правильностi облiкових записiв без складання оборотних вiдомостей. Оборотнi вiдомостi складають тiльки по тих рахунках, по яких ведуть картки (книги) аналiтичного облiку.
Пiсля закiнчення мiсяця журнали-ордери i допомiжнi вiдомостi до них пiдписуються працiвниками бухгалтерii, що складали iх, i головним бухгалтером. Мiсячнi обороти журналiв-ордерiв переносять у Головну книгу, про що роблять вiдповiднi позначки.
Головна книга призначена для щомiсячного узагальнення даних поточного облiку журналiв-ордерiв, перевiрки правильностi облiкових записiв i складання балансу. Для кожного синтетичного рахунка в Головнiй книзi вiдводять окрему сторiнку, а для запису мiсячних оборотiв журналiв-ордерiв - окремий рядок. Кредитовi обороти журналiв-ордерiв у Головну книгу переносять загальним пiдсумком (оскiльки розгорнуто за кореспондуючими рахунками вони вiдображаються у журналi-ордерi); дебетовi обороти записують окремими сумами iз рiзних журналiв-ордерiв (щоб показати кореспонденцiю дебетового обороту). Таким чином, журнали-ордери i Головна книга взаСФмно доповнюють одне одного i дають розгорнуту кореспонденцiю по дебету i кредиту кожного синтетичного рахунка.
2.3 Основи економiчного аналiзу пiдприСФмства
2.3.1 Аналiз руху грошових коштiв
Для Олександрiвського автодору здiйснення безперервного руху грошових коштiв стаСФ головним завданням, успiшне вирiшення якого зможе забезпечити функцiонування основноi дiяльностi, погашення зобовязань та реалiзацiю питань соцiальноi програми розвитку пiдприСФмництва. Аналiз руху потокiв грошових коштiв даСФ змогу вивчити iх динамiку, визначити суму перевищення надходжень над виплатами i, отже, зробити висновок про можливостi внутрiшнього фiнансування.
Грошовi кошти самi по собi, тобто не вкладенi у виробництво, з одного боку, не можуть приносити дохiд, а з другого боку, пiдприСФмство завжди повинно мати певну суму вiльних коштiв, необхiдних у разi виникнення додаткових потреб у коштах, а також несподiваних можливостей iх вигiдного вкладення. Саме цим визначаСФться необхiднiсть певноi систематизацii пiдходiв до управлiння цими активами.
У цiлому система ефективного управлiння грошовими коштами передбачаСФ видiлення трьох блокiв аналiтичних процедур:
- Розрахунок тривалостi фiнансового циклу;
- Аналiз руху грошових коштiв;
- Оцiнка оптимального рiвня грошових коштiв;
- Визначення вартостi грошей у часi.
Розрахунок тривалостi фiнансового циклу.
Будь-який бiзнес починаСФться за наявностi певноi суми грошових коштiв, що перетворюються в ресурси для виробництва. Пiсля цього в процесi дiяльностi пiдприСФмства грошовi кошти використовуються на оплату працi та iншi поточнi витрати. Сировина i матерiали передаються iз запасiв у виробництво. Деякi необхiднi для виробництва складовi купуються в кредит i тимчасово фiнансуються через кредиторську заборгованiсть наперед до погашення ii з отриманих потiм грошових коштiв. У мiру виробництва готових виробiв вони накопичуються на складi, що збiльшуСФ запаси готовоi продукцii. Якби не було реалiзацii, то процес виробництва постiйно трансформував би грошовi кошти, сировину, iншi витрати на виробництво та кредиторську заборгованiсть у зростаючi запаси готовоi продукцii.
Якщо пiдприСФмство не може постiйно перетворювати готову продукцiю в грошовi кошти через реалiзацiю, то систематичне збiльшення запасiв призводить до виснаження як грошових коштiв, так i сировинних ресурсiв. У такому разi брак коштiв компенсуСФться або кредитами, або збiльшенням власного капiталу. Вiдповiдно такi дii призводять до загострення нестачi коштiв i пiдприСФмство втрачаСФ змогу своСФчасно гасити кредиторську заборгованiсть.
При реалiзацii продукцii пiдприСФмство, як правило, надаСФ кредит своiм покупцям. Якби продукцiя продавалася за готiвку, то надходження грошей було б постiйним. При реалiзацii товару в кредит надходження по рахунках вiдкладаСФться на час обороту дебiторськоi заборгованостi. Як тiльки покупцi оплачують своi рахунки, iм знову надаСФться кредит. Аналогiчно пiдприСФмство в мiру погашення кредиторськоi заборгованостi знову здiйснюСФ новi закупки сировини та матерiалiв у постачальникiв у кредит.
Усi цi операцii багаторазово повторюються i супроводжуються грошовими надходженнями та витрачаннями.
Отже, кругообiг капiталу, що включаСФ наведенi господарськi операцii, логiчно пiдводить нас до необхiдностi розгляду кiлькiсноi оцiнки фiнансовоi дiяльностi щодо циркуляцii грошових коштiв на пiдприСФмствi.
Таку оцiнку здiйснюють за допомогою показника тривалостi фiнансового цик