Юридична вiдповiдальнiсть за порушення авторських та сумiжних прав
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
у, що iнтенсивно зростаСФ вартiсть обСФктiв авторського права i сумiжних прав, неправомiрним вiдтворенням яких можна одержати значнi доходи.
Другий чинник зумовлений появою нових технологiй вiдтворення i використання охоронюваних законом обСФктiв. Особливо привабливим стаСФ неправомiрне вiдтворення i використання зазначених обСФктiв. Ця проблема ускладнюСФться тим, що такi неправомiрнi дii часто залишаються поза контролем вiдповiдних органiв. Великi прибутки, одержуванi вiд неправомiрного вiдтворення i використання обСФктiв авторських i сумiжних прав шляхом хабарництва, сприяють уникненню державного контролю за зазначеними процесами.
Як уже зазначалося, цiльноi системи захисту права iнтелектуальноi власностi в Украiнi ще немаСФ. РД лише розрiзненi, часто неузгодженi мiж собою правовi норми, що мiстять чиннi закони Украiни про iнтелектуальну власнiсть.
Найбiльш досконалою, хоча далеко не бездоганною, СФ система захисту авторського права i сумiжних прав. Вона викладена в Законi Украiни Про авторське право i сумiжнi права.
Ця система далека вiд зразковоi, але вона краща вiд системи захисту права промисловоi власностi. ii характерними рисами СФ вiдшкодування заподiяноi шкоди, у тому числi втраченоi вигоди. Вона також передбачаСФ обовязок порушника вiдшкодувати витрати на адвоката, чого ранiше чинне законодавство не знало, а також вiдшкодування моральноi шкоди, що ранiше не було властивим нашому законодавству.
Новим для нашого законодавства про авторське право СФ положення, за яким автору чи iншiй особi, якiй належать авторськi права, при вiдшкодуваннi заподiяних збиткiв надаСФться право вибору вимагати вiд порушника вiдшкодування заподiяноi шкоди, повернення позивачевi одержаних вiд неправомiрного використання твору доходiв, грошовоi компенсацii замiсть вiдшкодування збиткiв чи стягнення доходу. [29]
Ще однiСФю важливою особливiстю захисту авторського права чи сумiжних прав СФ обовязок порушника вiдшкодувати моральну (немайнову) шкоду в розмiрi, що визначаСФться судом. Але, як уже пiдкреслювалося, ця система захисту авторського права i сумiжних прав не СФ бездоганною. Вона мiстить у собi суперечливi положення, нелогiчнiсть деяких норм. Проте ii бiльш повний аналiз буде наведено нижче.
Захист прав iнтелектуальноi власностi це система правових засобiв, якi вживаються спецiально уповноваженими на це державними органами (органи виконавчоi влади, адмiнiстративнi органи, суди) для захисту субСФктивних прав на обСФкти iнтелектуальноi власностi.
РЖснуСФ двi форми захисту авторського права:
- юрисдикцiйна забезпечуСФться за допомогою державних органiв, реалiзуСФться в процесi карного й цивiльного провадження, а також провадження по справах про адмiнiстративнi порушення у сферi авторського права;
- неюрисдикцiйна - являСФ собою дii громадян й органiзацiй по захисту авторських прав, що здiйснюванi ними самостiйно, без доведення до державних або iнших компетентних органiв.
РЖ найбiльше практичне значення маСФ юрисдикцiйна форма захисту позови в суди (загальноi юрисдикцii й цивiльна, адмiнiстративна вiдповiдальнiсть, карне переслiдування порушникiв авторського права). [27]
За порушення авторських прав, в залежностi вiд суспiльноi небезпечностi дiяння та розмiру матерiальноi шкоди, передбачена:
1) цивiльна - у видi компенсацii, що порушник маСФ сплатити субСФкту авторського права чи самозахисту;
Стаття 19 Цивiльного кодексу Украiни передбачаСФ самозахист цивiльних прав. Особа маСФ право на самозахист своiх прав вiд порушень i протиправних посягань. Самозахистом визнаСФться застосування особою, право якоi порушено, засобiв протидii, що не забороненi законом та не суперечать моральним засадам суспiльства. Способи самозахисту мають вiдповiдати змiстовi права, що порушене, та характеровi дiй, якими цi права порушенi, i не можуть суперечити вимогам закону. Способи самозахисту можуть обиратися особою або визначатися законом, iншими правовими актами чи договором.
У теорii цивiльного права пiд захистом авторських та сумiжних прав мають на увазi сукупнiсть засобiв, спрямованих на вiдновлення i визнання цих прав пiд час iхнього порушення чи оспорювання.
2) адмiнiстративна - тягне за собою накладення штрафу вiд десяти до двохсот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян з конфiскацiСФю незаконно виготовленоi продукцii та обладнання i матерiалiв, якi призначенi для ii виготовлення.
3) кримiнальна вiдповiдальнiсть - порушник караСФться штрафом вiд двохсот до тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або виправними роботами на строк до двох рокiв, або позбавленням волi на той самий строк, з конфiскацiСФю та знищенням всiх примiрникiв творiв, матерiальних носiiв компютерних програм, баз даних, виконань, фонограм, вiдеограм, програм мовлення та знарядь i матерiалiв, якi спецiально використовувались для iх виготовлення або пiдлягаСФ бiльш суворому покараннi при наявностi квалiфiкуючих ознак.
Виникнення власне законодавства про кримiнальну вiдповiдальнiсть за порушення прав iнтелектуальноi власностi повязано переважно з перебуванням Украiни у складi Росiйськоi iмперii, i вперше було закрiплено у 15-томному Зводi законiв Росiйськоi iмперii, пiдготовленому впродовж 1826 - 1830 рр. спецiальною комiсiСФю пiд керiвництвом М.М. Сперанського.
Таким чином писанi норми почали дiяти на територii Украiни ще до прийняття першого в свiтi мiжнародно-правового акта у сферi охорони