Юридична вiдповiдальнiсть за порушення авторських та сумiжних прав
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
у iншими особами.
Майновi права автора (чи iншоi особи, яка маСФ авторське право) можуть бути переданi (вiдчуженi) iншiй особi, пiсля чого ця особа стаСФ субСФктом авторського права.
Виключне право на використання твору автором (чи iншою особою, яка маСФ авторське право) дозволяСФ йому використовувати твiр у будь-якiй формi i будь-яким способом.
Виключне право автора (чи iншоi особи, яка маСФ авторське право) на дозвiл чи заборону використання твору iншими особами даСФ йому право дозволяти або забороняти:
1) вiдтворення творiв;
2) публiчне виконання i публiчне сповiщення творiв;
3) публiчну демонстрацiю i публiчний показ;
4) будь-яке повторне оприлюднення творiв, якщо воно здiйснюСФться iншою органiзацiСФю, нiж та, що здiйснила перше оприлюднення;
5) переклади творiв;
6) переробки, адаптацii, аранжування та iншi подiбнi змiни творiв;
7) включення творiв як складових частин до збiрникiв, антологiй, енциклопедiй тощо;
8) розповсюдження творiв шляхом першого продажу, вiдчуження iншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом iншоi передачi до першого продажу примiрникiв твору;
9) подання своiх творiв до загального вiдома публiки таким чином, що ii представники можуть здiйснити доступ до творiв з будь-якого мiiя i у будь-який час за iх власним вибором;
10) здавання в майновий найм i (або) комерцiйний прокат пiсля першого продажу, вiдчуження iншим способом оригiналу або примiрникiв аудiовiзуальних творiв, компютерних програм, баз даних, музичних творiв у нотнiй формi, а також творiв, зафiксованих у фонограмi чи вiдеограмi або у формi, яку зчитуСФ компютер;
11) iмпорт примiрникiв творiв.
Цей перелiк не СФ вичерпним.
ОбСФктивна сторона правопорушення у галузi авторського права та сумiжних прав полягаСФ у незаконному використаннi обСФктiв права iнтелектуальноi власностi, привласнення права на цей обСФкт або iншого умисного порушення прав на обСФкт права iнтелектуальноi власностi, що охороняСФться законом або невизнаннi авторського права та сумiжних прав. Конкретнi дii, що складають обСФктивну сторону злочину передбаченi у диспозицiях статтi 176 Кримiнального кодексу Украiни та статтi 51-2 Кодексу Украiни про адмiнiстративнi правопорушення, а також перелiченi статтею 50 Закону Украiни Про авторське право i сумiжнi права.
СубСФкт правопорушення у галузi авторського прав та сумiжних прав загальний. Ним можуть бути як посадовi особи пiдприСФмств, органiзацiй та установ усiх форм власностi, так i громадяни, тобто будь-яка особа.
СубСФктивна сторона прямий умисел, а мотиви можуть бути рiзними: користь, помста, заздрiсть. Проте на квалiфiкацiю вони не впливають.
Якщо людина була позбавлена можливостi вибору i дiяла пiд впливом насильства чи небезпечних для неi погроз з боку iнших людей, то ii дii як правило не визнаються правопорушенням - порушниками закону в таких випадках СФ тi, хто вдався до насильства чи погроз.
За порушення авторських прав, в залежностi вiд суспiльноi небезпечностi дiяння та розмiру матерiальноi шкоди, передбачена цивiльна, адмiнiстративна або кримiнальна вiдповiдальнiсть.
1.3 Правове регулювання вiдповiдальностi за порушення авторських та сумiжних прав та iх захист
Законодавство Украiни про авторське право i сумiжнi права базуСФться на Конституцii Украiни i складаСФться з вiдповiдних норм Цивiльного кодексу Украiни, Кримiнального кодексу, Кодексу Украiни про адмiнiстративнi правопорушення та процесуальних кодексiв, законiв Украiни Про авторське право i сумiжнi права, "Про власнiсть", "Про кiнематографiю", "Про телебачення i радiомовлення", "Про видавничу справу", "Про розповсюдження примiрникiв аудiовiзуальних творiв та фонограм" та iнших законiв Украiни, що охороняють особистi немайновi права та майновi права субСФктiв авторського права i сумiжних прав.
У чинному законодавствi Украiни про iнтелектуальну власнiсть бiльш вдалою склалася система захисту авторських i сумiжних прав.
В силу того, що авторське право та сумiжнi права належать до предмета права iнтелектуальноi власностi, iхнiй правовий статус СФ таким само, як i статус будь-якого iншого права власностi з притаманною йому ознакою недоторканостi.
Однак межi недоторканостi будь-якого права iнтелектуальноi власностi не можуть бути абсолютними. Прикладом тому СФ права авторiв i виконавцiв на створенi ними твори науки, лiтератури та мистецтва, коли автор, перебуваючи в договiрних вiдносинах iз видавництвом, театром та iншими органiзацiями-користувачами, припускаСФ, що в ходi пiдготовки твору до видання до нього будуть внесенi вiдповiднi змiни. Але редактор або режисер, довершуючи твiр, не мають права без згоди автора порушувати його задум, особливостi стилю тощо.
З iншого боку, недоторканiсть твору для автора може породжувати майновi наслiдки, оскiльки перекручення або спотворення театром пСФси пiд час постановки може знизити вiдвiдуванiсть установи або призвести до виключення пСФси з репертуару театру. В свою чергу, це призведе до зменшення розмiру винагороди автора або припинення ii виплати. Такi умовностi вносять деякi корективи в розумiння як недоторканостi обСФктiв авторського та сумiжних прав, так i в саме поняття захисту авторських прав.
В останнi десятилiття зростаСФ актуальнiсть посилення захисту авторського права i сумiжних прав. Це зумовлюСФться двома основними чинниками.
Перший чинник полягаСФ у том