Бухгалтерський облiк в Украiнi
Дипломная работа - Менеджмент
Другие дипломы по предмету Менеджмент
перечать чинному законодавству;
Фiлiя здiйснюСФ свою дiяльнiсть на принципах внутрiшнього господарського розрахунку, пiдпорядкованостi i пiдзвiтностi органам управлiння ПiдприСФмства, а ii керiвник несе матерiальну i диiиплiнарну вiдповiдальнiсть за стан фiнансово-господарськоi дiяльностi i внутрiшнього облiку цього пiдроздiлу.
До складу Фiлii входять вiддiли, дiльницi, пiдсобнi виробництво, ремонтно-механiчнi майстернi й iншi пiдроздiли.
Фiлiя маСФ окремий баланс, розрахунковий рахунок у вiддiленнях банку Украiни, печатку та штамп зi своiм найменуванням.
Фiлiя визначаСФ свою структуру, штатний розклад, кошторис на утримування апарату управлiння i подаСФ директору ПiдприСФмства на затвердження.
2.2.2 Форма бухгалтерського облiку на пiдприСФмствi
В Олександрiвському автодорiг застосовуСФться Журнально-ордерная форма бухгалтерського облiку, яка грунтуСФться на широкому застосуваннi системи накопичувальних i групувальних облiкових регiстрiв - журналiв-ордерiв i допомiжних вiдомостей до них.
Записи в журнали-ордери (основнi регiстри) здiйснюються безпосередньо на пiдставi виправдних документiв в мiру iх надходження i опрацювання (без складання меморiальних ордерiв). При значнiй кiлькостi однорiдних документiв по операцiях iх данi попередньо групують у допомiжних вiдомостях, мiсячнi пiдсумки яких переносять потiм у вiдповiднi журнали-ордери.
У журналах-ордерах хронологiчний i систематичний облiк сумiщенi. Звiдси зрозумiла i сама назва цих регiстрiв: вони одночасно служать журналами (оскiльки записи в них здiйснюють в хронологiчному порядку) i ордерами (оскiльки мiсячнi пiдсумки журналiв-ордерiв за кореспондуючими рахунками замiнюють собою меморiальнi ордери).
За зовнiшнiм виглядом журнали-ордери являють собою окремi аркушi-регiстри багатографноi форми, призначенi для кредитових записiв того балансового рахунка, операцii по жому облiчуються в даному журналi-ордерi. В окремих графах журналу-ордера вказанi рахунки, якi кореспондують з кредитом даного рахунка. Формат цих регiстрiв, розмiщених граф i порядок записiв залежать вiд особливостей облiчуваних операцiй. В усiх регiстрах завчасно надрукована типова кореспонденцiя рахункiв. Кожному журналу-ордеру присвоюють постiйний номер.
Для запобiгання повторних записiв журнали-ордери побудовано за кредитовою ознакою: всi господарськi операцii вiдображають по кредиту даного синтетичного рахунка i дебету кореспондуючих з ним рахункiв. Кредитову ознаку взято в основу будови журналiв-ордерiв тому, що вона бiльшою мiрою, нiж дебетова, вiдповiдаСФ характеру здiйснюваних операцiй. Кредит рахунка в бiльшостi випадкiв показуСФ мовби початок руху засобiв, звiдки вони надходять, а дебет - його закiнчення, тобто куди засоби надходять або де вони використанi.
Записи господарських операцiй в журнали-ордери здiйснюють за шаховим принципом, який полягаСФ в тому, що за один робочий прийом суму господарськоi операцii записують одночасно по дебету i кредиту кореспондуючих рахункiв. Це даСФ змогу значно скоротити кiлькiсть облiкових записiв, зменшити обсяг облiковоi роботи i пiдвищити якiсть самого облiку Всi кредитовi обороти по синтетичному рахунку збираються в одному журналi-ордерi. Дебетовi обороти по цьому рахунку одержують вiдображення в тих журналах-ордерах, у яких роблять записи на рахунках, що кореспондують з дебетом даного рахунка. Тому загальна сума дебетового i кредитового обороту по кожному синтетичному рахунку може бути одержана тiльки шляхом вибiрки з вiдповiдних журналiв-ордерiв.
Як виняток, для посилення контролю за рухом i збереженням грошових коштiв, по окремих рахунках ("Каса", "Поточний рахунок", "Валютний рахунок" та деяких iнших) поряд з журналами-ордерами за кредитовою ознакою ведуть допомiжнi вiдомостi по дебету цих рахункiв.
Отже, при журнально-ордернiй формi бухгалтерського облiку будова облiкових регiстрiв забезпечуСФ поточний запис господарських операцiй за шаховим принципом.
По деяких синтетичних рахунках ("Каса", "Поточний рахунок", "Розрахунки з постачальниками i пiдрядчиками" тощо) ведуть окремi журнали-ордери. Проте, бiльшiсть журналiв-ордерiв призначенi для запису операцiй не по одному, а по декiлькох взаСФмоповязаних рахунках.
Отже, важливою особливiстю будови окремих журналiв-ордерiв СФ поСФднання в одному облiковому регiстрi синтетичного й аналiтичного облiку.
По рахунках, якi охоплюють велику кiлькiсть облiчуваних обСФктiв (основнi засоби, матерiали, паливо, розрахунки по оплатi працi тощо), аналiтичний облiк ведуть так само, як i при iнших формах облiку - на картках або в книгах. Аналiтичний облiк касових операцiй, як i при iнших формах облiку, здiйснюСФться у Касовiй книзi.
ОднiСФю iз суттСФвих переваг журнально-ордерноi форми облiку перед iншими формами СФ пристосованiсть облiкових регiстрiв для складання звiтностi. Для цього в журналах-ордерах завчасно передбачають перелiк показникiв звiтностi, за якими i здiйснюСФться поточний облiк. Це даСФ змогу без додаткових вибiрок i розрахункiв одержувати безпосередньо iз облiкових регiстрiв iнформацiю для складання звiтностi.
Таким чином, важливою особливiстю журналiв-ордерiв СФ пристосованiсть облiкових регiстрiв для складання звiтностi.<